Номер провадження 22-ц/821/1701/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №698/437/25 Категорія: 304090000 Баранов О. І.
Доповідач в апеляційній інстанції
Новіков О. М.
08 жовтня 2025 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів Новікова О.М., Василенко Л.І., Карпенко О.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Черкаси апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Мосійчук Альони Ігорівни на заочне рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 18 липня 2025 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
У травні 2025 року ТОВ «Укр Кредит Фінанс» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.01.2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «Укр Кредит Фінанс», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1324-9912.
На виконання зазначених вимог, відповідачу надано наступний одноразовий ідентифікатор С9111 для підписання Кредитного договору № 1324-9912 від 01.01.2024, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору, позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб в сумі 18000,00 грн. зі строком кредитування на 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день.
ТОВ «Укр Кредит Фінанс» виконало взяті на себе зобов'язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок, вказаний останнім у особистому кабінеті, чим виконав свої зобов'язання за договором своєчасно та в повному обсязі.
Однак, відповідач порушив взяті на себе зобов'язання, а тому станом на 04.04.2025 загальний розмір грошових вимог кредитодавця до відповідача, які виникли на підставі кредитного договору становлять 100944,00 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 18000,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 80244,00 грн.; комісія за видачу кредиту 2700,00 грн.
Разом з тим, кредитодавцем було прийнято рішення про можливість застосування до позичальника Програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме часткового списання заборгованості позичальнику за нарахованими процентами та комісією у сумі 10944,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за кредитним договором в розмірі 90000,00 грн.
Враховуючи вищезазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача частину заборгованості за кредитним договором на суму 90000,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 18000,00 грн.; простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 72000,00 грн.
Заочним рішенням Калинопільського районного суду черкаської області від 18 липня 2025 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1324-9912 від 01.01.2024 року в розмірі 72000,00 грн., яка складається з: простроченої заборгованості за кредитом - 18000,00 грн. та простроченої заборгованості за нарахованими процентами - 72000,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору, пропорційно до задоволених вимог, в розмірі 1938,00 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» (у редакції Закону № 3498-IX від 22.11.2023), яка набрала чинності 24.12.2023 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Отже, з урахуванням ч. 5 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» та ч. 2 ст. 616 ЦК України, суд визнав, що застосування первісним кредитором при нарахуванні відсотків розміру денної процентної ставки, розмір якої значно перевищує законодавчо встановлений максимальний розмір, є простроченням кредитора, яке безпосередньо сприяло збільшенню розміру збитків останнього.
Враховуючи наведені вище обставини, керуючись принципами справедливості, добросовісності та розумності, суд визнав, що в наслідок часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором №1324-9912 від 01.01.2024 року в сумі 72000,00 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 18000,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами - 54000,00 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішення суду першої інстанції представник ТОВ «Укр Кредит Фінанс» - Мосійчук А.І. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції у відмовленій частині та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.
Зазначає, що умови кредитного договору не можна вважати несправедливими, оскільки розмір відсотків за користування кредитними коштами сторонами договору визначено за спільною згодою, що відповідає принципу свободи договору, закріпленому ст. 627 ЦК України.
Крім того, позивач не нараховував відповідачу жодних процентів за несвоєчасне повернення отриманого кредиту в силу положень ст. 625 ЦК України, пеню, штраф або інших платежів за неналежне виконання умов кредитного договору. а нарахована комісія передбачена як плата за видачу кредиту та є одноразовою.
Звернуто увагу, що відповідно до Закону України «Про споживче кредитування» розділу 4 Прикінцевих та перехідних положень в пункті 17 визначено, що лише з 21.08.2024 року максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини 4 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» не може перевищувати 1%.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 263 ЦПК України передбачено, що законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.
При розгляді справи встановлено, що 01.01.2024 року між ТОВ Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою Веб-сайту (https://navse.in.ua), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем ТОВ «УКР КРЕДИТ ФІНАНС», в межах якої реалізуються технології обробки інформації з використанням технічних і програмних засобів і які у процесі обробки інформації діють як єдине ціле, було укладено електронний Договір про відкриття кредитної лінії №1324-9912.
Відповідачу було надано наступний одноразовий ідентифікатор С9111, для підписання кредитного договору №1324-9912 від 01.01.2024 року, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів.
Відповідно до умов кредитного договору позивач взяв на себе зобов'язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 18000 грн., строк кредитування на 300 днів; базовий період - 14 днів; знижена % ставка - 1,20 % в день; стандартна % ставка 1,50 % в день.
Відповідно до умов укладеного кредитного договору, відповідач підтвердив виникнення своїх зобов'язань, шляхом прийняття виконання зобов'язання ТОВ Укр Кредит Фінанс», а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин.
Відповідач порушив визначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов'язання перед кредитодавцем за кредитним договором, у зв'язку з чим у нього станом на 04.04.2025 утворилася заборгованість загальним розміром 100944,00 грн., що складається з: прострочена заборгованість за кредитом 1800,00 грн.; прострочена заборгованість за нарахованими процентами 80244,00 грн.; комісія за видачу кредиту 2700,00 грн.
Кредитодавцем до позичальника застосовано Програму лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «Укр Кредит Фінанс», а саме частково списано заборгованість позичальнику за нарахованими процентами та комісією у сумі 10944,00 грн. за умови погашення позичальником решти заборгованості за Кредитним договором в розмірі 90000,00 грн.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
З урахуванням наведеного, суд першої інстанції, встановивши, що кредитний договір укладено сторонами в електронному вигляді за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, що відповідає вимогам статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», дійшов обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості по тілу кредиту з ОСОБА_1 .
Щодо відсотків за користування кредитом
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Відповідно до п. 4.1 договору про відкриття кредитної лінії №1324-9912 продукту «На все» від 01.01.2024 року дата видачі кредиту 10.01.2024 року, сума кредиту 18000,00 грн.
Згідно з п. 4.9. строк кредитування - 300 календарних днів, дата повернення (виплати) кредиту - 26.10.2024.
Пунктом 4.6. встановлена стандартна процентна ставка - 1,50 % за кожен день користування.
Зважаючи умови укладеного кредитного договору установлено, що сторони обумовили строк кредитування, а саме 300 днів та дату його повернення 26.10.2024 року. Тому нарахування заборгованості за відсотками здійснено товариством в межах строку кредитування, що підтверджується розрахунком заборгованості.
Щодо відсоткової ставки за яким відбувалося нарахування боргу, то колегія суддів бере до уваги наступне.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачу в період 01.01.2024 до 14.01.2024 щоденно нараховувалися відсотки за ставкою 1,20%, а в період з 15.01.2024 до 26.10.2024 - щоденно за ставкою 1,50%, тобто у розмірах, які були передбачені умовами кредитного договору. І загальна сума нарахованих відсотків за користування кредитними коштами за період з 01.01.2024 по 26.10.2024 становить 80 244,00 грн.
Водночас, у позовній заяві позивач просив стягнути відсотки у розмірі 72000,00 грн.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року, що набрав чинності 24 грудня 2023 року доповнено статтю 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.
Отже, наведені норми, які регулюють питання споживчого кредитування, передбачають, що починаючи з 24 грудня 2023 року денна ставка має бути не більше 2,5 %, з 23 квітня 2024 року не більше 1,5 %, а з 21 серпня 2024 року не більше 1 %.
Таким чином, при обчисленні розміру заборгованості за відсотками слід враховувати поетапне зменшення розміру денної процентної ставки.
Судом апеляційної інстанції здійснено власні розрахунки заборгованості за відсотками, у відповідності до яких констатовано, що за період з 01.01.2024 року до 21.08.2024 року розмір заборгованості розрахований позивачем вірно, на підставі умов договору та без порушень вимог чинного законодавства на суму 62154,00 грн.
В період з 21.08.2024 до 26.10.2024 року розмір боргу за відсотками становить 18090,00 грн. (18000,00 грн. х 67 дн. х 1 %).
Загальний розмір заборгованості за відсотками, з урахуванням законодавчих обмежень щодо розміру денної відсоткової ставки, становить 80244,00 грн.
При цьому, як було зазначено вище, позивач просив суд стягнути відсотки у розмірі 72000,00 грн., тобто в межах розміру загального боргу відповідача за відсотками.
Таким чином заявлені позивачем вимоги не виходять за межі розрахованих судом апеляційної інстанції відсотків, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Колегія суддів звертає увагу, що в резолютивній частині рішення суду міститься описка у розмірі заборгованості за нарахованими відсотками, а саме помилково зазначено 72000,00 грн., замість 54000,00 грн. Саме такий розмір заборгованості міститься у мотивувальній частині судового рішення, у зв'язку з чим позов задоволено частково.
Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до частин 1, 2 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку з тим, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з відповідача на користь товариства підлягає стягненню судовий збір у розмірі 6056,00 грн.
Керуючись ст. ст. 35, 258, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу представника товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» Мосійчук Альони Ігорівни - задовольнити.
Заочне рішення Калинопільського районного суду Черкаської області від 18 липня 2025 року - скасувати в частині стягнутих відсотків та судового збору та ухвалити нове судове рішення у даній частині, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за нарахованими процентами за кредитним договором №1324-9912 від 01.01.2024 року в розмірі 72000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 6056,00 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Судді