печерський районний суд міста києва
757/47471/25-к
1-кс-40009/25
30 вересня 2025 року
Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника підозрюваного адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Печерського районного суду м. Києва клопотання слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42024000000001050 від 11.09.2024,
У провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва надійшло клопотання слідчого першого відділу Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчинених внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 , за погодженням з прокурором першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення першого управління Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 , про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні № 42024000000001050 від 11.09.2024.
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що досудове розслідування не можливо закінчити до закінчення дії попередньої ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, тобто до 05.10.2025, оскільки для цього необхідно вчинити ряд слідчих та процесуальних дій з метою повного та всебічного дослідження обставин вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, що потребує додаткового часу, а саме:
- встановити та допитати інших свідків кримінального правопорушення;
- завершити розсекречення матеріальних носіїв інформації щодо організації, проведення негласних слідчих (розшукових) дій та їх результатів, які виготовлялися на стадії досудового розслідування, для подальшого їх долучення до матеріалів кримінального провадження;
- отримати висновок призначеної судової криміналістичної експертизи відео-, звукозаписів за матеріальними носіями інформації з результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій з розмовами підозрюваного ОСОБА_4 ;
- завершити проведення оглядів вилученого майна, проаналізувати отриману інформацію та надати юридичну оцінку, за результатами чого провести необхідні слідчі дії (допити, тимчасові доступи, обшуки);
- здійснити тимчасовий доступ до речей та документів операторів мобільного зв'язку за номерами учасників кримінального провадження, отримати деталізований аналіз з'єднань між мобільними терміналами зв'язку;
- витребувати та долучити до матеріалів кримінального провадження відомості щодо особи підозрюваного ОСОБА_4 ;
- встановити інших осіб, причетних до вчинення зазначеного кримінального правопорушення;
- з урахуванням здобутих доказів та розсекречених матеріалів про результати проведення негласних слідчих (розшукових) дій допитати підозрюваного ОСОБА_4 з обставин вчинення ним інкримінованого кримінального правопорушення;
- у разі наявності розбіжностей в показаннях допитаних у кримінальному провадженні осіб, провести одночасні допити між такими особами з метою усунення наявних розбіжностей та встановлення дійсних обставин вчинення кримінального правопорушення;
- з урахуванням зібраних доказів провести аналіз матеріалів досудового розслідування, за результатами чого вирішити питання щодо зміни раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 (підготувати повідомлення про підозри в кінцевій редакції) та допитати останнього у якості підозрюваного з встановлених органом досудового розслідування обставин кримінального правопорушення;
- повідомити стороні захисту про закінчення досудового розслідування та ознайомити з наявними матеріалами кримінального провадження, виконати інші вимоги ст. 290 КПК України;
- скласти обвинувальний акт і реєстр матеріалів досудового розслідування, виконати вимоги ст. 293 КПК України;
- виконати інші слідчі (розшукові) та процесуальні дії, необхідність у проведенні яких виникне під час розслідування, спрямовані на встановлення обставин злочину та завершення досудового розслідування.
Водночас ризики, передбачені частиною першою статті 177 КПК України та встановлені у ході досудового розслідування, що виправдовують обраний запобіжний захід щодо підозрюваного не зменшилися та продовжують існувати, а відтак виникла необхідність у продовженні тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою, оскільки запобігти їм шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів не можливо.
У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з викладених у ньому підстав, просив його задовольнити.
Захисник підозрюваного щодо задоволення клопотання заперечував, з огляду на те, що ризики, зазначені у клопотанні та на які посилався прокурор в судовому засіданні, стороною обвинувачення не доведено, підозра необґрунтована. Просив урахувати, що стан здоров'я підозрюваного незадовільний, має на утриманні двох малолітніх дітей, дружину, яка не працює, частково має на утриманні батька пенсіонера, позитивно характеризується, тому просив відмовити у задоволенні клопотання та застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби. Разом з тим, просив урахувати, що розмір застави є непомірним та у даному випадку мав становити від 60 560 грн до 242 240 грн.
Підозрюваний підтримав думку свого захисника.
Вивчивши клопотання, заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.
Слідчим суддею встановлено, що слідчими Управління з досудового розслідування військових правопорушень, а також порушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, вчиненого внаслідок ведення російською федерацією, із залученням представників інших держав, агресивної війни проти України Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42024000000001050 від 11.09.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
05.08.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 436-2 КК України.
07.08.2025 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 05.10.2025.
25.09.2025 постановою заступника Генерального прокурора строк досудового розслідування у кримінальному проваджені продовжено до трьох місяців, тобто до 05.11.2025.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому вищевказаного кримінального правопорушення, обґрунтовуються зібраними органом досудового розслідування доказами, а саме:
- повідомленням про вчинення кримінального правопорушення;
- матеріалами виконання доручення ГУ ВБ СБ України;
- протоколами оглядів;
- протоколами допиту свідків ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ОСОБА_10 ;
- висновком судової лінгвістичної семантико-текстуальної експертизи усного та писемного мовлення експерта від 07.07.2025 № 369/1;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи (ст. 260 КПК України) від 25.12.2024 № 9/2-221т;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних комунікаційних мереж (ст. 263 КПК України) від 09.01.2025 №9/2-222т;
- протоколом за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтроль особи (ст. 260 КПК України) від 05.05.2025 № 9/2-1811т;
- іншими матеріалами досудового розслідування у своїй сукупності.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно зі статтею 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до частини третьої статті 199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Згідно з частиною першою статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Відповідно до статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень статей 197, 199 КПК України, за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені статтею 219 КПК України.
Відповідно до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах, та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні слідчого дані, у слідчого судді є всі підстави вважати, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином на даному етапі, хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Разом з тим, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
У пункті 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування та існує потреба в проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв'язку із чим постановою заступника Генерального прокурора від 25.09.2025 строк досудового розслідування даного кримінального провадження продовжено до трьох місяців, тобто до 05.11.2025.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_4 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування у кримінальному провадженні ризиків, визначених частиною першою статті 177 КПК України.
Слідчий суддя відповідно до положень статей 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини врахував тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному ОСОБА_4 , у разі доведення його вини у вчинені інкримінованого кримінального правопорушення, характер та обставини вчинення злочину, так як вони сформовані у повідомленні про підозру та дійшов висновку про доведеність ризиків.
Вивченням особи підозрюваного на даний час встановлено, що він тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, відтак доказів того, що стан здоров'я підозрюваного ОСОБА_4 не допускає тримання його під вартою слідчому судді не надано, а тому слід вважати, що таких перешкод не має.
За таких обставин, клопотання сторони обвинувачення про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 підлягає задоволенню, оскільки слідчий суддя також враховує обґрунтованість наведених у клопотанні ризиків та вважає, що для їх запобігання є недостатнім застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, як на тому наполягала сторона захисту.
Водночас задовольняючи клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на нього обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 КПК України, необхідність покладення яких убачається з наведеного в обґрунтування даного клопотання.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справі «В. проти Швейцарії» (W. V. Switzerland), 14379/88 від 26.01.1993, у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain), 12050/04 від 08.01.2009, розмір застави повинен бути належною гарантією того, що заявник вирішить не зникати через побоювання втратити цю заставу, при визначенні розміру застави виправданим є врахування серйозності обставин справи.
При визначенні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні та враховує конкретні обставини інкримінованого діяння, тяжкість кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, відомості, які характеризують особу підозрюваного, та вважає зменшити визначений ухвалою слідчого судді від 07.08.2025 у справі № 757/36912/25-к розмір застави, розмір якої визначити у сумі 6 056 000 грн, що зможе забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_4 покладених на нього обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України.
Питання щодо доведеності вини підозрюваного ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення та правильності кваліфікації дій останнього, слідчим суддею під час розгляду даного клопотання не вирішувались, оскільки вказане підлягає дослідженню під час досудового розслідування або розгляду кримінального провадження по суті.
Керуючись статтею 29 Конституції України, статтями 176-178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні, а саме до 04.11.2025 включно.
Одночасно визначити підозрюваному ОСОБА_4 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 6 056 000 (шість мільйонів п'ятдесят шість тисячі) гривень.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ІНФОРМАЦІЯ_2 :
Отримувач: ІНФОРМАЦІЯ_3
ЄДРПОУ: НОМЕР_1
МФО: 820172
Банк: ІНФОРМАЦІЯ_4
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Заставодавцем не може бути юридична особа державної або комунальної власності або така, що фінансується з місцевого, державного бюджету, бюджету Автономної Республіки Крим, або у статутному капіталі якої є частка державної, комунальної власності, або яка належить суб'єкту господарювання, що є у державній або комунальній власності.
У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов'язки, а саме:
1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
3) утримуватися від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні та співробітниками УСБУ у Черкаській області та УСБУ в Донецькій та Луганській областях;
4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
5) носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку досудового розслідування, тобто до 04.11.2025 включно.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1