справа № 515/887/24
провадження № 1-кп/492/96/25
Іменем України
08 жовтня 2025 року м.Арциз
Арцизький районний суд Одеської області у складі :
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12023035580001301, внесеному 07 грудня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Унгени Республіки Молдова, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 190, частиною 2 статті 190 КК України, -
встановив:
Рух справи в суді
05 серпня 2024 року з Одеського апеляційного суду до Арцизького районного суду Одеської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених х частинами 1, 2 статті 190 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 серпня 2024 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю ОСОБА_1 .
Ухвалою судді Арцизького районного суду Одеської області від 06 серпня 2024 року призначено підготовче судове засідання у кримінальному провадженні.
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 15 жовтня 2024 року призначено судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190 КК України.
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 18 лютого 2025 року кримінальне провадження, внесене 07 грудня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023035580001301, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190 КК України за епізодом з потерпілим ОСОБА_5 , частиною 2 статті 190 КК України за епізодом з потерпілим ОСОБА_6 , частиною 2 статті 190 КК України за епізодом з потерпілим ОСОБА_7 , частиною 2 статті 190 КК України за епізодом з ОСОБА_8 було закрито на підставі пункту 41 частини 1 статті 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Продовжено судовий розгляд кримінального провадження, внесеного 07 грудня 2023 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023035580001301, в частині обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 190 КК України за епізодом з потерпілим ОСОБА_9 , частиною 2 статті 190 КК України за епізодом з потерпілою ОСОБА_10 .
Формулювання обвинувачення
06 грудня 2023 року в період часу приблизно з 09:00 год. до 10:50 год., більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання, АДРЕСА_2 , за допомогою мобільного телефону торгової марки «Самсунг», з месенджера «Вайбер» за номером телефону НОМЕР_1 , яким він користувався, під приводом перевезення посилки з федеративної республіки Німеччина, де фактично він не перебував, в ході спілкування із потерпілим ОСОБА_9 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення та заволодіння грошовими коштами, шляхом обману, запевнив потерпілого ОСОБА_9 про те, що він перебуває у федеративній республіці Німеччина та після переказу грошей доставить посилку па територію України потерпілому, чим спонукав останнього 06 грудня 2023 о 10 год. 50 хв. перерахувати грошові кошти у сумі 8341 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 , яка імітована АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_4 , таким чином заволодів грошовими коштами потерпілого ОСОБА_9 , чим завдав останньому майнову шкоду на зазначену суму.
Крім того, 27 грудня 2023 року, більш точного часу в ході судового розгляду встановити не представилося можливим, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання, АДРЕСА_2 , за допомогою мобільного телефону торгової марки «Самсунг», з месенджера «Вайбер» за номер телефону НОМЕР_1 , яким він користувався, під приводом продажу шин до вантажного автомобіля, яких у нього фактично не було, в ході спілкування із чоловіком потерпілої ОСОБА_10 - ОСОБА_11 , усвідомлюючи злочинний характер своїх дій, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення та заволодіння чужим майном, шляхом обману, запевнив ОСОБА_11 про те, що він є власником шин до вантажного автомобіля та після переказу грошових коштів, доставить шини, чим спонукав останнього 27 грудня 2023 року о 12 год. 09 хв. перерахувати грошові кошти у сумі 3250 грн. на банківську картку № НОМЕР_2 . яка імітована АТ КБ «Приватбанк» на ім'я ОСОБА_4 , таким чином заволодів грошовими коштами потерпілої ОСОБА_10 , чим завдав останній майнову шкоду на зазначену суму.
Мотиви зміни обвинувачення
Відповідно до обвинувального акта обвинуваченому ОСОБА_4 ставилось в провину вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190 КК України, а саме, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 190 КК України за епізодом з потерпілим ОСОБА_5 , частиною 2 статті 190 КК України за епізодом з потерпілим ОСОБА_6 , частиною 2 статті 190 КК України за епізодом з потерпілим ОСОБА_7 , частиною 2 статті 190 КК України за епізодом з ОСОБА_8 було закрито на підставі пункту 41 частини 1 статті 284 КПК України.
Ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 18 лютого 2025 року кримінальне провадження у цій частині обвинувачення закрито на підставі пункту 41 частини 1 статті 284 КПК України у зв'язку із втратою чинності законом, яким встановлювалась кримінальна протиправність діяння.
За встановлених обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_4 на час розгляду справи необхідно перекваліфікувати за епізодом у вчиненні 06 грудня 2023 року щодо заволодіння грошовими коштами потерплого ОСОБА_9 у сумі 8341 грн, з частини 2 статті 190 КК України, за фактом заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненого повторно на частину 1 статті 190 КК України, а саме заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).
Під час судового розгляду прокурор обвинувачення не змінював.
Відповідно до приписів статті 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. З метою ухвалення справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод суд має право вийти за межі висунутого обвинувачення, зазначеного в обвинувальному акті, лише в частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
Відтак зміна правової кваліфікації кримінального правопорушення не погіршує, а покращує становище особи, стосовно якого здійснюється дане кримінальне провадження, що у повній мірі узгоджується та не суперечить вимогам, передбаченим частини 3 статті 337 КПК України, та завданням і загальним засадам кримінального провадження.
Позиції учасників судового провадження
За епізодами щодо заволодіння грошовими коштами 06 грудня 2023 року в сумі 8341 грн, 27 грудня 2023 року у сумі 3250 грн, обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, у вчиненому розкаюється, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування, які доводять його вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190 КК України.
Прокурор в судовому засіданні вказав на доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Просив призначити обвинуваченому покарання за частиною 1 статті 190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 рік, за частиною 2 статті 190 КК України у виді обмеження волі строком на 3 роки, на підставі частини 1 статті 70 КК України визначити остаточне покарання у виді обмеження волі на строк три роки, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням на підставі статті 75КК України та покласти обов'язки передбачені статтю 76 КК України.
Потерпілі ОСОБА_9 , ОСОБА_10 про дату, час та місце проведення судового розгляду повідомлялися належним чином, але у судове засідання не з'явилися, однак від них до суду надійшли письмові заяви, в яких просили здійснити судовий розгляд обвинувального акту за їх відсутності. Претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не мають. З урахуванням думки учасників судового розгляду, які вважали за можливе здійснити судовий розгляд на підставі обвинувального акту за відсутності потерпілих, від яких надійшли заяви про розгляд обвинувального акту за їх відсутності, суд дійшов висновку про здійснення судового розгляду на підставі обвинувального акту без їх участі.
Показання обвинуваченого ОСОБА_4 , надані ним під час судового розгляду про обставини вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень з визнанням у повному обсязі своєї вини у висунутому обвинуваченні, з точки зору належності, допустимості, суд вважає достовірними та об'єктивними, оскільки вони є логічними, детальними, послідовними та достатніми в сукупності з іншими зібраними доказами, з точки зору взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Заслухавши учасників судового провадження, дослідивши письмові докази в частині матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень є встановленою і доведеною належними і допустимими доказами, а його дії слід кваліфікувати за: частиною 1 статті 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), за частиною 2 статті 190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Суд, з'ясувавши позицію учасників судового провадження, які вважали недоцільним досліджувати докази, які фактично визнаються та ніким не оспорюються, а також з'ясовавши чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції та роз'яснивши їм, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному, касаційному порядку, на підставі частини 3 статті 349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого.
Учасники провадження не заперечували проти такого порядку судового розгляду судового провадження.
Обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання
До обставин, які відповідно до статті 66 КК України пом'якшують покарання ОСОБА_4 , суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, які відповідно до статті 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4 , судом встановлено не було.
Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання
При призначенні покарання обвинуваченому у даній справі суд суворо дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховуючи, що метою покарання засудженого є його виправлення, виховання та соціальна реабілітація, запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до загальних засад призначення покарання, визначених у статті 65 КК України, суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин за винятком випадків, передбачених частиною 2 статті 53 цього Кодексу, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
У той же час згідно зі статтею 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Для досягнення законодавчо визначеної мети покарання суди мають керуватися принципами призначення покарання, до яких належить, у тому числі принцип індивідуалізації та принцип справедливості покарання. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання повинні відповідати один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Така позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини (даліЄСПЛ), яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема, у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.
Відповідно до роз'яснень, викладених у пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2015 року, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів, а згідно з пункту 3, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити із особливостей конкретного злочину і його обставин.
Згідно роз'яснень пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 року (із змінами та доповненнями) «Про практику призначення судами кримінального покарання», досліджуючи дані про особу обвинуваченого, суд повинен з'ясувати його вік, стан здоров'я, поведінку до вчинення злочину як у побуті, так і за місцем роботи чи навчання, його минуле (зокрема, наявність не знятих чи не погашених судимостей, адміністративних стягнень), склад сім'ї (наявність на утриманні дітей та осіб похилого віку), його матеріальний стан, а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали) тощо.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які класифікуються за частинами 1, 2 статті 190 КК України, відповідно до статті 12 КК України, відносяться до кримінальних проступків, наявність обставин, що пом'якшують покарання, відсутність обставин, що обтяжують покарання, задовільну характеристику обвинуваченого за місцем проживання, а також те, що обвинувачений проживає один, на наркологічному обліку та на психіатричному обліку в КНП «Татарбунарська центральна опорна лікарня» Татарбунарської районної ради не перебуває; раніше не судимий.
З досудової доповіді, складеної Білгород-Дністровським районний сектором № 2 філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області за місцем проживання обвинуваченого вбачається, що в результаті проведення оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення визначено як високий, рівень ризику небезпеки для суспільства (у т.ч. окремих осіб) - середній. Беручи до уваги інформацію, що характеризує особу, за місцем його проживання, умов його життєдіяльності, відносин у суспільстві, результати оцінки ризиків вчинення ним повторного кримінального правопорушення, а також його імовірної небезпеки для суспільства свідчать про можливе виправлення без ізоляції від суспільства обвинуваченого ОСОБА_4 .
Враховуючи всі встановлені в судовому засіданні обставини справи, давши їм оцінку, а також відомості про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, викладену у досудовій доповіді та рекомендації органу пробації, беручи до уваги особу обвинуваченого, тяжкість вчинених ним злочинів, що потерпілі до обвинуваченого не мають претензій матеріального та морального характеру, керуючись вимогами кримінального закону і передбачених цим законом санкцій, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливе без ізоляції від суспільства і у суду є підстави застосувати до обвинуваченого покарання у вигляді обмеження волі, призначивши йому остаточне покарання за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим на підставі частини 1 статті 70 КК України.
Водночас з врахуванням пом'якшуючих покарання ОСОБА_4 обставин, даних про його особу, суд вважає за можливе на підставі статті 75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку та з метою забезпечення належної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 у період його дії на нього слід покласти передбачені пунктами 1, 2 частини 1, пунктом 5 частини 3 статті 76 КК України обов'язки, які на думку суду, будуть необхідні і достатні для його виправлення.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 не застосовувався та підстав для його обрання до набрання вироком законної сили судом не встановлено, відповідних клопотань стороною обвинувачення не заявлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся. Процесуальні витрати відсутні. Речові докази відсутні.
Керуючись статтями 349, 369-371, 373-375 КПК України, суд, -
ухвалив:
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частинами 1, 2 статті 190 КК України та призначити йому покарання:
- за частиною 1 статті 190 КК України у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки;
- за частиною 2 статті 190 КК України у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
В силу частини 1 статті 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_4 покарання у виді обмеження волі строком на 3 (три) роки.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного судом покарання у виді обмеження волі з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю два роки.
В силу пункту 1, 2 частини 1, пункту 5 частини 3 статті 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або служби;
- пройти курс лікування від розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин.
Іспитовий строк ОСОБА_4 обчислювати з моменту проголошення вироку, тобто з 08 жовтня 2025 року.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через Арцизький районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення Одеським апеляційним судом.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.
Суддя Арцизького районного суду
Одеської області ОСОБА_1