Провадження № 11-кп/821/450/25 Справа № 712/2078/25 Категорія: ч. 4 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
06 жовтня 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Черкаського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засіданняОСОБА_5
за участі:
прокурораОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження № 12025250310000298 за апеляційними скаргами прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_8 , обвинуваченого ОСОБА_9 на вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2025 року, яким
ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чигирин, громадянина України, українця, одруженого, тимчасово не працюючого, інвалідом, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше неодноразово судимого останній раз:
- 16.02.2022 Придніпровським районним судом м. Черкаси за ч. 2 ст. 185 КК України покарання у вигляді 6 (місяців) арешту.
засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, до 5 років позбавлення волі.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_9 у вигляді тримання під вартою залишено без зміни до набрання вироком законної сили.
Початок терміну відбуття покарання ОСОБА_9 ухвалено рахувати з 12.03.2025 року.
На підставі ст. 72 КК України зараховано обвинуваченому ОСОБА_9 у строк покарання термін попереднього ув'язнення з 23.01.2025 року по 11.03.2025 року включно.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_9 на користь:
- ФОП ОСОБА_10 в рахунок відшкодування матеріальних збитків 24 333,72 грн.,
та моральної шкоди 50 000,00 грн.;
- держави витрати на проведення експертиз в загальній сумі 11 938,50 гривень.
Скасовано арешт майна, який був накладений ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.02.2025 року.
Вирішена доля речових доказів відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно вироку Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.03.2025 ОСОБА_9 визнаний винуватим та засуджений за те, що він 23.01.2025 близько 02-40 години, маючи умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у інше приміщення, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, умисно, таємно, повторно, з корисливих мотивів, з метою особистого збагачення, в умовах воєнного стану, що запроваджений Указом Президента України від 24.02.2022 за №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затверджений Верховною Радою України, та який в подальшому продовжений Указом Президента України №26/2025 від 14.01.2025 на 90 діб, шляхом розбиття віконного скла, незаконно проник до нежитлового приміщення, де здійснює свою господарську діяльність ФОП « ОСОБА_10 », що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , де розбивши скляні вітрини з товарами, здійснив крадіжку майна, яке перебувало на вказаних вітринах, а саме: прикраси із срібла 925 проби: каблучка - в кількості 17 одиниць, підвіс - в кількості 1 пара, хрест - в кількості 4 одиниці, сережки - в кількості 1 пара, загальною вагою 160,99 г., загальна вартість яких становить 5 826,23 грн.; мобільний телефон марки «Samsung Galaxy A20s 3/32 gb Blue», вартість якого становить 1 574,75 грн.; мобільний телефон марки «Huawei P Smart 2019 3/64», вартість якого становить 2 333,33 грн.; мобільний телефон марки «Росо Х3 Pro 6/128», вартість якого становить 3 349,80 грн.; мобільний телефон марки «Apple iPhone 11 64 gb», вартість якого становить 6 787,50 грн.; мобільний телефон марки «iPhone 13 Pro» з об'ємом пам'яті 128, вартість якого становить 16 526,67 грн.; мобільний телефон марки «MOTOROLA MOTO G PLAY 2024 4/64GB», вартість якого становить 2 645 грн.; мобільний телефон марки «MOTO G STYLUS 5G 2022 4/128», вартість якого становить 3 166,66 грн., після чого, з місця вчинення кримінального правопорушення з викраденим майном зник, чим спричинив ФОП « ОСОБА_10 », матеріальну шкоду на загальну суму 42 209 гривень 94 копійки.
Не погоджуючись з вироком суду, прокурор ОСОБА_8 , не заперечуючи доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_9 та кваліфікації його дій, просить вирок суду змінити в частині обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, через неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, виключивши з мотивувальної частини вироку посилання суду на обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого - рецидив злочинів.
В обгрунтування своїх вимог посилається на те, що суд прийшов до помилкового висновку про визнання рецидиву обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, оскільки якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то як повторність, так і рецидив злочинів не може бути ще раз враховано при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_9 просить вирок суду скасувати та призначити новий розгляд в суді першої.
Обґрунтовуючи свої вимоги посилається на те, що вирок суду ухвалений незаконним складом суду, а саме суддя ОСОБА_1 приймав участь у даному кримінальному провадженні в ході досудового розслідування, як слідчий суддя та приймав рішення про накладення арешту на майно, що виключає його участь у розгляді провадження по суті пред'явленого обвинувачення.
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу обвинуваченого, просив її задовольнити та погодився з доводами апеляційної скарги прокурора; думку прокурора ОСОБА_6 , яка підтримала апеляційну скаргу прокурора та заперечила проти задоволення апеляційної скарги обвинуваченого; вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення, а апеляційна скарга обвинуваченого не підлягає до задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Вказаним вимогам вирок районного суду в повній мірі не відповідає.
Висновок суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке він засуджений, відповідає фактичним обставинам провадження, ґрунтується на доказах, досліджених судом в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, оцінених відповідно до вимог ст. 94 КПК України та ніким з учасників судового провадження не оспорюється.
Кваліфікація дій обвинуваченого ОСОБА_9 , вид та розмір призначеного йому покарання учасниками судового провадження не оспорюється, тому колегією суддів не перевіряється.
Доводи прокурора про недотримання судом першої інстанції при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 вимог ст. 67 КК України, а саме: врахування рецидиву злочину, як обтяжуючої покарання обставини, на думку колегії суддів є обґрунтованими та підлягають до задоволення.
Так, відповідно до ст. 34 КК України та п.п. 15, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» № 7 від 04.06.2010 року рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимість за умисний злочин. Оскільки відповідно до ч. 1 ст. 88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості, то вчинення саме в цей період нового умисного злочину утворює з попереднім умисним злочином їх рецидив.
Пункт 1 частини першої статті 67 КК України передбачає як обставину, що обтяжує покарання, вчинення кримінального правопорушення повторно та рецидив злочинів. Оскільки будь-які спеціальні застереження щодо визначення повторності та рецидиву кримінальних правопорушень у цій статті відсутні, при встановленні змісту даної обставини як такої, що обтяжує покарання, необхідно керуватися статтями 32 та 34 КК України.
Якщо рецидив кримінальних правопорушень утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК, як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК України, як повторність, так і рецидив кримінальних правопорушень, суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання, як обставину, що його обтяжує.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 раніше був засуджений за вчинення умисних кримінальних правопорушень проти власності, а саме: крадіжки чужого майна, судимості за які не зняті та не погашені в установленому законом порядку, вчинив новий умисний злочин проти власності, передбачений ч. 4 ст. 185 КК України, з кваліфікуючою ознакою повторність, а тому суд першої інстанції безпідставно врахував в якості обтяжуючої покарання обставини - рецидив кримінальних правопорушень.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що районний суд допустив неправильне застосування закону про кримінальну відповідальність при призначенні покарання ОСОБА_9 , що відповідно до ст. 409 КПК України, тягне за собою зміну вироку суду шляхом виключення з мотивувальної частини вироку посилання суду на врахування при призначенні покарання ОСОБА_9 обтяжуючої покарання обставини - рецидив кримінальних правопорушень.
При цьому, на думку колегії суддів, виключення з вироку суду посилання на наявність в кримінальному провадженні такої обтяжуючої покарання обвинуваченого ОСОБА_9 обставини, як рецидив кримінальних правопорушень, не є підставою для пом'якшення призначеного йому покарання, оскільки воно за санкцією ч. 4 ст. 185 КК України призначене в мінімальному розмірі, і є необхідним та достатнім для його виправлення, перевиховання та відповідає загальним засадам призначення покарання і його меті.
В решті - вирок суду слід залишити без змін.
Доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про необхідність скасування вироку суду та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції, оскільки вирок суду ухвалений незаконним складом суду, а саме: суддя ОСОБА_1 приймав участь у даному кримінальному провадженні в ході досудового розслідування, як слідчий суддя та ухвалював рішення від 25.02.2025 про накладення арешту на майно, що виключає його участь у розгляді провадження по суті пред'явленого обвинувачення є безпідставними.
З реєстру матеріалів досудового розслідування за № 12025250310000298 вбачається, що ухвалою слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 11.02.2025 накладено арешт на тимчасово вилучене майно.
Під час апеляційного розгляду, прокурором подано ухвалу слідчого судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11.02.2025 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 12025250310000298, з якої вбачається, що вона винесена слідчим суддею ОСОБА_11 .
Тобто в даному кримінальному провадженні приймалося лише одне рішення про накладення арешту на майно від 11.02.2025. Матеріали кримінального провадження не містять відомостей про те, що в даному провадженні приймались інші рішення від 25.02.2025 слідчим суддею ОСОБА_1 , як про це зазначає обвинувачений ОСОБА_9 в апеляційній скарзі, доказів на підтвердження вказаного факту ні обвинуваченим, ні його захисником апеляційному суду не надано.
З огляду на викладене, у колегії суддів відсутні обґрунтовані підстави вважати, що вирок Соснівського районного суду від 11.03.2025 щодо ОСОБА_9 ухвалено незаконним складом суду, а тому доводи обвинуваченого ОСОБА_9 про необхідність скасування вироку суду та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції є такими, що не узгоджуються з вимогами процесуального закону, оскільки апелянтом не зазначено підстав, передбачених ст. 415 КПК України, для скасування вироку суду та призначення нового судового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст. 404, п.2 ч.1 ст. 407, ст. 408 КПК України, колегія суддів судової палати
Апеляційну скаргу прокурора Черкаського відділу Черкаської окружної прокуратури ОСОБА_8 задовольнити.
Вирок Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2025 року щодо ОСОБА_9 - змінити.
Виключити з мотивувальної частини вироку посилання суду на врахування при призначенні покарання ОСОБА_9 обтяжуючої покарання обставини - рецидив злочинів.
В решті - вирок суду залишити без змін.
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом трьох місяців в порядку, передбаченому ст. 426 КПК України, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Головуючий
Судді