Справа № 496/4557/18
Провадження № 2/496/139/25
26 вересня 2025 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:
головуючої - судді Портної О.П.,
за участю:
секретаря - Рябової А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку загального позовного провадження цивільну справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (назва після зміни типу та перейменування - Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України»), код ЄДРПОУ 00032129, юридична адреса: індекс 01001, Київська область, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09328601, юридична адреса: індекс 65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17, до
відповідачів: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , реєстрація місця проживання яких за адресою: АДРЕСА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Служба у справах дітей Нерубайської сільської ради, код ЄДРПОУ 44085008, юридична адреса: індекс 67661, Одеська область, Одеський район, с. Нерубайське, пл. Партизан, буд. 4,
вимоги позивача: про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення,
представник позивача - повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився у зв'язку з технічними проблемами в підсистемі «ВКЗ»,
відповідачі - повідомлені належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явилися, про поважність причин своєї неявки суд не повідомили,
представник третьої особи - повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки суд не повідомив, -
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідачів.
1. 31.10.2018 року Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк»(далі - позивач та/або ПАТ «Державний ощадний банк України»), в особі представника, звернулося до суду з позовом, який уточнило 06.05.2019 року (т. 1 а.с. 128-131), до ОСОБА_1 (далі - відповідач 1), ОСОБА_3 (далі - відповідач 2), ОСОБА_2 (далі - відповідач 3), ОСОБА_5 (далі - відповідач 4), ОСОБА_4 (далі - відповідач 5), ОСОБА_8 (далі - відповідач 6), ОСОБА_7 (далі - відповідач 7), з залученням третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Нерубайської сільської ради(далі - третя особа), з вимогами про стягнення на предмет іпотеки та виселення, а також стягнення понесених позивачем судових витрат.
2. Свої вимоги мотивує тим, що між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 , 07.12.2007 року було укладено договір про іпотечний кредит № 2189-н (далі - Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого банк надав позичальнику грошові кошти у суму 1282000,00 гривень зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 14% річних. В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 13.12.2007 року між банком та відповідачем 1, укладено Іпотечний договір, посвідчений Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 27748 (далі - Іпотечний договір). Згідно п. 1.2. Іпотечного договору предметом іпотеки є нерухоме майно: житловий будинок без надвірних споруд під АДРЕСА_2 , загальною площею 161,4 кв.м., в тому числі житловою площею 48,8 кв.м., розташованого на земельній ділянці площею 0,084 га, які належать іпотекодавцю на праві особистої приватної власності на підставі Договорів купівлі - продажу, посвідчених 13.12.2007 року Біляївською держаною нотаріальною конторою Одеської області, зареєстрованих в реєстрі за №№ 2-7727, 2-7731. Згідно з п. 1.5. Кредитного договору позичальник зобов'язався здійснювати погашення кредиту та сплату процентів за користування ним щомісячно ануїтетними платежами в сумі 15941,94 гривень, шляхом внесення готівки до каси банку або шляхом безготівкових перерахувань, перший ануїтетний платіж здійснити з січня місяця 2008 року, в подальшому не пізніше останнього робочого числа кожного місяця, починаючи з грудня місяця 2007 року. Останній платіж в рахунок погашення кредиту та сплати процентів здійснити не пізніше 07.12.2027 року. Однак, встановлені кредитним договором терміни повернення наданого кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит відповідачем не дотримуються. Через невиконання відповідачем 1 своїх зобов'язань перед банком за кредитним договором № 2189-н від 07.12.2007 року заборгованість станом на 01.10.2018 року складає 4862493,86 гривні, з яких: прострочений основний борг по кредиту - 1279525,01 гривень; прострочені проценти за користування кредитом - 1895950,89 гривень; пеня за прострочений основний борг по кредиту - 701179,81 гривень; пеня за прострочені проценти за користування кредитом - 907730,74 гривень; 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків за період 01.10.2015року-01.10.2018 року - 78107,41 гривень. Пунктом 4.2.2. кредитного договору передбачено, що банк має право при виникненні простроченої заборгованості за кредитом чи процентами, а також в інших випадках, передбачених цим договором, вимагати дострокового повернення кредиту, нарахованих процентів та інших платежів за цим договором та стягнути заборгованість за цим договором в примусовому порядку, в тому числі, шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору у 2010 році АТ «Ощадбанк» звернувся з позовом до Біляївського районного суду Одеської області про дострокове стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором з позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 . Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 17.03.2011 року позовні вимоги банку задоволено в повному обсязі, та стягнуто на користь банку заборгованість за кредитом 1773883,52 гривні та судові витрати. Надалі АТ «Ощадбанк» знову звернувся з позовом до позичальника ОСОБА_1 та поручителя ОСОБА_2 , з вимогою достягнути прострочені проценти за користування кредитом за період з 07.10.2010 року по 26.11.2012 року в сумі 433437,63 гривень, пені за період з 18.04.2011 року по 26.11.2012 року в сумі 217457,34 гривень та внести зміни до кредитного договору. Так, рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 14.01.2013 року, позовні вимоги задоволені частково, стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованість за кредитом, яка станом на 26.11.2012 року складає 650894,97 гривні, та складається з: прострочених процентів за користування кредитом за період з 07.10.2010 року по 26.11.2012 року в сумі 433437,63 гривень, пені за період з 18.04.2011 року по 26.11.2012 року в сумі 217457,34 гривень. В іншій частині позов залишили без розгляду. Надалі представником банку було отримано виконавчі листи, які неодноразово пред'являлися до відповідної виконавчої служби, однак станом на сьогоднішній день рішення Біляївського районного суду Одеської області від 17.03.2011 року та рішення Біляївського районного суду Одеської області від 14.01.2013 року не виконанні та заборгованість за кредитним договором не погашена. На підставі вищевикладеного представник позивача звернувся до суду з вказаним позовом.
3. 27.07.2021 року на адресу суду від відповідача 1 надійшла заява про перегляд заочного рішення, якою просив у задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі. В обґрунтування зазначив, що заочним рішенням порушено права двох неповнолітніх осіб, а саме ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . (т. 2 а.с. 109-112)
4. 18.08.2021 року на адресу суду від відповідача 1, через канцелярію, надійшли письмові пояснення до заяви про перегляд заочного рішення, де викладено правову позицію, яка ідентична правовій позиції викладеній в заяві про перегляд заочного рішення. Окрім того відповідач 1 вважав за необхідне повідомити суд про часткове погашення заборгованості. (т. 2 а.с. 118-122)
5. Відповідач до суду відзив на позов не надав.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
6. 02.04.2019 року на адресу суду, засобами поштового зв'язку, від представника позивача, надійшло клопотання про витребування доказів. (т. 1 а.с. 119).
7. 06.05.2019 року на адресу суду, засобами поштового зв'язку, від представника позивача, надійшло клопотання про залучення співвідповідачів та третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору. (т. 1 а.с. 135)
8. 09.09.2022 року на адресу суду, засобами поштового зв'язку, від відповідача 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. (т. 2 а.с. 180-182)
9. 03.04.2023 року на адресу суду, засобами поштового зв'язку, від відповідача 1 надійшло клопотання про зупинення провадження у справі. (т. 2 а.с. 207-209)
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
10. Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.10.2018 року, цивільну справу № 496/4557/18, передано на розгляд головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. (т. 1 а.с. 51)
11. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 02.11.2018 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачеві строк для усунення недоліків поданої позовної заяви. (т. 1 а.с. 52)
12. 23.11.2018 року до суду від представника позивача надійшла заява про виконання ухвали суду щодо усунення недоліків. (т. 1 а.с. 57)
13. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 28.11.2018 року було відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, з викликом сторін. Окрім того, відповідачам було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (т. 1 а.с. 107-108)
14. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16.10.2019 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів, а також клопотання про залучення співвідповідачів та третю особу без самостійних вимог щодо предмету спору. (т. 1 а.с. 179-182)
15. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 12.02.2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. (т. 1 а.с. 201-202)
16. Заочним рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16.03.2021 року позовні вимоги позивача задоволено в повному обсязі. (т. 1 а.с. 72-73, 74-82)
17. Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.07.2021 року, цивільну справу № 496/4557/18 (провадження № 2-п/496/20/21), передано на розгляд головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. (т. 2 а.с. 113)
18. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 03.08.2021 року прийнято заяву про перегляд заочного рішення та призначене судове засідання. (т. 2 а.с. 115)
19. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19.08.2021 року заяву відповідача 1 про перегляд заочного рішення задоволено, Заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 16.03.2021 року скасовано, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження з проведенням підготовчого засідання. (т. 2 а.с. 134-137)
20. Згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.09.2021 року, цивільну справу № 496/4557/18 (провадження № 2/496/2036/21), передано на розгляд головуючій судді Біляївського районного суду Одеської області Галич О.П. (т. 2 а.с. 142-143)
21. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 04.09.2024 року підготовче провадження закрите та цивільну справу призначено до судового розгляду по суті. (т. 3 а.с. 82-83)
22. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19.06.2025 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору. (т. 3 а.с. 155-157)
23. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 23.07.2025 року замінено третю особу, яка не заявляє самостійний вимог щодо предмету спору. (т. 3 а.с. 172-173)
24. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 01.09.2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача 1 про зупинення провадження по справі. (т. 3 а.с. 186-188)
25. Відповідачі в установлений ч. 7 ст. 178 ЦПК України строки не подали до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленими належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
26. Верховний Суд у своїй Постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.
27. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
28. Судом встановлено, що 07.12.2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 було укладено Договір про іпотечний кредит № 2189-н, відповідно до якого, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 1282000 гривень на придбання житлового будинку загальною площею 161,40 кв. метрів та земельної ділянки площею 0,084 гектарів, що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 . (т. 1 а.с. 7-11, 61-65)
29. 13.12.2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 був укладений Договір купівлі-продажу, який посвідчений Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 2-7727, предметом якого був житловий будинок без надвірних споруд під АДРЕСА_2 . (т. 1 а.с. 42-43, 90-91)
30. 13.12.2007 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 був укладений Договір купівлі-продажу, який посвідчений Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області, зареєстрований в реєстрі за № 2-7731, предметом якого була земельна ділянка площею 0,084 гектарів, кадастровий номер 5121084200:02:004:0231, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 . (т. 1 а.с. 45-46, 88-89)
31. 13.12.2007 року між ВАТ «Державний Ощадний банк України» та ОСОБА_1 , Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області був посвідчений Іпотечний договір, зареєстрований в реєстрі за № 2-7748 та накладена заборона відчуження на житловий будинок під АДРЕСА_2 . (т. 1 а.с. 13-19, 66-72)
32. На підставі Іпотечного договору 13.12.2007 року у Державному реєстрі іпотек на житловий будинок під АДРЕСА_2 було зареєстроване обтяження. (т. 1 а.с. 20)
33. Відповідно до розрахунку загальна заборгованість за договором № 2189-н від 07.12.2007 року, станом на 01.10.2018 року становить 4862493,86 гривні. (т. 1 а.с. 21)
34. Відповідно до Додатку № 1 до розрахунку загальної заборгованості, розмір прострочених нарахованих процентів за користування кредитом за Договором № 2189-н від 07.12.2007 року станом на 01.10.2018 року за період з 13.12.2007 року по 01.10.2018 року включно, становить 1934702,57 гривні. (т. 1 зворотній а.с. 21-22)
35. Відповідно до Додатку № 2 до розрахунку загальної заборгованості, розмір пені за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом за Договором № 2189-н від 07.12.2007 року станом на 01.10.2018 року за період з 13.12.2007 року по 01.10.2018 року включно, становить 907730,74 гривень. (т. 1 зворотній а.с. 23-24)
36. Відповідно до Додатку № 3 до розрахунку загальної заборгованості, розмір пені за несвоєчасне погашення кредиту за Договором № 2189-н від 07.12.2007 року станом на 01.10.2018 року за період з 01.04.2008 року по 01.10.2018 року включно, становить 701179,81 гривень. (т. 1 зворотній а.с. 24-25).
37. Відповідно до звіту щодо розрахунку сум інфляційних втрат та 3% річних від прострочених сум заборгованості за кредитом з 01.10.2015 року по 01.10.2018 року, 3 % річних за несвоєчасне погашення відсотків складає 78107,41 гривень. (т. 1 а.с. 26)
38. Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 17.03.2011 року по справі № 2-157/11 р., позовні вимоги ВАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління ВАТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом задоволено, стягнуто з відповідачів солідарно на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 1773883,52 гривні, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 гривень, та на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120,00 гривень, а всього 1775703,52 гривні. (т. 1 а.с. 27-29, 73, 75-76)
39. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 14.01.2013 року по справі № 1506/6140/2012 позовні вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за Кредитним договором № 2189-н від 07.12.2007 року та внесення змін задоволено частково, стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитом станом на 26.11.2012 року, яка складає 650894,97 гривні та витрати по сплаті судового збору у розмірі 3219,00 гривень. В решті позовних вимог відмовлено. (т. 1 а.с. 30-33, 74, 77-79)
40. 15.05.2013 року, по справі № 1506/6140/2012, видано два виконавчих листа на примусове виконання рішення суду від 14.01.2013 року, яке набрало законної сили 24.01.2013 року. (т. 1 а.с. 34, 35, 84, 85)
41. 15.08.2011 року, по справі № 2-157/11 р., видано два виконавчих листа на примусове виконання рішення суду від 17.03.2011 року, яке набрало законної сили 10.06.2011 року. (т. 1 а.с. 36, 37, 38, 39, 80, 81, 82, 83)
42. З довідки № 688, виданої 25.02.2019 року Нерубайською сільською радою Біляївського району Одеської області, вбачається, що ОСОБА_1 проживає в буд. АДРЕСА_2 та до складу його сім'ї входять: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 . (т. 1 а.с. 122)
43. Листом № 6663/9/15-32-02-02-13 від 14.11.2019 року Головне управління ДПС в Одеській області повідомило реєстраційні номери облікових карток платників податків відповідачів: ОСОБА_1 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . Окрім повідомило, що щодо інших громадян, перелічених в Ухвалі про витребування доказів від 16.10.2019 року, згідно з інформаційною базою даних Державного реєстру фізичних осіб-платників податків в Одеській області станом на 12.11.2019 року інформація щодо отримання РНОКПП вказаними громадянами в Одеській області відсутня. (т. 1 а.с. 187)
44. Листами № 115 від 22.02.2021 року та № 158 від 10.03.2021 року Служба у справах дітей Біляївської районної державної адміністрації Одеської області повідомила про недоцільність надання згоди на реалізацію житлового будинку та земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , оскільки у будинку зареєстровані малолітні діти: ОСОБА_2 , 2009 року народження, та ОСОБА_4 , 2017 року народження. (т. 2 а.с. 53-54, 59-60)
45. Згідно з копією Акту, складеного 17.08.2021 року ОСОБА_11 , депутатом Нерубайської сільської ради Біляївського району Одеської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 , не проживає з 2020 року. (т. 1 а.с. 124)
46. З копій квитанції № 835065_001 від 16.01.2008 року (т. 2 а.с. 125), № 865068_001 від 16.01.2008 року (т. 2 а.с. 126), № 055091_001 від 29.01.2008 року (т. 2 а.с. 127), № 496041_001 від 28.02.2008 року (т. 2 а.с. 128), № 496039_001 від 28.02.2008 року (т. 2 а.с. 129), № 865066_001 від 16.01.2008 року (т. 2 а.с. 130), вбачається, що відповідачем в рахунок погашення кредитної заборгованості на рахунок ВАТ «Ощадбанк» було внесено грошові кошти в загальному розмірі 41226,66 гривень.
47. З копії Декларації кандидата на посаду, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) ОСОБА_5 за 2023 рік, вбачається, що ОСОБА_1 є чоловіком останньої, а ОСОБА_2 є сином. У власності ОСОБА_5 є квартира загальною площею 38,5 кв. метрів в місті Одеса Одеської області вартістю 100000,00 гривень (дата набуття 25.05.2023 року). У безоплатному користуванні ОСОБА_5 є житловий будинок загальною площею 161,40 кв. метрів в с. Нерубайське Одеського району Одеської області, вартістю 1243603,00 гривні (дата набуття 13.12.2007 року); земельна ділянка площею 0,084 гектарів в с. Нерубайське Одеського району Одеської області, вартістю 264700,00 гривень (дата набуття 13.12.2007 року). Джерела доходу: заробітна плата отримана за основним місцем роботи (Регіональна філія «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця») - 208688,00 гривень; подарунок у грошові формі (Регіональна філія «Одеська залізниця» АТ «Українська залізниця») - 316,00 гривень; подарунок у грошовій формі (Об'єднана профспілкова організація Одеської дирекції залізничних перевезень) - 700,00 гривень; заробітна плата отримана за основним місцем роботи (юридична фірма зареєстрована в Україні) - 160078,00 гривень; заробітна плата отримана за основним місцем роботи (юридична фірма зареєстрована в Україні) - 389048,00 гривень; соціальні виплати з відповідних бюджетів (юридична фірма зареєстрована в Україні) - 744300,00 гривень; соціальні виплати з відповідних бюджетів (юридична фірма зареєстрована в Україні) - 2900,00 гривень; дарування нерухомого майна ( ОСОБА_12 ) - 100000,00 гривень. ОСОБА_5 має відкриті рахунки у АТ «КБ «ПриватБанк», АТ «Державний ощадний банк України», АТ «ОТП Банк». ОСОБА_1 має відкритий рахунок у АТ «Універсал Банк». (т. 3 а.с. 98-105)
48. Відповідно до копії інформаційної довідки № 400701136 від 24.10.2024 року, в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.05.2023 року за ОСОБА_5 зареєстровано право власності на квартиру під АДРЕСА_3 загальною площею 38,50 кв. метрів, в тому числі житловою площею 13,80 кв. метрів. (т. 3 зворотній а.с. 105)
V. Оцінка Суду.
49. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 15, ч. 1 ст. 16 ЦК України).
50. Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
51. Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
52. Відсутність порушеного, невизнаного або оспореного відповідачем приватного (цивільного) права (інтересу) позивача є самостійною підставою для відмови в позові (див., зокрема, постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 15.03.2023 року в справі № 753/8671/21 (провадження № 61-550св22).
53. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
54. Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
55. Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
56. У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
57. За ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
58. Виконання зобов'язання може забезпечуватися заставою (ч. 1 ст. 546 ЦК України).
59. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (ст. 575 ЦК України).
60. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
61. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).
62. Відповідно до ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.
63. У ч.ч. 1, 3 ст. 33 ЗУ «Про іпотеку» визначено, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.
64. Частиною 1 ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» передбачено, що у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору іпотекодержатель надсилає іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. В цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж тридцятиденний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога іпотекодержателя залишається без задоволення, іпотекодержатель вправі прийняти рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору.
65. Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЗУ «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.
66. З огляду на зміст ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.
67. З матеріалів справи судом встановлено, що іпотекодавець взяті на себе зобов'язання за Договором про іпотечний кредит не виконав, про що свідчать рішення Біляївського районного суду Одеської області від 17.03.2011 року по справі № 2-157/11 та від 14.01.2013 року по справі № 1506/6140/2021.
68. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. (ч. 4 ст. 82 ЦПК України)
69. Таким чином позовні вимоги позивача в частині звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором підлягають задоволенню в повному обсязі.
70. Щодо продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження суд дійшов наступного висновку.
71. Способами задоволення вимог іпотекодержателя під час звернення стягнення на предмет іпотеки на підставі рішення суду (ст. 39 ЗУ «Про іпотеку») є: 1) реалізація предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів (ст.ст. 41, 42, 47 ЗУ «Про іпотеку»); 2) продаж предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі покупцеві (ст. 38 ЗУ «Про іпотеку) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 року у справі № 310/11024/15-ц (провадження № 14-112цс19).
72. Відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про іпотеку» іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності. У разі набуття права власності на предмет іпотеки іпотекодержатель зобов'язаний відшкодувати іпотекодавцю перевищення 90 відсотків вартості предмета іпотеки над розміром забезпечених іпотекою вимог іпотекодержателя.
73. Положеннями ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про іпотеку» в редакції, чинній на час розгляду справи передбачено, що в разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається про його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
74. Разом з тим, початкова ціна предмета іпотеки у грошовому вираженні, у випадку реалізації предмета іпотеки шляхом його продажу на прилюдних торгах, визначається на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.11.2022 року в справі № 757/71482/17-ц (провадження № 61-9532св21). При цьому такі обставини не можуть також бути підставою у задоволенні позову про звернення стягнення на предмет іпотеки.
75. Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду в постанові від 22.06.2022 року у справі № 296/7213/15 (провадження 61-10125св21) сформулював правові висновки у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом продажу на прилюдних торгах, де вказав, що 24.02.2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану в Україні продовжувався Указами Президента України від 14 березня 2022 року № 133, від 18 квітня 2022 року № 259, від 18 травня 2022 року № 341, від 12 серпня 2022 року № 573, від 7 листопада 2022 року № 757, від 6 лютого 2023 року № 58, від 01 травня 2023 року № 254, від 26 липня 2023 року № 451, а також від 06.11.2023 № 734, яким строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року строком на 90 діб. Відповідно до Закону від 15.03.2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України розділ VI «Прикінцеві положення» Закону «Про іпотеку» доповнено п. 5-2 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія ст. 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки), ст. 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки), ст. 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об'єкти), ст.ст. 41, 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах) цього Закону.
76. Верховний Суд вказав, що оскільки, на момент скасування Верховним Судом попередніх судових рішень у зв'язку з порушенням норм права та ухвалення нового рішення воєнний стан в Україні триває, виконання судового рішення у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на електронних торгах зупинено на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
77. Тобто, чинне законодавство допускає можливість задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет іпотеки, проте, виконання такого рішення в частині звернення стягнення на предмет іпотеки підлягає зупиненню на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та на тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
78. Щодо позовної вимоги, яка стосується виселення всіх мешканців з предмету іпотеки та зняття їх з реєстраційного обліку за адресою предмету іпотеки, суд дійшов висновку про задоволення цієї вимоги з огляду на наступне.
79. Згідно зі ст. 47 Конституції України кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
80. Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на повагу до свого житла, а органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
81. Втрата житла є найбільш крайньою формою втручання у право на повагу до житла (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Маккенн проти Сполученого Королівства» від 13.05.2008 року, п. 50, «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02.12.2010 року).
82. Звернення стягнення на переданий в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом (ч. 1 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку»).
83. При вирішенні питання щодо надання мешканцям житлового приміщення, з якого вони підлягають виселенню, важливо встановити факт придбання житла за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи.
84. Відповідно до ст. 109 ЖК України виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, установлених законом. Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.
85. Громадянам, яких виселяють із жилих приміщень, одночасно надається інше постійне жиле приміщення, за винятком виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду.
86. Частина 2 ст. 109 ЖК України установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення.
87. Під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців при зверненні стягнення на жиле приміщення застосовуються як положення ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», так і норма ст. 109 ЖК України і виселення призупиняється на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
88. Враховуючи норми ст. 109 ЖК України та ст. 379 ЦК України, у поєднанні із Главою 26 ЦК України, виселення без надання іншого житлового приміщення відбувається у тому разі, якщо саме це житлове приміщення було придбане за кредитні кошти.
89. В разі встановлення, що в іпотеку передано нерухоме майно, придбане не лише за кредитні кошти, а й за особисті кошти іпотекодавця, то неможливо виселити відповідачів без надання іншого житлового приміщення.
90. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 12.04.2021 року у справі № 310/2950/18.
91. Виселення громадян при зверненні стягнення на жилі приміщення, що були придбані ними за рахунок кредиту (позики) банку чи іншої особи, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення, є підставою для надання цим громадянам жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відповідно до ст. 132-2 цього Кодексу. Відсутність жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання або відмова у їх наданні з підстав, встановлених ст. 132-2 цього Кодексу, не тягне припинення виселення громадянина з жилого приміщення, яке є предметом іпотеки, у порядку, встановленому ч. 3 цієї статті (ч. 4 ст. 109 ЖК України).
92. У постанові Верховного Суду України від 24.06.2015 року у справі № 6-447цс15 зазначено, що: «за змістом ст.ст. 39, 40 ЗУ «Про іпотеку» та ст. 109 ЖК Української РСР особам, які виселяються із жилого будинку (жилого приміщення), яке є предметом іпотеки, у зв'язку зі зверненням стягнення на предмет іпотеки, надається інше постійне житло тільки у тому разі, коли іпотечне житло було придбане не за рахунок кредиту, забезпеченого іпотекою цього житла. Постійне жиле приміщення, що надається особі, яку виселяють, повинно бути зазначено в рішенні суду. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на предмет іпотеки, якщо іпотечне майно було придбано за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення (ч. 2 ст. 109 ЖК Української РСР)».
93. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 263 ЦПК України).
94. Так, у Постанові КЦС ВС від 23.11.2022 року у справі № 209/2032/14-ц вказано, що відмовляючи у виселенні відповідача з іпотечного житла, апеляційний суд хоча і врахував, що ОСОБА_1 на праві власності належать інші житлові приміщення, проте помилково вважав, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку із зупиненням дії ст. 40 ЗУ «Про іпотеку». Верховний Суд дійшов переконання про необхідність ухвалення нового рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та зупинення виконання постанови Верховного Суду у частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та на тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
95. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі № 753/12729/15-ц (провадження № 14-317цс18) вказано, що «в усталеній практиці Верховного Суду України при розгляді вказаної категорії справ, у тому числі й у постановах від 22.06.2016 року у справі № 6-197цс16, від 21.12.2016 року у справі № 6-1731цс16, роз'яснено порядок застосування ст. 40 Закону № 898-IV та ст. 109 ЖК УРСР. Зазначено, що ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Зроблено висновок про те, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців при зверненні стягнення на жиле приміщення застосовуються як положення ст. 40 Закону № 898-IV, так і норма ст. 109 ЖК УРСР. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що Верховний Суд України застосував норми права, які регулюють спірні правовідносини, тобто суд діяв згідно із законом.»
96. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.10.2019 року у справі № 754/15589/14-ц (провадження № 61-3066св19) зроблено висновок про те, що: «Звернення стягнення на предмет іпотеки за рішенням суду є кінцевою стадією виконання рішення суду, а тому попередній дозвіл органу опіки та піклування на відчуження квартири, право користування якою належить дитині, законом не вимагається. Така згода потрібна при укладенні договору іпотеки, якщо предметом іпотеки мають право користуватись чи володіти діти, а не при виконанні рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки, коли дії по реєстрації місця проживання дітей вчинені без згоди іпотекодержателя після укладення договору іпотеки (наприклад, реєстрація неповнолітньої дитини в житловому будинку, народження дитини після укладення договору іпотеки).»
97. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі № 361/4481/19 (провадження № 14-109цс22) вказано, що: «в усталеній практиці Верховного Суду України при розгляді вказаної категорії справ, у тому числі й у постановах від 22.06.2016 року у справі № 6-197цс16, від 21.12.2016 року у справі № 6-1731цс16, було роз'яснено порядок застосування ст. 40 Закону № 898-IV та ст. 109 ЖК УРСР. Зазначено, що ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР установлює загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого жилого приміщення. Як виняток, допускається виселення громадян без надання іншого жилого приміщення при зверненні стягнення на жиле приміщення, що було придбане громадянином за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою відповідного жилого приміщення. Зроблено висновок, що під час ухвалення судового рішення про виселення мешканців при зверненні стягнення на житлове приміщення застосовуються як положення ст. 40 Закону № 898-IV, так і норма ст. 109 ЖК УРСР. Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 31.10.2018 року у справі № 753/12729/15-ц (провадження № 14-317цс18) погодилася з такими висновками. У постановах від 13.03.2019 року у справі № 520/7281/15-ц (провадження № 14-49цс19) та від 12.06.2019 року у справі № 205/578/14-ц (провадження № 14-48цс19) Велика Палата Верховного Суду визначила, що в разі якщо сторони договору іпотеки передбачили в ньому іпотечне застереження про можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі цього договору, виселення мешканців з відповідного об'єкта має відбуватися з дотриманням передбаченої у ч. 2 ст. 40 Закону № 898-IV та у ч. 3 ст. 109 ЖК УРСР процедури. Велика Палата Верховного Суду вважає, що загальне правило про неможливість виселення громадян без надання іншого постійного житлового приміщення, передбачене ч. 2 ст. 109 ЖК УРСР, стосується не тільки випадків виселення мешканців при зверненні стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, а й у разі виселення мешканців при зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку, коли мешканці відмовляються добровільно звільняти житлове приміщення, тобто не досягнуто згоди щодо виселення між новим власником і попереднім власником чи наймачами житлового приміщення. А тому в разі якщо іпотечне майно було набуто не за кредитні кошти і на нього звертається стягнення в позасудовому порядку та якщо мешканці відмовляються добровільно звільняти житлове приміщення, то виселення цих осіб повинне відбуватися на підставі рішення суду в порядку ст. 40 Закону № 898-IV та ч.ч. 1 - 3 ст. 109 ЖК УРСР, тобто з наданням іншого постійного житлового приміщення. Разом з тим, і суд першої інстанції, і апеляційний суд встановили, що ОСОБА_7 вселилася до житлового будинку, який є предметом іпотеки, після укладення договору іпотеки без дозволу іпотекодержателя. Згідно з вимогами ч. 3 ст. 9 Закону № 898-IV іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки; передавати предмет іпотеки в спільну діяльність, лізинг, оренду, користування. Тобто вселення ОСОБА_7 у спірний житловий будинок відбулося всупереч вимогам договору іпотеки та прямій забороні, що міститься у Законі № 898-IV. Реєстрація місця проживання з порушеннями вимог закону та договору іпотеки доньки іпотекодавця ОСОБА_7 у житловому будинку, який є предметом іпотеки, не може використовуватися учасниками цивільного обороту з метою уникнення звернення стягнення на предмет іпотеки та подальшого його продажу для погашення боргу. З урахуванням викладеного наявні обґрунтовані підстави для задоволення позову про виселення ОСОБА_7 із житлового будинку на АДРЕСА_1 та скасування реєстрації її місця проживання».
98. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
99. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч.ч. 1-3 ст. 89 ЦПК України).
100. У справі, що переглядається встановлено, що житловий будинок та земельна ділянка на якій він розташований, які є предметом спору в даній справі, придбані за кредитні кошти та з метою забезпечення виконання зобов'язань за Договором іпотечного кредиту, передані в іпотеку за Іпотечним договором. У житловому будинку, який є предметом спору в даній справі, проживають та зареєстровані відповідачі, зокрема і ОСОБА_2 , неповнолітній, ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , малолітня, ІНФОРМАЦІЯ_4 .
101. За загальним правилом, визначеним ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», підставою для виселення всіх мешканців з житлової нерухомості є звернення стягнення на предмет іпотеки. Винятком із встановленої законом гарантії надання іншого житлового приміщення при вирішенні судом спору про виселення з іпотечного майна, передбаченої у ч. 2 ст. 109 ЖК України, є придбання відповідного жилого приміщення за рахунок кредиту, повернення якого забезпечене іпотекою. Визначальним у цьому випадку є те, за які кошти придбано іпотечне майно - за рахунок чи не за рахунок кредитних коштів.
102. Спірна нерухомість передана в іпотеку ще до реєстрації у ній дітей, а отже, на час укладення іпотечного договору вони не мали права власності чи права користування нею, що у свою чергу унеможливлює порушення її прав на житло, проте дитина, без дозволу іпотекодержателя, набула права користування цим житлом як член сім'ї власника, відповідно до ст. 405 ЦК України, ст. 18 ЗУ «Про охорону дитинства».
103. Також, відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
104. У постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11 зроблено висновок, що «у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю. У разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою. Таким чином вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням».
105. У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13.01.2021 року в справі № 466/245/16-ц (провадження № 61-15511св18) вказано, що: «у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою. Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 16.01.2012 року у справі № 6-57цс11, вирішення питання про зняття особи з реєстраційного обліку залежить, зокрема, від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (ст.ст. 71, 72, 116, 156 ЖК УРСР; ст. 405 ЦК України). При визнанні судом осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, юридичним наслідком є зняття таких осіб з реєстраційного обліку за адресою зазначеного житла. Отже, під час ухвалення рішення про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, не існує необхідності ще й вирішувати вимогу про зняття з реєстрації».
106. При виселенні особи, юридичним наслідком є зняття такої особи з реєстраційного обліку за адресою житла.
107. Згідно ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
108. Відповідно до п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення у цивільній справі» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи і підлягають встановленню при ухваленні рішення.
109. Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
110. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.
VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.
111. Відповідно до статті 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідачів судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні. Зокрема, згідно квитанції № 6529474216 від 19.10.2018 року (т. 1 а.с. 4) позивачем було сплачено 1762,00 гривні судового збору, які підлягають стягненню з відповідачів.
Керуючись, ст.ст.12, 13, 76-81, 89, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, Законом України «Про іпотеку», ЖК УРСР, суд -
1. Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору - Служби у справах дітей Нерубайської сільської ради Одеського району Одеської області,про звернення стягнення на предмет іпотеки та виселення- задовольнити.
2. Визнати за Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, юридична адреса: індекс 01001, Київська область, м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 12-Г, в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», код ЄДРПОУ 09328601, юридична адреса: індекс 65014, Одеська область, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17, на підставі Іпотечного договору, посвідченого 13.12.2007 року Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області, зареєстрованого в реєстрі за № 2-7748, право іпотекодержателя на нерухоме майно - житловий будинок загальною площею 161,40 кв.м., в тому числі житловою площею 48,80 кв. метрів та земельну ділянку площею 0,084 гектарів, кадастровий номер 5121084200:02:004:0231, які розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , що належать на праві особистої приватної власності ОСОБА_1 на підставі Договорів купівлі-продажу, посвідчених 13.12.2007 року Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області, зареєстровані в реєстрі за №№ 2-7727, 2-7731.
3. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України», код ЄДРПОУ 00032129, в особі Філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк», ЄДРПОУ 09328601, МФО 328845, р/р № НОМЕР_7 в Одеському облуправлінні АТ «Ощадбанк», юридична адреса: м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17, за Договором про іпотечний кредит № 2189-н від 07.12.2007 року в розмірі 4862493,86 гривні, з яких: прострочений основний борг по кредиту - 1279525,01 гривень; прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.01.2008 року по 01.10.2018 року - 1895950,89 гривень; пеня за прострочений основний борг по кредиту за період з 01.10.2015 року по 01.10.2018 року - 701179,81 гривень; пеня за прострочені проценти за користування кредитом за період з 01.10.2015 року по 01.10.2018 року - 907730,74 гривень, 3% річних за несвоєчасне погашення відсотків за період з 01.10.2015 року по 01.10.2018 року - 78107,41 гривень, звернути стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором, посвідченим 13.12.2007 року Біляївською державною нотаріальною конторою Одеської області, зареєстрованим в реєстрі за № 2-7748, а саме: житловий будинок загальною площею 161,40 кв. метрів, в тому числі житловою площею 48,80 кв. метрів, та земельну ділянку площею 0,084 гектарів, кадастровий номер 5121084200:02:004:0231, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 на праві власності, шляхом продажу предмета іпотеки на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження, за ціною встановленою на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна.
4. Зупинити виконання рішення суду в частині звернення стягнення на предмет іпотеки на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та на тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
5. Виселити: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . РНОКППНОМЕР_1 ; ОСОБА_2 , неповнолітнього, ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКППНОМЕР_2 ; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКППНОМЕР_3 ; ОСОБА_4 , малолітню, ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКППНОМЕР_4 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКППНОМЕР_5 ; ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_6 , з жилого будинку АДРЕСА_2 зі зняттям з реєстраційного обліку з місці проживання.
6. Зупинити виконання рішення суду в частині виселення на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та на тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
7. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання яких за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління AT «Ощадбанк» (юридична адреса: індекс 65014, м. Одеса, вул. Базарна, буд. 17, р/р № НОМЕР_7 в ФООУ AT «Ощадбанк», МФО 328845, ЄДРПОУ 09328601) судовий збір в розмірі - 1762,00 гривні.
8. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.
9. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
10. Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
11. Повний текст рішення складено 26.09.2025 року.
Суддя О.П. Портна