Справа №522/12110/25
Провадження №2/522/6197/25
(заочне)
10 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Донцова Д.Ю.,
за участю секретаря судового засідання - Смоковій А.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Обслуговуючого кооперативу «Жемчужний квартал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги,
До Приморського районного суду м. Одеси надійшла позовна заява Обслуговуючого кооперативу «Жемчужний квартал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, які надаються за адресою: АДРЕСА_1 , у розмірі 67954,80 грн., 3% річних - 445,66 грн., інфляційні витрати - 4292,56 грн. та здійснити розподіл судових витрат.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 08.07.2025 р. відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до Відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру відомостей щодо відповідача не знайдено.
З відповіді від ВОМІРМП УПРЕ ГУ ДМС в Одеській області відомостей щодо місця реєстрації відповідача у м. Одесі та Одеській області не знайдено.
Відповідно до Відповіді з Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації відомостей щодо місця проживання відповідача не встановлено.
У позовній заяві зазначено місце проживання відповідача: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ч.11 ст.128 ЦПК України відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
17.07.2025 р. судом було здійснено оголошення щодо відповідача про розгляд даної справи.
На останню відому адресу місця проживання відповідача надсилалась копія ухвали про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви з додатками, однак лист із рекомендованим повідомленням про вручення повернувся до суду без вручення.
Крім того, ухвала суду про відкриття провадження та інші ухвали по справі у даній справі розмішені в Єдиному державному реєстрі судових рішень та на електронному сайті Приморського районного суду м. Одеси, тобто ухвала суду є доступною для ознайомлення та загальновідомою.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Єдина заява по суті справи, яка міститься у справі є позовна заява.
Відзив від відповідача до суду не надходив.
Оскільки відповідач у встановлений судом строк не надав до суду відзив на позовну заяву, суд на підставі ч. 8 ст. 178 ЦПК України вирішує справу за наявними матеріалами.
Учасники справи про розгляд справи повідомлялись належним чином.
Враховуючи те, що відповідач своїм правом на подання відзиву не скористався, про відкриття провадження був повідомлений належним чином а також те, що позивач не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд, керуючись положеннями ст. 280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити у справі заочне рішення на підставі наявних у матеріалах справи доказах.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що Обслуговуючий кооператив «ЖЕМЧУЖНИЙ КВАРТАЛ» є юридичною особою, яка утворилася шляхом об'єднання фізичних та/або юридичних осіб на підставі рішення установчих зборів на добровільних засадах для експлуатації та управління житловим комплексом, який об'єднаний прибудинковою територією та складається, зокрема, з багатоповерхового житлового комплексу з вбудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією статуту.
У п.2.1. Статуту зазначено, що метою кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу (асоційованих членів) на основі поєднання їх особистих та соціальних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.
10.10.2017 р. між ТОВ «Кадор-Каманіна» та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу майнових прав на об'єкт нерухомого майна, а саме на новозбудоване майно квартиру будівельний номер АДРЕСА_3 , що підтверджується копією договору.
12.06.2020 р. між директором ТОВ «Кадор-Каманіна» та ОСОБА_2 підписано Акт прийому-передачі в тимчасове користування новозбудоване майно квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджується копією акту.
Задля виконання функцій з управління будинку, ОК «ЖЕМЧУЖНИЙ КВАРТАЛ» уклав:
- типовий договір з ТОВ «ІНФОКС» про надання послуг з централізованого водопостачання та водовідведення від 08.07.2020 року №140341, за яким виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, а споживач зобов'язується оплачувати надані послуги за встановленими тарифами;
- договір з ТОВ «СОЮЗ» про вивіз твердих побутових відходів від 01.07.2019 року №55/ожп92, за яким ТОВ «СОЮЗ» надає послуги по збору і вивозу ТПВ, що утворюються в процесі господарської діяльності ОСББ, а замовник оплачує такі послуги на умовах, визначених договором;
- договір «ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» про постачання природного газу від 21.06.2022 року №1095-ГВП-23, за яким постачальним зобов'язався поставляти споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору;
- договір «ТОВ «ГК «НАФТОГАЗ ТРЕЙДИНГ» про постачання природного газу від 23.04.2024 року №1749-ОСББ(Л23)-23, за яким постачальним зобов'язався поставляти споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався прийняти його та оплатити на умовах цього договору;
- договір з ТОВ «ДНІПРОВСЬКІ ЕНЕРГЕТИЧНІ ПОСЛУГИ» про постачання електричної енергії від 10.10.2023 року №42309509/2023, за яким постачальник електричної енергії продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, а споживач оплачує постачальнику електричної енергії вартість використаної електричної енергії;
- договір з ПП «КБТ СЕРВІС» на надання послуг з поточного технічного обслуговування від 01.06.2023 року №96с, за яким замовник доручив, а виконавець зобов'язався надати замовнику комплекс послуг по щомісячному поточному технічному обслуговуванню системи контрольно-вимірювальних приладів і автоматики з двома газовими котлами, а замовник зобов'язався прийняти і оплатити результати наданих послуг;
- договір охорони з ТОВ «ОА «АЛЬФА ЕЛІТ» від 01.01.2024 оку №01/01-27/44ж, за яким виконавець прийняв на себе зобов'язання за оплату надавати послуги з охорони громадського порядку та фізичної охорони об'єкта за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно зі статтею 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Тобто, положення статті 322 ЦК України встановлюють презумпцію обов'язку власника нести усі витрати, пов'язані з утриманням належного йому майна, у тому числі з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, поза залежністю від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов'язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов'язок власника є похідним від належних йому, як абсолютному володарю, правочинів володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов'язку по утриманню своєї власності може створювати небезпеку для третіх осіб.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
У ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» вказано, що до житлово-комунальних послуг належать: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку; послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.
У постанові КЦС ВС від 23.11.2022 у справі № 761/43664/18 вказано, що частиною першою статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 7 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом п.5 ч.2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Аналіз зазначених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними, а тому факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Згідно статті 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору. За бажанням споживача оплата житлово-комунальних послуг може здійснюватися шляхом внесення авансових платежів згідно з умовами договору про надання відповідних житлово-комунальних послуг. Дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Структура плати виконавцю комунальної послуги визначається згідно з договором про надання відповідної комунальної послуги, укладеним за вимогами цього Закону.
У ч.1 ст. 10 Закону вказано, що ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.
Згідно з положеннями статей 530, 612, 625 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у термін, встановлений договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України). Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
На підставі наданих суду доказів, було встановлено, що ОК «ЖЕМЧУЖНИЙ КВАРТАЛ» надає послуги з управління багатоквартирним будинком за адресою: АДРЕСА_1 , де, зокрема, розташовано майно ОСОБА_3 , тоді як останній належним чином не виконує свої обов'язки, не вносячи оплати за спожиті житлово-комунальні послуги.
Доказів зворотного суду не було надано.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, розмір заборгованості ОСОБА_3 за житлово-комунальні послуги за період з серпня 2021 року по квітень 2025 року включно становить 67954,80 грн., також за період з січня 2024 р. по березень 2025 р. включно було нараховано 3% річних - 445,66 грн. та інфляційні витрати - 4292,56 грн.
Суд погоджується із зазначеним розрахунком, та враховуючи вище зазначене доходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення заборгованості у повному обсязі.
Щодо судового збору суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
У позовній заяві позивач просить здійснити розподіл судових витрат.
Згідно копії платіжної інструкції від 20.01.2025 року №4207, позивачем сплачено в якості судового збору грошову суму у розмірі 3028,00 гривень.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі, вимога позивача про стягнення суми сплаченого судового збору підлягає задоволенню.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 530, 612, 625, 628, 638ЦК України, ст.ст. 77, 79, 80, 141, 263 265, 279, 282-283 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖНИЙ КВАРТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь позивача Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖНИЙ КВАРТАЛ» (адреса: м. Одеса, вул. Валерія Самофалова, 16-А/1, ЄДРПОУ: 42309509) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 67954 (шістдесят сім тисяч п'ятдесят чотири) гривні 80 копійок.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь позивача Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖНИЙ КВАРТАЛ» (адреса: м. Одеса, вул. Валерія Самофалова, 16-А/1, ЄДРПОУ: 42309509) три відсотки річних у розмірі 445 (чотириста сорок п'ять) гривень 66 копійок та інфляційні втрати у розмірі 4292 (чотири тисячі двісті дев'яносто дві) гривень 56 копійка.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь позивача Обслуговуючого кооперативу «ЖЕМЧУЖНИЙ КВАРТАЛ» (адреса: м. Одеса, вул. Валерія Самофалова, 16-А/1, ЄДРПОУ: 42309509) суму сплаченого судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказаний строк може бути поновлений судом за заявою відповідача, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Текст рішення складено та підписано 10 жовтня 2025 року.
Суддя Донцов Д.Ю.