Справа № 766/10246/19
н/п 2/766/140/25
09.10.2025р. Херсонський міський суд Херсонської області
у складі: головуючої судді Зуб І.Ю.,
при секретарі Федоровій О.В.,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ), третя особа ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) про визнання договору дарування недійсним, -
встановив:
Позивач 23.05.2019 року звернувся до суду із зазначеним позовом.
Справа перебувала у судді Прохоренко В.В., що вбачається з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.05.2019 року.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 11.06.2019 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання.
У зв'язку із звільненням з посади судді ОСОБА_4 , на підставі розпорядження керівника апарату Херсонського міського суду Херсонської області від 15.02.2024 року та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.02.2024 року, матеріали цивільної справи 19.02.2024 року передані на розгляд судді Зуб І.Ю.
19.06.2024 року надійшла інформація про зареєстроване місце проживання відповідача.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 20.06.2024 року прийнято справу до провадження.
В судове засідання, призначене на 28.08.2025 року об 08-05 год, позивач не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, оскільки судове відправлення повернулось з відміткою Укрпошти -«адресат відсутній за вказаною адресою», подав заяву 27.08.2025 року в приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області про відкладення розгляду справи, вказавши на погіршення «небезпекової ситуації» у центрі міста.
В судове засідання, призначене на 06.10.2025 року об 08-10 год, позивач не з'явився повторно, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, оскільки судове відправлення повернулось з відміткою Укрпошти -«адресат відсутній за вказаною адресою», через електрону пошту надіслано на адресу суду електронне письмо із долученням копії заяви від позивача про перенесення розгляду справи у зв'язку із «небезпековою ситуацією» у центрі міста та відсутністю технічної можливості прийняти участь у розгляді справи в режимі відео конференції.
Відповідач в судовому засідання вказав, що спілкувався з позивачем багато років, що позивач завжди повідомляє про причини неявки, наполягав на отриманні в канцелярії суду даного електронного листа, просив дати таку вказівку секретарю, наполягав на відкладенні розгляду справи.
Третя особа в судовому засіданні вказав, що на його думку позивач та відповідач один одного знають, внаслідок наявності даного розгляду він позбавлений можливості оформити своє право власності, просив не відкладати розгляд справи.
Заслухавши думку відповідача, третьої особи, дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне залишити позов без розгляду з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст.223, 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
В судове засідання, призначене на 28.08.2025 року об 08-05 год, позивач не з'явився, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, оскільки судове відправлення повернулось з відміткою Укрпошти -«адресат відсутній за вказаною адресою», подав заяву 27.08.2025 року в приміщенні Херсонського міського суду Херсонської області про відкладення розгляду справи, вказавши на погіршення «небезпекової ситуації» у центрі міста.
Вказана неявка не може вважатись такою, що має поважні причини, оскільки судові засіданні в цей день проходили, що вказує на наявність можливості прибути до участі в розгляді справи, крім того 27.08.2025 року заяву про відкладення було подано позивачем саме в приміщенні суду.
В судове засідання, призначене на 06.10.2025 року об 08-10 год, позивач не з'явився повторно, про місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином, оскільки судове відправлення повернулось з відміткою Укрпошти -«адресат відсутній за вказаною адресою», через електрону пошту надіслано на адресу суду електронне письмо із долученням копії заяви від позивача про перенесення розгляду справи у зв'язку із «небезпековою ситуацією» у центрі міста та відсутністю технічної можливості прийняти участь у розгляді справи в режимі відео конференції.
Вказаний електронний лист не містить електронно-цифрового підпису, відповідно до відмітки діловоду відділу документального забезпечення і діловодства суду (канцелярія), тому не може братись до уваги судом.
Разом з тим, суд зазначає, враховуючи проведення в цей день судових засідань, присутність в судовому засіданні інших учасників справи, вказані позивачем причини неприбуття до судового засідання не можуть вважатись поважними.
Заяву про розгляд справи без участі позивач суду не подавав.
Згідно ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч. 3 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання без поважних причин.
Відповідно до ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, зокрема, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» №11 від 17.10.2014, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02.09.2010, «Смірнова проти України» від 08.11.2005, «Матіка проти Румунії» від 02.11.2006, «Літоселітіс проти Греції» від 05.02.2004 та інші).
Як зазначено вище, позивач в судові засідання не з'являвся, повідомлявся про розгляд справи належним чином, його неявка має ознаки повторності, із заявою про розгляд справи за його відсутності до суду не звертався, вказані причини неявки в дні проведення судових засідань, не можуть вважатись поважними.
Згідно висновку Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у справі № 6-24063ск15, причини повторної неявки позивача до суду процесуального правового значення не мають, оскільки положення закону (ч. 3 ст. 169 ЦПК України (в редакції до 15.12.2017) направлене на дотримання розумних строків розгляду справи і на недопущення зловживання своїми процесуальними правами та правами інших осіб, які з'являються до суду, ураховуючи, що позивач, який не з'являється в судове засідання, має право на використання передбаченого законом права на процесуальне представництво в суді.
Згідно позиції Верховного Суду (ВС/КЦС у справі № 465/6555/16-ц від 28.10.2021) на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов'язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки. Під добросовісністю необхідно розуміти користування правами за призначенням, здійснення обов'язків у межах визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживання процесуальними правами. Системний аналіз зазначених норм процесуального права дає підстави для висновку, що законодавець диференціює необхідність урахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, якою є неявка: першою чи повторною. Така диференціація обумовлена як необхідністю забезпечити дотримання прав позивача на участь у судовому засіданні у разі першої неявки за належного його повідомлення про час та місце судового засідання та поважності причин неявки, так і необхідністю введення певних обмежень з метою дотримання процесуальних строків розгляду справи, прав та інтересів іншої сторони - відповідача, який притягнутий до участі у справі позивачем, а тому саме останній має продемонструвати свій інтерес у як найскорішому розгляді справи, а отже зобов'язаний у розумні інтервали цікавитися провадженням у справі. Саме тому, повторна неявка позивача в судове засідання, незалежно від поважності її причин, дає суду підстави залишити позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його неявка не перешкоджає вирішенню спору по суті. Таким чином, зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами щоб не допустити затягування розгляду справи.
Крім того, у даній Постанові зазначено, що суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі. Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору.
За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, якою не надано будь-яких доказів на підтвердження підстав неявки, зазначені причини неявки не можуть вважатись поважними, виходячи з дати призначених засідань.
В судовому засіданні 06.10.2025 року оголошено перерву для виготовлення ухвали до 09.10.2025 року до 15-05 год.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.44,158, 223,257 ЦПК України, суд -
постановив:
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) , третя особа ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , мешкає за адресою: АДРЕСА_3 ) про визнання договору дарування недійсним - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу про його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду. У разі вирішення питання без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
СуддяІ. Ю. Зуб