03 вересня 2025 року
справа № 752/16194/24
провадження № 22-ц/824/2263/2025
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Музичко С.Г.,
суддів: Болотова Є.В., Сушко Л.П.
при секретарі: Яхно П.А.
учасники справи:
заявник - ОСОБА_1
заінтересована особа - Акціонерне товариство «СЕНС БАНК»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Каращука Юрія Ігоровича на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року, постановлену під головуванням судді Чекулаєва С.О., у справі за заявою ОСОБА_1 , поданої в її інтересах представником Каращуком Юрієм Ігоровичем , заінтересована особа Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» про розкриття банківської таємниці, -
Заявник звернулася до суду із заявою про розкриття банківської таємниці, відповідно до якої просить суд зобов'язати Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» розкрити ОСОБА_1 та її представнику - адвокату Каращуку Ю.І. інформацію, що становить банківську таємницю, а саме: інформацію про всі кредитні договори та договори позики, які укладалися починаючи з 01.01.2018 року по теперішній час між ОСОБА_1 та ПАТ «АЛЬФА-БАНК», яке в подальшому перейменовано на АТ «СЕНС БАНК», а також розкрити всю інформацію по таким договорам та надати копії відповідних документів (зокрема, але не виключно, копії кредитних договорів, договорів реструктуризації до них, додаткових угод, розрахунки заборгованостей, відомості про дату та розмір погашення заборгованостей, інформацію про закриття таких договорів, іншу можливу інформацію, що стосується таких договорів).
В обґрунтування заяви представник зазначив, що між заявницею та АТ «СЕНС БАНК» починаючи з 2018 року неодноразово укладалися кредитні договори, по яким була наявна заборгованість та здійснювалася процедура реструктуризації.
З метою з'ясування всіх обставин та врегулювання заборгованостей щодо наявних кредитних договорів, заявниця звернулася за правовою допомогою до адвоката Каращука Ю.І., надавши АТ «СЕНС БАНК» дозвіл на розголошення інформації, яка становить банківську таємницю.
31.05.2024 р. адвокат, електронним шляхом, надіслав до АТ «СЕНС БАНК» адвокатський запит щодо наявних кредитних договорів заявниці та отримав відповідь банку від 07.06.2024 р. № 26934-33.4-б/б, що містила інформацію про кредитні договори, заборгованість по яким не сплачена та по яким у АТ «СЕНС БАНК» до заявниці наявні претензії.
Зокрема банк повідомив, що 13.10.2023 р. між ОСОБА_1 та банком було укладено Угоду про надання споживчого кредиту № 500798924 на суму 6 643,24 грн., кінцевий термін погашення 13.10.2033 р. Відповідно до цього кредитного договору банком відкрито рахунок, на який до 13-го числа кожного місяця заявниця, як позичальник, має забезпечувати надходження грошових коштів, достатніх для погашення щомісячного платежу. За вказаним вище кредитним договором № 500798924 від 13.10.2023 р. проведено врегулювання наявної заборгованості шляхом часткового погашення, залишок боргу включено до списків на анулювання (прощення) боргу.
24.09.2023 р. між банком та заявницею було укладено Угоду про надання споживчого кредиту № 500795330 на суму 56 653,14 грн. з кінцевим терміном погашення - 24.09.2033 р. Відповідно до цього кредитного договору банком відкрито рахунок, на який до 24-го числа кожного місяця заявниця, як позичальник, має забезпечувати надходження грошових коштів, достатніх для погашення щомісячного платежу.
23.07.2019 р. між банком та заявницею було укладено Угоду про надання кредиту, обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 501165638 на суму 54 478,83 грн. з кінцевим терміном погашення - 23.09.2023 р. Відповідно до умов цього кредитного договору банком відкрито рахунок, на який до 23-го числа кожного місяця заявниця, як позичальник, має забезпечувати надходження грошових коштів, достатніх для погашення щомісячного платежу.
У поданій до суду заяві про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю представник стверджує, що заявниця вказаних вище договорів не погоджувала, а банк безпідставно нараховує заборгованість.
З метою з'ясування природи виникнення вказаних вище договорів, отримання інформації щодо всієї кредитної історії заявниці та виявлення всіх заборгованостей, 28.06.2024 р. адвокат надіслав до АТ «СЕНС БАНК» повторний запит, який за твердженням адвоката був підписаний електронним шляхом, аналогічним до того, як був підписаний перший адвокатський запит від 31.05.2024р.
У відповіді банку від 03.07.2024 р. (вих. № 30572-09.5) на повторний адвокатський запит від 28.06.2024 р. було вказано, що такий запит не відповідає вимогам законодавства, оскільки не підписаний електронним підписом з кваліфікованим сертифікатом, а тому запитувана інформація, яка становить банківську таємницю згідно статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» не може бути надана.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року заяву залишено без розгляду.
Не погоджуючись із ухвалою суду представник ОСОБА_1 - Каращук Юрій Ігорович звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Вимоги обґрунтовані тим, що заявниця через свого представника подала заяву про розкриття банківської таємниці відносно самої себе. Між заявницею та банком укладалися кредитні договори, що являють собою домовленість двох сторін, спрямованих на встановлення цивільних прав та обов'язків. Заявниця є стороною укладених договорів, тому їх копії вона має право отримати. Суд першої інстанції передчасно дійшов висновку про наявність спору про право. Спір може виникнути лише у тому разі, якщо Банк буде заперечувати проти розкриття банківської таємниці, а також якщо у позасудовий спосіб заявниця не з'ясує питання щодо своїх кредитних договір та заборгованостей. Наразі заявниці не оспорює наявності заборгованості, а лише хоче з'ясувати природу їх виникнення, а для цього потрібно ознайомитися з усією кредитною історією та всіма кредитними договорами.
Учасники справи в судове засідання не з'явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що виходячи з переліку інформації, яку просить розкрити заявник (всі кредитні договори та договори позики, які укладалися ОСОБА_1 з банком починаючи з 01.01.2018 по теперішній час, розкрити всю інформацію по таким договорам, розрахунки заборгованості, відомості про дату і розміри погашення заборгованості, інформацію про закриття договорів, іншу можливу інформацію що стосується таких договорів) та документів, які заявник просить банк надати (копії всіх укладених договорів, договорів реструктуризації до них, додаткових угод,) суд вбачав, що метою таких вимог є фактично витребування доказів, що повинно здійснюватися в порядку визначеному статтею 84 ЦПК України або в порядку забезпечення доказів передбаченому статтями 116-119 УПК України.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що АТ «СЕНС БАНК», у листі від 07.06.2024 (вих.№26934-33.4-б/б) надав представнику заявниці, адвокату Каращуку Ю.І. інформацію, яка становить банківську таємницю, з якої вбачається про наявність між заявницею і банком кредитних зобов'язань, а саме невиконаного зобов'язання за кредитним договором № 500798924 від 13.10.2023 р., яке було анульоване (прощене) та діючих кредитних зобов'язань за договорами споживчого кредитування № 500795330 від 24.09.2023р та № 501165638 від 23.07.2019 р.
Як вбачається із змісту поданої до суду заяви про розкриття банком інформації, яка становить банківську таємницю (арк.2 заяви), ОСОБА_1 не погоджувала таких кредитних договорів та не погоджується із нарахованою заборгованістю.
Відповідно до частини першої статті 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Згідно з частиною першою статті 60 Закону № 2121-III інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.
За положеннями статті 62 Закону № 2121-III інформація щодо юридичних та фізичних осіб, яка містить банківську таємницю, розкривається банками на письмовий запит або з письмового дозволу відповідної юридичної чи фізичної особи, або за рішенням суду.
Отже, виходячи зі змісту частини першої статті 62 Закону № 2121-III підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: по-перше, письмовий запит або дозвіл власника інформації; по-друге, письмова вимога або рішення суду; по-третє, письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом і є вичерпним.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 01.08.2024 року по справі № 758/11379/23.
Як вбачається із заяви про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, заявниця просить надати АТ «Сенс Банк» дозвіл на розголошення інформації, яка становить банківську таємницю, що був підписаний її власним кваліфікованим електронним підписом (а.с. 17-18).
Представником заявниці направлялися адвокатські запити від 31.05.2024, у відповіді на який АТ «Сенс Банк» зазначив інформацію про наявні кредитні договори, заборгованість по яким не сплачена та по яким у АТ «Сенс Банк» до заявниці наявні претензії, копії таких договорів, копії розрахунків заборгованостей. На адвокатський запит від 28.06.2024 року банк відповіді не надав, зазначивши, що запит підписаний неналежним способом.
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що відсутні правові підстави для висновку про порушення прав позивача, оскільки відмова банку ґрунтується на тому, що адвокатський запит оформлений з порушенням норм чинного законодавства.
Як вбачається з матеріалів справи, заявниця не оспорює наявність заборгованості, а хоче ознайомитися зі всією кредитною історією та всіма кредитними договорами.
У відповіді на адвокатський запит за вих. № 30572-09.5 від 03.07.2024 року, банк зазначає про те, що запитувана інформація може бути надана за рішенням суду.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про наявність спору про право.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала не відповідає нормам процесуального права, а тому підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Керуючись ст.ст. 367, 375, 379, 381, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Каращука Юрія Ігоровича задовольнити.
Ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 05 серпня 2024 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 07 жовтня 2025 року.
Суддя-доповідач
Судді