Провадження № 11-сс/821/497/25 Справа № 711/8617/25 Категорія: ст. 309 КПК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
про відмову у відкритті апеляційного провадження
10 жовтня 2025 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду ОСОБА_2 , дослідивши апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах громадського об'єднання «Вільні Волонтери», на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту та його реалізацію шляхом безоплатної передачі майна у кримінальному провадженні №72024111400000032 від 18.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 201-4 та ч. 3 ст. 209 КК України, -
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2025 року клопотання старшого слідчого в ОВС відділу розслідувань злочинів загально кримінальної спрямованості СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором відділу нагляду за додержанням законів органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Черкаської обласної прокуратури ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №72024111400000032 від 18.09.2024 про скасування арешту з майна та його реалізацію шляхом безоплатної передачі задоволено частково.
Залишено чинним арешт, накладений на автомобіль Volvo V90, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19.03.2025 (справа №711/2152/25, провадження №1-кс/711/621/25).
Змінено спосіб зберігання автомобіля Volvo V90, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Вказаний автомобіль, який є предметом гуманітарної допомоги, вирішено передати для використання за цільовим призначенням на потреби Збройних Сил України, а саме військовій частині НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 , через її керівника (командира), або за його письмовим дорученням іншого військовослужбовця цієї частини, з подальшою постановкою вказаного транспортного засобу на облік у вказаній військовій частині.
Зобов'язано командира військової частини НОМЕР_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 або за його письмовим дорученням іншого військовослужбовця цієї частини, прийняти зазначений транспортний засіб за актом приймання-передачі, забезпечити його належне використання та збереження, а також повернення на першу вимогу слідчого, прокурора або суду.
У задоволенні клопотання щодо передачі автомобіля Volvo V90, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 військовослужбовцю ОСОБА_6 відмовлено.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді адвокат ОСОБА_3 в інтересах ГО « ІНФОРМАЦІЯ_1 » звернувся до Черкаського апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій просив скасувати зазначену ухвалу слідчого судді, та ухвалити нову, якою передати автомобіль - речовий доказ, Volvo V90, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_1 , 2017 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 - ГО « ІНФОРМАЦІЯ_1 » для подальшої передачі на потреби військовослужбовцям, для використання під час здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, безпеки населення та захисту інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та надані матеріали, вважаю, що у відкритті апеляційного провадження слід відмовити з таких підстав.
Реалізація конституційного права на оскарження в суді будь-яких рішень, дій чи бездіяльності всіх органів влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб забезпечується в порядку, визначеному процесуальним законом, про що йдеться в офіційному тлумаченні положень ч. 2 ст. 55 Конституції України, викладеному в рішенні Конституційного Суду України від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011.
Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що ст. 129 Конституції України гарантує право на апеляційний перегляд справи, а не кожного судового рішення в межах кримінального провадження, у відповідності з чим КПК України визначає, в яких випадках і які рішення слідчих суддів, судів першої інстанції підлягають перегляду в апеляційному порядку.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право на справедливий суд, гарантії, що містяться у вказаній статті, повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до апеляційних або касаційних судів (п. 25 Рішення у справі «Делкур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та п. 65 Рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11 жовтня 2001 року).
Водночас у рішенні Європейського суду з прав людини від 08 січня 2008 року щодо прийнятності заяви № 32671/02 у справі «Скорик проти України» зазначено, що право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги. Однак ці обмеження не повинні впливати на користування правом у такий спосіб і до такої міри, що саму його суть буде порушено. Вони повинні відповідати законній меті, і тут має бути розумний ступінь пропорційності між засобами, що застосовуються, та метою, яку намагаються досягнути.
Такі обмеження права на апеляційне оскарження ухвал слідчого судді під час досудового розслідування встановлені приписами статей 307, 309, 392 КПК України.
Відповідно до частини 3 статті 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом. Перелік ухвал слідчих суддів, які під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку, передбачений ч. 3 ст. 307 та частинами 1, 2 ст. 309 КПК України. З огляду на імперативний спосіб регулювання кримінальних процесуальних відносин перелік розширеному тлумаченню не підлягає.
Суд апеляційної інстанції не вправі відмовити у перевірці законності ухвали слідчого судді лише у випадках, якщо слідчий суддя постановив рішення не передбачене кримінальним процесуальним законом, оскільки право на апеляційне оскарження такого судового рішення підлягає забезпеченню на підставі п. 17 ч. 1 ст. 7 та ч. 1 ст. 24 КПК України (висновок про застосування норми права, викладений у постанові Великої Палати Верховного суду від 23 травня 2018 року в справі № 237/1459/17, провадження № 13-19кс18).
Натомість постановлення слідчим суддею ухвали про відмову в задоволенні клопотання про скасування арешту майна, недвозначно врегульоване кримінальними процесуальними нормами, викладеними в статтях 173, 174 КПК України. Неможливість оскарження такого рішення в апеляційному порядку безпосередньо виходить з приписів ст. 309 цього Кодексу.
Про вказане, зазначено в ухвалі Верховного Суду від 04 грудня 2023 року у справі №505/1017/22.
Так, у відповідності до ст. 309 КПК України, під час досудового розслідування можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали слідчого судді про: 1) відмову у наданні дозволу на затримання; 2) застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або відмову в його застосуванні; 3) продовження строку тримання під вартою або відмову в його продовженні; 4) застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту або відмову в його застосуванні; 5) продовження строку домашнього арешту або відмову в його продовженні; 5-1) застосування запобіжного заходу у вигляді застави або про відмову в застосуванні такого заходу; 6) поміщення особи в приймальник-розподільник для дітей або відмову в такому поміщенні; 7) продовження строку тримання особи в приймальнику-розподільнику для дітей або відмову в його продовженні; 8) направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи або відмову у такому направленні; 9) арешт майна або відмову у ньому; 10) тимчасовий доступ до речей і документів, яким дозволено вилучення речей і документів, які посвідчують користування правом на здійснення підприємницької діяльності, або інших, за відсутності яких фізична особа - підприємець чи юридична особа позбавляються можливості здійснювати свою діяльність; 11) відсторонення від посади або відмову у ньому; 11-1) продовження відсторонення від посади; 12) відмову у здійсненні спеціального досудового розслідування; 13) закриття кримінального провадження на підставі частини дев'ятої статті 284 цього Кодексу.
Ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені в порядку ст. 174 КПК України, до цього списку не відносяться.
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має легітимну мету, не порушує принципу пропорційності між гарантованими правами особи у ст. 1 Додаткового протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод і суспільною необхідністю, а також відповідає принципу правової визначеності.
Крім того, відповідно до висновку про застосування норми права, який міститься в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 19 лютого 2019 року в справі № 569/17036/18 (провадження № 51-598 кмо 19), в постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 20 травня 2024 року в справі № 712/191/23 (провадження № 51-3208 кмо 23) ухвали слідчого судді про повне або часткове скасування арешту майна, про відмову в скасуванні арешту майна, постановлені за правилами ст. 174 КПК України, не підлягають апеляційному оскарженню.
За таких обставин, ухвали слідчого судді про відмову в скасуванні арешту майна, а також про повне або часткове скасування арешту майна відповідно до положень п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України у взаємозв'язку зі статтями 170, 173, 174 КПК України апеляційному оскарженню не підлягають.
Апеляційне оскарження такої ухвали слідчого судді не передбачено, оскільки вона не входить до переліку рішень, визначених у ст. 309 КПК України чи інших статтях цього Кодексу, які містять пряму вказівку на можливість апеляційного оскарження ухвал слідчого судді.
Тобто регламентація цього питання у зазначеній нормі КПК саме в такий спосіб є тим винятком із засади забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, встановленого законом, про який ідеться в пункті 8 частини третьої статті 129 Основного Закону.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 399 КПК України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Враховуючи вищевикладені положення кримінального процесуального закону, необхідно прийти до висновку, що оскаржена ухвала слідчого судді не підлягає оскарженню в апеляційному порядку. У зв'язку з цим за поданою апеляційною скаргою необхідно відмовити у відкритті провадження, а скаргу надіслати особі, яка її подала.
Керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, -
Відмовити у відкритті провадження за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_3 в інтересах громадського об'єднання «Вільні Волонтери», на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22 вересня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту та його реалізацію шляхом безоплатної передачі майна у кримінальному провадженні № 72024111400000032 від 18.09.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 201-4 та ч. 3 ст. 209 КК України.
Копію даної ухвали разом з апеляційною скаргою та додатками до неї надіслати особі, яка подала скаргу.
На ухвалу апеляційного суду учасниками судового розгляду справи можуть бути подані касаційні скарги до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її винесення (отримання копії).
Суддя ОСОБА_2