Справа № 353/859/25
Провадження № 2-о/353/59/25
09 жовтня 2025 рокум.Тлумач
Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Луковкіна У.Ю., ознайомившись з матеріалами за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною,-
08.10.2025 року ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, звернувся в суд із клопотанням про продовження строку дії рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12.10.2023 року про визнання ОСОБА_2 недієздатною та про призначення ОСОБА_1 її опікуном.
Згідно вимог ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Вимоги до клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною встановлені ч. 7, ч. 8 ст. 300 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно до яких клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною шостою цієї статті. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи.
Тобто, до клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною повинен бути долучений висновок судово-психіатричної експертизи.
Однак, висновок судово-психіатричної експертизи про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, до клопотання не долучений, натомість заявник просить суд призначити відповідну експертизу, що не відповідає вимогам ч. 8 ст. 300 ЦПК України.
Звертаю увагу заявника на те, що заява про визнання особи недієздатною, порядок подання і вимоги до якої врегульовані ст. ст. 295-297 ЦПК України, не є тотожною клопотанню про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, порядок подання і вимоги до якої врегульовані частинами 6-9 ст. 300 ЦПК України.
Заявник помилково ототожнює заяву про визнання особи недієздатною, порядок подання і вимоги до якої врегульовані ст. ст. 295-297 ЦПК України, та клопотання про продовження строку дії рішення суду про визнання особи недієздатною, порядок подання і вимоги до якої врегульовані частинами 6-9 ст. 300 ЦПК України. Законом прямо передбачені відмінні одна від одної вимоги до кожної із вказаних заяв (клопотання), а також відмінні одні від одних процесуальні обов'язки заявника при поданні вказаних заяв до суду.
Зокрема, в рамках вирішення клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною суд не вирішує питання про призначення судово-психіатричної експертизи, проте саме клопотання повинно містити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, підтверджені відповідним висновком судово-психіатричної експертизи (вимоги частин 7, 8 ст. 300 ЦПК України).
Отже, в порушення вищевказаних вимог, заявник не долучив до клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною висновок судово-психіатричної експертизи.
Також долучена до матеріалів справи ксерокопія виписки хворого денного стаціонару № 104/24 від 20.09.2024 року свідчить про стан здоров'я ОСОБА_2 станом на 20.09.2024 року, тоді як заявник звернувся до суду з клопотанням 08.10.2025 року, що позбавляє суд можливості визначити обставини, що свідчать про продовження хронічного, стійкого психічного розладу, внаслідок чого особа продовжує не усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, станом на день звернення заявника до суду. До цього ж даний доказ, в порушення ч. 5 ст. 95 ЦПК України, не завірений належним чином у встановленому законом порядку, а саме підписом заявника або уповноваженого представника заявника із зазначенням дати такого засвідчення, а є звичайною ксерокопією.
Крім цього згідно з п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.
Відповідно до ст. 41 ЦК України, правовими наслідками визнання особи недієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно будь-якого правочину. Такі дії від імені недієздатної особи вчиняє її опікун.
Отже призначення опікуна у разі визнання особи недієздатною є обов'язком суду за умови наявності відповідного подання органу опіки та піклування, оскільки в такому випадку у повному обсязі досягається мета цивільного судочинства захист порушених, невизнаних, або оспорюваних прав особи, а в даному конкретному випадку - забезпечення повноцінного здійснення своїх прав недієздатною особою.
Порядок встановлення опіки над особою, яка визнана судом недієздатною, виконання опікуном своїх обов'язків та звільнення від повноважень опікуна визначений гл. 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року N 34/166/131/88 (далі - Правила).
Згідно ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил, опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров'я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов'язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.
Положеннями статті 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника.
Згідно ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд вирішує питання щодо призначення над недієздатною особою піклувальника або опікуна не інакше, як за поданням органу опіки та піклування. Тобто, нормами законодавства передбачено чіткий порядок призначення над недієздатними особами опіки, а саме - за поданням відповідного органу.
Однак до клопотання не додано подання органу опіки та піклування про можливість заявника надалі бути опікуном над недієздатною фізичною особою, а також доказів того, що заявник звертався з приводу цього питання до органу опіки та піклування.
Також відповідно до ч. 6 ст. 300 ЦПК України строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років.
Суд зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії в порядку, встановленому статтею 299 цього Кодексу (ч. 9 ст. 300 ЦПК України).
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).
Учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки (пункт 6 частини другої статті 43 ЦПК України).
Строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом (стаття 120 ЦПК України).
Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (стаття 123 ЦПК України).
За приписами ст. 127 ЦПК України суд зазаявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Зі змісту наведених норм слідує, що за заявою учасника може бути продовжений тільки строк, який встановлений судом і який не сплив на час звернення учасника справи із заявою. Процесуальний строк може бути продовжений також з ініціативи суду.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 03 грудня 2018 року у справі № 904/5995/16.
За обставинами даної справи, рішення Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12.10.2023 року, яким визнано ОСОБА_2 недієздатною, встановлено над нею опіку та призначено опікуна, визначено строк дії судового рішення про визнання фізичної особи недієздатною - два роки, а саме 12.10.2025 року включно.
При цьому, як вже зазначалось вище, клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п'ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного ч. 6 ст. 300 ЦПК України.
Оскільки клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною було подане ОСОБА_1 - 08.10.2025 року, тобто за п'ять днів до закінчення строку встановленого рішенням суду, будь-якого клопотання з приводу необхідності поновлення пропущеного процесуального строк з поважних причин заявником суду не надано, відповідно в суду відсутня процесуальна можливість вирішення питання щодо продовження встановленого судом процесуального строку в порядку визначеному ч. 7-9 ст. 300 ЦПК України, тобто до закінчення строку дії рішення суду - 12.10.2025 року.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до змісту ст. 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду.
Враховуючи вищенаведене, суд позбавлений можливості постановити будь-яке рішення по справі за наявними матеріалами, а саме без висновку судово-психіатричної експертизи та подання органу опіки та піклування, а також розглянути клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною до закінчення строку його дії, оскільки заявник звернувся до суду з таким клопотанням поза межами процесуального строку.
Згідно ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Таким чином клопотання не відповідає вимогам передбаченим цивільно-процесуальним законодавством, а тому підлягає залишенню без руху в порядку ч.ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України, з наданням заявнику строку необхідного для усунення вищенаведених недоліків.
Керуючись ст.ст. 10, 185, 260, 293, 294, 297, 299, 300 ЦПК України, суддя,-
Клопотання ОСОБА_1 , заінтересована особа: виконавчий комітет Тлумацької міської ради Івано-Франківського району Івано-Франківської області, про продовження строку дії рішення суду про визнання фізичної особи недієздатною - залишити без руху.
Надати заявнику, з часу отримання копії ухвали, п'ятиденний строк, для усунення недоліків.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
СуддяУ. Ю. ЛУКОВКІНА