Номер провадження 22-ц/821/1408/25Головуючий по 1 інстанції
Справа №705/1184/25 Категорія: 304090000 Душин О. В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н. І.
10 жовтня 2025 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:
Гончар Н.І., Сіренка Ю.В., Фетісова Т.Л.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф»;
відповідач - ОСОБА_1 ;
особа, яка подає апеляційну скаргу - ТОВ «ФК «Артеміда-Ф»
представник позивача - адвокат Бачинський Остап Михайлович
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф»на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту,
ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що 18.10.2020 року між ТОВ «Лінеура Україна» та ОСОБА_1 було укладено договір № 1156904 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за яким ТОВ «Лінеура Україна» зобов'язалось надати їй кредит у розмірі 3500 грн., а ОСОБА_1 зобов'язалась протягом 21 дня повернути кредит зі сплатою відсотків, комісії.
22.02.2021 року ТОВ «Лінеура Україна» на підставі договору факторингу № 015-220221 за плату відступило, а ТОВ «Сіроко Фінанс» набуло право грошової вимоги до боржників за зобов'язанням.
21.08.2024 року ТОВ «Сіроко Фінанс» на підставі договору факторингу № 20240821/1 за плату відступило, а ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» набуло право грошової вимоги до відповідача.
Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язання за кредитним договором не виконала, у зв'язку з чим має заборгованість у розмірі 14018,94 грн., яка складається з 3500,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту; 8770,65 грн. - заборгованість за відсотками; 1748,29 грн. - інфляційне збільшення.
На підставі викладеного позивач просив суд стягнути на його користь з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 14018,94 грн., витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 7000,00 грн. та сплачений судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2025 року позовні вимоги ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» заборгованість за договором № 1156904 про надання коштів на умовах фінансового кредиту від 18.10.2020 року в розмірі 14018,94 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» витрати на професійну правничу допомогу в сумі 1402,00 грн.
В апеляційній скарзі позивач ТОВ «ФК «Артеміда-Ф», посилаючись на порушення судом норм процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило рішення суду першої інстанції змінити та збільшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідача у суді першої інстанції, з 14002 грн до 7 000 грн. Крім того, у поданій апеляційній скарзі ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» просило суд стягнути з ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у суді апеляційної інстанції у розмірі 4 000 грн.
На переконання скаржника, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про часткове стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Суд не мав права вирішувати питання про зменшення розміру зазначених витрат, оскільки на адресу суду не надходило клопотання відповідача з чітким обґрунтуванням неспівмірності таких витрат. Крім того, в умовах договору про надання правової допомоги сторони погодили фіксований розмір гонорару в 7 000 грн, а тому суд не вправі був втручатися у договірні правовідносини.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується позивачем лише в частині, що стосується розміру витрат на професійну правничу допомогу, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується суті спору, то відповідно до ст. 367 ЦПК України апеляційним судом в решті рішення суду не переглядається та на предмет законності й обґрунтованості не перевіряється.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши та обговоривши наявні докази по справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Частинами 1-4 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При стягненні витрат на правову допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.
Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов'язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, складання відзиву на позовну заяву, апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Як вбачається з матеріалів справи, представник позивача ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» - адвокат Бачинський О. М. у прохальній частині позовної заяви просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» витрати на професійну правничу допомогу у суді першої інстанції в розмірі 7000,00 грн.
На підтвердження представник ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» надав докази, а саме: договір про надання правової допомоги № 20250219-4Ш від 19 лютого 2025 року, укладений між ТОВ «ФК «Артеміда-Ф» та адвокатом Бачинським О. М.; розрахунок суми судових витрат.
Згідно з умовами зазначеного договору про надання правової допомоги сторони погодили, що за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором сплачується винагорода у розмірі 7 000 грн, які клієнт зобов'язується сплатити адвокату впродовж 10 днів з моменту ухвалення судом рішення (пункти 4.2. та 4.6.).
Зважаючи на те, що сторони у договорі про надання правничої допомоги погодили фіксований розмір винагороди, тому детальний опис робіт, виконаних під час надання правової допомоги у даному випадку не потрібен.
Чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц викладено наступний правовий висновок.
Принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин 5 та 6 ст. 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.
Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
З огляду на конкретні обставини справи, а також керуючись критеріями реальності адвокатських витрат та розумності їх розміру, справедливості та співмірності, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимоги позивача та стягнення з відповідача на користь Товариства витрат на правничу допомогу в розмірі 1402,00 грн.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в оскаржуваній частині ухвалено з додержанням норм процесуального права. Підстави для його зміни чи скасування в цій частині відсутні.
Враховуючи, що колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» на рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2025 року, судові витрати слід залишити за позивачем.
Керуючись ст.141, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Артеміда-Ф» - залишити без задоволення.
Рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 10 червня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.
Судді