Справа № 727/12179/25
Провадження № 3/727/2544/25
03 жовтня 2025 року м. Чернівці
Суддя Шевченківського районного суду м. Чернівці Слободян Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Чернівці справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №457163 від 18.09.2025 року, ОСОБА_1 , 17.09.2025 року о 23 год. 13 хв. по вул. Героїв Майдану, 71, у м.Чернівці, керував ТЗ Skoda Octavia Tour д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
У судове засідання ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомленим про день, час і місце судового розгляду справи, шляхом відправки SMS-повідомлення на номер мобільного телефону, не з'явився, відомостей про поважність причини неявки суду не надав. Неявка особи, відносно якої складено протокол про адміністративне правопорушення, належним чином повідомленої про час та місце судового розгляду справи являється її волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, присутність особи згідностатті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушенняне є обов'язковою, а тому її неявка не може бути перешкодою для розгляду судом справи.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Вивчивши матеріали справи, суд, вважає що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП зважаючи на наступне.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст.247, 280 КУпАП.
У відповідності до положень ст.280 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення, у даному випадку порушення ч.1 ст. 130 КУпАП, у числі інших визначених законом обставин зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Статтею 251КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта.
Згідно зі ст.252КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Статтею 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п . 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується дослідженими матеріалами справи, а саме:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №457163 від 18.09.2025 року, (а.с.1-3), який складений уповноваженою на те особою, а його зміст в повній мірі відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, оскільки у протоколі зазначено дату і місце його складення, посаду, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; інші відомості, необхідні для вирішення справи, тобто всі необхідні відомості, які визначені законом;
- постановою серії ЕНА №5745525 від 17.09.2025 року за ч.2 ст.122 КУпАП (а.с.4);
- направленням від 17.09.2025 року на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння в медичному закладі та актом огляду водія на стан сп'яніння (а.с. 5-7);
- відеозаписами з бодікамер працівників поліції (а.с.10).
Таким чином, у суду не виникає сумніву щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, яке полягає у керуванні транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Суд вважає, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.130 КУпАП, в зв'язку з чим за скоєне він повинен нести відповідальність.
У відповідності до ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування судами як джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі - Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Згідно положень ст. 23 КУПАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до п. 28 ч. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» № 14 від 23.12.2005 року, згідно до якого позбавлення права керувати транспортними засобами можна застосовувати тільки як основне адміністративне стягнення за вчинення правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 121, ч. 4 ст. 122, ст. 122-2, ч. 3 ст. 123, статтями 124 і 130 КУпАП.
При визначені виду стягнення за адміністративне правопорушення, суддя керується правилами ст.33-35, 36 КпАП України і враховуючи дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, та обставинами скоєння правопорушення, суд накладає на нього адміністративне стягнення передбачене санкцією ч. 1 ст. 130 КпАП України.
Статтею 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 40-1, ч. 1 ст. 130, 268,
279, 280, 283-285, 294, 307-308 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , притягнути до адміністративної відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, зі сплатою в дохід держави у розмірі 17 000 гривень 00 коп., із позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів, строком на 1 (один) рік.
Стягнути в дохід держави з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 308 КУпАП, у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного на нього штрафу у передбачений законом строк, до нього може бути застосоване подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Згідно ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом, та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу.
Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а у разі оскарження постанови перебіг строку давності виконання постанови зупиняється до розгляду скарги.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Чернівці шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня оголошення.
Суддя Слободян Г.М.