Справа № 761/28264/25 Головуючий І-ї інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/6127/2025 Доповідач: ОСОБА_2
11 вересня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2025 року,
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2025 року скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернуто особі, яка її подала.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що як вбачається зі змісту скарги та доданих до неї матеріалів, 27 травня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до Служби безпеки України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка листом першого заступника начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України була направлена до Державного бюро розслідувань для розгляду у встановленому законом порядку, про що 13 червня 2025 року поінформовано ОСОБА_6 .
Таким чином, десятиденний строк, наданий законом заявнику для оскарження бездіяльності слідчого, обчислюється з 13 червня 2025 року та спливає 23 червня 2025 року відповідно.
Однак, до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_6 звернувся лише 25 червня 2025 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на оскарження.
Разом із цим, у своїй скарзі ОСОБА_6 не зазначає, які саме об'єктивні причини завадили йому звернутися до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність органу досудового розслідування у строк, встановлений ст. 304 КПК України та не порушує питання перед слідчим суддею про поновлення пропущеного строку, а вирішення такого питання з ініціативи суду кримінальним процесуальним законом не передбачено.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2025 року скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Обґрунтовуючи свої апеляційні вимоги зазначає про те, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню через істотні порушення кримінального процесуального закону України, та невідповідності висновків суду викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального провадження.
Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_6 27 травня 2025 року звернувся до Служби Безпеки України із заявою про вчинене кримінальне правопорушення. Проте, листом першого заступника начальника Головного управління СБ України, ОСОБА_7 від 13.06.2025 року Вх.№20040, його заяву скеровано до ДБР.
Однак, формальним листом заступника керівника відділу Головного слідчого управління від 13 червня 2025 року, ОСОБА_8 №20870 в порушення вимог ч.1 ст.214 КПК України, відповідні відомості з його заяви від 27 травня 2025 року - не внесено до ЄРДР та слідство не проводиться.
Отже, на переконання апелянта, слідчий суддя помилково обчислив у своєму рішенні строк для оскарження бездіяльності ДБР з 13 червня 2025 року, тобто з дня прийняття так званого рішення, та який, на думку слідчого судді, спливає 23 червня 2025 року, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження.
Так, слідчий суддя не взяв до уваги той факт, що оскаржувана ОСОБА_6 бездіяльність уповноваженої особи ДБР у виді листа від 13 червня 2025 року виносилась, приймалась в приміщенні ДБР та поштою прибула до ОСОБА_6 через адміністрацію місця його ув'язнення значно пізніше, а саме 23 червня 2025 року, та 25 червня 2025 року у відповідності до вимог ст.304 КПК України, останнім подано слідчому судді відповідну скаргу.
Учасники судового провадження були належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи. Прокурор в судове засідання не прибув, заявник в апеляційній скарзі не ставив питання про забезпечення його участі в судовому засіданні.
Колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу без участі сторін, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
За приписами ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.
З огляду на приписи даної норми закону, початок строку на оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, виникає у особи по спливу щонайменше 2-х діб після отримання її заяви про вчинене кримінальне правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 304 КПК України, скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 КПК України, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
В той же час, відповідно до ч. 2 ст. 304 КПК України, скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першою цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Наведеними правовими нормами визначено порядок та строки оскарження бездіяльності щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Як встановлено слідчим суддею, 27 травня 2025 року ОСОБА_6 звернувся до Служби безпеки України із заявою про вчинення кримінального правопорушення, яка листом першого заступника начальника Головного слідчого управління Служби безпеки України була направлена до Державного бюро розслідувань для розгляду у встановленому законом порядку, про що 13 червня 2025 року поінформовано ОСОБА_6 .
Отже, перебіг строку на оскарження бездіяльності в порядку ст. 304 КПК України розпочався для ОСОБА_6 14 червня 2025 року (наступного дня після отримання відповідного повідомлення). Таким чином,останнім днем звернення до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до ЄРДР, в межах процесуального строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, для ОСОБА_6 було 24 червня 2025 року.
Однак, до суду зі скаргою на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, ОСОБА_6 звернувся лише 25 червня 2025 року, тобто з пропуском встановленого законом десятиденного строку на оскарження.
Повертаючи скаргу слідчий суддя виходив з того, що скаргу ОСОБА_6 подано після закінчення строку, визначеного ч.1 ст. 304 КПК України, та останній у своїй скарзі не порушує питання перед слідчим суддею про поновлення пропущеного строку.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про наявність підстав для повернення скарги, належним чином вмотивувавши своє рішення.
Зважаючи на викладене, на переконання колегії суддів, ухвала слідчого судді винесена з додержанням вимог кримінального процесуального закону, і слідчим суддею обґрунтовано прийнято рішення про повернення скарги, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_6 слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 08 липня 2025 року, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноваженої особи (слідчого) Державного бюро розслідувань, яка полягає у невнесенні відомостей про вчинення кримінального правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - повернуто особі, яка її подала - залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4