08 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №580/539/25
адміністративне провадження № К/990/38502/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Чиркіна С.М.,
суддів: Стародуба О.П., Шарапи В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі № 580/539/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - ГУПФУ в Черкаській області), Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (далі - ГУПФУ в Тернопільській області), в якому просила:
визнати протиправним і скасувати рішення ГУПФУ в Тернопільській області від 30.12.2024 № 8819/03-16 про відмову проведення перерахунку позивачці щомісячного довічного грошового утримання, згідно з її заявою від 23.12.2024 № 22895;
зобов'язати ГУПФУ в Черкаській області провести позивачці, як судді у відставці, з 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідки Дніпровського апеляційного суду від 06.12.2024 № 04.2/334/23с, № 042/350/23с, № 042/351/23с про суддівську винагороду, що враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці та становить 64% від суддівської винагороди судді апеляційного суду, яка на 01.01.2022 становить 267 948,00 грн, на 01.01.2023 - 289 872,00 грн, на 01.01.2024 - 327 024,00 грн, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2025, позов задоволено частково.
Визнано протиправним і скасовано рішення Відділу перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг ГУПФУ в Тернопільській області від 27.12.2024 № 045550008464 про відмову у перерахунку пенсії позивачу.
Зобов'язано ГУПФУ в Тернопільській області провести позивачу, як судді у відставці, з 01.01.2022, 01.01.2023, 01.01.2024 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання на підставі довідок Дніпровського апеляційного суду від 06.12.2024 № 04.2/334/23с та від 20.12.2024 № 042/350/23с, № 042/351/23с про суддівську винагороду, яка враховується при призначенні/перерахунку щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці, та виплатити його з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ГУПФУ в Тернопільській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 апеляційну скаргу задоволено, рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 скасовано та ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області (Відділу перерахунків пенсій № 2 Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - відмовлено.
19.09.2025 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУПФУ в Житомирській області, в якій скаржник просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 залишити без змін.
Як на підставу касаційного оскарження заявник покликається на підпункт «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики) та підпункт «в» пункту 2 частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (становить значний суспільний інтерес).
Перевіривши зміст касаційної скарги та додані до неї матеріали, суд дійшов висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити, з огляду на таке.
Відповідно до статті 129 Конституції України до основних засад судочинства належить забезпечення апеляційного перегляду справи. Касаційне оскарження судового рішення допускається лише у визначених законом випадках.
Згідно з частиною 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 3 частини 6 статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг віднесено до категорії справ незначної складності.
Відповідно до пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).
Виключні випадки, за яких судові рішення у справах незначної складності та інших, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження підлягають касаційному оскарженню передбачають, що: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Виходячи з приписів пункту 3 частини 6 статті 12 КАС України, оскаржувані судові рішення прийнято у справі незначної складності, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.
Покликання скаржника у касаційній скарзі на те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики та що справа становить значний суспільний інтерес є безпідставними, оскільки особою, яка подала касаційну скаргу, не доведено наявності таких обставин і доказів на підтвердження їх наявності не надано.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Керуючись статтями 328, 333, 359 КАС України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.08.2025 у справі № 580/539/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити дії.
Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.М. Чиркін
Судді: О.П. Стародуб
В.М. Шарапа