Справа № 757/27929/25-к Слідчий суддя в суді першої інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/824/5099/2025 Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_2
01 жовтня 2025 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 та прокурора у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12024000000001701 від 20.08.2024 року,
за участю:
прокурора ОСОБА_10 ,
представника власників майна ОСОБА_9 ,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024000000001701 від 20.08.2024 року.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, представник власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва, та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна.
Прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 також подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24.06.2025 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про арешт майна, та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , та накласти арешт на майно, вилучене 05.06.2025 року під час проведення обшуку ТОВ «Молокозавод «Самбірський» (Код ЄДРПОУ 00424415) за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 50/52, а саме: 168 050 доларів США, 13 930 Євро та 3 540 530 гривень, які належать ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, прокурор зазначає, що ухвала слідчого судді є незаконною, необгрунтованою, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню виходячи з наступного.
Так, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000001701 від 20.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи низки суб'єктів господарювання, діючи умисно, за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, заволоділи бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем під час постачання продукції до державних установ, що не відповідає встановленій якості та по завищеній вартості.
Так, проведеними заходами отримано фактичні дані щодо вчинення службовими особами юридичних осіб приватного права дій, спрямованих на заволодіння чужим майном - коштами державних органів, установ та організацій, отриманих на виконання укладених державних контрактів (договорів) щодо постачання виробів молочної продукції для потреб в т.ч. Збройних Сил України, в умовах воєнного стану.
Враховуючи обставини вчинення кримінальних правопорушень, тимчасово вилучені під час проведення обшуку грошові кошти мають значення у кримінальному провадженні як речові докази, оскільки відповідають критеріям ст. 98 КПК України, а тому підлягають збереженню органом досудового розслідування на час слідства та розгляду судом.
Прокурор зазначає, що судом не взято до уваги наявність доказів з незаконного «виведення готівки», яка найвірогідніше утворилась внаслідок розкрадання різниці вартості поставленого спреда замість масла: протокол огляду вилученого під час обшуку телефону директора ТОВ «Молокозавод Самбірський» ОСОБА_11 , в якому зафіксовано переписку останнього з директором та бенефіціарним власником ТОВ «Миколаївмолпром» ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
У даній переписці наявні фрази «можем 1,5 прогнать», «можем два раза прогнать», також «скидуються» контакти кур'єрів для отримання готівки і відсоток, який необхідно їм передати, оговорюється завищення ціни та поставку масла, тощо.
Крім того, поза увагою залишено те, що під час обшуку офісних приміщень ТОВ «МОЛОКОЗАВОД САМБІРСЬКИЙ» знайдено печатку ТОВ «МИКОЛОЇМОЛПРОМ», що свідчить про злочинну пов'язаність вказаних підприємств.
Водночас до клопотання про арешт майна долучено низку протоколів НСРД щодо осіб, які діяли від імені ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ» та пов'язаних з ним підприємств, на яких зафіксовані беззаперечні докази виготовлення та поставок неякісних масла та сиру.
Викликає й обгрунтовані сумніви зазначений власниками майна спосіб зберігання власних грошових коштів - на підприємстві в одному сейфі, але на 4 різних полках начебто зберігались власні грошові кошти 4 різних осіб. При цьому будь-яких перешкод між полками не було. Водночас всі ці особи мали і індивідуальні банківські сейфи, в яких вилучались належні їм грошові кошти, але з незрозумілих причин зберігали інші грошові кошти на підприємстві, в так званому загальному сейфі. Таким чином, найвірогіднішою є версія щодо незаконного походження цих грошових коштів, які на думку сторони обвинувачення є так званою «чорною» необлікованою готівкою, тобто грошовими коштами, здобутими злочинним шляхом, а відтак таким, що підпадають під передбачені ст. 98 КПК України ознаки речових доказів.
Надані представниками власників майна декларації ФОП та звіти про прийняття готівки не свідчать про законність набуття цих коштів, оскільки долучені до справи декларації про доходи не містять дані про чистий прибуток, а лише доводять наявність у ФОП валового - загального доходу без урахування затрат та кінцевого сальдо, яке може бути навіть негативним. До того ж, факт оприбуткування цих коштів сам по собі не свідчить про законність походження цих грошових коштів, оскільки навіть грошові кошти отримані злочинним шляхом можуть легалізуватись у такий злочинний спосіб.
Не заслуговують на увагу і наведені представниками власників майна аргументи щодо проведення обшуку поза межами адреси, зазначеної в ухвалі слідчого судді на дозвіл проведення обшуку, оскільки в ухвалі вказано саме адреса фактичного проведення обшуку, земельні ділянки, на яких дозволено проведення обшуку (у тому числі на якій фактично проведено обшук), зазначено невичерпний перелік підприємств (та інші), що знаходяться на цій адресі та земельних ділянках.
Щодо доводів слідчого судді суду першої інстанції про вже вирішення цього питання та аргументів представників власників майна про порушення терміну подачі клопотання про арешт слід зазначити наступне.
Клопотання про арешт тимчасово вилученого під час обшуку 05.06.2025 року майна було своєчасно подано до слідчого судді 06.06.2025 року. За результатами розгляду в його задоволенні слідчим суддею ОСОБА_13 12.06.2025 року відмовлено.
Після чого, 16.06.2025 року прокурором подано клопотання про арешт майна, яке на той час вже не було тимчасово вилученим, та, відповідно, таке клопотання не мало строків подачі. Крім того, клопотання було розширено щодо кола власників майна відповідно до протоколу обшуку, а також доповнено іншими аргументами, а також до нього долучено додаткові докази.
Чинний КПК України не обмежує сторони можливості подачі таких клопотань з урахуванням різних обгрунтувань та доповнення доказами.
10.07.2025 року на електронну адресу Київського апеляційного суду, до початку розгляду апеляційної скарги по суті, від представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 надійшла заява про відмову від апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року, в порядку ст. 403 КПК України.
В судове засідання власники майна не з'явились, про дату, час та місце судового засідання їх повідомлено у встановленому законом порядку, тому колегія суддів вважає за можливе розглянути дану справу за відсутності власників майна, що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405 КПК України.
Заслухавши доповідь судді, вислухавши думку прокурора ОСОБА_10 , який підтримав апеляційну скаргу, доводи представника власників майна - адвоката ОСОБА_9 , який щодо апеляційної скарги прокурора заперечував та підтримав свою відмову від апеляційної скарги, дослідивши матеріали, які надійшли з суду першої інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 403 КПК України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до закінчення апеляційного розгляду. Якщо ухвала суду першої інстанції не була оскаржена іншими особами або якщо немає заперечень інших осіб, які подали апеляційну скаргу, проти закриття провадження у зв'язку з відмовою від апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції своєю ухвалою закриває апеляційне провадження.
На підставі вищенаведеної норми, апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 підлягає закриттю у зв'язку з відмовою представника власників майна від апеляційної скарги.
Щодо доводів, викладених у апеляційній скарзі прокурора, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Як убачається із наданих до суду апеляційної інстанції матеріалів клопотання, Головним слідчим управлінням Національної поліції України, за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12024000000001701 від 20.08.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною п'ятою статті 191 КК України.
Досудовим розслідування встановлено, що службові особи низки суб'єктів господарювання діючи умисно, за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, заволоділи бюджетними коштами шляхом зловживання службовим становищем під час постачання продукції до державних установ, що не відповідає встановленій якості та по завищеній вартості.
Так, проведеними заходами отримано фактичні дані щодо вчинення службовими особами юридичних осіб приватного права дій, спрямованих на заволодіння чужим майном - коштами державних органів, установ та організацій, отриманих на виконання укладених державних контрактів (договорів) щодо постачання виробів молочної продукції для потреб в т.ч. Збройних Сил України, в умовах воєнного стану.
Встановлено, що Державний оператор тилу Міністерства оборони України код ЄДРПОУ 44830311 (далі - ДОТ МОУ), здійснюючи функції щодо забезпечення тилових потреб Збройних сил України (далі - ЗС України), закуповує у суб'єктів господарювання виріб, схожий на масло/сир з розрахунку 300-400 грн. за кілограм, в той час як ринкова вартість такого продукту, яка надходить до кінцевого споживача, структурного підрозділу ЗС України, становить близько 170 грн. за кілограм.
Внаслідок штучного завищення суб'єктами господарювання через підконтрольні підприємства з ознаками фіктивності вартості молочної продукції, яка поставляється на ДОТ МОУ за період 2024 року, державі можливо заподіяно матеріальної шкоди на суму близько 600 млн грн.
Зокрема встановлено, що ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826) та ТОВ «ГАРНА СТРАВА» (код ЄДРПОУ 39422516) є одними з основних постачальників харчових продуктів (в т.ч. кисло-молочних виробів, а саме вершкового масла та сиру твердого) на адресу ДОТ МОУ.
Відповідно до офіційних даних тендерних закупівель щодо надання послуг з поставки ДОТ МОУ продуктів харчування для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах на 2024 рік, замовником в яких виступав ДОТ МОУ, встановлено, що ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826) та ТОВ «ГАРНА СТРАВА» (код ЄДРПОУ 39422516) є переможцями закупівельних тендерів.
Так, за результатами проведення тендерних закупівель за 2024 рік ДОТ МОУ уклав державні контракти із наступними юридичними особами:
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРАКТ (ДОГОВІР) ПРО ЗАКУПІВЛЮ № 96/07-24-ХП від 31.07.2024 укладений з ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826), щодо постачання продуктів харчування, в тому числі молочної продукції для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах, на загальну суму 728 595 000,00 грн.;
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРАКТ (ДОГОВІР) ПРО ЗАКУПІВЛЮ № 59/05-24-ХП від 29.05.2024 укладений з ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), щодо постачання продуктів харчування, в тому числі молочної продукції для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах, на загальну суму 762 300 000,00 грн.
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРАКТ (ДОГОВІР) ПРО ЗАКУПІВЛЮ № 115/12-24-ХП від 09.12.2024 укладений з ТОВ «ГАРНА СТРАВА» (код ЄДРПОУ 39422516), щодо постачання продуктів харчування, в тому числі молочної продукції для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах,, на загальну суму 1 299 600 000,00 грн.
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРАКТ (ДОГОВІР) ПРО ЗАКУПІВЛЮ № 63/05-24-ХП від 29.05.2024 укладений з ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), щодо постачання продуктів харчування, в тому числі молочної продукції для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах, на загальну суму 1 149 120 000,00 грн.
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРАКТ (ДОГОВІР) ПРО ЗАКУПІВЛЮ № 64/05-24-ХП від 29.05.2024 укладений з ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), щодо постачання продуктів харчування, в тому числі молочної продукції для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах, на загальну суму 2 434 050 000,00 грн.
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРАКТ (ДОГОВІР) ПРО ЗАКУПІВЛЮ № 109/12-24-ХП від 05.12.2024 укладений з ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), щодо постачання продуктів харчування, в тому числі молочної продукції для особового складу військових частин (установ) та військових навчальних закладів ЗС України в стаціонарних та польових умовах, на загальну суму 968 850 000,00 грн.
Також встановлено, що основними виробниками та посередниками виробників, сирного продукту та спреду, який по ланцюгу постачань надходить до структурних підрозділів ЗС України є ПП «ЯРМІЛК» (код ЄДРПОУ 45064525), ТзОВ «МолГал» (код ЄДРПОУ 41528283), ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745), ТОВ ТД «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 34807883), ТОВ «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 40427397), ТОВ «ДМЗ» (код ЄДРПОУ 41559065), ТОВ Спарта 2015 (код ЄДРПОУ 39625877), ТОВ «Аспрод» (код ЄДРПОУ 44676441).
Крім цього, в ході здійснення досудового розслідування встановлено, що при постачанні продукції до ДОТ МОУ завищено ціни на масло та сир в 2-3 рази від ринкової
Встановлено, що ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826) та ТОВ «ГАРНА СТРАВА» (код ЄДРПОУ 39422516) маючи можливість здійснювати закупівлю продуктів харчування для особового складу військових частин у СГД, що мають відповідні виробничі потужності для виготовлення продукції, залучають до цієї діяльності ряд фіктивних юридичних осіб, за допомогою яких штучно завищують вартість на вказану продукцію.
Серед таких контрагентів, що здійснює штучне завищення цін на молочну продукцію є ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745), ТОВ ТД «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 34807883), ТОВ «ДМС3» (код ЄДРПОУ 40427397), ТОВ «ДМЗ» (код ЄДРПОУ 41559065).
Водночас у діях посадових осіб ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745), ТОВ ТД «ДМС3» (код ЄДРПОУ 34807883), ТОВ «ДМЗ» (код ЄДРПОУ 41559065) вбачаються факти внесення до бухгалтерского та податкового обліку завідомо неправдивих відомосте щодо проведення господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей необхідних для подальшого надання послуг ДОТ МОУ.
За результатами аналізу фінансово - господарських операцій вбачається відсутність походження товарів/послуг, що в свою чергу можливо призвело до розтрати коштів, що фінансуються з державного бюджету.
При цьому встановлено, що ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745), ТОВ ТД «ДМС3» (код ЄДРПОУ 34807883), ТОВ «ДМЗ» (код ЄДРПОУ 41559065) не мають достатньої виробничої потужності на виробництво такої кількості молочних продуктів, що постачається на адресу ДОТ МОУ. Так, службовими особами ТОВ «Миколаївмолпром», ТОВ ТД «ДМСЗ» та ТОВ «ДМЗ» в порушення вимог Національних стандартів (ДСТУ) та інших нормативних документів, а також умов договорів, постачається молочна продукція, вироблена з додаванням немолочних жирів.
У зв'язку із відсутністю достатньої виробничої потужності на виробництво такої кількості молочних продуктів, що постачається на адресу ДОТ МОУ, ТОВ «Миколаївмолпром» та ТОВ ТД «ДМСЗ» закуповують у ТОВ «Молокозавод «САМБІРСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 00424415) спред, який в подальшому постачається на адресу ТОВ «МИКОЛАЇВМОЛПРОМ».
Вказана протиправна діяльність із завищення цін на молочну продукцію, а також виробництва та постачання до ДОТ МОУ молочної продукції низької якості вчиняється учасниками організованої групи, до складу якої входять керівники, службові особи, співробітники вищевказаних підприємств та інших наразі невстановлених СГД з ознаками фіктивності.
В рамках проведення досудового розслідування вказаного кримінального провадження, отримано зразки молочної продукції, яка поставлена на адреси військових частин ЗС України, за контрактами, укладеними ДОТ МОУ з ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826) та ТОВ «ГАРНА СТРАВА», а виробниками вказаної молочної продукції є ПП «ЯРМІЛК» (код ЄДРПОУ 45064525), ТОВ «МолГал» (код ЄДРПОУ 41528283), ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745), ТОВ ТД «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 34807883), ТОВ «ДМС3» (код ЄДРПОУ 40427397), ТОВ «ДМЗ» (код ЄДРПОУ 41559065), ТОВ Спарта 2015 (код ЄДРПОУ 39625877), ТОВ «Аспрод» (код ЄДРПОУ 44676441).
В подальшому вказані зразки молочної продукції направлено на судову експертизу харчових продуктів, відповідно до висновку якої надані на дослідження продукти мають вкрай високий вміст немолочних жирів (93-99 % від загального вмісту жиру), склад яких не відповідає вимогам Національних стандартів (ДСТУ) та інших нормативних документів, а також не відповідає маркуванню яке є на упаковці наданих продуктів.
Отже, сукупність обставин дає підстави вважати, що посадові особи та бенефіціарні власники юридичних осіб ТОВ «Асікс Груп» (код ЄДРПОУ 41514045), ТОВ «Гран Прі ЛТД» (код ЄДРПОУ 43744363), ТОВ «КОНТРАКТ ПРОДРЕЗЕРВ 5» (код ЄДРПОУ 35601826) та ТОВ «ГАРНА СТРАВА», ПП «ЯРМІЛК» (код ЄДРПОУ 45064525), ТзОВ «МолГал» (код ЄДРПОУ 41528283), ТОВ «Миколаївмолпром» (код ЄДРПОУ 05409745), ТОВ ТД «ДМС3» (код ЄДРПОУ 34807883), ТОВ «ДМСЗ» (код ЄДРПОУ 40427397), ТОВ «ДМЗ» (код ЄДРПОУ 41559065), ТОВ Спарта 2015 (код ЄДРПОУ 39625877), ТОВ «Аспрод» (код ЄДРПОУ 44676441) та інші невстановлені особи, діючи умисно за попередньою змовою між собою вчинили дії щодо заволодіння коштами з державного бюджету, що спричинило тяжкі наслідки.
Крім цього, встановлено, що при постачанні продукції (кисло-молочних виробів: вершкового масла та сиру) на адресу ДОТ МОУ та військових частин ЗС України завищено ціни на масло та сир в 2-3 рази від ринкової, за рахунок поставки підміни номенклатури товару на «спред» та «сирний продукт». Вказані дії є умисними, та попередньо узгоджуються та обговорюються учасниками протиправного механізму.
Внаслідок штучного завищення вартості молочної продукції (сир, масло), яка поставляється на ДОТ МОУ та військових частин ЗС України за період 2024 року державі можливо заподіяно матеріальної шкоди на суму близько 600 млн грн.
Також, встановлено, що службовими особами ТзОВ «Молокозавод «САМБІРСЬКИЙ» створено протиправний фінансовий механізм, пов'язаний з обготівкуванням грошових активів компаній реального сектору економіки, надання послуг з зменшення податкового кредиту та перепродажу документів на продукцію отриманих внаслідок імпорту/експорту товарів.
Засновниками та ключовими особами ТзОВ «МОЛОКОЗАВОД «САМБІРСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 00424415) є ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , директором ТЗОВ «Молокозавод «САМБІРСЬКИЙ» є ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які координують господарську діяльність ТОВ «МОЛОКОЗАВОД «САМБІРСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 00424415).
05.06.2025 року на підставі ухвали Печерського районного суду м. Києва від 23.05.2025 року проведено обшук на території ТОВ «Молокозавод «САМБІРСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 00424415) за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 50/52 в ході якого вилучено: 168 050 доларів США, 13 930 ЄВРО та 3 540 530 гривень, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
05.06.2025 року винесено постанову про визнання речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні, відповідно до якої 168 050 доларів США, 13 930 ЄВРО та 3 540 530 гривень визнано речовими доказами.
16.06.2025 року (клопотання датоване 13.06.2025 року) прокурор першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні №12024000000001701 від 20.08.2024 року.
У поданому клопотанні прокурор просив накласти арешт на майно, вилучене 05.06.2025 року під час проведення обшуку ТОВ «Молокозавод «САМБРСЬКИЙ» (код ЄДРПОУ 00424415) за адресою: м. Львів, вул. Промислова, 50/52, а саме: 168 050 доларів США, 13 930 ЄВРО та 3 540 530 гривень, які належать ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В обґрунтування доводів клопотання прокурор зазначив, що є обґрунтована необхідність застосування на цій стадії досудового розслідування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт.
Підставою для накладення арешту на майно, є сукупність підстав та розумних підозр вважати, що це майно є доказом вчинення злочину із наведених у клопотанні обставин.
Метою накладення арешту відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речових доказів, арешт на які, відповідно до ч. 3 ст.170 КПК України накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених п.п. 3, 4 ч. 2 ст. 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження в права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Втручання держави в право особи на мирне володіння своїм майном в цьому випадку є виправданим, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, здійснюється на підставі закону, з метою задоволення суспільного інтересу, з дотриманням принципів пропорційності та справедливої рівноваги.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КПК України, передбачено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 КПК України, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Згідно ч. 2 ст. 64-2 КПК України права третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, виникають з моменту звернення прокурора до суду із клопотанням про арешт майна.
Відповідно до ч. 7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 , про арешт майна у кримінальному провадженні №12024000000001701 від 20.08.2024 року.
Відмовляючи у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на вилучене під час обшуку майно, слідчий суддя виходив з того, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 12.06.2025 року відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, вилучене 05.06.2025 року під час проведення обшуку ТОВ «Молокозавод «Самбірський» (код ЄДРПОУ 00424415) за адресою: м. Львів, вул. Промислова 50/52, а саме: 168 050 доларів США, 13 930 Євро та 3 540 530 грн., які належать ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
При цьому, слідчий суддя в ухвалі зазначив, що не вправі переоцінювати вже встановлені слідчим суддею обставини у вирішенні тих самих питань, що є прерогативою суду апеляційної інстанції.
З урахуванням наведеного слідчий суддя дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання про накладення арешту на майно у зв'язку з його передчасністю та відсутністю для цього правових підстав.
З такими висновками погоджується і колегія суддів.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series A N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", n. 50, Series A N 98).
Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора, може бути виконано завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону. При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому, закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість в тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги слідчим суддею дотримані належним чином.
Обґрунтовуючи в клопотанні підстави для накладення арешту на майно (грошові кошти), що виявлені в ході проведення обшуку ТОВ «Молокозавод «Самбірський», за адресою: м. Львів, вул. Промислова 50/52, а саме: 168 050 доларів США, 13 930 Євро та 3 540 530 грн., які належать ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_11 ІНФОРМАЦІЯ_4 , прокурор у клопотанні, зокрема, посилався на необхідність збереження даного майна як речових доказів у кримінальному провадженні.
Разом з тим, не зважаючи на те, що органом досудового розслідування вказані грошові кошти визнано речовими доказами у даному кримінальному провадженні постановою старшого слідчого від 05.06.2025 року, прокурором у клопотанні та під час судового розгляду на даній стадії досудового розслідування не доведено таку мету арешту даного майна, як збереження речових доказів.
Так, надані суду матеріали, з урахуванням відомостей, які внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, не містять відомостей та даних, які б давали розумні підстави вважати, що вилучені грошові кошти, належні бенефіціарним власникам ТОВ «Молокозавод «Самбірський» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , можуть бути використані як доказ у даному кримінальному провадженні, оскільки відсутні будь-які докази того, що саме ці грошові кошти є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та здобуті злочинним шляхом.
Зокрема, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що досудове розслідування здійснюється з приводу ймовірного заволодіння бюджетними грошовими коштами під час постачання до державних установ продукції, що не відповідає якості та по завищеним цінам (ч. 5 ст. 191 КК України).
Слід зазначити, що ТОВ «Молокозавод «Самбірський» не є учасником вищевказаних відносин та не являється стороною державних контрактів (договорів) про закупівлю, які досліджуються органом досудового розслідування в рамках кримінального провадження, і жодних доказів участі даного господарюючого суб'єкта в обставинах, які розслідуються, матеріали не містять.
При цьому посилання прокурора у клопотанні та в судовому засіданні на те, що службовими особами ТзОВ «Молокозавод «САМБІРСЬКИЙ» створено протиправний фінансовий механізм, пов'язаний з обготівкуванням грошових активів компаній реального сектору економіки, надання послуг з зменшення податкового кредиту та перепродажу документів на продукцію, отриманих внаслідок імпорту/експорту товарів, не підтверджується жодними доказами і є нічим іншим, як припущенням, яке не може слугувати підставою для висновку про відповідність вилучених при обшуку належних власникам даного товариства грошових коштів критеріям речових доказів згідно вимог ст. 98 КПК України, а накладений за таких обставин арешт, в свою чергу, свідчитиме про неспівмірне втручання у права власників майна.
Долучена до матеріалів клопотання постанова старшого слідчого в ОВС ГСУ НПУ ОСОБА_14 від 05.06.2025 року про визнання майна (грошових коштів) речовими доказами, містить лише опис встановлених органом досудового розслідування обставин вчинення кримінального правопорушення, без обґрунтування висновку, яким конкретно ознакам речових доказів відповідають вилучені грошові кошти.
При цьому, у клопотанні прокурора не вказано, у який спосіб та для з'ясування яких обставин, що мають значення у даному кримінальному провадженні, можливе використання вилучених грошових коштів.
Ураховуючи наведені обставини, клопотання про арешт майна не містить, та органом досудового розслідування не надано доказів того, що грошові кошти, виявлені та вилучені під час обшуку за адресою: м. Львів, вул. Промислова 50/52 , а саме: 168 050 доларів США, 13 930 Євро та 3 540 530 грн., можуть бути речовим доказом у кримінальному провадженні №12024000000001701 від 20.08.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України.
Таким чином, на переконання колегії суддів, орган досудового розслідування у розумінні вимог ст. 132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
Крім того, звертаючись із клопотанням про накладення арешту на вилучене майно, слідчий не перевірив, чи виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи власника такого майна потребам досудового розслідування, і чи не порушує при вказаних обставинах справедливий баланс між інтересами власника майна, гарантованими законом і завданням цього кримінального провадження.
Відповідно ч. 1 ст. 173 КПК України, суд відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої 170 КПК України.
Таким чином, на переконання колегії суддів, арешт на вказане у клопотанні майно (грошові кошти) не може бути накладений за обставин, викладених в клопотанні прокурора про арешт майна та з метою, яка передбачена п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, а тому слідчий суддя обґрунтовано відмовив у його задоволенні.
Викладені в апеляційній скарзі прокурора доводи про те, що вилучені грошові кошти є доказами вчинення злочину та здобуті злочинним шляхом, не спростовують правильність висновків слідчого судді, оскільки відомостей на підтвердження вказаних обставин матеріали клопотання не містять та прокурором під час апеляційного розгляду не надано.
З огляду на вищевикладене у сукупності, доводи прокурора про незаконність та необґрунтованість оскаржуваної ухвали слідчого судді колегія суддів вважає безпідставними та такими, що не можуть бути безумовними підставами для скасування ухвали слідчого судді.
Інших підстав для накладення арешту на вилучені грошові кошти, передбачених ч. 2 ст. 170 КПК України, у клопотанні прокурора не зазначено.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту на майно, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 170-173, 307, 309, 376, 403, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду
Апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника власників майна ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року - закрити у зв'язку з відмовою апелянта від апеляційної скарги.
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні - прокурора першого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у сфері протидії організованій злочинності Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю Офісу Генерального прокурора ОСОБА_10 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 24 червня 2025 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
_______________ ________________ __________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4