Провадження № 22-ц/803/7738/25 Справа № 175/13583/24 Суддя у 1-й інстанції - Білоусова О. М. Суддя у 2-й інстанції - Пищида М. М.
08 жовтня 2025 року м. Дніпро
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі:
головуючого - Пищиди М.М.
суддів - Ткаченко І.Ю., Свистунової О.В.
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в місті Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-
У вересні 2024 позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів.
В обґрунтування позову зазначила, що батьком дітей є ОСОБА_1 , дитина проживає з нею та перебуває на її утриманні, відповідач ніякої матеріальної допомоги не надає.
Враховуючи вищевикладене, позивачка просила суд стягнути з ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення нею повноліття.
Рішенням Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 09 вересня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211 грн. 20 коп.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду змінити в частині визначеної частки з 1/4 до 1/ 8.
В обґрунтування апеляційної скарги, посилається на те, що судом першої інстанції було неповно та неправильно встановлено деякі обставини, що мають значення для справи, внаслідок неправильного дослідження і оцінки наданих суду доказів.
Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає за потрібне апеляційну скаргу задовольнити частково.
Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням від 18 жовтня 2016 Краматорського міського суду Донецької області встановлено, що 23 липня 2011 року між позивачем ОСОБА_2 та відповідачем ОСОБА_1 було укладено шлюб, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Краматорського міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 409.
В шлюбі у сторін народилась дитина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Костянтинівці Костянтинівського міськрайонного управління юстиції у Донецькій області, серії НОМЕР_1 , актовий запис № 462.
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 18 жовтня 2016 року шлюб між сторонами було розірвано.
Позивач зазначає, що дитина проживає разом з нею. Відповідач матеріальну допомогу на утримання дитини в добровільному порядку не надає, участі у її вихованні не приймає.
Задовольняючи позовні вимоги та стягуючи з відповідача аліменти на утримання дитини, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач може надавати матеріальну допомогу, у визначеному розмірі, дитині, яка її потребує.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення з відповідача аліментів на утримання малолітньої дитини. Проте, з висновком суду щодо визначеного розміру аліментів, який підлягає стягненню на користь позивача, колегія суддів не погоджується, з наступних підстав.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Декларацією прав дитини, проголошеною Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначено, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до ст. 18, ч.ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року №789ХІІ (78912) та набула чинності для України27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Частинами 2,3 ст. 11 Закону України "Про охорону дитинства" від 26 квітня 2001 року (з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що кожна дитина має право на проживання в сім'ї разом з батьками або в сім'ї одного з них та на піклування батьків.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Адаптуючи названі міжнародні норми до законодавства України, в Конституції України та ст. 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття.
Як роз'яснено в п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3, за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Відповідно до ст. 141 СК України та зазначеної Конвенції з прав дитини, батько та мати мають рівні права та обов'язки щодо дитини, не залежно від того чи перебувають вони у шлюбі між собою, що в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів своєї дитини.
Згідно зі ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина
Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що аліменти повинні бути стягнуті з урахуванням прийняття участі в утриманні дитини обох батьків. Проте, при визначенні розміру аліментів, судом не враховано положень ст. 182 СК України.
Згідно ст. ст. 12, 80 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Згідно зі ст. 76, 81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як передбачено ч. 4 ст. 81 ЦПК України, рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем надано свідоцтво про шлюб, з якого вбачається, що 27 березня 2023 року між відповідачем та ОСОБА_4 укладено шлюб, який зареєстрований ПОКРОВСЬКИМ ВІДДІЛОМ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ АКТІВ ЦИВІЛЬНОГО СТАНУ У ПОКРОВСЬКОМУ РАЙОНІ ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ СХІДНОГО МІЖРЕГІОНАЛЬНОГО УПРАВЛІННЯ МІНІСТЕРСТВА ЮСТИЦІЇ, про що складено відповідний актовий запис № 98 (а.с.63).
Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 07 вересня 2023 року, відповідач є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.63).
Зазначеним обставинам суд першої інстанції належної оцінки не надав.
Тому частково заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про помилковість висновку суду щодо спроможності відповідача сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі 1/4 частини заробітку.
При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача, колегія суддів враховує також рівність особистого обов'язку як матері, так і батька надавати матеріальну допомогу дитині до досягнення повноліття.
З огляду на викладене рішення суду першої інстанції необхідно змінити і зменшити розмір стягнутих аліментів до 1/6 частини заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 09 вересня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
Колегія суддів вважає, що такий розмір аліментів забезпечить виконання відповідачем законодавчо закріпленого обов'язку з утримання дитини та право дитини на утримання.
Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів відхиляє.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції слід змінити шляхом зменшення визначеного судом першої інстанції розміру аліментів.
На підставі викладеного, керуючись ст. 367, 368, 374, 376, 381- 384 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Дніпровського районного суду Дніпропетровської області від 25 лютого 2025 року в частині вимог про стягнення аліментів змінити, зменшивши стягнуті з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1/4 до 1/6 частини від усіх видів заробітку, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 09 вересня 2024 року та до досягнення дитиною повноліття.
В решті рішення суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст судового рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Головуючий:
Судді: