Провадження № 2/522/5832/25
Справа № 522/10925/25-Е
09 жовтня 2025 року м. Одеса
Приморський районний суд м. Одеси
у складі: судді - Бондар В.Я.,
за участю секретаря судового засідання - Єрганінової К.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Міськзелентрест», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сегедський», Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський», про відшкодування шкоди, пов'язаної з падінням дерева,
ОСОБА_1 в особі представника ОСОБА_2 звернувся 15.05.2025 до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Міськзелентрест», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сегедський», Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» та просить стягнути солідарно з відповідачів матеріальну шкоду, пов'язану з падінням дерева, у розмірі 71 409,53 грн, моральну шкоду у розмірі 5 000 грн, вартість оплати висновку у розмірі 4 000 грн та судові витрати.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.04.2025 приблизно о 18 год. 10 хв по вул. Сегедська, 1 у м.Одесі, на припаркований у дворі будинку автомобіль марки "Шкода Октавіа", державний номер НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 , впала гілка дерева, в результаті чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження: розбитий капот, лобове скло та ліве крило. Падіння гілки сталося внаслідок того, що дерево не було належним чином доглянуте та перевірене на безпеку Виконавчим комітетом Одеської міської ради та Департаментом з благоустрою міста Одеської міської ради, що входить до їх прямих обов'язків. Вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 71 409,55 грн. Позивач зазначає, що внаслідок напруження, розчарування та незручності, що виникли внаслідок порушення відповідачем його прав, йому завдано моральної шкоди у розмірі 5 000 грн.
Ухвалою Приморського районного суду м.Одеси від 16.05.2025 провадження у справі було відкрите, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з призначенням судового засідання на 01.07.2025.
До суду 11.06.2025 надійшов відзив представника Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради - Суліма Г.В., згідно якого просить відмовити у задоволенні позовних вимог до Департаменту.
На обґрунтування відзиву вказано, що у матеріалах справи відсутнє підтвердження факту падіння гілки на автомобіль позивача у час та місці зазначений позивачем та перебування дерева у не доглянутому стані. Довідка поліції свідчить лише про звернення до правоохоронних органів. Балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємством, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень. Питання утримання території та зелених насаджень на ній покладено на ОСББ «Сегедський». Вина Департаменту у заподіянні шкоди позивачу відсутня, тому у задоволенні позову слід відмовити.
До суду 27.06.2025 надійшла відповідь на відзив від представника ОСОБА_1 - Лук'янової А.О. у якій вказує, що факт падіння дерева на автомобіль позивача підтверджується всіма зібраними доказами, зокрема відповіддю ВП №5 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області. Належність позовних вимог до відповідачів підтверджується довідкою КП «Міськзелентрест» за якою зелені насадження за адресою: м.Одеса, вул. Сегедська, 1 не знаходяться на балансі та не утримуються підприємством.
До суду 30.06.2025 надійшов відзив Виконавчого комітету Одеської міської ради в особі представника Соболь Я.О., згідно якого у задоволення позову просять відмовити.
Відзив мотивований тим, що Одеська міська рада є неналежним відповідачем, адже вона не повинна проводити конкурси на визначення балансоутримувачів об'єктів благоустрою, рішенням Одеської міської ради створені виконавчі органи та комунальні підприємства, уповноважені з питання забезпечення благоустрою відповідних територій. Обов'язок щодо утримання зелених насаджень за адресою: м.Одеса, вул. Сегедська, 1 покладено на КП «ЖКС «Фонтанський». Будинок за адресою: м.Одеса, вул. Сегедська, 1, перебуває в управління КП «ЖКС «Фонтанський» на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирними будинком від 23.05.2017. КП «ЖКС «Фонтанський» надає послуги з підрізання та видалення дерев. Тож, виконком вжив заходи з покладення обов'язку стосовного збереження та догляду зелених насаджень, тому у її діях відсутня винна та протиправність діяння. Протокол огляду місця події, який підтверджує факт заподіяння шкоди у матеріалах справи відсутній. Позивач просить стягнути вартість відновлювального ремонту при тому доказів на підтвердження проведення ремонту не надає. Тому, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Шкода Октавія становить 41 562,98 грн.
У судовому засіданні 01.07.2025 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_2 та представника Виконавчого комітету Одеської міської ради - Соболь Я.О., прийнято відзиви до матеріалів справи, з метою надання представнику позивача часу для підготовки відповіді на відзив, розгляд справи відкладено на 28.07.2025.
До суду 25.07.2025 надійшла відповідь на відзив від представника Пояркова О.В., у якому вказано, що виконавчий комітет Одеської міської ради не надав доказів того, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: м.Одеса, вул. Сегедська, буд.1, оскільки прибирання ніяким чином не стосується повноважень щодо балансового обліку та доглядом за зеленими насадженнями. Інформація про те, що КП «ЖКС «Фонтанський» є постійним замовником послуг з підрізання дерев не відноситься до будинку, де впало дерево на авто позивача.
У судовому засіданні 28.07.2025 проведеному за участі представника позивача ОСОБА_2 та представника Виконавчого комітету Одеської міської ради - Соболь Я.О., представника КП «Міськозелентрест» - Белікова Д.Л., відповідь на відзив від 25.07.2025 повернута без розгляду у зв'язку з пропуском строку на її подання та не подання клопотання про поновлення строку, у зв'язку з тим, що представник відповідача подав додаткові докази, які станом на час проведення судового засідання ще не були зареєстровані канцелярією суду, у судовому засіданні оголошено перерву до 08.09.2025.
У судовому засіданні 08.09.2025 проведеному за участі представника позивача Лук'янової А.О. та представника Виконавчого комітету Одеської міської ради - Соболь Я.О., представника КП «Міськозелентрест» - Слободяник О.І., у справі оголошено перерву до 30.09.2025.
До суду 30.09.2025 надійшли пояснення КП «Міськзелентрест» у яких вказують, що підприємство не виконує функції з утримання всіх зелених насаджень міста в цілому, а лише тих, що передані на баланс або закріплені відповідним рішенням.
У судовому засіданні 30.09.2025 представник Виконавчого комітету Одеської міської ради Соболь Я.О. заперечувала проти позову.
Інші учасники справи у судове засідання 30.09.2025 не з'явилися, про час, дату та місце судового розгляду повідомлені належним чином. Представник позивача Лук'янова А.О. звернулась до суду з заявою про проведення судового засідання 30.09.2025 без участі представника позивача. Також представник позивача просила закрити підготовче провадження, що не можливо з огляду на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно ч.1 ст.244 ЦПК України після судових дебатів суд оголошує про перехід до стадії ухвалення судового рішення та час його проголошення в цьому судовому засіданні. У виняткових випадках залежно від складності справи суд може відкласти ухвалення та проголошення судового рішення на строк не більше десяти днів з дня переходу до стадії ухвалення судового рішення, оголосивши дату та час його проголошення.
Суд перейшов до стадії ухвалення рішення, оголосив, що проголошення судового рішення відбудеться 09.10.2025 о 12:15 год.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази, заслухавши пояснення учасників справи, дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником автомобіля Skoda Octavia A5, номерний знак НОМЕР_1 , про що свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (а.с.31).
04 квітня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до чергової частини відділу поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУНП в Одеській області з заявою про фіксування факту пошкодження автомобіля внаслідок падіння сухостою гілки дерева на авто марки «Шкода Октавіа», державний номер НОМЕР_1 , 04.04.2025 о 18:10 год, у вигляді пошкодження любового скла, капоту та лівого крила за адресою: м.Одеса, вул. Сегедська, 1 (а.с.18).
Лейтенант поліції Ю.Чегурко 04.04.2025 склав довідку, у якій вказано: «в ході розгляду матеріалів було встановлено, що 04.04.2025 року ОСОБА_1 залишив свій автомобіль Шкода Октавія А5, д.з. НОМЕР_1 за адресою: м.Одеса, вул. Сегедська 1 близько 15:00 год та пішов по своїх справах, та близько 18:10 вийшов з домута виявивв, що суха гілка впала з дерева на його авто та в результаті чого розбила капот, правий та лівий передній бампер, лобове скло» (а.с.107).
Відділ поліції №5 Одеського районного управління поліції №1 ГУ НП в Одеській області листом від 21.04.2025 повідомив ОСОБА_1 про відсутність ознак кримінального правопорушення, з метою відшкодування матеріальних збитків рекомендовано звернувся до суду (а.с.17).
ФОП ОСОБА_3 24 квітня 2025 року склав висновок експерта №7951, згідно якого вартість відновлювального ремонту автомобіля Skoda Octavia A5, реєстраційний номер НОМЕР_1 , пошкодженого внаслідок події, яка сталася 04.04.2025, становить 71 409,55 грн, а вартість матеріального збитку - 41 562,98 грн (а.с.20-25).
Вартість проведення експертного дослідження у розмірі 4 000 грн сплачена ОСОБА_1 22.04.2025 (а.с.19).
Згідно листа Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 09.05.2025, адреса: м.Одеса, вул. Сегедська, 1, не належить до зони обслуговування КП «Міськзелентрест» (а.с.43).
Зелені насадження за адресою: м.Одеса, вул. Сегедська, 1, на балансі Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради не перебувають, про що свідчить лист Департаменту від 09.05.2025 (а.с.46).
КП «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський» у листі від 06.04.2025 повідомило, що не брало участі у жодному конкурсі з визнання балансоутримувача зелених насаджень, не є спеціалізованим підприємством по догляду за зеленими насадженнями, не підписувало жодного акту приймання-передачі щодо будь-якого дерева. КП «ЖКС «Фонтанський» не виконує функцій щодо утримання та догляду зелених насаджень на об'єктах благоустрою (а.с.49).
Разом з тим, згідно листа Департаменту міського господарства Одеської міської ради від 10.06.2025, будинок АДРЕСА_1 перебуває в управлінні КП «ЖКС «Фонтанський» відповідно до Договору №01/0966 від 23.05.2017 про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, укладеного між КП «ЖКС «Фонтанський» та Приморською районною адміністрацією (а.с.127).
Прибирання території за адресою: м.Одеса, вул. Сегедська, 1, площею 1 833,19 кв.м. здійснюють двірники КП «ЖКС «Фонтанський» (а.с.132-137).
Попередні договори укладені КП ЖКС «Фонтанський» не стосуються предмету спору, тому не приймаються судом до уваги (а.с.142-145).
Дійсно, як вказує представник Виконкому Одеської міської ради, КП «ЖКС «Фонтанський» на підставі звернення мешканців зверталося до Департаменту екології та розвитку рекреаційних зон Одеської міської ради з проханням провести обстеження та надати висновок щодо стану дерев породи дуб та ясен біля будинку АДРЕСА_1 та можливості їх зносу. Комісією з визначення стану зелених насаджень та їх відновної вартості у м.Одесі було здійснено обстеження зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 , в результаті якого складено акт обстеження зелених насаджень, що підлягають видаленню від 16.03.2023 №1805/1 (а.с.128).
Відповідно до акту №1805/1 обстеження зелених насаджень від 16.03.2023, за адресою: м.Одеса, вул. Сегедська, 1, досліджувався Айлант і комісія дійшла висновку про його задовільний стан, видаленню дерево не підлягає, потребує санітарного та / або омолоджувального обрізання (а.с.130).
Результати здійснення омолоджувального обрізання дерева айлант у 2023 році, зокрема чи здійснено таке обрізання та ким здійснено обрізання дерева, до матеріалів справи не додано.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі (пункт 1 частини другої статті 11 ЦК України).
Зобов'язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов'язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.
Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (частина перша статті 1166 ЦК України).
У разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину (схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20 (провадження № 61-21130сво21).
Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.
До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об'єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об'єктів тощо (пункт 5 частини другої статті 10 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьома статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів»).
Відповідно до пункту 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.
Відповідно до пункту 3.1. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 (далі - Правила), до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать: парки, парки культури та відпочинку, парки - пам'ятки садово-паркового мистецтва, гідропарки, лугопарки, лісопарки, буферні парки, районні сади; дендрологічні парки, національні, меморіальні та інші; сквери; міські ліси; зони рекреації; зелені насадження в охоронних та санітарно-захисних зонах, зони особливого використання земель; прибережні зелені насадження; зелені насадження прибудинкової території.
У пункті 3.2 Правил передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об'єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.
Елементи благоустрою входять до складу об'єктів благоустрою, за винятком меморіальних комплексів та об'єктів монументального мистецтва, фонтанів (пункт 5.6. Правил).
Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об'єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об'єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5. Правил).
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування»).
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц (провадження № 61-43478св18), зазначено, що, «…до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку. Місцевий суд установив, що відповідач КП «Міськзеленбуд» Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення Дніпровської міської ради №45/22 від 08 грудня 2004 року, при створенні якого на його баланс жодних зелених насаджень не передавалось. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 листопада 2011 року №53/17 «Про внесення змін до рішення міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 «Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради» КП «Жилсервіс-2» Дніпровської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_3 , проте не об'єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території вказаного будинку. Покладаючи на Дніпровську міську раду обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п'ятої статті 28Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування».
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (частина перша статті 12 ЦПК України).
Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За змістом статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд враховує, що у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв'язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вину.
Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання в зв'язку з цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими позивачем доказами, про що вказувалося вище. Відсутність протоколу огляду місця події складеного поліцейськими не свідчить про не доказовість настання події, про що вказують відповідачі.
У розумінні ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та п. п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.
Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень біля будинку АДРЕСА_1 .
Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI, затверджені правила благоустрою території м. Одеси.
Відповідно до вказаних Правил, з подальшими змінами та доповненнями:
- балансоутримувач власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність; здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законодавством;
- прибудинкова територія - територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку;
- утримання будинків і прибудинкових територій діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи із забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.
Інвентаризація зелених насаджень проводиться бюро технічної інвентаризації, підприємствами, організаціями, які мають на це право, а також балансоутримувачами об'єктів благоустрою державної чи комунальної форми власності, які мають технічні можливості, відповідних фахівців, за погодженням з виконавчим комітетом Одеської міської ради один раз на п'ять років з квітня до жовтня відповідно до Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001р. № 226. За матеріалами інвентаризації складається паспорт об'єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми. За даними паспорта складається реєстр зелених насаджень.
В матеріалах справи відсутні будь-які належні докази визначення на час падіння дерева 04.04.2025 прибудинкової території будівлі АДРЕСА_1 , на підставі акту на право власності чи користування земельною ділянкою у відповідності до Правил благоустрою території м. Одеси.
Також до справи не додано акт інвентаризації зелених насаджень та паспорт об'єкту благоустрою земельної ділянки з зеленими насадженнями поблизу будинку АДРЕСА_1 .
Прибирання прибудинкової території біля будинку АДРЕСА_1 комунальним підприємством «ЖКС «Фонтанський» не свідчить про обов'язок останнього здійснювати утримування та догляд дерев. Звернення щодо стану дерев у 2023 році КП ЖКС «Фонтанський» відбулося на підставі звернення мешканців до підприємства. Докази здійснення підрізання дерев біля будинку АДРЕСА_1 працівниками КП «ЖКС «Фонтанський» у матеріалах справи відсутні.
Тому, дерево впало 04.04.2025 біля будинку АДРЕСА_1 , яке розташоване на землі комунальної власності, а тому, його власником є територіальна громада міста Одеси.
Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів», відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.
За приписами ч. ч. 1, 2 ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов'язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).
Статтею 21 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що зокрема елементами (частинами) об'єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об'єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров'ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об'єктів благоустрою.
Правила утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105, визначають правові та організаційні засади озеленення населених пунктів, спрямовані на забезпечення сприятливих умов життєдіяльності людини.
Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.
Відповідно до п.3.1. Правил до об'єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.
Згідно з п.5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об'єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об'єкта.
Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.
Тобто, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов'язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: м. Одеса вул. Сегедська, 1.
Виконавчим комітетом Одеської міської ради не доведено що ним визначено такого балансоутримувача за наведеною адресою.
Тобто, виконавчий комітет Одеської міської ради не надав доказів того, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: м. Одеса, вул. Сегедська, буд. 1, або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями, також не доказано що на балансоутримувача будівлі покладено обов'язок з утримання зелених насаджень навколо будівлі.
При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об'єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.
За таких умов, оскільки частина дерева, яка впала на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що дерево яке впало на автомобіль позивача відповідно до ст.28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» перебувало на балансовому обліку КП «ЖКС «Фонтанський» чи будь-якої іншої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, тому суд дійшов висновку що обов'язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди має бути покладений на Виконавчий комітет Одеської міської ради.
Причинно-наслідковий зв'язок між пошкодженням належного позивачу автомобіля та бездіяльністю Виконавчого комітету Одеської міської ради, до обов'язків якої входить організації та забезпечення догляду та санітарного стану зелених насаджень встановлено матеріалами справи на підставі належної оцінки зібраних у справі доказів та не спростовано відповідачем під час розгляду справи.
У випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об'єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов'язується відшкодувати таку шкоду.
Відповідного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі №372/1891/17.
Єдиною та достатньою обставиною у цій справі, яка б свідчила про відсутність вини відповідача у заподіянні шкоди позивачу, а як наслідок і відсутність правових підстав для покладення на відповідача обов'язку її відшкодувати, було б заподіяння такої шкоди у зв'язку із дією об'єктивних обставин, зокрема те, що падіння дерева на автомобіль відбулося внаслідок злив, ураганів, сильних вітрів тощо.
Однак, будь-яких відомостей щодо таких обставин відповідачами не надано.
Матеріалами справи доведено факт завдання шкоди позивачу в результаті падіння частини дерева на автомобіль, протиправність бездіяльності відповідача - виконавчого комітет Одеської міської ради, яка виразилась у не визначенні балансоутримувача зелених насаджень біля будинку, причинний зв'язок між ними, а Виконавчий комітет Одеської міської ради, відповідно до вимог ст. ст. 12,13, 49, 81, 89 ЦПК України, це не спростував і не довів відсутності своєї вини та відсутність підстав для відшкодування шкоди.
Системний аналіз статті 22 ЦК України і частини другої статті 1192 ЦК України дозволяє дійти висновку, що реальними збитками, які підлягають відшкодуванню є саме вартість відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу.
За частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» у випадку завдання збитку проведення незалежної оцінки є обов'язковим.
Звіт (висновок експерта) про оцінку майна є належним і допустимим доказом на підтвердження завданих збитків у вигляді витрат, які власник пошкодженого автомобіля мусить зробити для відновлення свого майна (вартості відновлювального ремонту).
Зазначене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 25 квітня 2018 року у справі № 760/5618/16-ц, від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц, від 21 липня 2021 року у справі № 757/33065/18-ц.
Таким чином, доводи відповідача про те, що вартість відновлювального ремонту підтверджується лише реальними доказами понесення витрат після проведення відновлювального ремонту, не приймаються судом до уваги.
Розмір заподіяної матеріальної шкоди відповідачами не спростований, а, отже, наведена у висновку експерта сума вартості відновлювального ремонту є доведеною та підлягає стягненню з Виконавчого комітету Одеської міської ради.
Таким чином, аналіз наведених вище норм права та обставини справи надають підстави дійти висновку, що виконавчий комітет Одеської міської ради, як балансоутримувач об'єктів комунальної власності, є відповідальною особою за стан зелених насаджень на території м. Одеси, у зв'язку із чим на нього покладений обов'язок приймати рішення про видалення зелених насаджень.
У випадку заподіяння майну чи здоров'ю особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об'єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, останній зобов'язується відшкодувати таку шкоду.
За таких обставин, суд дійшов висновку що вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача у розмірі 71 409,55 грн підлягає стягненню з Виконавчого комітету Одеської міської ради.
Витрати на проведення вартості шкоди спричиненої падінням дерева у розмірі 4 000 грн також підлягає покладенню на Виконавчий комітет Одеської міської ради, адже позивач не поніс би таких витрат, або гілка з дерева, яке знаходиться на землі комунальної власності не впало б на автомобіль позивача.
Разом з тим, підстав для покладення обов'язку з відшкодування шкоди на Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради не встановлено, тому у частині позовних вимог до Департаменту слід відмовити.
Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Згідно ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її права.
Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст.1173 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (стаття 23 ЦК України).
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
У пункті 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз'яснено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В результаті падіння дерева на автомобіль, що належить позивачу, транспортний засіб був пошкоджений.
ОСОБА_1 не міг користуватися автомобілем, що внесло корективи до звичного способу життя, а відновлення прав займає тривалий час та втомлює.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає, що позивач частково обґрунтував розмір спричиненої йому моральної шкоди.
Враховуючи вищевказані негативні наслідки і перенесенні моральні страждання та виходячи з принципів справедливості, розумності та достатності, характеру та обсягу заподіяних потерпілому фізичних та душевних страждань, тяжкість вимушених змін у його життєвих і суспільних стосунках, зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, суд вважає, що достатньою компенсацією моральної шкоди є сума у розмірі 1 000 гривень.
Отже, позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає частковому задоволенню.
Згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
З огляду на вищевикладене, відсутні підстави наводити доводи іншим аргументам учасників справи.
Щодо судових витрат, які позивач просить стягнути у розмірі 11 211,20 грн.
При зверненні до суду з позовом ОСОБА_1 сплатив судовий збір у розмірі 1 211,20 грн (а.с.13).
Інтереси ОСОБА_1 представляла адвокат Лук'янова А.О. на підставі ордеру серії ВН №1417179 (а.с.11).
12 травня 2025 року між адвокатом Лук'яновою А.О. та ОСОБА_1 укладено акт приймання-передачі надання правової допомоги до Договору про надання правничої допомоги від 10 квітня 2025 року, згідно якого: первинна юридична консультація вартувала 2 000 грн; вивчення та аналіз питання щодо можливості подання позову - 4 000 грн; збір, аналіз та вивчення документів - 2000 грн; складення позовної заяви, формування додатків - 2 000 грн (а.с.50).
Відповідачі не аргументували зменшення розміру витрат на правову допомогу.
На переконання суду позов є типовим, адвокат зазначила, що витратила лише годину часу для складення позову та оформлення додатків. При тому, представник позивача здійснила достатню кількість адвокатських запитів для визначення належного кола відповідачів у справі.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
При цьому слід відзначити, що чинний ЦПК встановлює такі критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява №19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, однак, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 137 ЦПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка зазначає про неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Для визначення суми відшкодування необхідно послуговуватися критеріями реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності) та розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Зважаючи на обсяг наданих правничих послуг та виконаних робіт, враховуючи принцип співмірності та розумності судових витрат, критерії реальності правничих послуг, розумності їхнього розміру, а також часткове задоволення позову, суд вважає за можливе стягнути розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000 грн. Такий розмір витрат на професійну правничу допомогу, на переконання суду є справедливим та обґрунтованим, співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, а також не суперечитиме принципу розумності судових витрат.
У зв'язку з частковим задоволення позову, сплачений судовий збір позивачем та витрати на правову допомогу у сукупному розмірі 4 211,20 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 27, 64, 76, 81, 95, 258-259, 263-265, 268, 274, 279, 354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради, треті особи: Комунальне підприємство «Міськзелентрест», Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Сегедський», Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Фонтанський», про відшкодування шкоди, пов'язаної з падінням дерева - задовольнити частково.
Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, м.Одеса, пл. Думська, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) матеріальні збитки у розмірі 71 409 (сімдесят одна тисяча чотириста дев'ять) гривень 53 (п'ятдесят три) копійки.
Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, м.Одеса, пл. Думська, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) вартість проведення експертного дослідження у розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.
Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, м.Одеса, пл. Думська, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) відшкодування моральної шкоди у розмірі 1 000 (одна тисяча) гривень.
В іншій частині позовних вимог про стягнення моральної шкоди та до відповідача Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради - відмовити.
Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919, м.Одеса, пл. Думська, буд. 1) на користь ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) судові витрати у розмірі 4 211 (чотири тисячі двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.
Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення суду складено 09 жовтня 2025 року.
Суддя: В.Я. Бондар