Провадження № 22-ц/803/7703/25 Справа № 199/7990/23 Суддя у 1-й інстанції - СПАЇ В. В. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
08 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 травня 2025 року про роз»яснення судового рішення у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , де третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Адміністрація Амур-Нижньодніпровського району Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, -
Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 травня 2025 року в задоволенні заяви відмовлено повністю.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 звернулися до суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Згідно з ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Судом встановлено, що судове рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2024 р. виконано відповідачами частково, та залишається невиконаним в частині обов'язку прибирання межової споруди (паркану); водночас, як встановлено судом, воно є незрозумілим для відповідачів, адже саме їх представником - адвокатом подана заява, зокрема для відповідача ОСОБА_2 в частині прибирання межової споруди (паркану), на обов'язку з прибирання якого він заперечує, оскільки вважає належною саме йому у користуванні частини цієї земельної ділянки, на якій встановлений цей паркан (близько 1 з лишком метра), адже ним (як і позивачем) в свій час були подані документи про надання йому у власність цієї земельної ділянки, втім, вона була надана саме позивачу.
Рішення Амур - Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 15.03.2024 р. в частині зообов'язання відповідачів - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 забезпечити безперешкодний доступ ОСОБА_4 до земельної ділянки з кадастровим номером 1210100000:01:661:0112, яка належить ОСОБА_4 , та звільнити її від межових споруд залишено без зміни.
Як свідчить зміст судових рішень, в них відсутнє посилання на будь-яку норму закону, що передбачала б виникнення солідарного зобов'язання боржників.
Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для роз'яснення судового рішення.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.
Відповідно до приписів частини 1 статті 271 ЦПК України, за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може викликати учасників справи, державного чи приватного виконавця в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
В силу роз'яснень, що викладені у пункті 21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», роз'яснення рішення суду можливе тоді, коли воно не містить недоліків, що можуть бути усунені лише ухваленням додаткового рішення, а є незрозумілим, що ускладнює його реалізацію. Зазначене питання розглядається судом, що ухвалив рішення, і в ухвалі суд викладає більш повно та ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Суд може відмовити у роз'ясненні рішення, якщо воно не припускає різного тлумачення, незрозумілість рішення зумовлена неуважністю прочитання тексту рішення, правовою безграмотністю, або у випадку, коли судове рішення не підлягає роз'ясненню.
Якщо фактично порушено питання про зміну рішення або внесення в нього нових даних, у тому числі й роз'яснення мотивів ухваленого рішення, суд ухвалою відмовляє в роз'ясненні рішення.
Таким чином, виходячи із системного тлумачення положень чинного законодавства, рішення суду може бути роз'яснено у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі.
Отже, за змістом статті 271 ЦПК України та з урахуванням наведених роз'яснень, які містяться в зазначеній постанові Пленуму Верховного Суду України, роз'яснення рішення - це більш повний, ясний, зрозумілий виклад тих пунктів рішення, які підлягають виконанню та розуміння яких викликає труднощі.
Встановлено, що зі змісту заяви про роз'яснення рішення вбачається, що у відповідачів виникли труднощі не щодо розуміння самого рішення суду, а щодо виконання цього рішення.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не дають підстав для висновку про порушення судом норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Таким чином, ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
На підставі ч.1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст.368, 369, 375, 382, 384 ЦПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра від 29 травня 2025 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: