09 жовтня 2025 року
м. Рівне
Справа № 570/4931/24
Провадження № 22-ц/4815/917/25
Рівненський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді: Гордійчук С.О.
суддів: Боймиструка С.В., Ковальчук Н.М.
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариства "Комерційний Банк "Глобус",
відповідач: ОСОБА_1
розглянув в порядку письмового позовного провадження в м. Рівне апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Байди І.В. на рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року, ухваленого в складі судді Красовського О.О., дата складання повного тексту рішення відсутня, у справі № 570/4931/24,
У вересні 2024 року АТ "Комерційний Банк "Глобус звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог покликалося на те, що 19 березня 2018 року між ПАТ "Комерційний Банк "Глобус" та ОСОБА_1 було укладено договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору, яким встановлено ліміт овердрафту.
Вказує, що відповідно до умов договору, банком відкрито позичальниці картковий рахунок № НОМЕР_1 , що в подальшому було змінено на № НОМЕР_2 за програмою кредитування овердрафт «Запасочка» для фізичних осіб клієнтів ПАТ «КБ «ГЛОБУС» на таких умовах: сума ліміту овердрафту 24 000 грн, строк дії ліміту овердрафту 24 місяці з 19.03.2018 року по 17.03.2020 року. Фіксована процентна ставка у разі непогашення кредитної заборгованості у пільговий період кредитування (річних) 42,0%.
Вважає, що відповідачка не виконує покладені на неї зобов'язання та не повертає отримані грошові кошти у визначений договором строк, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Просить суд стягнути з відповідача заборгованість за договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 19.03.2018 року, зі змінами, в розмірі 51 091, 84 грн, що складаються з простроченої заборгованості за кредитом в сумі 29 587,50 грн та простроченої заборгованості за процентами в сумі 21 504,34 грн.
Рішенням Рівненського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року позов Акціонерного товариства "Комерційний Банк "Глобус" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено повністю.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" заборгованість за договором на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки від 19.03.2018 року, зі змінами, у розмірі 51 091 грн. 84 коп., в тому числі: 29 587,50 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 21 504,34 грн. - прострочена заборгованість за процентами; судовий збір у розмірі 3028 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6000 грн., а всього 60 119 грн. 84 коп.
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Байда І.В. подав апеляційну скаргу, у якій посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити.
В апеляційній скарзі покликається на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги паспорт споживчого кредиту, в якому вказано, що строк кредитування за договором становить 24 місяці (дата укладання договору - 19.03.2018 року, дата завершення - 17.03.2020 року).
Вважає, що банк достовірно знаючи про невиконання клієнтом умов договору, не заблокував ліміт дозволеного овердрафту, не заблокував ПК, не розірвав договір, яким встановлено ОСОБА_1 ліміт овердрафту та не вимагав від клієнта дострокового повернення заборгованості.
Вказує, що в матеріалах справи відсутні докази про здійснення ОСОБА_1 дій, які спрямовані на продовження строку договору після його спливу 17.03.2020 року.
Звертає свою увагу на те, що строк позовної давності щодо стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «Глобус» розпочався після завершення строку договору, а саме 17.03.2020 року, та завершився 17.03.2023 року після спливу трьох річної давності, однак позовна заява надійшла до суду 23.09.2024 року після спливу строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач вказує, що рішення суду є законним та обґрунтованим, просить залишити його без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За змістом ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до частин 1, 2, 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Рішення суду першої інстанції вказаним вимогам закону відповідає.
Судом встановлено, що 19.03.2018 року між ПАТ «Комерційний банк «Глобус» та ОСОБА_1 було укладено договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору, яким встановлено ліміт овердрафту.
Відповідно до умов договору банком відкрито позичальниці картковий рахунок № НОМЕР_1 , що в подальшому було змінено на № НОМЕР_2 за програмою кредитування овердрафт «Запасочка» для фізичних осіб клієнтів ПАТ «КБ «ГЛОБУС» на таких умовах: сума ліміту овердрафту 24 000 грн. Строк дії ліміту овердрафту 24 місяці з 19.03.2018 року по 17.03.2020 року. Фіксована процентна ставка у разі непогашення кредитної заборгованості у пільговий період кредитування (річних) 42,0%.
П.1.1.12. Договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «КБ «Глобус» (для фізичних осіб) встановлює, що овердрафт - це кредит, який надається Банком клієнту в разі перевищення суми операції Держателем платіжної картки залишку коштів на рахунку та в інших випадках, визначених цим Договором (Дозволений овердрафт та Недозволений овердрафт).
Позивач, відповідно до умов договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки, має право збільшувати та/або зменшувати розмір ліміту овердрафту, в залежності від платіжної дисципліни клієнта. Протоколом № 10163 засідання малого кредитного комітету ПАТ "КБ "Глобус" від 29.11.2018 р, ОСОБА_1 збільшено ліміт овердрафту до 30 000 грн., що підтверджується витягом з протоколу МКК. Про збільшення ліміту овердрафту відповідачку було повідомлено СМС-повідомленням. Від ОСОБА_1 жодних заяв щодо відмови від збільшення ліміту овердрафту та/або зменшення його розміру не надходило.
Відповідно до 1.2.3. договору: "Проценти за користування овердрафтом нараховуються в розмірі та валюті рахунку за фактичний строк користування кредитними коштам, виходячи із щоденного підсумкового залишку заборгованості на рахунку в розмірі процентної ставки, зазначеної в заяві на приєднання та тарифах банку. Нарахування процентів здійснюється Банком щомісячно за фактичну кількість днів в один з 4-х останніх календарних днів (як правило 28 числа кожного місяця) за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця".
Оскільки, відповідачкою не здійснено своєчасне погашення (повернення) грошових коштів за овердрафтом після завершення пільгового періоду та не сплачено проценти за користування дозволеним овердрафтом, позивачем нараховані проценти у розмірі 42% та 46% річних, (відповідно 3,5% та 3,9% на місяць) на суму існуючої заборгованості за овердрафтом.
У зв'язку із зміною економічної ситуації, погіршення фінансового стану банківської системи та з метою недопущення збитковості даної послуги, 15.04.2019 рішенням тарифного комітету банку затверджено зміни до тарифного плану "Запасочка", що затверджено протоколом №14 від 15.04.2019, в тому числі внесено зміни до розміру відсоткової ставки та збільшено до 46,8 % річних.
Оскільки, відповідачкою не здійснено своєчасне погашення (повернення) грошових коштів за овердрафтом після завершення пільгового періоду та не сплачено проценти за користування дозволеним овердрафтом, позивачем здійснено нарахування процентів у розмірі 46,8% річних, на суму існуючої заборгованості за овердрафтом.
В той же час відповідачкою здійснювалось і часткове погашення заборгованості.
У позичальниці виникла прострочена заборгованість за овердрафтом та процентами, що підтверджується випискою по договору та розрахунком заборгованості, які наявні в матеріалах справи.
П.3.4.15. договору вказано, що відповідач зобов?язаний повернути заборгованість за дозволеним овердрафтом в межах строку дії ліміту дозволеного овердрафту, зазначеного в п.2.5. договору, а заборгованість за недозволеним овердрафтом в день її виникнення.
Згідно з п.3.4.16. ст.3.4. договору «Клієнт Зобов?язується», за користування неповернутою в строк сумою Дозволеного овердрафту та/або непогашення в строк процентів за користування ним, сплачувати проценти та штрафи відповідно до умов цього Договору та Тарифів банку.
У зв'язку з чим Банком до позичальниці було застосовано штрафні санкції, що підтверджується випискою по договору та розрахунком заборгованості, наявними в матеріалах справи.
Станом на 01.03.2024 року заборгованість позичальниці за договором становить 51 091, 84 грн., з яких прострочена заборгованість за кредитом - 29 587,50 грн та прострочена заборгованість за процентами - 21 504,34 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (положення кодексу, що регулюють договір позики), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 1050 ЦК України визначено, що банк має право вимагати дострокового виконання зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, можливих штрафних санкцій, якщо позичальник вчасно не повернув черговий обов'язковий платіж.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Великою Палатою Верховного Суду у зазначеній вище постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов'язання боржника виконати обов'язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Убачається, що звертаючись з позовом, АТ «КБ «Глобус», посилався на укладений з ним договір на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки шляхом подачі заяви-анкети на приєднання до вказаного договору, яким встановлено ліміт овердрафту.
На підтвердження обставин укладення кредитного договору позивач надав копію договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «КБ «Глобус» (для фізичних осіб), з додатками та копію заяви-анкети від 19.03.2018 року на приєднання до договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «КБ «Глобус» (для фізичних осіб) , яка була підписана ОСОБА_1 .
При цьому, вказана заява-анкета на приєднання до договору на відкриття поточного рахунку та обслуговування платіжної картки ПАТ «КБ «Глобус» (для фізичних осіб) містить всі істотні умови договору кредиту, зокрема, щодо розміру кредиту, строку кредитування і розміру процентів.
Також, ПАТ «КБ «Глобус» було надано копію довідки про розрахунок орієнтованої сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, паспорта споживчого кредиту, в яких також визначено умови кредитування.
Суд відхиляє доводи апеляційної скарги в тій частині, що в матеріалах справи відсутні докази про здійснення ОСОБА_1 дій, які спрямовані на продовження строку договору після його спливу 17.03.2020 року, оскільки відповідно до погодженого сторонами кредитного договору, даний договір є безстроковий, що підтверджено у п.5.11 договору, а саме: «Цей договір набуває чинності в день отримання банком від клієнта письмової заповненої та підписаної заяви на приєднання і діє до закриття рахунку та виконання сторонами всіх належних за договором зобов'язань».
Строк дії договору та строк дії ліміту овердрафту різні поняття, та не можуть бути тотожними в кредитних відносинах, та вказане не звільняє відповідачку від обов'язку сплатити проценти за весь період користування кредитними коштам, тобто до повного виконання сторонами всіх належних за договором зобов'язань та закриття рахунку.
Беручи до уваги те, що ОСОБА_1 не надала суду належних та допустимих доказів, які б спростовували розрахунок заборгованості, як і не надала доказів належного виконання нею умов кредитного договору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, шляхом стягнення заборгованості в розмірі 51 091 грн 84 коп.
Доводи апеляційної скарги про пропуск строку позовної давності не заслуговують на увагу, з огляду на наступне.
У відповідності до статті 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Цивільним кодексом України визначено два види строків позовної давності: загальний та спеціальний.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Спеціальна позовна давність визначена статтею 258 ЦК України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.
Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 наступного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».
Крім того, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ , в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та діє до теперішнього часу.
Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19 наступного змісту: «у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії».
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин.
Отже, карантин введено на території України з 12 березня 2020 року по 30 червня 2023 року, однак в Україні також введено воєнний стан з 24 лютого 2022 року до теперішнього часу.
Таким чином з 12 березня 2020 року та станом на теперішній час строки позовної давності, визначені ЦК України, не можуть вважатися пропущеними чи закінченими до моменту дії воєнного стану в Україні.
З огляду на викладене та приписи статей 256, 257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинності Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, на введений Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 воєнний стан з 24 лютого 2022 року, на пункту 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення АТ «КБ «Глобус» із даною позовною заявою до суду 25 вересня 2024 року та період дії кредитного договору з 19 березня 2018 року по 17 березня 2020 року, нарахування АТ «КБ «Глобус» заборгованості, що становить з 19 березня 2018 року по 17 березня 2020 року, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі заявником не пропущено.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22 вересня 2022 року у cправі № 920/724/21, від 31 травня 2022 року у cправі №926/1812/21, від 22 червня 2022 року у справі № 916/1157/21.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому підстав для їх задоволення немає.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 374, 375, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Байди І.В. залишити без задоволення.
Рішення Рівненського районного суду Рівненської області від 15 квітня 2025 року залишити без зміни.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду лише у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складений 09 жовтня 2025 року.
Головуючий суддя: Гордійчук С.О.
Судді : Боймиструк С.В.
Ковальчук Н.М.