Справа №: 398/4637/25
провадження №: 2-о/398/267/25
Іменем України
"07" жовтня 2025 р. м.Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючого - судді Подоляк Я.М.,
за участі секретаря Черткова А.О.,
заявника ОСОБА_1 ,
представника заінтересованої особи Самойленка Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Пороло Микола Миколайович, заінтересована особа: Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на день проголошення незалежності України,
25.07.2025 року адвокат Пороло М.М., який діє від імені та в інтересах заявника ОСОБА_1 , звернувся до суду з заявою про встановлення факту постійного проживання заявника на території України станом на день проголошення незалежності України.
Заяву обгрунтовує тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Нальчик Кабардино-Балкарської АССР. У серпні 1991 року разом зі своєю матір'ю ОСОБА_2 переїхав на постійне проживання в с.Світлопіль Олександрійського району Кіровоградської області, де спочатку вони проживали у рідної сестри матері - ОСОБА_3 , а в грудні 1991 року вони переїхали до його брата - ОСОБА_4 , де проживали до серпня 1993 року. 31.08.1993 року його мати придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де він проживає до цього часу. Крім того, про факт його проживання на території України на момент проголошення її незалежності свідчить рішення суду від 24.05.2002 року, яким було встановлено факт проживання його матері на території України станом на 24.08.1991 року. Встановлення даного факту дасть йому право на отримання паспорта громадянина України. Встановити вказаний факт в позасудовому порядку неможливо, тому він змушений звернутись до суду з вказаною заявою.
Ухвалою суду від 28.07.2025 року відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.
Ухвалою суду від 04.08.2025 року замінено первісну заінтересовану особу Управління Державної міграційної служби України в Кіровоградській області на належну - Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби.
26.09.2025 року від заінтересованої особи на адресу суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких умови та порядок набуття громадянства України регламентуються Законом України «Про громадянство України» від 18.01.2001 року №2235-ІІІ та Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року №215. Заявник звертався до ЦНМУ ДМС з приводу встановлення належності до громадянства України, однак йому було відмовлено оскільки останнім не було надано документ, який посвідчує його особу. За вказаних обставин особа заявника потребує встановлення. При цьому, встановлення особи під час встановлення її належності до громадянства України Порядком №215 не передбачено. При цьому, абзацом 1 частини й статті 10 Закону України «Про Єдиний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» від 20.11.2012 року №5492-VІ, визначено, що у разі якщо інформація про особу вноситься до ЄДДР вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в ЄДДР та фіксується час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в ЄДДР є незмінним. Якщо особу не буде ідентифіковано, проводиться процедура встановлення особи, строк якої не перевищує двох місяців. У разі неможливості встановити особу протягом зазначеного строку особа встановлюється за рішенням суду про встановлення факту, що має юридичне значення, для видачі документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.
Заявник в судовому засіданні свої вимоги підтримав та просить їх задовольнити. При цьому, пояснив, що він народився м.Нальчик Кабардино-Балкарської АРСР. У 1984 році він вступив до сільхозмашинобудівного інституту в м.Ростов-на-Дону, РФ. У 1985 році був призваний до армії, в 1986 році демобілізувався та повернувся додому. У 1991 році вони разом з матір'ю приїхали до України, спочатку проживали у родичів в с.Світлопілля Олександрійського району, точної адреси не пам'ятає, а потім переїхали до м.Олександрія Кіровоградської області, де проживали по АДРЕСА_2 , де проживав двоюрідний брат. У 1993 році мама купила квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , де він зареєстрований з 07.09.1993 року та проживає до цього часу. З 1993 року до 1994 рік він працював офіційно на Олександрійському авторемонтному заводі, а з 1994 року до 1996 року на Олександрійському м'ясокомбінаті. При цьому, підтвердити вказані факти він не може, оскільки втратив свою трудову книжку, за отриманням архівних довідок не звертався. Спочатку у нього не було необхідності в отриманні паспорта громадянина України, а з 2001 року він був неодноразово засуджений до позбавлення волі. У 2017 році мама померла. Він має дочку від першого шлюбу, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_2 . Наразі проживає за місцем реєстрації разом з жінкою, з якою перебуває в фактичних шлюбних відносинах та має спільного сина, 2017 року народження.
Представник заявника ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив. Заявник не заперечує проти розгляду справи без участі свого представника.
Представник заінтересованої особи в судовому засіданні проти задоволення вимог заявника не заперечував.
Суд, вислухавши пояснення заявника та представника заінтересованої особи, дослідивши матеріали справи вважає, що заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
У судовому засіданні встановлено, що згідно з копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , складеного російською мовою, « ОСОБА_6 » народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Нальчик, Кабардино-Балкарська Автономна Радянська Соціалістична Республіка (АРСР). Його батьками є « ОСОБА_7 » та « ОСОБА_2 ».
14.11.1991 року на ім'я « ОСОБА_6 » «Отделом внутренних дел Нальчикского горисполкома» видано паспорт «гражданина ОСОБА_8 Республик» серія НОМЕР_2 . При цьому, 08.09.1993 року відділом внутрішніх справ м.Олександрії Кіровоградської області в зазначеному паспорті зроблено відмітку про вклеювання фотокартки його власника.
Відповідно до копії договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Першої Олександрійської державної нотаріальної контори Кібальник О.Ф. 31.08.1993 року, ОСОБА_2 , купила квартиру за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно копії договору-зобов'язання від 01.01.1993 року власник квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , - ОСОБА_2 передала, а ЖЕК №5 прийняв вказану квартиру на обслуговування.
Відповідно до копії довідки №004105 Олександрійського міжміського бюро технічної інвентаризації від 11.04.2011 року №29р по обліку Олександрійського міжміського бюро технічної інвентаризації квартира АДРЕСА_3 зареєстровано за ОСОБА_2 на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 31.08.1993 року.
Відповідно до копії рішення місцевого суду м.Олександрії Кіровоградської області від 24.05.2002 року, судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженка с.Світлопіль Олександрійського району Кіровоградської області, на момент проголошення незалежності України, тобто станом на 24.08.1991 року, постійно проживала на території України.
Згідно з копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 , ОСОБА_2 , яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , померла ІНФОРМАЦІЯ_5 в м.Олександрія Кіровоградської області.
Відповідно до копії довідки КП «Житлогосп» від 08.02.2019 року №841, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з ним за вказаною адресою проживають: співмешканка - ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , син співмешканки - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . Власником квартири була ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла.
Згідно з довідкою про звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженець м. Нальчик РФ, громадянин України, раніше судимий п'ять разів, 05.05.2015 року на підставі ухвали Олександрійського районного суду Кіровоградської області від 27.04.2015 року умовно - достроково звільнений від кримінального покарання.
Згідно з інформаційною довідкою, наданою Центрально-південним міжрегіональним управлінням Державної міграційної служби від 14.11.2024 року, за обліками відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженець м.Нальчик, рф, значиться зареєстрованим з 07.09.1993 року за адресою: АДРЕСА_1 , по паспорту колишнього СРСР зразка 1974 року серія НОМЕР_4 , виданого 14.03.1991 року Нальчівським РВВС рф. Отже факт реєстрації ОСОБА_1 на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) та на момент набрання чинності ЗУ "Про громадянство України" (13 листопада 1991 року) документально не підтверджується. Тому ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду та підтвердити факт постійного проживання на вказані дати на території України в судовому порядку. При цьому, в довідці зазначено, що на підставі Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року №215, однією із умов встановлення належності до громадянства України на підставі рішення суду є наявність у заявника паспорта колишнього СРСР зразка 1974 року або заяви Ф-1 на його отримання, що підтверджує факт перебування у громадянстві колишньої СРСР.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснила, що заявник є двоюрідним братом її батька, тобто її дядьком. Коли їй було приблизно 12 років дядько зі своєю матір'ю приїхали до України з м.Нальчик. Спочатку вони проживали у її, свідка, бабусі, яка є сестрою матері заявника, а потім у них. Як вона пам'ятає приїхали вони влітку. З того часу дядько постійно проживає на території України. Дядько має двох дітей, дочку ОСОБА_12 від першого шлюбу, та від інших відносин сина ОСОБА_13 .
Встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року має для заявника юридичне значення, оскільки від цього факту безпосередньо породжуються юридичні наслідки, а саме отримання паспорта громадянина України.
Частиною другою статті 315 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Згідно зі статтею 3 Закону України «Про громадянство України» (тут і далі в редакції, чинній на час звернення із заявою до суду) громадянами України є:
1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України;
2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав;
3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України;
4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.
У частині другій цієї статті вказано, що особи, зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року.
Встановлення належності особи до громадянства України це - визнання особи громадянином України відповідно до статті 3 Закону України «Про громадянство України», але яка з тих чи інших причин досі не має паспорта громадянина України та не є громадянином іншої держави.
Указом Президента України № 215 від 27 березня 2001 року затверджено Порядок провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 8 Порядку для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону особа, яка за станом на 24 серпня 1991 року постійно проживала на території України і перебувала у громадянстві колишнього СРСР, але не має у паспорті громадянина колишнього СРСР відмітки про прописку, що підтверджує факт її постійного проживання на території України на зазначену дату, подає до територіального органу Державної міграційної служби України за місцем проживання:
а) заяву про встановлення належності до громадянства України;
б) копію паспорта громадянина колишнього СРСР. У разі відсутності паспорта громадянина колишнього СРСР подається довідка територіального підрозділу Державної міграційної служби України про встановлення особи та про те, що за станом на 24 серпня 1991 року особа перебувала в громадянстві колишнього СРСР (за наявності документів, що підтверджують зазначений факт);
в) судове рішення про встановлення юридичного факту постійного проживання особи на території України на станом на 24 серпня 1991 року.
Пунктом 44 Порядку визначено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання чи народження особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або на інших територіях, що входили на момент її народження чи під час її постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), або документів, що підтверджують відповідні родинні стосунки, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.
Отже, встановлення юридичного факту про те, що на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) особа постійно проживала на території України, є підставою для встановлення належності до громадянства України відповідно до пункту 1 статті 3 Закону України «Про громадянство», і такий факт може бути встановлено на підставі судового рішення.
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина перша статті 89 ЦПК України).
Таким чином, аналізуючи зібрані докази в сукупності, судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 станом на 24 серпня 1991 року постійно проживав на території України, а тому заява є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись 12, 13, 81, 206, 259, 268, 293, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник - адвокат Пороло Микола Миколайович, заінтересована особа: Центрально-південне міжрегіональне управління Державної міграційної служби про встановлення факту постійного проживання особи на території України станом на день проголошення незалежності України, задовольнити.
Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , уродженця м.Нальчик Кабардино-Балкарської АССР, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , на території України станом на 24 серпня 1991 року.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 07.10.2025 року.
Суддя Я.М.Подоляк