Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/4147/25
Провадження № 2/279/1886/25
08 жовтня 2025 року м. Коростень
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області у складі судді Івашкевич О.Г., з секретарем судового засідання Маковською Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу № 279/4147/25 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія " Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Коростенського міськрайонного суду Житомирської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів", в інтересах якого діє представник Дараган Ю.О., до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позову зазначає, що 12 липня 2024 року між ТОВ “Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13947-07/2024.
Кредитний договір підписано електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора, надісланим на номер мобільного телефону, який зазначений в п. 8 кредитного договору, реквізити та підписи сторін.
Відповідно до п.п. 1.6. п.1 кредитного договору кошти кредиту надаються ТОВ “Аванс Кредит» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту. Кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ “Аванс Кредит» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 1.6. п.1 Кредитного договору.
Підписанням кредитного договору відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма умовами правил надання грошових коштів у позику, у тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ “Аванс Кредит», які розміщені на веб-сайті товариства.
Приймаючи умови кредитного договору відповідач підтвердила, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
24.12.2024 між ТОВ “Аванс Кредит» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» укладено договір факторингу №24122024, у відповідності до умов якого ТОВ “Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ “ФК “ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ “ФК “ЄАПБ» приймає належні ТОВ “Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 24.12.2024 року до договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 23985 грн., з яких: 8200 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11685 грн. - сума заборгованості за відсотками та 4100 - сума заборгованості за штрафними санкціями.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 24.12.2024 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ “ФК “ЄАПБ» , ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ “ФК “ЄАПБ» за кредитним договором № 13947-07/2024 в розмірі 23985 грн.
17 липня 2024 року між ТОВ “Авентус Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8091830. Кредитний договір підписано електронним підписом відповідача, що відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора надісланим на номер мобільного телефону, який зазначений п.10 кредитного договору, адреса, реквізити та підпис сторін.
Відповідно до п.п. 2.1. п.2 кредитного договору, кошти кредиту надаються ТОВ “Авентус Україна» у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки, реквізити якої надані відповідачем первісному кредитору з метою отримання кредиту.
Згідно з п.п. 2.4. п.2 кредитного договору, кредит вважається наданим в день перерахування ТОВ “Авентус Україна» суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п.п. 2.1. п.2 кредитного договору. Підписанням кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами правил надання коштів у позику в тому числі й на умовах фінансового кредиту ТОВ “Авентус Україна» (п.п. 9.8 Кредитного договору), які розміщені на сайті creditplus.ua.
Приймаючи умови кредитного договору, відповідач підтвердила, що вона повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватися цих правил. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
28.03.2025 між ТОВ “Авентус Україна» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28032025, у відповідності до умов якого ТОВ “Авентус Україна» передає (відступає) ТОВ “ФК “ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ТОВ “ФК “ЄАПБ» приймає належні ТОВ “Авентус Україна» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників від 28.03.2025 до договору факторингу № 28032025 від 28.03.2025 року ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 22823,24 грн., з яких: 4999 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8774,24 грн. - сума заборгованості за відсотками та 9050 грн. - сума заборгованості за за пенею, штрафам.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, а саме з 28.03.2025 року позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконала свого зобов'язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ “ФК “ЄАПБ» , ні на рахунки попереднього кредитора.
Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ “ФК “ЄАПБ» за кредитним договором № 8091830 в розмірі 22823,24 грн.
Оскільки відповідач належним чинном не виконує свої зобов'язання за кредитними договорами з повернення отриманих сум кредиту та нарахованих відсотків, грошові кошти не повертає, позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитними договорами загальною сумою 46808,24 грн., а також стягнути понесені судові витрати.
Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11.07.2025 року відкрито провадження у цивільній справі. Справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено Відповідачу строк для подачі відзиву на позов, подання письмових та електронних доказів щодо заперечення проти позову.
Відповідач належним чином повідомлялася про розгляд справи, шляхом неодноразового направлення копії ухвали про відкриття провадження у справі за місцем реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на сайті судової влади. У встановлений строк правом подачі відзиву на позов не скористалася, будь яких заяв, клопотань, що стосуються розгляду справи до суду не подала.
До суду повернулися поштові відправлення з довідками про причини повернення(досилання) з відмітками про невручення рекомендованих листів у зв'язку з відсутністю адресата за вказаною адресою.
Відповідно до позиції Верховного Суду у справі № 755/17944/18 від 10.05.2023 довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв'язку "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до суду не надходили.
Відповідно до ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами справи.
Розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у відповідності із ч. 5,8 ст. 279 ЦПК України за наявними у справі матеріалами.
Зважаючи на те, що справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні правовідносини в сфері кредитування.
12 липня 2024 року між ТОВ “Аванс Кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №13947-07/2024. Зазначений кредитний договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання нею одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження нею умов кредитування.
Відповідно до умов укладеного договору №13947-07/2024 від 12.07.2024 року ТОВ “Аванс Кредит» на умовах строковості, зворотності, платності надало відповідачу кредит у розмірі 8200 гривень, строком 120 днів, з 1,50 % денною процентною ставкою, що застосовується в межах строку кредитування, а відповідач зобов'язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим договором. Термін (дата) погашення кредиту і сплати комісії з надання кредиту та процентів за користування кредитом 08.11.2024 року.
Укладаючи договір сторони також узгодили, що за користування кредитом ТОВ “Аванс Кредит» нараховуються виключно проценти. Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюватимуться згідно з графіком платежів, який є невід'ємною частиною цього договору. Сторони погодили, що клієнт має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або кінцевого строку виплати кредиту, установлених договором, на підставі поданого до товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Ініціювання споживачем продовження (лонгації, пролонгації) строку кредитування/строку договору відбувається без змін умов попередньо укладеного договору в бік погіршення для споживача (п.1,3., 3.1, Договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Аванс Кредит" зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши, шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок, відповідачу кредитні кошти.
Відповідач кредитні кошти отримала, що підтверджується інформаційною довідкою ТОВ "Універсальні платіжні рішення" про успішне перерахування 12.07.2024 року коштів на платіжну картку клієна, маска картки НОМЕР_1 в сумі 8200 грн. (номер транзакції в системі iPay.ua : 450632830). Вказана платіжна картка зазначена відповідачем у договорі про надання фінансового кредиту.
Відповідач кредитними коштами скористалася, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 24.12.2024 року, згідно розрахунку заборгованості, становить 23985 грн., з яких: 8200 грн. - сума заборгованості за кредитом та 15785 грн. - сума заборгованості за відсотками.
24.12.2024 між ТОВ “Аванс Кредит» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24122024, у відповідності до умов якого ТОВ “Аванс Кредит» передає (відступає) ТОВ “ФК “ЄАПБ» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ “ФК “ЄАПБ» приймає належні ТОВ “Аванс Кредит» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 24.12.2024 до договору факторингу № 24122024 від 24.12.2024 року ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №13947-07/2024 від 12.07.2024 року в сумі 23985 грн., з яких: 8200 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 11685 грн. - сума заборгованості за відсотками та 4100 грн. - сума заборгованості за штрафними санкціями.
Таким чином, "ФК "ЄАПБ" має право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №13947-07/2024 від 12.07.2024 року.
Позивач ТОВ "ФК "ЄАПБ", до якого за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, суму заборгованості не змінював, що підтверджується детальним розрахунком заборгованості первісного кредитора (кредитодавця ТОВ "Аванс Кредит") за кредитним договором №13947-07/2024 від 12.07.2024 року, згідно якого вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося в межах періоду строку дії кредитного договору.
17.07.2024 року між ТОВ "Авентус Україна" та ОСОБА_1 за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ "Авентус Україна" було укладено Договір № 8091830 про надання споживчого кредиту. Відповідно до умов укладеного договору ТОВ "Авентус Україна" надало відповідачу кредит у розмірі 5000 гривень, строком на 360 днів, з періодичністю платежів зі сплати процентів кожні 30 днів, шляхом його переказу на картковий рахунок.
Сторони погодили 1,50 % стандартну денну процентну ставку, яка застосовується в межах строку кредитування та можливість застосування 0,01 % зниженої денної процентної ставки у випадку якщо споживачем (відповідачем) до 16.08.2024 року або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.
Сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно з Графіком платежів (п.5.1 Договору).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Авентус Україна" зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі, надавши шляхом безготівкового переказу на поточний (картковий) рахунок відповідачу кредитні кошти.
Відповідач кредитні кошти отримав, що підтверджується інформаційним листом ТОВ "Пейтек" щодо успішного перерахування коштів на платіжну картку, маска картки № НОМЕР_1 за ініціативою ТОВ "Авентус Україна" в сумі 5000 грн. Вказана платіжна картка зазначена відповідачем у договорі про надання фінансового кредиту.
Відповідач кредитними коштами скористалася, свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого виникла заборгованість, яка станом на 27.03.2025 року, згідно розрахунку заборгованості (картки обліку Договору), становить 22823,24 грн., з яких: 4999 грн. - сума заборгованості за кредитом, 8773,24 грн. (за стандартною % ставкою) та 15 грн. (за зниженою % ставкою) - сума заборгованості за відсотками та 9050 грн. - сума заборгованості за штрафом.
28.03.2025 між ТОВ “Авентус Україна» та ТОВ “ФК “ЄАПБ» укладено договір факторингу № 28032025, у відповідності до умов якого ТОВ “ФК “ЄАПБ» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ “Авентус Україна» (ціна продажу) за плату, а ТОВ “Авентус Україна» відступити ТОВ “ФК “ЄАПБ» право грошової вимоги, строк виконанння зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ “Авентус Україна».
Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно додатку №1 та є невід'ємною частиною Договору.
Перехід від ТОВ “Авентус Україна» до ТОВ “ФК “ЄАПБ» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому - передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого ТОВ “ФК “ЄАПБ» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підтверджений сторонами та скріплений їх печатками акт прийому-передачі реєстру Боржників підтверджує факт переходу від ТОВ “Авентус Україна» до ТОВ “ФК “ЄАПБ» права вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього Договору.
Відповідно до реєстру боржників №1 від 28.03.2025 до договору факторингу № 28032025 від 28.03.2025 року ТОВ “ФК “ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №8091830 від 17.07.2024 року в сумі 22823,24 грн., з яких: 4999 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 8774,24 грн. - сума заборгованості за відсотками та 9050 грн. - сума заборгованості за за пенею, штрафам. Даний факт також підтверджується Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 28032025 від 28.03.2025 року.
Таким чином, "ФК "ЄАПБ" має право грошової вимоги до відповідача за договором №8091830 про надання споживчого кредиту від 17.07.2024 року.
Позивач ТОВ "ФК "ЄАПБ", до якого за договором факторингу перейшло право грошової вимоги до відповідача, суму заборгованості не змінював, що підтверджується детальним розрахунку заборгованості (картки обліку Договору) первісного кредитора (кредитодавця ТОВ “Авентус Україна») за договором №8091830 від 17.07.2024 року, згідно якого вбачається, що нарахування відсотків здійснювалося в межах періоду строку дії кредитного договору.
Отже, ТОВ "ФК "ЄАПБ" є належним позивачем у справі.
Факт укладення зазначених кредитних договорів та отримання кредитних коштів відповідачем не заперечується. Правильність нарахувань розміру заборгованості на час розгляду справи, судом перевірена, відповідачем не оспорена та не спростована. Відповідач також не була позбавлений можливості надати свій розрахунок заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до частини 1 статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст.11 ЦК України).
Згідно зі частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
В матеріалах справи відсутні докази того, що наведені умови договорів, їх форма і порядок укладання суперечать положенням ЦК України, або іншим актам цивільного законодавства, а також, що волевиявлення відповідача було обмеженим і не відповідало його внутрішній волі. Викладені істотні умови, права і обовязки сторін, зокрема, способи та терміни погашення кредиту погоджені сторонами.
Крім того, матеріали справи містять належні докази на підтвердження того, що саме відповідачем здійснено дії, спрямовані на укладання кредитних договорів, а саме відповідач шляхом введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором підписала кредитні договори із зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої, в подальшому їй були перераховані кошти у розмірах, встановлених договорами.
Підписанням договорів відповідач підтвердила, що вона ознайомлена з усіма істотними умовами договорів та що їй надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.
Частиною 1 статті 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Сторонами в зобов'язанні є боржник і кредитор (ч.1 ст.510 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених ст. 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому слід враховувати, що у звязку із заміною кредитора в зобовязанні саме зобовязання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктивний склад у частині кредитора.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі частинами 1,2 статті 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Положеннями частини 1 статті 1082 ЦК України визначено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
За змістом статтей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 638 ЦК України передбачено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначені статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами. Якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріальне посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Порядок укладання договорів в електронній формі регламентується Законом Украiни "Про електронну комерцію" та Законом України "Про споживче кредитування".
Згідно зі статтею 13 Закону України "Про споживче кредитування" договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та/або супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про електронну комерцію"). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
Примірник договору про споживчий кредит, укладеного у вигляді електронного документа та додатки до нього надаються споживачу у спосіб, що дозволяє встановити особу, яка отримала примірник договору та додатків до нього, зокрема шляхом направлення на електронну адресу або іншим шляхом з використанням контактних даних, зазначених споживачем під час укладення договору про споживчий кредит.
Відповідно до пунктів 5,6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію"). Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.(ч.6 ст.11 Закону України "Про електронну комерцію).
За правилом часини 8 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Положеннями статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Таким чином, укладання договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину. В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно зі статтею 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону).
Положеннями частини 2 статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Таким чином, сторони узгодили розміри кредитів, грошову одиницю, в якій їх було надано, строк та умови кредитування, що свідчить про наявність волі відповідача для укладання кредитних договорів, на таких умовах шляхом їх підписання за допомогою електронного підпису одноразовими ідентифікаторами.
Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З матеріалів справи слідує, що прийняті на себе зобов'язання за укладеними договорами сторона позивача виконала своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні кошти в повному обсязі.
Відповідач кредитні кошти отримала, скористалася ними, що підтверджується наявними у справі доказами, своїх зобов'язань за договором про надання фінансового кредиту №13947-07/2024 від 12.07.2024 року та договором №8091830 про споживчий кредит від 17.07.2024 року не виконала та не сплатила грошові кошти для погашення заборгованості за договорами. Доказів на спростування доводів позивача, а також щодо розміру утвореної заборгованості до суду не подала.
Враховуючи, що відповідачем порушено право позивача на належне виконання умов зазначених кредитних договорів, в результаті чого кредитна заборгованість не була погашена останньою добровільно, вимоги позивача, щодо стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №13947-07/2024 від 12.07.2024 року та договором №8091830 про споживчий кредит від 17.07.2024 року є правомірними.
Водночас, суд відхиляє доводи позивача щодо обґрунтованості нарахування за договором про надання фінансового кредиту №13947-07/2024 від 12.07.2024 року та договором №8091830 про споживчий кредит від 17.07.2024 року штрафних санкцій з огляду на наступне.
Відповідно до Указу Президента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" з 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався і на даний час його дію не припинено.
24 лютого 2022 року Указом Презедента України №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався та діє на теперешній час.
Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", внесено зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, якими доповнити пунктами 18 і 19 такого змісту: У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України, первісними кредиторами протиправно нараховано штрафи за прострочення виконання договірних зобов'язань, а тому в стягненні таких слід відмовити.
З огляду на зазначене, вимога позивача, щодо стягнення заборгованості за вказаними договорами підлягає частковому задоволенню, а відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість:
- за договором про надання фінансового кредиту №13947-07/2024 від 12.07.2024 року в сумі 19885 грн.;
-за договором №8091830 про споживчий кредит від 17.07.2024 року в сумі 13773,24 грн.
Оскільки позов задоволено частково, відповідно до п.3 ч.2 ст. 141 ЦПК України понесені судові витрати слід розділи на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням зазначеного, з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 427,55 грн. пропорційно розміру задоволених позовних вимог (71,91 %).
Керуючись ст. 4,12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 265, 273,279, 354,355 ЦПК України,
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №13947-07/2024 від 12.07.2024 року в сумі 19885 грн., заборгованість за договором № 8091830 про споживчий кредит від 17.07.2024 року в сумі 13773,24 грн., а всього стягнути заборгованість за договорами у загальному розмірі 33658 (тридцять три тисячі шістсот п'ятдесят вісім) гривень 24 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Європейська агенція з повернення боргів" понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2177 (дві тисячі сто сімдесят сім) гривень 43 копійки.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його винесення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Сторони та учасники:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія" Европейська агенція з повернення боргів", місце знаходження: 01032, м. Київ, вул. Петлюри Симона, буд. 30, код ЄДРПОУ: 35625014;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .
Суддя: Оксана ІВАШКЕВИЧ