Справа № 505/2708/25
Провадження № 3/505/1547/2025
19 вересня 2025 року місто Подільськ
Суддя Подільського міськрайонного суду Одеської області Дзюбинський А. О., розглянувши матеріали, які надійшли з Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП,
До Подільського міськрайонного суду Одеської області з Подільського РУП ГУНП в Одеській області надійшов протокол із матеріалами стосовно ОСОБА_1 про вчинення нею адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 12.08.2025 року матеріали справи передано для розгляду судді Дзюбинському А.О.
Протокол про вчинення адміністративного правопорушення
У протоколі серії ВАД № 460816 від 22.07.2025 зазначено, що 22.07.2025 о 18:00 ОСОБА_1 , перебуваючи в будинку за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , вчинила сварку з своїм чоловіком ОСОБА_2 в ході якої виражалась нецензурною лайкою, виказувала образи на його адресу та кидала по ньому сторонні предмети, таким чином ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Судовий розгляд
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилась, надала письмову заяву про визнання своєї винуватості та про розгляд справи за її відсутності.
Досліджені безпосередньо у судовому засіданні докази:
- відомості про реєстрацію події в Журналі єдиного обліку Подільського РУП ГУНП в Одеській області № 8763 ввід 22.07.2025, відповідно до яких на телефонну лінію «102» надійшло повідомлення від потерпілого ОСОБА_2 про те, що його жінка ОСОБА_1 , кидається в бійку, забрала кошти та паспорт;
- заява ОСОБА_2 від 22.07.2025, надіслану до Подільського РУП ГУНП в Одеській області з приводу протиправних дій ОСОБА_1 ;
- письмові пояснення ОСОБА_2 , у яких ОСОБА_2 зазначає, що 22.07.2025 його дружина вчинила з ним сварку, впродовж якої нецензурно висловлювалась на його адресу також кинула в нього скляним бутлем 3 л., виривала з рук його телефон;
- письмові пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких ОСОБА_1 22.07.2025 зазначає, що на фоні ревнощів між нею та її чоловіком ОСОБА_2 виникла сварка в ході якої вона дійсно виривала з його рук телефон, виказувала образи на його адресу та кинула в нього банку. Також зазначає, що її чоловік також висловлювався на її адресу нецензурною лайкою та виказував образи.
Нормативний акт, що передбачає відповідальність за адміністративне правопорушення
Суд вважає за необхідне зазначити, що межі розгляду справи про адміністративне правопорушення визначаються даними, зазначеними в протоколі про адміністративне правопорушення, а саме подіями 22.07.2025 за адресою: АДРЕСА_1 , за місцем мешкання (відповідно до розділу протоколу «склад адміністративного правопорушення»).
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
На підставі ст. 252 КУпАП оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Відповідно до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються зокрема, прізвища, адреси потерпілих, якщо вони є. Відповідно до ст. 269 КУпАП потерпілим с особа, якій адміністративним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Разом з тим, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, в ньому не зазначено прізвища потерпілих.
Також суд враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 р., заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016 р.) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «…суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».
Суд зазначає, що об'єктивна сторона правопорушення, викладена у протоколі, не відповідає тексту диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Диспозицією частини 1 статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, с умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.
Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» вирізняє такі види домашнього насильства:
фізичне насильство, що є формою домашнього насильства, та включає: ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру;
психологічне насильство - насильство, пов'язане з тиском одного члена сім'ї на психіку іншого через навмисні словесні образи або погрози, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи;
економічне насильство - навмисні дії одного члена сім'ї щодо іншого, спрямовані на позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру.
З аналізу наведених норм права, вбачається, що склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 173-2 КУпАП, є матеріальним, тобто об'єктивна сторона такого адміністративного правопорушення передбачає настання наслідків як його обов'язкової ознаки.
Самі по собі конфліктні стосунки та вживання нецензурної лексики, не утворюють склад адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Тільки у тому випадку, коли вони спрямовані на обмеження волевиявлення особи, або якщо такі дії викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи, зазначені дії становлять собою об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 КУпАП.
Протокол від 22.07.2025 серії ВАД № 460816, складений щодо ОСОБА_1 не містить відомостей про наслідки, настання яких є обов'язковою умовою складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП. Також, зазначені обставини не підтверджено матеріалами дослідженими у судовому засіданні.
Суд зазначає, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять доказів, належних в розумінні ст. 251 КУпАП, про спричинення діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_2 наслідків у вигляді фактичного настання психологічної шкоди.
На підставі досліджених доказів та пояснень осіб в судовому засіданні, судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні достатні докази, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та наявність в її діях складу зазначеного адміністративного правопорушення.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні, тому в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, у зв'язку з чим, необхідно провадження у справі закрити.
Керуючись ст. 173-2, 247 п.1, 252, 268, 245, 278, 280, 284, 294 КУпАП, суд,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,визнати невинуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Провадження в адміністративній справі стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі, у зв'язку з відсутністю в її діях події і складу адміністративного правопорушення п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом внесення апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя
Подільського міськрайонного суду
Одеської області Андрій ДЗЮБИНСЬКИЙ