Номер провадження: 22-ц/813/4068/25
Справа № 2-672/11
Головуючий у першій інстанції Аліна С.С.
Доповідач Лозко Ю. П.
22.07.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Лозко Ю.П.,
суддів: Карташова О.Ю., Кострицького В.В.,
за участю секретаря судового засідання - Пересипка Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Одеського апеляційного суду в порядку спрощеного провадження
апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року
у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну сторони у виконавчому провадженні,
встановив:
21 березня 2021 року ТОВ «Консалт Солюшенс» звернулось до суду з вказаною вище заявою, в якій просило замінити вибулого стягувача ПАТ «Фідобанк» його правонаступником - ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Суворовським районним судом м. Одеси у справі № 2-672/11.
Вимоги вказаної заяви обґрунтовані такими обставинами.
14 лютого 2011 року рішенням Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 2-672/11 позов ПАТ "Ерсте Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, а зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ "Ерсте Банк", ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Кобзар О.Ю. про визнання недійсним кредитний договір - залишено без задоволення.
26 грудня 2013 року Суворовський районний суд міста Одеси в межах справи № 523/19835/13-ц замінив стягувача у виконавчому провадженні № В-13/1018 Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-672/11, виданого 21.04.2011 року Суворовським районним судом м. Одеси, а саме замінив стягувача Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк» на стягувача Публічне акціонерне товариство «Фідобанк».
Правовідносини, що були предметом судового розгляду, витікали з кредитних договорів № 014/9247/5/17391 від 11.06.2008 року та № 014/9247/2/22158 від 28.08.2008 року та договору поруки №014/9247/5/17391/2 від 11 червня 2008 року.
19.01.2021року було проведено електронний аукціон № UA-EA-2020-12-23-000001-b за лотом № GL1N019277 за кредитним портфелем, що складається з прав вимоги та інших майнових прав за 7 кредитними договорами, що забезпечені транспортними засобами, 220 кредитних договорів, що забезпечені заставою та 267 без заставних кредитних договорів. Переможцем визнано ТОВ «Консалт Солюшенс» ЄДРПОУ:42251700, що підтверджується протоколом електронного аукціону № UA-EA-2020-12-23-000001-b.
03.02.2021року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (далі - Банк, Попередній кредитор, ПАТ «Фідобанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (далі - Новий кредитор) укладено договір № GL1N019277_ 205/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 28, за змістом пункту 1 якого банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
За змістом пунктів 369 та 370 Додатку № 1 до Договору № GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги від 03.02.2021 року до Заявника ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за кредитним договором кредитними договорів № 014/9247/5/17391 від 11.06.2008 року та № 014/9247/2/22158 від 28.08.2008 року та договору поруки №014/9247/5/17391/2 від 11 червня 2008 року.
TOB «Консталт Солюшенс» сплатило ПАТ «Фідобанк» кошти в порядку пункту 4 Договору до моменту набуття чинності Договором у розмірі 1 805 235,04 гривень без ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням № 55 від 28.01.2021 року.
Таким чином, ПАТ «Фідобанк» вибуло як кредитор із зобов'язань, що виникли на підставі Кредитних договорів № 014/9247/5/17391 від 11.06.2008 року та № 014/9247/2/22158 від 28.08.2008 року та договору поруки №014/9247/5/17391/2 від 11 червня 2008 року.
Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року задоволено вказану вище заяву ТОВ «Консалт Солюшенс». Замінено вибулого стягувача ПАТ «Фідобанк» її правонаступником - ТОВ «Консалт Солюшенс» у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Суворовським районним судом м. Одеси у справі №2-672/11.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права просить скасувати ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року та відмовити у задоволенні вимог заяви про видачу дублікатів виконавчих листів.
За доводами апеляційної скарги, вирішуючи справу суд першої інстанції суд першої інстанції залишив поза увагою звернення заявника до суду зі вказаним клопотанням поза межами строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, при цьому не порушувало питання про його поновлення.
Також судом не було перевірено наявність чи відсутність виконавчого провадження питання про заміну сторони стягувача у якому ставив заявник. Водночас, у провадженні Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Одеса) перебувало виконавче провадження №42285831 з примусового виконання виконавчого листа №2-672/11, виданного Суворовським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «ФІДОБАНК» заборгованості у сумі 658 838,95 грн, яке завершено 09.02.2016 року, що підтверджується відповіддю В.о. начальника Суворовсього ВДВС у м. Одеса, яка знаходиться у матеріалах провадження 6/523/111/24 (права 2-672/11).
Окремо скаржниця зауважує, що судом її не було повідомлено належним чином про дату, час і місце судового засідання.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Консалт Солюшенс» просить залишити ухвалу суду без змін, як законну та обґрунтовану, посилаючись на те, що пропуск строку пред'явлення виконавчих документів № 2-672/11 до виконання не є підставою для скасування ухвали Суворовського районного суду м. Одеси від 14.06.2021 року, оскільки заміна стягувача у зобов'язанні не порушуватиме жодних прав боржника. Також звертає увагу, що у скаржниці та її представника адвоката Комендової К.О. не має повноважень діяти в інтересах боржника ОСОБА_3 .
Представник ОСОБА_1 - адвокат Коменда К.О. направила до суду заяву про розгляд апеляційної скарги за відсутності сторони скаржника.
У судовому засіданні представник ТОВ «Консалт Солюшенс», заперечуючи проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , просив залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу без змін, як законну та обґрунтовану.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.
Відповідно до частин першої, другої та п'ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону оскаржувана ухвала суду не відповідає, виходячи з такого.
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції розглянуто справу за відсутності належного сповіщення скаржниці, чим порушено норми процесуального права, є слушними та заслуговують на увагу, з огляду на таке.
Відповідно до частини шостої статті 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур'єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.
Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку.
У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім'ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (частина четверта статті 130 ЦПК України).
Відповідно до частини восьмої статті 128 ЦПК України в редакції днем вручення судової повістки є: Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Матеріали справи не містять відомостей на підтвердження дотримання судом ст. 128 ЦПК України щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час і місце розгляду вказаної вище заяви ТОВ «Консалт Солюшенс».
Вказане, відповідно до вимог пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Оскільки ОСОБА_1 обґрунтовує свою апеляційну скаргу тим, що суд першої інстанції не повідомив її належним чином про розгляд заяви ТОВ «Консалт Солюшенс» та ця обставина підтверджується матеріалами справи, оскаржувана ухвала суду підлягає обов'язковому скасуванню.
Стосовно наявності підстав для задоволення заяви ТОВ «Консалт Солюшенс», колегія суддів виходить з такого.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону про виконавче провадження).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (частина перша статті 1 Закону про виконавче провадження).
Стаття 11 Закону про виконавче провадження регулює загальні строки виконавчого провадження, а стаття 12 - строки пред'явлення виконавчих документів до виконання, переривання строку давності пред'явлення виконавчого документа до виконання, поновлення пропущеного строку. Строки у виконавчому провадженні - це періоди часу, в межах яких учасники виконавчого провадження зобов'язані або мають право прийняти рішення або вчинити дію. Строки у виконавчому провадженні встановлюються законом, а якщо вони не визначені законом - встановлюються виконавцем (частина перша статті 11 Закону про виконавче провадження). Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина шоста статті 12 Закону про виконавче провадження).
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п'ята статті 15 Закону про виконавче провадження).
Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зокрема за заявою стягувача про примусове виконання рішення (згідно із пунктом 1 частини першої статті 26 Закону про виконавче провадження). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження (згідно із частиною п'ятою статті 26 Закону про виконавче провадження).
Виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим (п.8 ч.4 ст.4 ЗУ “Про виконавче провадження»).
З поданої представником ТОВ «Констант Солюшенс» заяви убачається, що останній просив замінити сторону стягувача у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Суворовським районним судом м. Одеси у справі № 2-672/11.
Апеляційний суд зауважує, що відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва.
Як зазначила Велика Палата Верховного суду у постанові від 08 лютого 2022 року справа № 2-7763/10, провадження № 14-197 цс 21, заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
Враховуючи завдання виконавчого провадження, як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відкриття виконавчого провадження досягнення цієї процесуальної мети неможливе, тому разом із заявою щодо правонаступництва у виконавчому провадженні, заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.
Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.
Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.
Також, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 18 січня 2022 року у справі N 34/425 (провадження N 12-69гс21), при вирішенні питання про заміну сторони виконавчого провадження суди мають встановити чи не сплив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, оскільки за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання. Після спливу строку виконавчого провадження не може вирішуватись питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Так, апеляційним судом встановлено, що рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від14 лютого 2011 року у справі № 2-672/11 позов ПАТ "Ерсте Банк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено, а зустрічний позов ОСОБА_1 до ПАТ "Ерсте Банк", ОСОБА_2 , третя особа Приватний нотаріус Одеського нотаріального округу Кобзар О.Ю. про визнання недійсним кредитний договір - залишено без задоволення.
26 грудня 2013 року Суворовський районний суд міста Одеси в межах справи № 523/19835/13-ц замінив стягувача у виконавчому провадженні № В-13/1018 Першого Суворовського відділу державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції по примусовому виконанню виконавчого листа № 2-672/11, виданого 21.04.2011 року Суворовським районним судом м. Одеси, а саме замінив стягувача Публічне акціонерне товариство «Фідокомбанк» на стягувача Публічне акціонерне товариство «Фідобанк».
Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів того чи перебуває на час зверення ТОВ «Консалт Солюшенс» вказаний виконавчий лист на виконанні, чи виконавче провадження було закінчене.
При цьому, як убачається з наданих скаржницею копій постанови про відкриття виконавчого провадження №76619162 та №76619818, з виконання виконавчого листа № 2-672/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/9247/5/17391 від 11.06.2008 року були відкриті лише 24.11.2024 року.
При цьому, виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2-672/11, виданого 21.04.2011 року Суворовським районним судом м. Одеси, стягувач Публічне акціонерне товариство «Фідобанк», боржник ОСОБА_1 завершено 09.02.2016 року постановою державного виконавця, на підставі п.7 ч.1 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження».
Дійсно, 03.02.2021 року між Публічним акціонерним товариством «Фідобанк» (далі - Банк, Попередній кредитор, ПАТ «Фідобанк») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» (далі - Новий кредитор) було укладено договір № GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Толочко Я.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 28, за змістом пункту 1 якого банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників, та/або заставодавців, та/або поручителів, зазначених у Додатку 1 до цього Договору, надалі за текстом - Боржники, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржників за кредитними договорами (договорами про надання кредиту (овердрафту)), та/або договорами поруки та/або договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень та додатків до них, згідно реєстру у додатку № 1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує Банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.
За змістом пунктів 369 та 370 Додатку № 1 до Договору № GL1N019277_205/1 про відступлення прав вимоги від 03.02.2021 року до Заявника ТОВ «Консалт Солюшенс» перейшло право вимоги, серед іншого, до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , за кредитним договором кредитними договорів № 014/9247/5/17391 від 11.06.2008 року та № 014/9247/2/22158 від 28.08.2008 року та договору поруки №014/9247/5/17391/2 від 11 червня 2008 року.
Однак, відповідно до частини першої та пункту першої частини другої статті 22 Закону №606-XIV (дійсного 14.02.2011 року) виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки: 1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців; 2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом. Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його постановлення.
Статтею 12 Закону України N 1404-VIII передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.
Строки, зазначені у вказаних правових нормах, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.
Отже строк пред'явлення для виконання виконавчого документа, на час звернення ТОВ «Консалт Солюшенс» до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, сплив, з вимогами щодо його поновлення заявник не звертався.
Ураховуючи, що за встановленими обставинами цієї справи виконавчі документи, видані Суворовським районним судом м. Одеси у справі № 2-672/11 на час звернення ТОВ «Консалт Солюшенс» до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, на виконанні не перебували, а строк їх пред'явлення до виконання сплив, то разом з вирішенням питання правонаступництва мало вирішуватись питання поновлення строків звернення виконавчого документа до виконання.
Водночас, звертаючись до суду із заявою про заміну сторони стягувача поза межами строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження, ТОВ «Констант Солюшенс» не порушував питання щодо їх поновлення.
Колегія суддів відхиляє посилання ТОВ «Консалт Солюшенс» про те, що питання стосовно дотримання заявником строку пред'явлення виконавчого документа до виконання не входить до предмету доказування у справах про заміну сторони виконавчого провадження, як такі, що ґрунтуються на суб'єктивному та хибному тлумаченні заявником норм національного законодавства.
Безпідставними є також і зауваження ТОВ «Консалт Солюшенс» про відкриття виконавчих проваджень №76619162 та №76619818, з виконання виконавчого листа № 2-672/11 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/9247/5/17391 від 11.06.2008 року, оскільки такі були відкриті лише 24.11.2024 року, а отже на день звернення ТОВ «Консалт Солюшенс» до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження строки пред'явлення виконавчого документа до виконання не переривався.
Окрім того, апеляційний суд, звертає увагу на те, що законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.
Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п'ятої статті 442 ЦПК України.
Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред'явлення виконавчого документа до виконання, а частина п'ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість).
Відповідно до змісту частини п'ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п'ятої статті 26, частини п'ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.
Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.
Наведені вище висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 08 лютого 2022 року справа № 2-7763/10, провадження № 14-197 цс 21.
Разом з тим, ТОВ «Констант Солюшенс» не набуло відповідних прав як сторона відкритого виконавчого провадження, а відтак вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження, зокрема, щодо заміни його, як сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливим.
З огляду на викладене, апеляційний суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні за виконавчими документами № 2-672/11 12, виданими Суворовським районним судом м. Одеси.
Підсумовуючи наведене вище, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню, з ухваленням у справі нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви ТОВ «Консалт Солюшенс».
Згідно з частинами першою, третьою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 376 ЦПК України
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 14 червня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Консалт Солюшенс» про заміну вибулого стягувача Приватне акціонерне товариство «Фідобанк» його правонаступником у виконавчому провадженні за виконавчими документами, виданими Суворовським районним судом м. Одеси у справі №2-672/11.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Ю.П. Лозко
Судді: О.Ю. Карташов
В.В. Кострицький