СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/5807/25
ун. № 759/21345/25
09 жовтня 2025 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , адвоката ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні вилученого майна, у кримінальному провадженні № 12024000000001274 від 21.06.2024, за ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 229 КК України, -
Адвокат ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , звернулася до слідчого судді з скаргою в якій просить зобов'язати слідчого ГСУ НП України ОСОБА_5 , яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001274 від 21.06.2024, повернути тимчасово вилучене майно, згідно з вимогами ст. 169 КПК України, яке було вилучене під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон iPhone XS MAX IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» номер НОМЕР_3 (пароль2802); мобільний телефон iPhone X IMEI 1: НОМЕР_4 «МТС» номер НОМЕР_5 (пароль НОМЕР_6 ); мобільний телефон iPhone з розбитим екраном; 8 банківських карток; ноутбук «Acer» model 20c1 s/n: NHQB9EVOO7310107473400 із зарядним пристроєм; флеш накопичувач об'єм 32 Gb із наклейкою ОСОБА_4 ; планшет IPad s/n DMPD42NHLV95, одна сім карта мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_7 , сім карто мобільного оператора «МТС» № НОМЕР_8 та тримач до сім карти мобільного оператора «Водафон»; грошові кошти в сумі 8740 доларів США; грошові кошти в сумі 89590 гривень.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 скаргу підтримала та просила задовольнити її з підстав зазначених в ній.
Слідчий ГСУ НП України ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, надіслав на адресу суду заяву, в якій заперечував проти задоволення скарги. У зв'язку із чим, слідчий суддя вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності слідчого.
Заслухавши доводи адвоката, дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст.55 Конституції України права та свободи людини і громадянина захищаються судом, при цьому кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу.
Згідно ч. 5 ст. 171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.
Згідно ч. 7 ст. 236 КПК України вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
В судовому засіданні встановлено, що Управлінням розслідування особливо тяжких злочинів ГСУ НП України здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 12024000000001274 від 21.06.2024, за ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 229 КК України.
14.07.2025, на підставі ухвали слідчого судді Святошинського районного суду м. Києва від 19.06.2025 (справа № 759/13567/25) проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 , під час якого вилучено мобільний телефон iPhone XS MAX IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» номер НОМЕР_3 (пароль2802); мобільний телефон iPhone X IMEI 1: НОМЕР_4 «МТС» номер НОМЕР_5 (пароль НОМЕР_6 ); мобільний телефон iPhone з розбитим екраном; 8 банківських карток; ноутбук «Acer» model 20c1 s/n: NHQB9EVOO7310107473400 із зарядним пристроєм; флеш накопичувач об'єм 32 Gb із наклейкою ОСОБА_4 ; планшет IPad s/n DMPD42NHLV95, одна сім карта мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_7 , сім карто мобільного оператора «МТС» № НОМЕР_8 та тримач до сім карти мобільного оператора «Водафон»; грошові кошти в сумі 8740 доларів США; грошові кошти в сумі 89590 гривень.
Сукупний аналіз норм кримінального процесуального законодавства вказує на те, що статус тимчасово вилученого майна набуває усе майно, вилучене під час обшуку, незалежно від того чи надавався слідчим суддею дозвіл на його відшукання, оскільки фактично відбувається обмеження права особи щодо можливості володіти, користуватися та розпоряджатися усім майном, яке вилучається. Крім того, задля запобігання непомірного втручання у право власності особи законодавцем передбачено строк, протягом якого слідчий чи прокурор має звернутися із клопотанням про застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна відносно тимчасово вилученого під час обшуку майна, інакше таке майно негайно повертається особі, в якої воно вилучалося.
Дотримання умов, за яких майно набуває статусу тимчасово вилученого, відповідає вимогам ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до яких будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який створює таке обмеження, повинен мати належні правові підстави для його здійснення.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_4 є підозрюваним у кримінальному провадженні № 12024000000001274 від 21.06.2024, та йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 229 КК України. Проте, в судовому засіданні органом досудового розслідування не надано будь-яких належних доказів, що вказане вилучене майно здобуто в результаті злочинної діяльності, містить сліди кримінального правопорушення чи інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Також, в судовому засіданні встановлено, що клопотання про арешт вказаного тимчасово вилученого майна до суду не подавалося.
Нормою ст. 41 Конституції України встановлюється непорушність права особи на володіння, користування і розпорядження своєю власністю.
У відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»).
Згідно з положеннями ст.ст. 7, 8 КПК України до загальних засад кримінального провадження відноситься, зокрема, недоторканність житла чи іншого володіння особи, недоторканість права власності. Кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя вважає за необхідне повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно, під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Керуючись ст.ст. 167,169, 170-174, 303-307 КПК України, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 , в інтересах ОСОБА_4 , на бездіяльність слідчого, яка полягає у неповерненні вилученого майна, у кримінальному провадженні № 12024000000001274 від 21.06.2024, за ч. 5 ст. 190, ч. 4 ст. 321, ч. 3 ст. 229 КК України - задовольнити.
Зобов'язати уповноваженого слідчого ГСУ НП України, яким здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024000000001274 від 21.06.2024, повернути ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон iPhone XS MAX IMEI 1: НОМЕР_1 , IMEI 2: НОМЕР_2 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» номер НОМЕР_3 (пароль2802); мобільний телефон iPhone X IMEI 1: НОМЕР_4 «МТС» номер НОМЕР_5 (пароль НОМЕР_6 ); мобільний телефон iPhone з розбитим екраном; 8 банківських карток; ноутбук «Acer» model 20c1 s/n: NHQB9EVOO7310107473400 із зарядним пристроєм; флеш накопичувач об'єм 32 Gb із наклейкою ОСОБА_4 ; планшет IPad s/n DMPD42NHLV95, одна сім карта мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_7 , сім карто мобільного оператора «МТС» № НОМЕР_8 та тримач до сім карти мобільного оператора «Водафон»; грошові кошти в сумі 8740 доларів США; грошові кошти в сумі 89590 гривень.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1