Справа № 948/399/24 Номер провадження 22-ц/814/2750/25Головуючий у 1-й інстанції Косик С.М. Доповідач ап. інст. Панченко О. О.
07 жовтня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Панченка О.О.,
суддів: Одринської Т.В., Лобова О.А.
при секретарі Філоненко О.В.,
за участю заявника ОСОБА_1 , представника ОСОБА_2 адвоката Бульбах Н.М., представника Виконавчого комітету Машівської селищної ради Полтавської області як органу опіки та піклування Шмиголь Т.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтава цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - адвоката Бульбах Наталії Миколаївни на рішення Машівського районного суду Полтавської області від 04 квітня 2025 року ухвалене у складі головуючого судді Косик С.М., присяжних Рибак О.П. та Хафізової Н.М., повний текст судового рішення виготовлено - дати не вказано
у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Машівської селищної ради Полтавської області як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки,-
Зміст позовних вимог
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною заявою.
Заява про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки мотивована тим, що він спільно проживає та здійснює постійний догляд за своєю тіткою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка перебуває на диспансерному обліку в психіатричному кабінеті в КНП «Машівська лікарня» Машівської селищної ради Полтавської області та є особою з інвалідністю другої групи.
Зазначає, що на даний час його тітка не може висловити свою точку зору, невірно сприймає навколишній світ, не усвідомлює фізіологічні інстинкти, її стан призводить до того, що вона не може повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, потребує, як медичного нагляду та лікування, так і постійної сторонньої допомоги і контролю.
Викладене свідчить, що ОСОБА_2 не може самостійно вирішувати прості життєві проблеми, не може вчиняти правочинів, навіть дрібних побутових, не може самостійно набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також створювати для себе цивільні обов'язки, самостійно виконувати їх та нести відповідальність.
Заявник просив визнати ОСОБА_2 недієздатною та встановити над нею опіку, призначивши його її опікуном (а.с. 1-2).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Машівського районного суду Полтавської області від 04 квітня 2025 року заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Виконавчий комітет Машівської селищної ради Полтавської області, як орган опіки та піклування, ОСОБА_2 , про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки задоволено частково.
Визнано недієздатною ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Установлено строк дії рішення суду про визнання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною на два роки, який обчислюється з дня набрання рішенням законної сили.
Короткий зміст вимог та доводів апеляційної скарги
Не погодившись з вказаним рішенням, представник ОСОБА_2 - адвокат Бульбах Н.М.подала апеляційну скаргу, в якій, посилається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неправильне встановлення обставин справи, просить скасувати рішення місцевого суду та ухвалити нове рішення про задоволення заяви про визнання фізичної особи недієздатною та встановлення опіки
Апеляційна скарга мотивована тим, що заявник ОСОБА_1 просив суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , недієздатною та призначити його її опікуном. Проте суд першої інстанції, визнавши ОСОБА_2 недієздатною, в задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном відмовив. Зазначає, що суд не взяв до уваги висновок органу опіки та піклування Машівської селищної ради про доцільність призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі визнання судом останньої недієздатною, який було затверджено рішенням виконавчого комітету Машівської селищної ради від 05.02.2025 № 21.
Суд першої інстанції необґрунтовано прийшов до рішення, що висновок не відповідає вимогам закону щодо його обґрунтованості, оскільки жодних мотивів доцільності призначення саме цієї особи опікуном недієздатної жінки, яка є тіткою заявника, на думку суду, подання не містить. В обґрунтування викладеного суд взяв до уваги ту обставину, що в недієздатної жінки, окрім племінника, тобто заявника, є рідна сестра ОСОБА_3 , яка проживає з нею за однією адресою та є досить молодою жінкою. При цьому матеріали справи не містять доказів неможливості виконувати ОСОБА_3 обов'язків опікуна недієздатної особи. Зазначені висновки суду є невірними та суперечать вимогам закону.
Відповідно до частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши представника ОСОБА_2 адвоката Бульбах Н.М., заявника ОСОБА_1 , представника Виконавчого комітету Машівської селищної ради Полтавської області як органу опіки та піклування Шмиголь Т.О., дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.
Встановлені обставини справи
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що заявник ОСОБА_1 зареєстрований в АДРЕСА_1 , що підтверджується штампом у паспорті серії НОМЕР_1 , виданого 02.08.2012(а.с.7-9).
ОСОБА_2 зареєстрована в АДРЕСА_1 , що підтверджується штампом у паспорті серії НОМЕР_2 , виданого 13.03.1996 (а.с.10-11).
За довідкою Кошманівського стростинського округу Виконавчого комітету Машівської селищної ради від 06.05.2024 за № 02-04/12/249 ОСОБА_1 , 1996 р.н., зареєстрований в АДРЕСА_1 , та за даною адресою зареєстровані: ОСОБА_3 , 1971 р.н.; ОСОБА_4 , 1976 р.н. та ОСОБА_2 , 1978 р.н. (а.с.18).
Згідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії АВ № 0471662 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , установлена друга група інвалідності з 06.07.2015 безстроково. У висновку про умови та характер праці зазначено, що протипоказані шкідливі, небезпечні умови праці, психоемоційні навантаження, нічні зміни, керування транспортними засобами та виконання робіт, пов'язаних з безпекою руху (а.с. 13).
Як вбачається зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками заявника ОСОБА_1 є: батько ОСОБА_5 , мати ОСОБА_3 (а.с.14).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_4 , її батьками є: батько ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_4 (а.с.15).
21.01.1995 року відділом реєстрації громадянського стану Мінського району м. Києва зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.16).
Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , її батьком є ОСОБА_7 , мати - ОСОБА_4 (а.с.17).
За повідомленням Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 31.06.2024, адвокату Бульбах Н.М. видано доручення для надання безоплатної вторинної допомоги щодо визнання ОСОБА_2 недієздатною (а.с.36-37).
На виконання ухвали Машівського районного суду Полтавської області від 29.05.2024 року, КНП «Машівська лікарня» Машівської селищної ради Полтавської облатсі надано оригінал амбулаторної медичної картки №302 на ім'я ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.38).
За повідомленням КНП «Машівська лікарня» Машівської селищної ради Полтавської області №769 від 31.05.2024 р. ОСОБА_2 зверталася за медичною допомогою до лікаря психіатра КНП «Машівська лікарня», діагноз: Шизофренія, параноїдна форма ( а.с.39).
Відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 89 від 12.02.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на даний час виявляє ознаки стійкого хронічного психічного розладу у вигляді шизофренії, іншого типу, параноїдальної форми з безперервним перебігом. Вказаний психічний розлад позбавляє ОСОБА_2 здатності усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними (а.с.60-65).
Рішення суду оскаржується лише в частині відмови у задоволенні вимоги про призначення ОСОБА_1 опікуном недієздатної ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з частинами першою, другою та п'ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до частин першої, другої статті 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Відповідно до статті 41 ЦК України над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка.
Згідно зі статтею 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов'язки.
Відповідно до статті 58 ЦК України опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними.
Частиною першою статті 60 ЦК України визначено, що суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна (частина перша статті 300 ЦПК України).
Системно проаналізувавши зміст частини першої статті 60 ЦК України та частини першої статті 300 ЦПК України, можливо дійти висновку, що обов'язковою умовою призначення судом конкретної фізичної особи опікуном над недієздатною фізичною особою є наявність подання органу опіки та піклування щодо доцільності призначення саме цієї особи опікуном. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 20 травня 2020 року у справі № 736/1508/17 (провадження № 61-39361св18), від 23 листопада 2021 року у справі № 751/9572/19 (провадження № 61-3053св21), від 28 лютого 2024 року у справі №372/3474/21 (провадження № 61-16349св23), від 27 листопада 2024 року у справі № 341/1526/23 (провадження № 61-6358св24), від 04 грудня 2024 року у справі № 634/1126/23 (провадження № 61-9837св24), від 21 травня 2025 року у справі № 686/12820/24 (провадження № 61-17541св24).
Відповідно до статті 62 ЦК України опіка або піклування встановлюється за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.
Відповідно до частини першої статті 67 ЦК України опікун зобов'язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням.
При призначенні опікуна важливі і обов'язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.
Аналогічні положення зазначені у Правилах опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).
Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно з вимогами ЦПК України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).
Відповідно до положень частини третьої статті 12, частин першої, п'ятої, шостої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно зі статтею статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до подання виконавчого комітету Машівської селищної ради Полтавської області від 17.02.2025 останній просить призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 опікуном над ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі визнання її недієздатною
Суд першої інстанції виходив із того, що таке подання органу опіки і піклування має рекомендаційний характер та не може бути самостійним засобом захисту порушеного права. Цьому документу може бути надана лише оцінка в сукупності з іншими доказами у справі при вирішенні по суті питання, для якого він був складений.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у поданні виконавчого комітету Машівської селищної ради Полтавської області від 17.02.2025 не обґрунтовано необхідність призначення саме ОСОБА_1 опікуном над недієздатною ОСОБА_2 . Фактично вказане подання органу опіки та піклування ґрунтується на виявленій ініціативі заявника про призначення його опікуном, не містить обґрунтування відповідності призначення його опікуном інтересам недієздатної.
Обставини про наявність у ОСОБА_2 інших близьких родичів органом опіки та піклування не досліджувалися, у поданні не зазначено, чому рідна сестра ОСОБА_3 не може виконувати обов'язки опікуна недієздатної ОСОБА_2 .
Водночас відповідно до пункту 3.1. Правил для безпосереднього здійснення опіки та піклування органами опіки та піклування призначається опікун чи піклувальник. При призначенні опікуна (піклувальника) беруться до уваги його можливості виконувати опікунські обов'язки, стосунки між ним та підопічним. Опікун чи піклувальник призначається лише за його згодою і, як правило, з числа родичів чи близьких підопічному осіб.
Таким чином, матеріали справи не містять відомостей щодо безальтернативної можливості саме ОСОБА_1 , який не є близьким родичем недієздатної, обґрунтування відповідності призначення заявника опікуном інтересам недієздатної, а також відомостей щодо особистих приязних взаємин між можливим опікуном і підопічною, що забезпечить нормальне життєзабезпечення останньої.
Дослідивши наявні у справі докази і надавши їм належну оцінку, суд першої інстанції, правильно застосувавши частину четверту статті 63 ЦК України, яка приписує ураховувати можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника, частину першу статті 67 ЦК України, яка зобов'язує опікуна дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про призначення його опікуном над недієздатною ОСОБА_2 .
Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що згідно зі статтею 65 ЦК України до встановлення опіки або піклування і призначення опікуна чи піклувальника над ОСОБА_2 опіку або піклування над нею здійснює відповідний орган опіки та піклування.
При цьому судом враховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії»). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанції просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення («Серявін та інші проти України», № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Долучені до апеляційної скарги висновки ЛКК №1 КНП «Машівський центр ПМСД Машівської селищної ради Полтавської області» від 29.04.2025 року, довідка сімейного лікаря Кошманівської АЗПСМ №24 від 28.04.2025 р., виписка із медичної карти стаціонарного хворого №12670 від 09.05.2023 року КП «ПОКЛ імені М.В. Скліфософського ПОР» які свідчать про тяжке захворювання члена сім'ї заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_4 колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки дані матеріали не були предметом розгляду суду першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Машівського районного суду Полтавської області від 04 квітня 2025 рокуколегія суддів не вбачає. Суд не допустив порушень матеріального або процесуального закону, які могли б бути підставою для скасування рішення суду.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Згідно зі статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Щодо судових витрат
За правилами частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 13 статті 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки апеляційний суд не задовольняє вимоги представника ОСОБА_2 - адвоката Бульбах Наталії Миколаївни, не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст.367, п.1 ч.1 ст. 374, ст.ст.375, 382 ЦПК України, суд -
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Бульбах Наталії Миколаївнизалишити без задоволення.
Рішення Машівського районного суду Полтавської області від 04 квітня 2025 року- залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 07 жовтня 2025 року.
Головуючий О.О. Панченко
Судді Т.В. Одринська
О.А. Лобов