Провадження № 11-сс/821/444/25 Справа № 711/8240/25 Категорія: ст. 176,181 КПК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
09 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів:
головуючоїОСОБА_2
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю: секретаря прокурора захисника - адвоката підозрюваного ОСОБА_5 ОСОБА_6 ОСОБА_7 ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Черкаси апеляційну скаргу виконувача обов'язків керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 вересня 2025 року,якою частково задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Білозір'я Черкаського району Черкаської області, українця, громадянина України, штаб-сержанта 3 категорії групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , у військовому званні «молодший сержант», має на утриманні малолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, -
Старший слідчий в ОВС відділу розслідування особливо тяжких злочинів СУ ГУНП в Черкаській області ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням, погодженим виконувачем обов'язків керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 , поданим в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025250000000605 від 13 серпня 2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів із можливістю внесення застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначив, що відділом розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління Головного управління Національної поліції в Черкаській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №12025250000000605 від 13 серпня 2025 року.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_8 , перебуваючи на посаді штаб-сержанта 3 категорії групи військового обліку сержантів і солдатів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи також допущеним до тимчасового виконання обов'язків за вакантною посадою начальника групи обліку офіцерів запасу ІНФОРМАЦІЯ_2 , діючи умисно з корисливих мотивів, реалізовуючи протиправний умисел на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, у порушення вимог ст.ст.11, 16, 49, 115, 116, 216, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України № 548-XIV від 24.03.1999, та ст.ст.1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків, 05.09.2025 близько 16 год. 25 хв., перебуваючи за адресою: вул. Соборна, 66, м. Сміла, в салоні автомобіля ОСОБА_11 марки «Volkswagen Transporter» з держаним номерним знаком НОМЕР_1 , на прилеглій території магазину «Файно Маркет», одержав від ОСОБА_11 неправомірну вигоду у виді грошових коштів в сумі 8000 доларів США, за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, зокрема на лікарів військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо постановлення висновку про визнання ОСОБА_11 придатним до служби лише у військових частинах забезпечення ТЦК та СП, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення та охорони, на начальника групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 майора ОСОБА_12 , яким складено протокол № 687 від 04.09.2025 про вчинення заявником ОСОБА_11 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП без фізичної присутності (участі) останнього, а також начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 , який не був обізнаний про злочинні наміри ОСОБА_8 , щодо невжиття заходів до призову військовозобов'язаного ОСОБА_11 на військову службу під час мобілізації впродовж 2 місяців.
Ухвалою слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 вересня 2025 рокуклопотання слідчого - задоволено частково.
Застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, заборонивши йому залишати домоволодіння за місцем проживання за адресою: АДРЕСА_1 , цілодобово, без дозволу прокурора та/чи слідчого в межах строку досудового розслідування, тобто до 03 листопада 2025 року включно.
Відповідно до вимог ч.5 ст.194 КПК України, покладено на підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов'язки:
- прибувати до слідчого, в провадженні якого перебуватиме кримінальне провадження, прокурора та суду за першим викликом;
- не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання та роботи;
- заборонити спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв'язку чи через мережу інтернет тощо) із головою та членами військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_4 , начальником групи бронювання ІНФОРМАЦІЯ_2 майором ОСОБА_12 та свідком (заявником) ОСОБА_11 в частині, що стосується обставин і подій даного кримінального провадження, крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за його участі, а також участі вказаних осіб у присутності слідчого чи прокурора;
- у разі наявності, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Визначено строк дії ухвали до 03 листопада 2025 року включно.
В поданій апеляційній скарзі прокурор вважає ухвалу слідчого судді незаконною та такою, що підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду, викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
В обгрунтування поданої апеляційної скарги зазначає про те, що слідчим суддею не було взято до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновок, а також не було враховано всі обставини вчинення кримінального правопорушення та особу підозрюваного, який намагався втекти з місця події.
Вказує на те, що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, який має високий ступінь суспільної небезпеки, так як скоєно в умовах правового режиму воєнного стану військовослужбовцем, а тому існують реальні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України. Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, із визначенням застави в розмірі 60 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 181 680 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть ухвали слідчого судді та основні доводи апеляційної скарги, прокурора, який підтримував подану апеляційну скаргу і просив скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти доводів апеляційної скарги і просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з таких підстав.
В силу статей 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжних заходів є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування чи/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Одним із видів запобіжних заходів у кримінальному провадженні відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.176 КПК України є домашній арешт.
Зі змісту ст.181 КПК України слідує, що домашній арешт, як вид запобіжного заходу, може бути застосований до особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі та полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби на підставі ухвали слідчого судді, суду.
Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Дані вимоги закону при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу щодо підозрюваного ОСОБА_8 слідчим суддею були дотримані.
Так, слідчий суддя встановив, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч.1 ст.194 КПК України, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України.
- наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ст.177 КПК України, а саме: переховуватись від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-які документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Як вбачається з матеріалів провадження, 06 вересня 2025 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України, а саме: в одержанні неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави, поєднаному з вимаганням такої вигоди.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від суду.
Слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя перевірив відповідність змісту клопотання вимогам закону та з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Задовольняючи частково клопотання, слідчий суддя встановив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 інкримінованого кримінального правопорушення, однак прийшов до висновку про недоведеність обставин, передбачених п.3 ч.1 ст.194 КПК України, зокрема того, що у даному конкретному випадку є недостатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні. Також слідчий суддя вказав, що тяжкість покарання не є безумовною підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Посилання у клопотанні на те, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, не свідчить про безумовне недотримання підозрюваним процесуальних обов'язків, які на нього можуть бути покладені при обранні іншого, більш м'якого, запобіжного заходу.
Аналогічні твердження неодноразово знаходили своє відображення і у ряді рішень Європейського суду з прав людини.
Зокрема ЄСПЛ у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами.
Згідно з п.88 рішення Європейського суду з прав людини від 05 лютого 2013 року у справі «Мхітарян проти Російської Федерації» на національній владі лежить обов'язок встановити існування конкретних фактів, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою. Перекладання на затриману особу тягаря доведення цих аргументів рівносильно скасуванню правила сталі 5 Конвенції, яка оголошує взяття під варту винятком з права на свободу, яке допустимо тільки в суворо визначених обставинах.
Не може утримання підозрюваного під вартою бути застосовано і з тієї причини, що у справі, на думку обвинувачення, очікується призначення покарання у вигляді позбавлення свободи - рішення ЄСПЛ «Панченко проти Росії», «Ілійков проти Болгарії», «Летіли проти Франції», «Худойоров проти Росії», «Рохліна проти Росії».
Обмеження розгляду клопотання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою лише переліком законодавчих (стандартних) підстав для його застосування без встановлення їх наявності та обґрунтованості до конкретної особи є порушенням вимог п.4 ст.5 Конвенції (п.85 рішення ЄСПЛ у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
Серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти, тяжкість обвинувачення не може сама по собі служити виправданням тривалого попереднього ув'язнення особи (рішення ЄСПЛ «Ідалов проти Росії», «Гарицький проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).
Вирішуючи питання про запобіжний захід, суд повинен враховувати вимоги ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема справи «Харченко проти України», «Комарова проти України», «Калашніков проти Росії», в яких Європейським судом з прав людини викладено принципи, що їх дотримується Суд у вирішенні питань щодо застосування тримання осіб під вартою, а саме:
- тримання під вартою до вирішення питання про винність особи не має бути «загальним правилом», і слід виходити з презумпції залишення обвинуваченого на свободі;
- у кожному випадку, коли вирішується питання щодо тримання під вартою або звільнення, діє презумпція на користь звільнення.
Під час судового розгляду в суді першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_8 раніше не судимий, до кримінальної відповідальності не притягувався, позитивно характеризується як за місцем роботи, так і за місцем проживання, має постійне місце реєстрації та проживання, де проживає протягом тривалого часу, одружений, має на утриманні малолітню дитину, ІНФОРМАЦІЯ_3 , працевлаштований, тобто має міцні соціальні зв'язки, має молодий вік ( на момент розгляду клопотання виповнилося 29 років), ставлення до вчиненого та своїх обов'язків, добровільну мобілізацію до лав Збройних сил України, співпрацю з правоохоронними органами, а також поганий стан здоров'я.
На думку апеляційного суду, враховуючи наведену сукупність обставин, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту зможе належним чином забезпечити дотримання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на нього процесуальних обов'язків та досягнення цілей кримінального провадження.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя при розгляді клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, а тому зазначені в клопотанні слідчого підстави, за яких він просить застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, не знайшли свого об'єктивного підтвердження.
Ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, а тому підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, апеляційний суд не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 181, 194, 404, 405,419, 422 КПК України, суд,-
Апеляційну скаргу виконувача обов'язків керівника Черкаської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_9 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06 вересня 2025 року, якою частково задоволено клопотання слідчого та застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту в межах строку досудового розслідування, тобто до 03 листопада 2025 року включно відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369-2 КК України - залишити без змін.
Ухвала є остаточною, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4