09 жовтня 2025 року
м. Київ
справа №380/2589/22
адміністративне провадження № К/990/1361/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О. О.,
суддів: Блажівської Н. Є., Яковенка М. М.,
розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Екобудінвест Плюс» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Львівській області на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді: Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В. Шавеля Р.М.) у справі №380/2589/22
І. Суть спору
1. У лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» (далі - ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС», платник податків) звернулося до суду з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області (далі - ГУ ДПС у Львівській області, податковий орган), у якому просило суд визнати протиправними та скасувати:
- податкове повідомлення рішення форми «Р» від 30 грудня 2021 року № 28739/13-01-07-04, яким ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 2 866 485 грн, з них 2 293 188 грн сума податкового зобов'язання та 573 297 грн сума штрафних санкцій;
- податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 30 грудня 2021 року № 28740/13-01-07-04, яким ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС», зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2021 року в сумі 308 024 грн.
2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем було безпідставно прийнято податкові повідомлення-рішення. Позивач стверджує, що висновки акта перевірки, які слугували підставою прийняття таких рішень, є помилковими, вони викладені без урахування всіх обставин справи та релевантних норм чинного законодавства України, а тому є необґрунтованими.
2.1. ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» відзначає, що податковий орган безпідставно виклав висновок про нереальність документованих операцій. Позивач покликається на те, що ним здійснювалися реальні та товарні господарські операції з усіма контрагентами, що підтверджується необхідними первинними документами, які належним чином засвідчують факти здійснення відповідних операцій. При цьому, щодо змісту й оформлення таких первинних документів у сторін відсутні які-небудь застереження.
2.3. Позивач зазначає, що залучені ним контрагенти є діючими підприємством, з трудовими й матеріальними ресурсами, які дозволяють виконувати замовлені роботи, а сумніви ГУ ДПС у Львівській області в цьому є голослівними та не базуються на зібраних належний і допустимих доказах, а винятково на податковій інформації, яка має інформативний характер та не може бути достовірним підтвердженням певних конкретних обставин.
ІІ. Рішення судів першої, апеляційної і касаційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року, позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення форми «Р» від 30 грудня 2021 року № 28739/13-01-07-04, яким ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (код платежу 14010100) у розмірі 2 866 485 грн, з них 2 293 188 грн сума податкового зобов'язання та 573 297 грн сума штрафних санкцій.
3.2. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 30 грудня 2021 року № 28740/13-01-07-04, яким ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС», зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за вересень 2021 року в сумі 308 024 грн.
3.3. Стягнуто з Головного управління ДПС у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» витрати по сплаті судового збору у сумі 24 810 грн.
4. Додатковою постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року заяву ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» про ухвалення додаткового судового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області на користь ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» 5000 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні інших вимог, суд відмовив.
5. Постановою Верховного Суду від 03 серпня 2023 року касаційні скарги ГУ ДПС у Львівській області задоволено.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 травня 2022 року, постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 21 вересня 2022 року та додаткову постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 жовтня 2022 року у справі № 380/2589/22 скасовано, а справу направлено до Львівського окружного адміністративного суду на новий розгляд.
5.1. Верховний Суд висновував, що фактично суди попередніх інстанцій встановили обставини на підставі оцінки доказів, які надав позивач, натомість доводи податкового органу були залишені судами попередніх інстанцій поза увагою та їм відповідна належна правова оцінка не надавалася.
6. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року у задоволенні позову відмовлено.
6.1. Ухвалюючи таке рішення, суд першої інстанції виходив з того, що субпідрядники, яких позивач залучив до виконання ремонтно-будівельних робіт не мають матеріальних ресурсів для здійснення господарських операцій, що обумовлені договорами.
7. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року апеляційну скаргу ТОВ «Екобудінвест Плюс» задоволено.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року в справі №380/2589/22 скасовано та прийнято постанову, якою позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення форми «Р» від 30 грудня 2021 року №28739/13-01-07-04.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «В4» від 30 грудня 2021 року №28740/13-01-07-04.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
8. Відповідач, не погодившись з рішеннями суду апеляційної інстанції подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року та залишити в силі рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 травня 2024 року.
8.1. ГУ ДПС у Львівській області у касаційній скарзі зазначило підставою касаційного оскарження пункти 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та пункт 4 частини другої статті 353 КАС України.
8.2. Так, податковий орган зазначає, що суд навів перелік документів, наданий позивачем, але не здійснив дослідження, та не вказав перелік документів, наданий відповідачем на підтвердження своїх доводів.
8.3. Відповідач зазначає, що судом апеляційної інстанції в порушення норм КАС України повністю проігноровано, не досліджено, та не висловлено жодної позиції щодо доказів та доводів, наданих відповідачем, а саме:
- лист від ТОВ «Родинна ковбаска» №61609/6 від 17.10.2023, згідно з яким: «субпідрядні організації не залучалися до виконання робіт по договорах, які укладені між ТОВ «Родинна ковбаска» та ТОВ «Екобудінвест Плюс»;
- акт №1 та акт №2 виконаних робіт від 30.11.2021 (надані до договору №Д/2021-03-03 від 03.03.2021, укладеного між ТОВ «Декада-2000» та ТОВ «Екобудінвест Плюс»), у яких суми робіт є нижчими, ніж у акті №1 виконаних робіт від 31.05.2021 до договору №Д/2021-03-12-2 від 12.03.2021 (який, відповідно, також не досліджено), укладеного між ТОВ «Екобудінвест Плюс» та ТОВ «Елемонт» за однаковий обсяг виконаних робіт, що свідчить про відсутність у позивача економічної доцільності здійснення таких господарських операцій;
- договір підряду №Д/2020-02-27-2 від 27.02.2020, який укладений між ТОВ «Екобудінвест Плюс» та ТОВ «Хайтер» на день швидше, ніж договір про виконання робіт №Д/2020-02-26 від 28.02.2020, укладений між позивачем та ПАТ «Фірма «Нафтогазбуд» (який також не досліджено). Крім того, акти виконаних робіт між позивачем та субпідрядником по цьому об'єкту підписані у вересні 2020 року, а акт виконаних робіт між позивачем та замовником робіт підписаний у липні 2020 року, тобто на 2 місяці швидше, ніж з виконавцями робіт що виключає виконання цих робіт саме субпідрядником;
8.4. Проігноровано також ту обставину, що згідно з п. 1.1 ч. 1 договору підряду №Д/2021- 03-03 від 03.03.2021 підрядник (ТОВ «Екобудінвест Плюс») зобов'язується виконати за завданням замовника (ТОВ «Декада 2000») ремонтно-оздоблювальні роботи в м. Львів, вул. Замарстинівська, 122 (Аптека №45). Позивач стверджує, що для виконання робіт за вказаними договорами позивач залучив субпідрядника - ТОВ «Елемонт». Однак, у п. 1.1 ч. 1 договору субпідряду №Д/2021-03-12-2 від 12.03.2021, укладеного між ТОВ «Екобудінвест Плюс» та ТОВ «Елемонт» зазначено, що «субпідрядник зобов'язується виконати за завданням Підрядника ремонтно-оздоблювальні роботи у м. Львів, вул. Замарстинівська, 120 (Аптека 45)».
8.5. Посилаючись на висновки Верховного Суду, які на переконання податкового органу, не застосовані до спірних правовідносин, відповідач наголошує, що поза увагою суду апеляційної інстанції залишено:
- відсутність економічної доцільності здійснення таких господарських операцій, вартість виконаних позивачем робіт для замовників є нижчою, ніж вартість оплачених позивачем аналогічних робіт в аналогічному обсязі підрядникам;
- деякі договори із субпідрядниками та акти виконаних робіт укладені швидше, ніж договори та акти виконаних робіт із замовниками цих же робіт;
- одночасне виконання субпідрядниками великої кількості робіт в різних регіонах країни в значних обсягах;
- відсутність погодження замовниками залучення позивачем субпідрядників, тощо.
9. Позивач правом на подання відзиву не скористався, що не перешкоджає подальшому розгляду справи.
10. 04 лютого 2025 року справа №380/2589/22 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» зареєстроване як юридична особа управлінням державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради 24 червня 2011 року за № 14151020000025813, на час спірних правовідносин зареєстровано платником ПДВ відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 01 липня 2017 року № 200341954.
12. У період з 15 листопада 2021 року по 02 грудня 2021 року Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» стосовно дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2018 року по 30 вересня 2021 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 25 червня 2011 року по 30 вересня 2021 року.
13. За результатами проведеної перевірки складено акт від 09 грудня 2021 року № 23861/13-01-07-04/37776004, відповідно до висновків якого податковим органом установлено порушення позивачем підпунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, підпунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, всього у сумі 2 293 188 грн (за листопад 2019 року - вересень 2021 року) та завищено суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного (податкового) періоду за вересень 2021 року у сумі 308 024 грн.
14. Зокрема, податковий орган дійшов висновку, що операції між ТОВ «ЕКОБУДІНВЕСТ ПЛЮС» і його контрагентами не носили реального характеру, а лише документувалися для отримання позивачем податкових вигод. За висновками відповідача такі операції насправді не мали місця, а тому формування податкового кредиту за рахунок сум ПДВ, сплачених у ціні придбаних робіт і послуг, було безпідставним.
15. У акті перевірки відповідач зазначив, що позивач порушив:
1) п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.6 ст.198; п.200.1, п.200.4 ст. 200 ПК України, в результаті чого позивач за період з 01.01.2018 по 30.09.2021 занизив податок на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України, всього у сумі 2 293 188 грн.
Це порушення відповідач пов'язує з тим, що позивач мав безтоварні операції із контрагентами ТОВ «Астбуд», ТОВ «Терфілд Груп», ТОВ «Будкомред», ТОВ «Елемонт», ТОВ «Парк Резерв» та ТОВ «Хайтер».
2) п.п.164.2.17 «г» п.164.2, п.164.5 ст.164; п.167.1 ст.167; п.п.168.1.1 п.168.1 ст.168; п.171.2 ст.171; п.176.2 «а» ст.176 ПК України в результаті чого позивач не утримав та не перерахував податок на доходи фізичних осіб у сумі 13 817,83 грн.
Це порушення відповідач пов'язує з тим, що керівнику підприємства відшкодовувались кошти на заправку автомобіля у неробочі дні, однак робочий день за ці дні не фіксувався.
3) п.п.168.1.2, п.п.168.1.5 п.168.1 ст.168; п.176.2 ст.176; п.п.1.5, п.п.1.6 п.161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу в результаті чого позивач не утримав та не перерахував до бюджету військовий збір у сумі 944,22 грн.
Це порушення відповідач пов'язує з тим, що керівнику підприємства відшкодовувались кошти на заправку автомобіля у неробочі дні, однак робочий день за ці дні не фіксувався.
4) п.51.1 ст.51, п.176.2 «б» ст.176 ПК України, а саме не відображення в Податковому розрахунку за формою 1ДФ поворотної фінансової допомоги фізичних осіб за ознакою доходу « 153», допустив помилки у відображенні ідентифікаційних кодів фізичних осіб- підприємців та не відобразив виплати керівнику підприємства за заправку палива у вихідні та святкові дні за ознакою доходу « 126».
16. На підставі акта перевірки від 09 грудня 2021 року № 23861/13-01-07-04/37776004 податковим органом 30 грудня 2021 року прийняті податкові повідомлення-рішення, які є спірними у цій справі:
- форми «Р» № 28739/13-01-07-04, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2 866 485 грн, з них 2 293 188 грн за податковим зобов'язанням, 573 297 грн за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами);
- форми «В4» № 28740/13-01-07-04, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 308 024 грн.
17. Уважаючи зазначені податкові повідомлення-рішення протиправними, позивач звернувся до суду з позовом.
V. Оцінка Верховного Суду
18. Надаючи правову оцінку викладеним обставинам справи, Суд виходить з такого.
19. Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
20. Судове рішення суду апеляційної інстанції указаним вимогам відповідає, у зв'язку з наступним.
21. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
22. За змістом частини першої статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV), підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які у розумінні абзацу одинадцятого статті 1 цього Закону є документами, які містять відомості про господарську операцію та відповідно до частини другої статті 9 цього ж Закону повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської діяльності і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
23. У підпункті «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України зазначено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоодержувачу/орендарю.
24. Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», незалежно від дати накладення електронного підпису.
25. Підпунктом «а» пункту 198.1 статті 198 ПК України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
26. Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
27. За приписами абзацу 1 пункту 198.6 статті 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
28. Вирішуючи справи із застосуванням наведених правових норм, Верховний Суд у постановах від 28 жовтня 2020 року (справа №500/305/19), від 27 лютого 2020 року (справи №813/7081/14, №814/120/15), від 3 жовтня 2019 року (справа №813/4079/15), від 10 вересня 2019 року (справа №814/2412/17) визнав, що наслідки для податкового обліку створює фактичний рух активів за результатами здійснення господарських операцій, що є обов'язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами.
При цьому, норми податкового законодавства не ставлять у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певними постачальниками товару (робіт, послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (робіт, послуг) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків (покупець товарів (робіт, послуг)) не повинен зазнавати негативних наслідків, зокрема у вигляді позбавлення права на податковий кредит, за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.
29. Верховний Суд у цій справі, повертаючи її на новий розгляд, указав, що судові інстанції не надали належної оцінки доводам податкового органу стосовно особливостей доступу працівників ТОВ «Астбуд», ТОВ «Терфілд Груп», ТОВ «Будкомред», ТОВ «Елемонт», ТОВ «Хайтер» чи інших субпідрядних організацій на будівельні майданчики замовника та характеру цих робіт, яким об'єктивно обумовлено ряд вимог до виконавця. Також не з'ясовано судовими інстанціями яким чином здійснювалася передача матеріалів від позивача до зазначених в акті перевірки контрагентів, які саме матеріали були використані (їх кількість), які механізми та машини використовували контрагенти для виконання робіт на території замовників тощо.
30. Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, дійшов висновку про те, що первинні документи, надані позивачем на підтвердження дійсності господарських операцій, ураховуючи співвідношення вчинених господарських операцій з основним видом діяльності позивача та у сукупності зі встановленими обставинами господарських операцій, підтверджують формування показників податкової звітності та вказують на реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку.
31. Верховний Суд звертає увагу, що відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 07 липня 2022 року у справі №160/3364/19, про те, що визначальним для вирішення спорів про наявність податкових наслідків за результатами вчинення господарських операцій є дослідження сукупності обставин та первинних документів, які можуть як підтверджувати, так і спростовувати реальність господарських операцій. Самі по собі такі обставини, як-от: лише наявність вироку щодо контрагента платника податків; лише факт порушення кримінального провадження відносно контрагента та отримання під час таких свідчень особи щодо не прийняття участі у створенні і діяльності підприємства; лише податкова інформація щодо контрагентів по ланцюгу постачання; лише незначні помилки в оформленні первинних документів чи відсутність деяких із них - не є самостійними та достатніми підставами для висновку про нереальність господарських операцій. Водночас у сукупності з іншими обставинами справи наявність або відсутність таких документів чи обставин можуть свідчити на спростування або підтвердження позиції контролюючого органу.
32. Щодо господарських операцій позивача із ТОВ «Астбуд».
33. 16.10.2019 позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2019-1016, відповідно до якого субпідрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи в магазині у с. Сокільники, вул. Стрийська 30.
34. На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
-акт виконаних робіт від 05.12.2019 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із переобладнання магазину у с. Сокільники, вул. Стрийська 30;
-довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року, форми КБ-3
01.11.2019 позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2019-11-1, відповідно до якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи щодо переобладнання магазину у місті Шепетівка, вул. Миру, 30.
На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт від 05.12.2019 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із переобладнання магазину у м. Шепетівка, вул. Миру, 30
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року, форми КБ-3.
01.11.2019 позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № 31/10-11- 2019, відповідно до якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи по виконанню будівельних робіт із влаштування плитки в будинку в с. Паляниця, урочище Вишні 121а.
На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт від 05.12.2019 №1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт із влаштування плитки в будинку в с. Паляниця , урочище Вишні 121а ;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019р., форми КБ-3.
03.12.2019 позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2019-12-03-02, відповідно до якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи щодо реконструкції торгівельного павільйону в магазині по вулиці Дорошенка 30 у м. Львові
На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт від 27.12.2019 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції торгівельного павільйону по вул. Дорошенка 30 у м. Львові;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2019 року, форми КБ-3.
03.02.2020 позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-02-03-04, відповідно до якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи в будинку в с. Паляниця , урочище Вишні 121а.
На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт від 30.03.2020 №1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт в будинку в с. Паляниця , урочище Вишні 121а;
- акт виконаних робіт від 31.07.2020 №2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт в будинку в с. Паляниця, урочище Вишні 121а;
- акт виконаних робіт від 05.08.2020 №3, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги будівельні послуги із виконання будівельних робіт в будинку в с. Паляниця , урочище Вишні 121а;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за березень 2020 року форми КБ-3;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2020 року форми КБ-3;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020 року форми КБ-3.
35. 02.03.2020 позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-03-02, відповідно до якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи в будинку в урочищі Голоско «Садове товариство Промінь» (ділянки 3-7).
36. На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт від 31.07.2020 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт із оздоблення фасаду в будинку в урочищі Голоско «Садове товариство Промінь» ( ділянки 3-7);
- акт виконаних робіт від 21.08.2020 № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт по оздобленню фасаду в будинку в урочищі Голоско «Садове товариство Промінь» ( ділянки 3-7);
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за липень 2020 року форми КБ-3;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2020 року форми КБ-3.
01.06.2020 позивач (підрядник) та ТОВ «Астбуд» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2019-06-01, відповідно до якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи в магазині по вулиці Івана Франка17/1 у м. Львові.
На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт від 07.08.2020 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції продовольчого магазину по Івана Франка 17/1 у м. Львові;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за серпень 2019 року форми КБ-3.
Всього отримано будівельних послуг від ТОВ «АСТБУД » на загальну суму 4 075 000 грн., у т. ч. ПДВ 679 166,67 грн.
37. У зв'язку з наданням згаданих вище будівельних послуг, ТОВ «Астбуд» виписало та зареєстровало в ДПС в період з 26.11.2019 по 21.08.2020 податкові накладні № 67, 90, 29, 23, 21, 24, 55, 56, 295, 293, 294, 211, 1, 2, 54, 55, які позивач відобразив у відповідних розділах податкового кредиту Декларацій з ПДВ.
38. Окрім цього, позивач зазначив, що оплатив надані ТОВ «Астбуд» будівельні послуги згідно з платіжними інструкціями № 67, 70, 817, 829, 853, 881, 883, 901, 902, 905, 924, 951, 952, 953, 954, 955, 956, 959.
39. Суд апеляційної інстанції зазначив, що вказану обставину відповідач не заперечує, не покликається на відсутність оплати, як на підставу нереальності господарських операцій, тому апеляційний суд уважав факти оплати за надані послуги встановленими.
40. Суд також зауважив, що відповідач не заперечує факт виконання вказаних вище будівельних робіт, однак заперечує можливість їх виконання ТОВ «Астбуд», з огляду на те, що:
- позивач до перевірки не представив акти прийому-передачі матеріалів субпідряднику, у наданих для перевірки довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах виконаних робіт не зазначено кількість та вартість використаних ТМЦ;
- у ТОВ «Астбуд» відсутня достатня чисельності працівників, необхідних для здійснення задекларованих операцій;
-позивач не надав під час перевірки дозвільних документів щодо перебування працівників ТОВ «Астбуд» чи субпідрядних організацій на будівельному майданчику Замовника;
- у ТОВ «Астбуд» відсутні основні чи орендовані засоби, необхідні для здійснення задекларованих операцій;
- немає інформації про залучення до виконання робіт субпідрядних організацій чи третіх (сторонніх) осіб.
41. На спростування цих доводів відповідача платник податків зазначив, що здійснював оплату за загально-будівельні роботи, а матеріали не були предметом договірних відносин, тому не було потреби зазначати в складених документах, кількість та вартість використаних товарно-матеріальних цінностей, якщо це мало місце.
42. З цього приводу апеляційний суд звернув увагу на те, що відповідач не обґрунтував необхідність надання актів прийому передачі матеріалів субпідряднику, оскільки не вказав нормативно правового акту, яким передбачено обов'язок учасників господарських відносин оформляти вказані документи під час виконання (укладення) договору про надання послуг. Крім того, під час проведення перевірки відповідач зобов'язаний був, на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів виконаних робіт встановити, які саме матеріали, на думку відповідача, мали передаватись субпідряднику, а також кількість та вартість використаних, для надання відповідних послуг ТМЦ.
43. Отже апеляційний суд уважав, що вказівка на відсутність актів прийому-передачі матеріалів субпідряднику, та вказівка на відсутність інформації про кількість та вартість використаних ТМЦ, без зазначення конкретних матеріалів та ТМЦ, які податковий орган вважає не облікованими (не правильно облікованими) свідчить про неповноту проведеної перевірки, та необґрунтованість висновків податкового органу щодо обліку та руху матеріалів та ТМЦ. Відповідач не досліджував рух (облік) матеріалів та ТМЦ, у спосіб, встановлений законодавством, під час проведення перевірки, встановлення вказаних обставин виходить за межі предмету доказування у вказаній справі.
44. Крім того, апеляційний суд установив, що, відповідно до вищевказаних договорів, ТОВ «Астбуд» виконувало роботи щодо переобладнання, реконструкції будівель, оздоблення фасаду та виконання загально будівельних робіт.
45. Відповідач надав інформацію, що у ТОВ «Астбуд» кількість працівників у період листопад 2019 серпень 2020 року становила 8 чоловік (5 чоловіків та 3 жінки) та ставив під сумнів те, що вказана кількість працівників могла виконувати вищевказані будівельні роботи.
46. Однак, апеляційний суд уважав, що відповідач при оцінці реальності господарської операції не може посилатися на оціночні судження про те, що певна кількість осіб не може виконати певний обсяг господарських операцій.
47. Відповідач зазначав, що згідно з даними фінансового звіту станом на 31.12.2019 та на 30.09.2020 балансова вартість основних засобів ТОВ «Астбуд» становить 0 гривень, а при виконанні будівельних робіт задекларованих ТОВ «Астбуд» необхідна відповідна спеціалізована техніка.
48. Водночас, апеляційний суд, на підставі актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт установив, що спеціалізована будівельна техніка для їх виконання не використовувалась.
49. За наведених обставин Верховний Суд уважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Астбуд» є такими, що фактично відбулись, підтверджується первинними документами, які надані позивачем та складені з урахуванням специфіки будівельних робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.
50. Щодо господарських операцій позивача із ТОВ «Терфілд Груп».
51. 02.11.2020 позивач (замовник) та ТОВ «Терфілд Груп» (підрядник) уклали договір підряду № Д/2020-11-02, відповідно до якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи складу-площадки по вул. Городоцькій 280 у м. Львові.
52. На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт № 1 за грудень 2020 року, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт роботи складу - площадки по вул. Городоцькій 280 у м. Львові;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 року форми КБ-3.
04.12.2020 позивач (замовник) та ТОВ «Терфілд Груп» (підрядник) уклали договір підряду № Д/2020-12-04, відповідно до якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи будівництво складського приміщення - по вул. Городоцькій 280 у м. Львові.
На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт № 1 за грудень 2020 року, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівництва складського приміщення - по вул. Городоцькій 280 у м. Львові;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 року форми КБ-3.
53. У зв'язку з наданням згаданих вище будівельних послуг, які отримані позивачем, ТОВ «Терфілд Груп» виписало та зареєстровало в ДПС в період з 14.12.2020 по 29.12.2020 податкові накладні № 221, 222, 223, 224, 225, 226, які позивач відобразив у відповідних розділах податкового кредиту Декларацій з ПДВ.
54. Позивач зазначив, що будівельні послуги надані ТОВ «Терфілд Груп» позивач оплатив, згідно з платіжними інструкціями № 18 та 1572, що відповідач не заперечував, не покликався на відсутність оплати, як на підставу нереальності господарських операцій, тому апеляційний суд уважав факти оплати за надані послуги встановленими.
55. Відповідач не заперечує факт виконання вказаних вище будівельних робіт, однак заперечує можливість їх виконання ТОВ «Терфілд Груп», з огляду на те, що:
- позивач під час перевірки не надав акти прийому-передачі матеріалів підряднику та актів виконаних робіт;
- у ТОВ «Терфілд Груп» відсутня достатня чисельність працівників, необхідних для здійснення задекларованих операцій;
- позивач під час перевірки не надав дозвільні документи щодо перебування працівників ТОВ «Терфілд Груп» чи субпідрядних організацій на будівельному майданчику Замовника;
- у ТОВ «Терфілд Груп» відсутні основні та орендовані засоби, необхідні для здійснення задекларованих операцій;
- ТОВ «Терфілд Груп» не залучало до виконання робіт субпідрядні організації чи третіх (сторонніх) осіб.
56. На спростування цих доводів відповідача платник податків зазначив, що здійснював оплату за загально-будівельні роботи, а матеріали не були предметом договірних відносин. Відтак, не було потреби зазначати в складених документах, кількість та вартість використаних товарно-матеріальних цінностей, якщо це мало місце.
57. З цього приводу апеляційний суд звертав увагу на те, що відповідач не обґрунтував необхідність надання актів прийому передачі матеріалів субпідряднику, оскільки не вказав нормативно правового акту, яким передбачено обов'язок учасників господарських відносин оформляти вказані документи під час виконання (укладення) договору про надання послуг.
58. Апеляційний суд зауважив, що під час проведення перевірки, відповідач зобов'язаний був, на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів виконаних робіт встановити, які саме матеріали, на думку відповідача, мали передаватись субпідряднику, а також кількість та вартість використаних, для надання відповідних послуг ТМЦ.
59. Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що вказівка на відсутність актів прийому-передачі матеріалів субпідряднику, та вказівка на відсутність інформації про кількість та вартість використаних ТМЦ, без зазначення конкретних матеріалів та ТМЦ, які податковий орган уважає не облікованими (не правильно облікованими) свідчить про неповноту проведеної перевірки, та необґрунтованість висновків податкового органу щодо обліку та руху матеріалів та ТМЦ.
60. При цьому апеляційний суд звертав увагу на те, що так як відповідач не досліджував рух (облік) матеріалів та ТМЦ, у спосіб, встановлений законодавством, під час проведення перевірки, встановлення вказаних обставин виходить за межі предмету доказування у вказаній справі. Крім того, відповідно до вищевказаних договорів, ТОВ «Терфілд Груп» виконувало ремонтні роботи складу площадки з заміною покриття.
61. Відповідач зазначав, що у нього відсутня інформація про кількість працюючих та наявність власних основних засобів у ТОВ «Терфілд Груп», так як ТОВ «Терфілд Груп» не подало баланс (ф.1) та звіт 1ДФ за 2020 рік.
62. Водночас, апеляційний суд звертав увагу, що відповідач робить висновок, що ТОВ «Терфілд Груп» відсутні основні засоби та працівники, проте відсутність інформації про кількість працюючих та наявність власних основних засобів у ТОВ «Терфілд Груп» свідчить про податкове порушення щодо не подання звітності ТОВ «Терфілд Груп», а не про фактичну відсутність основних засобів та працівників. При цьому, відповідач не підтвердив доводи про відсутність у ТОВ «Терфілд Груп» основних засобів та працівників за результатами перевірки ТОВ «Терфілд Груп».
63. Апеляційний суд зазначав, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання по "ланцюгах" постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер і не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
64. З урахуванням наведеного Верховний Суд погоджується з судом апеляційної інстанції, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Терфілд Груп» є такими, що фактично відбулись, підтверджується первинними документами, які надані позивачем та складені з урахуванням специфіки будівельних робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.
65. Щодо господарських операцій позивача із ТОВ «Будкомред».
02.11.2020 позивач (підрядник) та ТОВ «Будкомред» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-11-02, відповідно до якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т. Шевченка 31 у м. Львові.
66. На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт від 28.12.2020 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т. Шевченка 31 у м. Львові;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за грудень 2020 року форми КБ-3.
67. У зв'язку з наданням згаданих вище будівельних послуг, ТОВ «Будкомред» виписало та зареєструвало в ДПС в період з 28.12.2020 по 13.01.2021 податкову накладну № 379.
68. Позивач зазначив, що оплату за надані ТОВ «Будкомред» будівельні послуги (роботи) здійснив на підставі платіжних інструкцій № 19, 342, 1636, що не заперечується відповідачем, який не покликався на відсутність оплати, як на підставу нереальності господарських операцій, тому апеляційний суд уважав факти оплати за надані послуги встановленими.
69. Відповідач не заперечує факт виконання вказаних вище будівельних робіт, однак заперечує можливість їх виконання ТОВ «Будкомред», з огляду на те, що:
- позивач до перевірки не представив акти прийому-передачі матеріалів субпідряднику, у наданих для перевірки довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах виконаних робіт не зазначено кількість та вартість використаних ТМЦ;
- у ТОВ «Будкомред» відсутня достатня чисельності працівників, необхідних для здійснення задекларованих операцій;
- позивач не надав під час перевірки дозвільних документів щодо перебування працівників ТОВ «Будкомред» чи субпідрядних організацій на будівельному майданчику Замовника;
- у ТОВ «Будкомред» відсутні основні чи орендовані засоби, необхідні для здійснення задекларованих операцій;
- немає інформації про залучення до виконання робіт субпідрядних організацій чи третіх (сторонніх) осіб.
70. На спростування цих доводів відповідача платник податків зазначив, що здійснював оплату за загально-будівельні роботи, а матеріали не були предметом договірних відносин, отже не було потреби зазначати в складених документах, кількість та вартість використаних товарно-матеріальних цінностей, якщо це мало місце.
71. З цього приводу апеляційний суд звертав увагу на те, що відповідач не обґрунтував необхідність надання актів прийому передачі матеріалів субпідряднику, оскільки не вказав нормативно правового акту, яким передбачено обов'язок учасників господарських відносин оформляти вказані документи під час виконання (укладення) договору про надання послуг.
72. Крім того, на переконання апеляційного суду, під час проведення перевірки, відповідач зобов'язаний був, на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів виконаних робіт встановити, які саме матеріали, на думку відповідача, мали передаватись субпідряднику, а також кількість та вартість використаних, для надання відповідних послуг ТМЦ.
73. Апеляційний суд уважав, що вказівка на відсутність актів прийому-передачі матеріалів субпідряднику та вказівка на відсутність інформації про кількість та вартість використаних ТМЦ, без зазначення конкретних матеріалів та ТМЦ, які податковий орган уважає не облікованими (не правильно облікованими) свідчить про неповноту проведеної перевірки, та необґрунтованість висновків податкового органу щодо обліку та руху матеріалів та ТМЦ. При цьому, відповідач не досліджував рух (облік) матеріалів та ТМЦ, у спосіб, встановлений законодавством, під час проведення перевірки, встановлення вказаних обставин виходить за межі предмету доказування у вказаній справі.
74. Крім того, апеляційний суд установив, що відповідно до вищевказаних договорів ТОВ «Будкомред» виконувало роботи щодо оздоблення фасаду.
75. Відповідач надав інформацію, що у ТОВ «Будкомред» кількість працівників у грудні 2020 року становила 13 чоловік (8 чоловіків та 5 жінок) та ставив під сумнів те, що вказана кількість працівників могла виконувати вищевказані будівельні роботи.
76. Апеляційний суд дійшов висновку, що відповідач при оцінці реальності господарської операції не може посилатися на оціночні судження про те, що певна кількість осіб не може виконати певний обсяг господарських операцій.
77. Відповідач зазначав, що згідно з даними фінансового звіту станом на 31.12.2019 балансова вартість основних засобів ТОВ «Будкомред» становить 0 гривень, а при виконанні будівельних робіт задекларованих ТОВ «Будкомред» необхідна відповідна спеціалізована техніка.
78. Водночас, апеляційний суд, на підставі актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт установив, що спеціалізована будівельна техніка для їх виконання не використовувалась.
79. Ураховуючи наведене вище, Верховний Суд уважає правильним висновок місцевого суду, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Будкомред» є такими, що фактично відбулись, підтверджуються первинними документами, які надані позивачем та складені з урахуванням специфіки будівельних робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.
80. Щодо господарських операцій позивача із ТОВ «Елемонт».
81. 02.02.2021 позивач (підрядник) та ТОВ «Елемонт» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2021-02-02, відповідно до якого субпідрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т. Шевченка 31 у м. Львові.
82. На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт від 31.05.2021 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т. Шевченка 31 у м. Львові;
- акт виконаних робіт від 31.05.2021 № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т. Шевченка 31 у м. Львові;
- акт виконаних робіт від 31.05.2021 № 3, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т. Шевченка 31 у м. Львові;
- акт виконаних робіт від 31.05.2021 № 4, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т. Шевченка 31 у м. Львові;
- акт виконаних робіт від 31.05.2021 № 5, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т. Шевченка 31 у м. Львові;
- акт виконаних робіт від 31.05.2021 № 6, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення по вул. Т. Шевченка 31 у м. Львові;
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2021 року форми КБ-3.
83. 02.04.2021 позивач (підрядник) та ТОВ «Елемонт» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2021-04-02, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи у приміщенні аптека у м. Радехів по вул. Львівській , 1.
На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт від 31.05.2021 року № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення у м. Радехів по вул. Львівській, 1;
- акт виконаних робіт від 31.05.2021 № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо реконструкції нежитлового приміщення у м. Радехів по вул. Львівській, 1;
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2021 року форми КБ-3.
84. 04.03.2021 позивач (підрядник) та ТОВ «Елемонт» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2021-03-04, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в будинку по вулиці Голубовича, 34 у м. Львові.
85. На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт від 31.05.2021 № 1 згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо оздоблення фасаду по вулиці Голубовича, 34 у м. Львові;
- акт виконаних робіт від 31.05.2021 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо оздоблення фасаду по вулиці Голубовича, 34 у м. Львові;
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2021 року форми КБ-3.
86. 12.03.2021 позивач (підрядник) та ТОВ «Елемонт» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2021-03-12-2, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в приміщенні аптеки у м. Львові по вул. Замарстинівській, 120.
87. На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт від 31.05.2021 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо оздоблення приміщення аптеки у м. Львові по вул. Замарстинівській, 120;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2021 року форми КБ-3.
88. 03.05.2021 позивач (підрядник) та ТОВ «Елемонт» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2021-05-03, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в приміщені магазину у м. Львові по вул. Замарстинівській, 120.
89. На підтвердження виконання цих робіт позивач надав:
- акт виконаних робіт від 31.05.2021 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання будівельних робіт щодо ремонту магазину у м. Львові по вул. Краківській, 23;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за травень 2021 року форми КБ-3.
90. У зв'язку з наданням згаданих вище будівельних послуг, ТОВ «Елемонт» виписало та зареєструвало в ДПС в період з 31.05.2021 по 14.06.2021 податкові накладні № 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68.
91. Позивач зазначив, що оплату за надані ТОВ «Елемонт» будівельні послуги (роботи) здійснив на підставі платіжних інструкцій № 1044, 1045. Вказану обставину відповідач не заперечує, не покликається на відсутність оплати, як на підставу нереальності господарських операцій, тому апеляційний суд вважає факти оплати за надані послуги встановленими.
92. Відповідач не заперечує факт виконання вказаних вище будівельних робіт, однак заперечує можливість їх виконання ТОВ «Елемонт», з огляду на те, що:
- позивач до перевірки не представив акти прийому-передачі матеріалів субпідряднику, у наданих для перевірки довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах виконаних робіт не зазначено кількість та вартість використаних ТМЦ;
- у ТОВ «Елемонт» відсутня достатня чисельність працівників, необхідних для здійснення задекларованих операцій;
- позивач не надав під час перевірки дозвільних документів щодо перебування працівників ТОВ «Елемонт» чи субпідрядних організацій на будівельному майданчику Замовника;
- у ТОВ «Елемонт» відсутні основні чи орендовані засоби, необхідні для здійснення задекларованих операцій;
- немає інформації про залучення до виконання робіт субпідрядних організацій чи третіх (сторонніх) осіб.
93. На спростування цих доводів відповідача платник податків зазначив, що здійснював оплату за загально-будівельні роботи, а матеріали не були предметом договірних відносин, тому не було потреби зазначати в складених документах, кількість та вартість використаних товарно-матеріальних цінностей, якщо це мало місце.
94. З цього приводу апеляційний суд звертав увагу на те, що відповідач не обґрунтував необхідність надання актів прийому передачі матеріалів субпідряднику, оскільки не вказав нормативно-правового акту, яким передбачено обов'язок учасників господарських відносин оформляти вказані документи під час виконання (укладення) договору про надання послуг. Крім того відповідач зобов'язаний був на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів виконаних робіт встановити, які саме матеріали, на думку відповідача, мали передаватись субпідряднику, а також кількість та вартість використаних, для надання відповідних послуг ТМЦ.
95. Отже апеляційний суд уважав, що вказівка на відсутність актів прийому-передачі матеріалів субпідряднику, та вказівка на відсутність інформації про кількість та вартість використаних ТМЦ, без зазначення конкретних матеріалів та ТМЦ, які податковий орган вважає не облікованими (не правильно облікованими) свідчить про неповноту проведеної перевірки, та необґрунтованість висновків податкового органу щодо обліку та руху матеріалів та ТМЦ.
96. При цьому апеляційний суд звернув увагу на те, що так як відповідач не досліджував рух (облік) матеріалів та ТМЦ, у спосіб, установлений законодавством, під час проведення перевірки, встановлення вказаних обставин виходить за межі предмету доказування у вказаній справі.
97. Крім того, апеляційний суд установив, що відповідно до вищевказаних договорів ТОВ «Елемонт» виконувало роботи щодо ремонтно-оздоблювальних робіт.
98. Відповідач надав інформацію, що у ТОВ «Елемонт» кількість працівників у грудні 2020 року становила 13 чоловік (8 чоловіків та 5 жінок), уважав, що вказана кількість працівників могла виконувати вищевказані будівельні роботи.
99. Однак, апеляційний суд уважав, що відповідач при оцінці реальності господарської операції не може посилатися на оціночні судження про те, що певна кількість осіб не може виконати певний обсяг господарських операцій.
100. Відповідач зазначав, що при виконанні будівельних робіт задекларованих ТОВ «Елемонт» необхідна відповідна спеціалізована техніка. Водночас, апеляційний суд, на підставі актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт встановив, що спеціалізована будівельна техніка для їх виконання не використовувалась.
101. Ураховуючи наведене вище, Верховний Суд погоджується з судом апеляційної інстанції, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Елемонт» є такими, що фактично відбулись, підтверджується первинними документами, які надані позивачем та складені з урахуванням специфіки будівельних робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.
102. Щодо господарських операцій позивача із ТОВ «Парк Резерв».
103. 01.12.2020 позивач (замовник) та ТОВ «Парк Резерв» (виконавець) уклали договір Договору технічного обслуговування автомобілів, відповідно до якого виконавець зобов'язується виконати комплекс робіт із технічного обслуговування автомобіля.
104. На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав заказ-наряд від 14.12.2020 та від 30.12.2020 щодо виконання технічного обслуговування автомобілів.
105. 01.12.2020 позивач (покупець) та ТОВ «Парк Резерв» (продавець) уклали договір купівлі - продажу автонавантажувачаS750 у ТОВ «Парк Резерв».
106. На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:
- рахунок-фактуру від 24.12.2020 № РФ 24/12-1 на оплату вартості автонавантажувача;
- акт прийому-передачі транспортного засобу від 18.08.2021.
107. За результатами здійснення цих господарських операцій ТзОВ «Парк Резерв» виписало та зареєструвало в ДПС в період з 14.12.2020 по 12.01.2021 податкові накладні № 260, 261, 262, 661, 662.
108. Відповідач заперечує можливість виконання ТОВ «ПАРК Резерв» господарських операцій щодо продажу запчастин в асортименті та послуги із ремонту автомобілів (коробка передач, рейка рульова, ричаг, балка, турбіна, акумулятор, кардан, блок управління двигуна, насос бензобаку, редуктор, пальник, колодки гальмівні, АКПП, радіатор, батарея, двигун в зборі, інші запчастини, та ремонтні роботи), з огляду на те, що:
- ТОВ «Парк Резерв» для свої господарської діяльності не придбавало товари: запчастини в асортименті та послуги із ремонту автомобілів (коробка передач, рейка рульова, ричаг, балка, турбіна, акумулятор, кардан, блок управління двигуна, насос бензобаку, редуктор, пальник, колодки гальмівні, АКПП, радіатор, батарея, двигун в зборі, інші запчастини).
- балансова вартість основних засобів ТОВ «Парк Резерв» станом на 31.12.2020 становить 0 гривень, тому ТОВ «Парк Резерв» не могло надавати ремонтні послуги транспортних засобів позивача.
109. Апеляційний суд зауважив, що податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб'єкта господарювання за "ланцюгами" постачання, а також податкова інформація надана іншими контролюючими органами, в тому числі і складена з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер і не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.
110. Водночас, апеляційний суд зазначав, що відповідач перевірку господарської діяльності ТОВ «Парк Резерв» не проводив, а тому первинні документи господарської діяльності не досліджував.
111. На основі наведених обставин апеляційний суд уважав, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Парк Резерв» є такими, що фактично відбулись, що підтверджується первинними документами, які надані позивачем та складені з урахуванням специфіки робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.
112. Щодо господарських операції позивача із ТОВ «Хайтер».
113. 27.02.2020 позивач (підрядник) та ТОВ «Хайтер» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-02-27-2, відповідно до якого субпідрядник зобов'язується виконати будівельні роботи в приміщенні будинку у м. Львові по вул. Стрийській, 108.
114. На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:
- акт виконаних робіт від 15.09.2020 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання ремонтно-оздоблювальних робіт у приміщенні будинку у м. Львові по вул. Стрийській, 108;
- акту виконаних робіт від 15.09.2020 № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання ремонтно-оздоблювальних робіт у приміщенні будинку у м. Львові по вул. Стрийській, 108;
- акту виконаних робіт від 15.09.2020 № 3, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги із виконання ремонтно-оздоблювальних робіт у приміщенні будинку у м. Львові по вул. Стрийській, 108.
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020 року форми КБ-3.
115. 02.03.2020 позивач (підрядник) та ТОВ «Хайтер» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-03-02-2, відповідно до якого підрядник зобов'язувався виконати будівельні роботи щодо оздоблення фасаду в приміщенні будинку в урочищі Голоско, «Садового товариства Промінь Голоско».
116. На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:
- акт виконаних робіт від 15.09.2020 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо оздоблення фасаду у приміщенні будинку «Садового товариства Промінь Голоско»;
- акт виконаних робіт від 15.09.2020 № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо оздоблення фасаду у приміщенні будинку «Садового товариства Промінь Голоско»;
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020 форми КБ-3
117. 01.06.2020 позивач (підрядник) та ТОВ «Хайтер» (субпідрядник) уклали договір субпідряду №Д/2020-06-01, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи щодо реконструкції магазину у м. Львові по вул. Івана Франка 17/1.
118. На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:
- акт виконаних робіт від 15.09.2020 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції магазину у м. Львові по вул. Івана Франка 17/1;
- акт виконаних робіт від 15.09.2020 № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції магазину у м. Львові по вул. Івана Франка 17/1;
- акт виконаних робіт від 15.09.2020 № 3, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції магазину у м. Львові по вул. Івана Франка 17/1;
119. 15.06.2020 позивач (підрядник) та ТОВ «Хайтер» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-06-15-2, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи щодо реконструкції магазину у м. Львові по вул. Червоної Калини, 102.
120. На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:
- акт виконаних робіт від 15.09.2020 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції магазину у м. Львові по Червоної Калини, 102;
- акт виконаних робіт від 15.09.2020 № 2, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції магазину у м. Львові по Червоної Калини, 102;
- довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020 року форми КБ-3.
22.07.2020 позивач (підрядник) та ТОВ «Хайтер» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-07-22-2, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи щодо реконструкції магазину у м. Ковель, бульвар Лесі Українки, 7.
121. На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:
- акт виконаних робіт від 15.09.2020 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо реконструкції магазину у м. Ковель, бульвар Лесі Українки, 7;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020 року форми КБ-3
122. 17.06.2020 позивач (підрядник) та ТОВ «Хайтер» (субпідрядник) уклали договір субпідряду № Д/2020-06-17-2, відповідно до якого підрядник зобов'язується виконати будівельні роботи у приміщенні будинку «Садового товариства Промінь Голоско» (ділянка 3-7) у м. Львові.
123. На підтвердження виконання цієї господарської операції позивач надав:
- акт виконаних робіт від 15.09.2020 № 1, згідно з яким позивач прийняв будівельні послуги щодо виконання будівельних робіт у приміщенні будинку «Садового товариства Промінь Голоско» у м. Львові;
- довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат за вересень 2020 року форми КБ-3.
124. За результатами виконання вказаних господарських операцій ТОВ «Хайтер» склало податкові накладні № 1000, 1001, 1004, 1005, 1008, 1010, 1012, 1014, 1015, 1016, 1019, 1020, які зареєструвало в ЄРПН.
125. Позивач зазначив, що оплату наданих ТОВ «Хайтер» послуг здійснив на підставі платіжних інструкцій № 1017, 1018, 1019, 1020, 1021, 1022, 1023, 1029, 1030, 1031, 1032, 1033.
126. Указану обставину відповідач не заперечував, не покликався на відсутність оплати, як на підставу нереальності господарських операцій, тому апеляційний суд вважає факти оплати за надані послуги встановленими.
127. Відповідач не заперечує факт виконання вказаних вище будівельних робіт, однак заперечував можливість їх виконання ТОВ «Хайтер», з огляду на те, що:
- позивач до перевірки не представив акти прийому-передачі матеріалів субпідряднику, у наданих для перевірки довідках про вартість виконаних будівельних робіт та актах виконаних робіт не зазначено кількість та вартість використаних ТМЦ;
- у ТОВ «Хайтер» відсутня достатня чисельність працівників, необхідних для здійснення задекларованих операцій;
- позивач не надав під час перевірки дозвільних документів щодо перебування працівників ТОВ «Хайтер» чи субпідрядних організацій на будівельному майданчику Замовника;
- у ТОВ «Хайтер» відсутні основні чи орендовані засоби, необхідні для здійснення задекларованих операцій;
- немає інформації про залучення до виконання робіт субпідрядних організацій чи третіх (сторонніх) осіб.
128. На спростування цих доводів відповідача платник податків зазначив, що здійснював оплату за загально-будівельні роботи, а матеріали не були предметом договірних відносин, отже не було потреби зазначати в складених документах, кількість та вартість використаних товарно-матеріальних цінностей, якщо це мало місце.
129. З цього приводу апеляційний суд звертав увагу на те, що відповідач не обґрунтував необхідність надання актів прийому передачі матеріалів субпідряднику, оскільки не вказав нормативно правового акту, яким передбачено обов'язок учасників господарських відносин оформляти вказані документи під час виконання (укладення) договору про надання послуг.
130. Крім того, на переконання апеляційного суду, під час проведення перевірки, відповідач зобов'язаний був, на підставі довідок про вартість виконаних будівельних робіт та актів виконаних робіт встановити, які саме матеріали, на думку відповідача, мали передаватись субпідряднику, а також кількість та вартість використаних, для надання відповідних послуг ТМЦ.
131. Указаних обставин відповідач не встановив, що виключає можливість покликатись на ці обставини, обґрунтовуючи правомірність спірних податкових повідомлень рішень.
132. Таким чином, апеляційний суд уважав, що вказівка на відсутність актів прийому-передачі матеріалів субпідряднику, та вказівка на відсутність інформації про кількість та вартість використаних ТМЦ, без зазначення конкретних матеріалів та ТМЦ, які податковий орган вважає не облікованими (не правильно облікованими) свідчить про неповноту проведеної перевірки, та необґрунтованість висновків податкового органу щодо обліку та руху матеріалів та ТМЦ.
133. При цьому апеляційний суд звертав увагу на те, що так як відповідач не досліджував рух (облік) матеріалів та ТМЦ, у спосіб, встановлений законодавством, під час проведення перевірки, встановлення вказаних обставин виходить за межі предмету доказування у вказаній справі.
134. Крім того, апеляційний суд встановив, що відповідно до вищевказаних договорів ТОВ «Хайтер» виконувало ремонтно-оздоблювальні роботи.
135. Відповідач надав інформацію, що у ТОВ «Хайтер» кількість працівників у грудні 2020 року становила 6 чоловік (4 чоловіка та 2 жінки), що відповідач ставив під сумнів, оскільки вказана кількість працівників могла виконувати вищевказані будівельні роботи.
136. Однак, апеляційний суд уважав, що відповідач при оцінці реальності господарської операції не може посилатися на оціночні судження про те, що певна кількість осіб не може виконати певний обсяг господарських операцій. Отже, на переконання апеляційного суду вищевказані доводи відповідача є необґрунтованими.
137. Відповідач зазначає, що при виконанні будівельних робіт задекларованих ТОВ «Хайтер» необхідна спеціалізована техніка.
138. Водночас, апеляційний суд на підставі актів виконаних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт установив, що спеціалізована будівельна техніка для їх виконання не використовувалась.
139. З урахуванням наведеного вище, Верховний Суд уважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що господарські операції між позивачем та ТОВ «Хайтер» є такими, що фактично відбулись, що підтверджується первинними документами, які надані позивачем та складені з урахуванням специфіки будівельних робіт, часу їх виконання, матеріальних ресурсів необхідних для їх виконання.
140. Апеляційний суд також зазначив, що інші обставини, які стосуються господарських операцій позивача із ТОВ «Астбуд», ТОВ «Терфілд Груп», ТОВ «Будкомред», ТОВ «Елемонт», ТОВ «Парк Резерв» та ТОВ «Хайтер» не були предметом перевірки відповідача, не стали підставою для прийняття спірних податкових рішень, а тому не оцінюються апеляційним судом у межах розгляду цієї справи.
141. Отже, Верховний Суд за підсумком наведеного вище вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
142. Фактично доводи щодо підстав касаційного оскарження стосуються переоцінки доказів, тобто відповідач не згодний з оцінкою доказів судами попередніх інстанцій, про що свідчить зміст касаційної скарги. Разом з тим, відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
143. У контексті оцінки доводів касаційної скарги Верховний Суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
144. З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, Верховний Суд вважає, що ключові аргументи касаційної скарги отримали достатню оцінку.
145. Щодо посилань відповідача на постанови Верховного Суду, які на його думку не застосовано судом апеляційної інстанції, слід зазначити, що правова позиція, висловлена у судових рішеннях, не суперечить висновкам суду апеляційної інстанції, зробленим у цій справі. Висновки у кожній із цих справ здійснені за результатами оцінки доказів, які підтверджують обставини, пов'язані з правами та обов'язками учасників справи. У кожних окремих правовідносинах при застосуванні судом одних й тих самих норм права в залежності від фактичних обставин справи, оцінки судами доказів або відсутності певних доказів, висновки судів можуть бути відмінними від тих, що здійснені судом у даній справи, проте це не свідчить про неправильне застосування норми матеріального права, а вказує на відмінність фактичних обставин та доказової бази.
146. Ураховуючи викладене, Верховний Суд констатує, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким надана належна юридична оцінка із правильним застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а підстави, наведені скаржником для касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, не є такими, що відповідають вимогам пунктів 1, 4 частини 4 статті 328 КАС України.
147. Відповідно до частини третьої статті 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
148. Ураховуючи наведене, касаційна скарга ГУ ДПС у Львівській області не підлягає задоволенню.
VI. Судові витрати
149. З огляду на результат касаційного розгляду судові витрати розподілу не підлягають.
150. Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області - залишити без задоволення.
2. Постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 листопада 2024 року у справі №380/2589/22 - залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий О. О. Шишов
Судді Н. Є. Блажівська
М. М. Яковенко