10 вересня 2025 року
справа № 358/1453/20
провадження № 22-ц/824/6634/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
відповідачі - Державна казначейська служба України, Київська обласна прокуратура, Головне управління Національної поліції в Київській області
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Ящука Леоніда Адамовича на рішення Богуславського районного суду Київської області від 24 грудня 2024 року, постановлене під головуванням судді Романенко К.С. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України, Київської обласної прокуратури, Головного управління Національної поліції в Київській області про відшкодування моральної шкоди, -
У грудні 2020 року ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Ящук Леонід Адамович, звернувся до Богуславського районного суду Київської області із позовною заявою, в якій просить стягнути з Державного бюджету України на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10 000 грн. шляхом списання коштів Державною казначейською службою України з Єдиного казначейського рахунку Державного бюджету України та стягнути на його користь понесені судові витрати.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що під час досудового розслідування кримінального провадження №12020115090000085 від 22.09.2020, яке перебувало у провадженні сектору дізнання Богуславського ВП Миронівського ВП ГУ Національної поліції в Київській області, внаслідок незаконних дій органу досудового розслідування та прокуратури, а саме внаслідок незаконного вилучення 22.09.2020 в нього 22 мішків з качанами кукурудзи та необґрунтованого накладення на них арешту він та його сім'я, яка складається із семи осіб, з яких чотири - неповнолітні діти, були поставлені в скрутне матеріальне становище, оскільки були позбавлені кормів для утримання домашньої живності (великої рогатої худоби, птиці), а тому позивач зазначає, що він був вимушений витрачати час і кошти для придбання таких кормів, що призвело до погіршення можливостей реалізації своїх звичок і бажань, тому просить відшкодувати йому моральну шкоду, завдану такими діями. Крім того, зазначене незаконне накладення арешту на майно призвело до погіршення відносин з оточуючими людьми, які стали сприймати його, як особу, яка схильна до крадіжок чужого майна, а тому позивач вимушений був протягом місяця доводити, в тому числі і в судовому порядку, що вилучені у нього качани кукурудзи є його власністю, були вирощені ним особисто і до них потерпілий у кримінальному провадженні ОСОБА_3 жодного відношення не має. З оглядом на це, для відновлення стану його душевного спокою, він оцінив завдану моральну шкоду у розмірі 10 000 гривень і вважав, що такий розмір моральної шкоди є співмірним.
Рішенням Богуславського районного суду Київської області від 24 грудня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 - Ящук Леонід Адамович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення позову.
Вимоги обґрунтовані тим, що у позовній заяві позивачем були викладені обставини, якими він обґрунтовує свої доводи про заподіяння йому моральної шкоди внаслідок незаконного накладення арешту на його майно. Зокрема, було зазначено, що внаслідок незаконного вилучення 22 мішків з качанами кукурудзи та необґрунтованого накладення на них арешту він та його сім'я були поставлені в скрутне матеріальне становище, оскільки вони були позбавлені кормів для утримання домашньої живності, а тому він вимушений був витрачати час та кошти для придбання таких кормів, що призвело до погіршення можливостей реалізації своїх звичок і бажань. Крім того, зазначене незаконне накладення арешту на майно призвело до погіршення відносин позивача з оточуючими людьми, які почали сприймати його як особу, яка схильна до крадіжок чужого майна, а тому він вимушений був протягом місяця доводити, у тому числі і в судовому порядку, що вилучені у нього качани кукурудзи є його власністю, були вирощені особисто ним.
У відзиві на апеляційну скаргу представник Головного управління Національної поліції в Київській області зазначила, що апелянтом не надано жодних доказів, які підтверджують наявність моральних страждань, відтак відсутній причинний зв'язок між діями порушника права та заподіяною шкодою.
Представник Державної казначейської служби України у відзиві на апеляційну скаргу вказав, що відповідач згідно з своїми функціональними обов'язками не є учасником спірних правовідносин і не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
В судовому засіданні представники відповідачів проти апеляційної скарги заперечували.
Позивач та його представник в судове засідання не з'явились, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялись належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що саме внаслідок незаконних дій органів досудового слідства та прокуратури було завдано позивачу майнової шкоди, заподіяно моральну шкоду внаслідок винесення органом досудового розслідування процесуальних рішень, вчинення дій чи бездіяльності, а скасування судом процесуальних рішень слідчого та прокурора, зобов'язання слідчим суддею слідчого та/або прокурора вчинити певні дії саме по собі не свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди як підстави для її відшкодування. ОСОБА_1 не надав доказів спричинення йому душевних страждань винесеними процесуальними рішеннями, вчинення дій чи бездіяльності, наявності причинно-наслідкового зв'язку між порушенням його права та наслідками, які спричинило це порушення.
Факт винесення слідчим суддею ухвали про скасування арешту майна, та зобов'язання вчинити певні дії у кримінальному провадженні, не тягне безумовний наслідок цивільно-правового характеру і саме по собі не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральну шкоду. Судовий контроль на стадії досудового розслідування, внаслідок якого постановлено зазначену позивачем ухвалу слідчого судді, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій слідчого чи прокурора і притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
Колегія суддів погоджується з висновком суду, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що у провадженні сектору дізнання Богуславського ВП Миронівського ВП ГУ Національної поліції в Київській області перебували матеріали досудового розслідування, відомості про яке винесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020115090000085 від 22.09.2020 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК У країни.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 22.09.2020 до Богуславського відділення поліції Миронівського відділу поліції ГУ Національної поліції в Київській області надійшло повідомлення ОСОБА_4 про те, що 22.09.2020 близько 20 год 06 хв невстановлена особа із його земляної ділянки, яка розташована по АДРЕСА_1 , таємно викрала мішок кукурудзи, чим спричинила потерпілому майнову шкоду.
За вищевказаним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020115090000085 від 22.09.2020, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України та розпочато досудове розслідування.
22.09.2020 в порядку ст. 237 та ч. 3 ст. 214 КПК України дізнавачем СД Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області Корбутом О.В. здійснено огляд місця події, а саме за адресою: АДРЕСА_2 на городі на відстані близько 500 метрів від будинку АДРЕСА_3 де виявлено та вилучено 1 мішок з кукурудзою в кількості 107 качанів.
22.09.2020 в порядку ст. 237 та ч. 3 ст. 214 КПК України дізнавачем СД Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області Корбутом О.В. здійснено огляд місця події, а саме за адресою: АДРЕСА_2 на підставі добровільної видачі громадянина ОСОБА_1 вилучено 22 мішки з качанами кукурудзи. При детальному огляді даних 22 мішків встановлено, що вони являються різних розмірів та ваги дані 22 мішки з качанами кукурудзи опечатано паперовими бірками з підписами понятих, учасників та дізнавача. Дане майно вилучене до Богуславського ВП Миронівського ВП ГУНП в Київській області.
Ухвалою слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 25.09.2020 задоволено клопотання прокурора у кримінальному провадженні № 12020115090000085, накладено арешт на вилучений 22.09.2020 в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_2 на городі на відстані близько 500 метрів від будинку № 77, 1 (один) мішок з кукурудзою в кількості 107 качанів та на вилучені 22.09.2020 в ході проведення огляду за адресою: АДРЕСА_4 з качанами кукурудзи (а.с. 7-8).
Ухвалою слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 27.10.2020 задоволено клопотання ОСОБА_1 про скасування арешту майна, скасовано арешт, накладений ухвалою слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 25.09.2020, в рамках кримінального провадження № 12020115090000085 від 22.09.2020 за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, на вилучені 22.09.2020 в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_4 з качанами кукурудзи (а.с. 9-11).
На виконання ухвали слідчого судді Богуславського районного суду Київської області від 27.10.2020 ОСОБА_1 02 листопада 2020 року співробітниками поліції повернуті вилучені 22 (двадцять два) мішки з качанами кукурудзи, які 22.09.2020 він добровільно видав. Вказане підтверджується розпискою ОСОБА_1 від 02.11.2020 (а.с. 62). Крім того, у вказаній розписці ОСОБА_1 зазначає, що претензій морального та матеріального характеру з даного приводу та з приводу належного зберігання вказаного майна він ні до кого немає.
Згідно довідки Саварської сільської ради Богуславського району Київської області від 05.10.2020 за №253, позивач ОСОБА_1 проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_5 , разом з ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 12).
Актом обстеження, складеним 27.09.2020 депутатом Саварської сільської ради Насіковським В.С., підтверджується, що по АДРЕСА_2 ОСОБА_1 , обробляється земельна ділянка, на якій була посіяна кукурудза, площею 15 соток, та на час огляду початки кукурудзи зібрані (а.с. 13).
Згідно довідки Саварської сільської ради Богуславського району Київської області від 10.11.2020 за №287, ОСОБА_5 утримує в своєму господарстві: корову, курі - 45шт., качки - 30 шт. Земельної ділянки (паю) на території Саварської сільської ради немає (а.с.14).
Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.
Згідно зі статтею 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
На підставі вказаної норми відшкодуванню за рахунок держави підлягає шкода у випадку встановлення факту заподіяння такої шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади.
Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду, визначені статтею 1176 ЦК України.
Ці підстави характеризуються особливостями суб'єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу.
Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме: у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.
За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).
Статтею 1174 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Суд вірно вважав, що для наявності підстав зобов'язання відшкодувати шкоду відповідно до вимог статті 1174 ЦК України потрібна наявність незаконного рішення, дії чи бездіяльності органу державної влади, наявність шкоди, протиправність дій її заподіювача та причинний зв'язок між його діями та шкодою, а тому позивач у цій справі повинен довести належними та допустимими доказами завдання йому шкоди, і що дії або бездіяльність відповідача є підставою для відшкодування шкоди у розумінні статей 1167, 1174 ЦК України.
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем не доведено, що саме внаслідок незаконних дій органів досудового слідства та прокуратури було завдано позивачу майнової шкоди, заподіяно моральну шкоду внаслідок винесення органом досудового розслідування процесуальних рішень, вчинення дій чи бездіяльності. Скасування судом процесуальних рішень слідчого та прокурора, зобов'язання слідчим суддею слідчого та/або прокурора вчинити певні дії саме по собі не свідчить про заподіяння позивачу моральної шкоди як підстави для її відшкодування.
Винесення слідчим суддею ухвали про скасування арешту майна, та зобов'язання вчинити певні дії у кримінальному провадженні, не тягне безумовний наслідок цивільно-правового характеру і саме по собі не може бути доказом того, що дії та бездіяльність відповідачів заподіяли позивачу моральну шкоду. Судовий контроль на стадії досудового розслідування, внаслідок якого постановлено зазначену позивачем ухвалу слідчого судді, не є достатньою підставою для висновку про протиправність дій слідчого чи прокурора і притягнення його до цивільно-правової відповідальності.
Судом вірно застосовано аналогічні правові викладені Верховним Судом у постанові від 25 січня 2021 року у справі № 227/4410/19 та у постановах Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 227/2572/19, від 17 січня 2020 року у справі № 638/11414/18, від 04 березня 2020 року у справі № 639/1803/18, від 19 березня 2020 року у справі № 686/13212/19; від 20 травня 2020 року у справі № 337/3375/17.
Згідно з ч.1, 2 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію» поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією - законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільну, правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Держава відповідно до закону відшкодовує шкоду, завдану фізичній або юридичній особі рішеннями, дією чи бездіяльністю органу або підрозділу поліції, поліцейським під час здійснення ними своїх повноважень.
Статтею 23 Закону України «Про Національну поліцію» встановлені основні повноваження поліції, яка відповідно до покладених на поліцію завдань: виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення адміністративних правопорушень; припиняє виявлені адміністративні правопорушення,- вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров'ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення адміністративного правопорушення; здійснює своєчасне реагування на заяви та повідомлення про адміністративні правопорушення або події; у випадках, визначенні законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушенні приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує виконання.
Згідно з ст. 30 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для виконання покладених на неї завдань вживає заходів реагування на правопорушення, визначені Кодексом України про адміністративні правопорушення та Кримінальним процесуальним кодексом України, на підставі та в порядку, визначених законом.
При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтями 1167,1174 ЦК України доказуванню підлягає : факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв'язок між протиправною дією та негативними наслідками.
Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за загальним правилом настає лише за вини заподіювача шкоди.
Рішення про встановлення факту неправомірності дій працівників поліції відсутнє.
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державаної влади, були сформульовані Верховним Судом у постановах від 10.04.2019 у справі №464/3789/17, від 27.11.2019 у справі №750/6330/17.
Зокрема, Верховний суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (п. 49). Моральна шкода полягає у стражданні або принижень яких людина зазнала внаслідок протиправних дій.
ОСОБА_1 не надав достатніх та допустимих доказів на підтвердження доводів про заподіяння відповідачами моральної шкоди, яка відповідно до статті 23 ЦК України полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; душевних стражданнях яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів сім'ї чи близьких родичів; душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що судом першої інстанції повно з'ясовані обставини справи, оцінені надані сторонами докази, правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення спору по суті, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Ящука Леоніда Адамовича залишити без задоволення.
Рішення Богуславського районного суду Київської області від 24 грудня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 06 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді