Ухвала від 09.10.2025 по справі 127/17027/16-ц

Справа № 127/17027/16-ц

Провадження № 2/127/3865/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2025 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Жмудь О.О., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про відвід судді в цивільній справі за позовом (зустрічним позовом) ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживача,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває вказана цивільна справа.

Ухвалою суду від 28.05.2025 прийнято до розгляду цивільну справу №127/17027/16-ц за позовною заявою (зустрічною) ОСОБА_1 до АТ «Сенс Банк» про захист прав споживача.

09.10.2025 позивачем ОСОБА_1 надіслано до суду заяву про відвід судді Жмудя О.О. Мотивуючи заяву тим, що суддя відмовився від повторного підготовчого провадження і перевищив процесуальний строк для розгляду справи по суті до 139 днів, замість відведених ч. 2 ст. 210 ЦПК України 30 днів. Позивач зазначає, що вказані обставини викликають недовіру до законності дій, а також сумніви щодо неупередженості, об'єктивності судді Жмудя О.О.

Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі; питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу.

За змістом ч. 7 ст. 40 ЦПК України питання про відвід вирішується невідкладно. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

Дослідивши зміст заяви про відвід, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.

Позивач, заявляючи відвід, посилається, що при розгляді даної справи у нього є сумніви в неупередженості судді. Фактично, позивач не погоджується з процесуальними діями судді щодо порядку розгляду справи.

Непогодження учасника справи з процесуальними діями суду не може свідчити про порушення судом норм цивільно-процесуального законодавства, а відповідно і про упередженість суду.

Суд вважає, що заява про відвід судді Жмудя О.О. не містить будь-яких обґрунтованих доводів, підтверджених належними та допустимими доказами щодо упередженості або необ'єктивності судді Жмудя О.О. під час розгляду цивільної справи, дії судді, які описані в заяві про відвід, жодним чином не свідчать про його упередженість чи зацікавленість, а свідчать виключно про незгоду відповідача з процесуальним рішенням судді. Тобто, доводи відповідача зводяться до суб'єктивної оцінки процесуальних дій судді. При цьому, доказів, які б свідчили про прояви упередженості чи безсторонності, заявником не надано.

Разом з тим, слід звернути увагу, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Щодо сумнівів заявника в об'єктивності та неупередженості судді, то суд відмічає, що відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

З огляду на викладене, судом не встановлено обставин, які б вказували на упередженість та необ'єктивність судді, а також щодо наявності підстав для відводу судді визначених ст. 36, 37 ЦПК України.

Проте, оскільки учасник справи має сумніви в неупередженості судді та висловлює недовіру цьому складу суду, суд вважає за можливе заяву про відвід судді Жмудя О.О. задовольнити з метою недопущення сумнівів в об'єктивності прийнятих судом рішень та спростування тверджень про надання переваги іншим учасникам справи.

При цьому, суд зважає на положення ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практику Європейського Суду з прав людини (зокрема, Рішення у справі Delcourt v. Belgium від 17 січня 1970 року № 2689/65, Рішення у справі Tocono and Profesorii Prometeisti v. Moldova від 26 червня 2007 року № 32263/03, а також Рішення у справі De Cubber v. Belgium від 26.10.1984 року, згідно якого правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться (п. 26)).

Право сторін на справедливий суд закріплено у нормах міжнародного права, зокрема, у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. При розгляді заяви про відвід слід виходити саме з суб'єктивної оцінки сторони у справі щодо дій головуючого у справі. Іншими словами, якщо сторона має сумнів в безсторонності судді, хоча об'єктивно це нічим не підкріплено, то практика Європейського суду з прав людини наголошує на необхідності задоволення такої заяви про відвід, адже в іншому випадку це буде розцінено як порушення права особи на справедливий суд. Отже, незадоволення заяви про відвід може сприйматися стороною як порушення її прав.

Керуючись ст. 33, 36, 40, 252, 253, 261 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відвід судді Жмудя Олександра Олексійовича в цивільній справі за позовом (зустрічним позовом) ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Сенс Банк» про захист прав споживача задовольнити.

Цивільну справу №127/17027/16-ц передати до канцелярії Вінницького міського суду Вінницької області для визначення іншого судді у порядку, передбаченому ст. 33 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя О.О. Жмудь