17 вересня 2025 року
справа № 753/17744/24-ц
провадження № 22-ц/824/6286/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1
відповідач - Акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року, постановлене під головуванням судді Литвинової І.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про стягнення грошових коштів, -
05 листопада 2024 року вказана позовна заява надійшла до Печерського районного суду м. Києва, на виконання ухвали Дарницького районного суду м. Києва від 24 вересня 2024 року, для розгляду якої, у відповідності до пункту 15 Розділу XIII Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (у редакції Закону № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року), визначено суддю та передано 07 листопада 2024 року, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року позовну заяву визнано не поданою та повернуто позивачу.
Не погоджуючись із ухвалою суду ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги обґрунтовані тим, що ухвалу від 14.11.2024 року апелянт та члени його родини не отримували, як і не отримували оскаржувану ухвалу. Жодних документів від Печерського районного суду м. Києва скаржнику не надходило.
В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції виходив із того, щосудове рішення про залишення позовної заяви без руху, залишено не виконаним стороною заявника, за таких обставин суд прийшов до висновку, що позовна заява підлягає поверненню.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною третьою цієї статті, передбачено, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до матеріалів справи, ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 14 листопада 2024 року позовну заяву залишено без руху з підстав невідповідності вимогам ст.ст. 175, 176 ЦПК України.
Копію оскаржуваної ухвали направлено позивачу на поштову адресу, зазначену в позовній заяві: АДРЕСА_1 .Однак, доказів про отримання зазначеного поштового відправлення або повернення конверта з тих чи інших причин матеріали справи не містять.
У доводах апеляційної скарги, ОСОБА_1 зазначає, що ухвалу від 14.11.2024 року апелянт та члени його родини не отримували, як і не отримували оскаржувану ухвалу.
Відтак суд першої інстанції не використав усі способи для повідомлення ОСОБА_1 щодо стану розгляду позовної заяви, та передчасно дійшов висновку про визнання позовної заяви неподаної та повернення її заявникові, оскільки останній не мав можливості усунути зазначені недоліки відповідно до процесуального рішення, у зв'язку із неотриманням такої ухвали.
Відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці і бути ефективним» (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення у справах Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун'єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року).
Враховуючи вищевикладене, ухвала суду від 19 грудня 2024 року постановлена з порушенням норм процесуального права у зв'язку із чим підлягає скасуванню.
Пунктом 6 частини 1 ст. 374 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 19 грудня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 07 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді