09 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №160/6949/20
адміністративне провадження №К/9901/4565/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Смоковича М. І. провів підготовчі дії до розгляду об'єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду справи за позовом ОСОБА_1 до держави України в особі Дніпропетровської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної шкоди, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою керівника Дніпропетровської обласної прокуратури на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, та
У червні 2020 року ОСОБА_1 (через свого представника - адвоката Пащенко В. І.) звернувся до суду з адміністративним позовом до держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури, у якому (з урахуванням уточнених позовних вимог) просив стягнути з держави Україна в особі прокуратури Дніпропетровської області матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме: посадового окладу, визначеного частиною третьою статті 81 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII «Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII), завдану положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними [згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020], за період з 01 липня 2015 року по 24 вересня 2019 року у розмірі 767464,47 грн.
Дніпропетровський окружний адміністративний суд рішенням від 13 жовтня 2020 року, що його залишив без змін Третій апеляційний адміністративний суд постановою від 26 січня 2021 року, задовольнив позов; стягнув з держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у вигляді неотриманої частини заробітної плати, а саме: посадового окладу, визначеного згідно з частиною третьою статті 81 Закону № 1697-VII, завданої положеннями пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, що визнані неконституційними, за період з 01 липня 2015 року по 24 вересня 2019 року в сумі 767464,47 грн.
Дніпропетровська обласна прокуратура подала касаційну скаргу з вимогами скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року і постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Касаційну скаргу її автор подав з підстави, встановленої пунктом 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у зв'язку з чим зазначив про те, що немає висновку Верховного Суду щодо порядку і способу застосування частини третьої статті 152 Конституції України у вимірі звернення до суду з позовними вимогами про стягненням майнової шкоди, завданої у зв'язку з визнанням неконституційними окремих положень закону (у цій справі мовиться про положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697-VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи із наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування).
Відповідач зауважив, що вимоги про стягнення шкоди стосуються правовідносин, які виникли / існували до ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 26 березня 2020 року № 6-р/2020, тобто тоді, коли нормативне регулювання цих правовідносин було інакшим. У цьому зв'язку відповідач акцентував на перспективній дії згадуваного акта органу конституційного контролю і на неможливості застосовувати юридичні наслідки неконституційності нормативного акта (закону) під час оцінювання правомірності дій / рішень суб'єкта владних повноважень, які той вчиняв / ухвалював у минулому відповідно до (за правилами) іншого нормативного регулювання, яке на той час було чинним і презюмувалося таким, що відповідає Конституції України.
У касаційні скарзі відповідач висловив прохання про розгляд цієї справи у суді касаційної інстанції за його участі.
Верховний Суд ухвалою від 23 лютого 2021 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури з підстави, встановленої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Представник позивача - адвокат Пащенко В. І. подала відзив на касаційну скаргу, у якому висловила зауваги з приводу доводів відповідача щодо відшкодування шкоди, завданої неконституційним актом.
25 травня 2023 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду постановила ухвалу, якою передала справу № 160/6949/20 за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Дніпропетровської обласної прокуратури про відшкодування матеріальної шкоди на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
У цій ухвалі колегія суддів, яка її постановила, порушила питання про предметну юрисдикцію такої категорії справ, як ця, з уваги на сутнісні ознаки цього спору, які, з погляду цієї колегії, тяжіють до «деліктного зобов'язання, заподіювачем шкоди у якому є саме Держава».
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 13 липня 2023 року повернула справу № 160/6949/20 колегії суддів, яка її направляла.
Після того, як справу повернули, двічі відбувся повторний автоматизований розподіл цієї справи (16 лютого 2024 року, 28 лютого 2024 року) у зв'язку із самовідводами суддів, і, в підсумку, справу передано на розгляд іншому (новому) складу суду.
06 серпня 2024 року колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду (далі - Колегія суддів) постановила ухвалу, якою передала справу № 160/6949/20 на розгляд об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.
Зазначена ухвала мотивована, головно, тим, що практика / підходи Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо розгляду справ про стягнення майнової шкоди, заподіяної фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, є непослідовною і, почасти, суперечливою, що таким чином сигналізує про необхідність вивчення проблематики вирішення спорів цієї категорії та вироблення єдиного (спільного) підходу до розгляду/вирішення цього питання.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 07 серпня 2024 року для розгляду справи № 160/6949/20 визначений такий склад суду: головуючий суддя Смокович М. І., судді: Загороднюк А. Г., Коваленко Н. В., Мельник-Томенко Ж. М., Рибачук А. І., Олендер І. Я., Ханова Р. Ф.
Відповідно до частин третьої, п'ятої статті 340 КАС України після проведення підготовчих дій суддя-доповідач призначає справу до касаційного розгляду у судовому засіданні чи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Про дату, час та місце розгляду справи повідомляються учасники справи, якщо справа відповідно до цього Кодексу розглядається з їх повідомленням.
Відповідно до частини третьої статті 344 КАС України, учасники справи повідомляються про дату, час та місце судового засідання, якщо вони подали відповідне клопотання про участь у судовому засіданні або суд визнав необхідним їх виклик для надання пояснень у справі.
Зважаючи на приписи статей 340, 344 КАС України суддя-доповідач дійшов висновку, що касаційну скаргу Дніпропетровської обласної прокуратури на судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у цій справі - у зіставленні також з питаннями, які порушила колегія суддів в згадуваній ухвалі від 06 серпня 2024 року - об'єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду розглядатиме відкритому судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись статтями 340, 344, 346 Кодексу адміністративного судочинства України,
Завершити підготовку справи до касаційного розгляду і призначити її до розгляду в судовому засіданні на 30 жовтня 2025 року о 14:00 год у приміщенні Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, 8, корпус 5.
Повідомити учасників справи про дату, час та місце розгляду справи.
Роз'яснити, що неприбуття учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце касаційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Суддя М. І. Смокович