печерський районний суд міста києва
Справа № 757/47233/25-к
пр. 1-кс-39822/25
26 вересня 2025 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту, -
До провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 , погоджене прокурором третього відділу процесуального керівництва Департаменту організації, процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях про злочини, вчинені у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 62025000000000178.
Вказане клопотання обґрунтовує тим, що слідчими другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025000000000178 від 17.02.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, а також за фактом ймовірного незаконного їхнього збагачення за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368 5 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період з квітня по червень 2019 року ОСОБА_5 з метою заволодіння бюджетними коштами під виглядом отримання пенсійних виплат, нібито, по інвалідності, через невстановлених осіб вступив у злочинну змову з головою Обласної МСЕК № 1 ОСОБА_6 та членами цієї комісії ОСОБА_7 , ОСОБА_9 та ОСОБА_8 стосовно незаконного та безпідставного встановлення йому ІІ групи інвалідності.
Надалі 11.06.2019 члени зазначеної МСЕК без проведення огляду ОСОБА_5 , за його відсутності, дослідивши наявні документи щодо стану здоров'я ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що діагностовані у нього хвороби та ступені функціональних порушень й обмеження життєдіяльності внаслідок наявних захворювань не відповідають критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, діючи умисно, зловживаючи владою та службовим становищем, при сприянні ОСОБА_5 у заволодінні бюджетними коштами, безпідставно прийняли рішення про встановлення йому ІІ групи інвалідності (безтерміново) та визначення у нього 80 % втрати працездатності, за результатами чого видали завідомо неправдиві документи.
27.08.2021 члени зазначеної МСЕК, усвідомлюючи, що діагностовано у ОСОБА_5 хвороби та ступені функціональних порушень і обмеження життєдіяльності внаслідок наявних захворювань не відповідають критеріям встановлення ІІ групи інвалідності, за результатами повторного огляду ОСОБА_5 та розгляду медичних документів останнього безпідставно прийняли рішення про встановлення ОСОБА_5 ІІ групи інвалідності (строком на 2 роки - до 1 вересня 2023 року).
На підставі здійснених розрахунків ГУ ПФУ в Черкаській області з квітня 2019 року по 05 березня 2025 року на рахунок ОСОБА_5 здійснено виплати пенсії по інвалідності, як інваліду ІІ групи, на загальну суму 532 522,60 гривень якими він розпорядився на власний розсуд.
У зв'язку з викладеним, 24.09.2025 ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України
На даний час у кримінальному провадженні № 62025000000000178 від 17.02.2025 за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ст. 340, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 371, ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 372, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358 КК України Офісом Генерального прокурора заявлено цивільний позов з метою відшкодування шкоди завданої внаслідок кримінального правопорушення у сумі 532 522,60 гривень
Під час досудового розслідування встановлено, що підозрювана ОСОБА_6 володіє на праві сумісної власності ? частки будинку за адресою: АДРЕСА_1 , а також рухомим майном на праві власності - автомобілем марки «Suzuki Ignis» 2021 р. в., д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 .
Вищевказані об'єкти нерухомості визнані речовим доказом у цьому провадженні.
В судове засідання слідчий, прокурор не з'явився, про причини своєї неявки не повідомили. Слідчий подав заяву про розгляд клопотання у його відсутність та зазначив, що клопотання підтримує в повному обсязі.
На підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, слідчий суддя розглянув клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, у зв'язку з наявною можливістю вчинення дій, спрямованих на відчуження та розтрату вказаного майна.
Фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів на підставі ч. 1 ст. 107 КПК України не здійснювалась.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України, визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
У випадку, передбаченому п. 4 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.
Частиною 10 ст. 170 КПК України, передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Згідно положень ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Надані суду матеріали свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що їх сукупність, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, є достатньою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Дослідивши надані матеріали, враховуючи відповідно до вимог ст. 173 КПК України наявність даних про достатність доказів, що вказують на наявність ознак кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 190 та ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, наявність даних про належність майна, на яке слідчий просить накласти арешт, з метою забезпечення збереження речових доказів та цивільного позову, слідчий суддя вважає необхідним задовольнити клопотання, накласти арешт на майно, оскільки вважає наявні передбачені ст. 170 КПК України підстави для його накладення, та заборонити розпоряджатися та використовувати зазначене майно.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392, 532 КПК України, -
Клопотання слідчого другого відділу Управління з розслідування злочинів, вчинених у зв'язку із масовими протестами у 2013-2014 роках, Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про накладення арешту - задовольнити.
Накласти арешт на майно шляхом позбавлення права його відчуження, розпорядження та користування ним, а саме:
- 1/2 частки будинку за адресою: АДРЕСА_1 ,
- автомобіль марки «Suzuki Ignis» 2021 р. в., д. н. з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 ;
- 1/2 земельної ділянкою, кадастровий номер: 7124982500:02:002:0276, площею 0.0886 га, що на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 ;
- 1/2 автомобіля марки «TOYOTA LAND CRUISER PRADO 150», д.н.з. НОМЕР_3 , 2021 р.в., номер кузова: НОМЕР_4 , що на праві спільної сумісної власності належить ОСОБА_6 .
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання подається слідчому судді.
Ухвала про накладення арешту може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя: ОСОБА_1