П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 487/3824/25
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді - Коваля М.П.,
суддів - Осіпова Ю.В.,
- Скрипченка В.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2025 року, прийняте у складі суду судді Карташевої Т.А. в місті Миколаїв, по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
У червні 2025 року до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просив суд скасувати постанову від 16.05.2025 № 374, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП та накладення штрафу у розмірі 25 500 грн; провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2025 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання незаконною та скасування постанови № 374 про адміністративне правопорушення відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до П'ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального права, тому просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовної заяви.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що в спірній постанові відповідачем не зазначено, у зв'язку з чим, позивач, який був виключений з військового обліку 17.03.2023 року на підставі п.6 ч.6 ст.37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», мав проходити ВЛК. Апелянт вважає, що виключення з військового обліку спростовує можливість його виклику до ТЦК та СП, проходження ВЛК, виконання будь-яких обов'язків, передбачених для військовозобов'язаних. На переконання апелянта, постановка ОСОБА_1 13.05.2025р. на військовий облік у ІНФОРМАЦІЯ_3 відбулась незаконно, примусово та з порушенням законодавства, а положення Порядку №560 не можуть бути застосовані на підставі ст. 58 Конституції України.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 вироком Корабельного районного суду м. Миколаєва від 09.11.2010 засуджено за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 9 років.
Ухвалою Менського районного суду Чергінівської області від 09.12.2015 ОСОБА_1 звільнено умовно-достроково на невідбутий строк покарання 2 роки 7 місяців 12 днів обмеження волі.
Відповідно до довідки про звільнення серія ЧНР № 001239 ОСОБА_1 , який відбував покарання в установі виконання покарань з 09.11.2010 по 17.12.2015, звільнено на підставі ухвали Менського районного суду Чергінівської області від 09.12.2015.
Згідно з даними військового квитка серії НОМЕР_1 , виданого 18.11.1992 на ім'я ОСОБА_1 , останнього виключено з обліку військовозобов'язаних на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до листа за підписом т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_4 майора ОСОБА_3 від 20.05.2025 17.03.2023 ОСОБА_1 виключено з військового обліку на підставі п. 6 ч. 6 ст. 37 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу", відповідні дані були внесені в облікові документи ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовий квиток НОМЕР_1 та в ІКС "Оберіг".
За даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 стоїть на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.05.2025.
13.05.2025 ОСОБА_1 було видано направлення № 1184 для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я у зв'язку із призовом на військову службу під час мобілізації в особливий період.
Відповідно до акту про відмову військовозобов'язаного у проходженні військово-лікарської комісії від 13.05.2025, під час здійснення оповіщення про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії. Текст направлення на проходження військово-лікарської комісії від 13.05.2025 ОСОБА_1 доведено (озвучено) 13.05.2025 о 12:24.
13.05.2025 уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_5 , головним спеціалістом командування державним службовцем Сафроновим С.Ю. складено протокол № 422 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, відповідно до якого 13.05.2025 об 11:00 до ІНФОРМАЦІЯ_5 було доставлено працівниками поліції ОСОБА_1 . О 12:20 для визначення придатності до військової служби ОСОБА_1 було видано направлення № 1184 від 13.05.2025 для проходження військово-лікарської комісії, військовозобов'язаний ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 22 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
В протоколі містяться пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких 17.03.2023 він був виключений з обліку військовозобов'язаних та не має такого статусу.
Постановою № 374 від 16.05.2025 начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 до ОСОБА_1 застосовано стягнення за вчинення адміністратвиного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. Зі змісту постанови встановлено, що 13.05.2025 ОСОБА_1 відмовився проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби, чим порушив вимоги п. 3 ч. 1 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Вважаючи оскаржувану постанову про притягнення до адміністративної відповідальності протиправною, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 13.05.2025 направлено на медичний огляд для встановлення придатності до проходження військової служби за станом здоров'я, однак він відмовився проходити такий медичний огляд, а тому в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП (порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період).
Вирішуючи дану справу в апеляційній інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, керівника територіального центру комплектування та соціальної підтримки, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.
Згідно статті 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію - тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина перша).
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об'єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (частина третя).
Статтею 1 Закону України «Про оборону України» визначено, що особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Так, згідно Указу Президента України №303/2014 від 17 березня 2014 року «Про часткову мобілізацію» було прийнято рішення про оголошення та проведення часткової мобілізації, а отже з цього періоду в Україні діє особливий період.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ІХ, в Україні введено воєнний стан. З цієї дати діє воєнний стан, а тому порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію є підставою для притягнення до відповідальності за частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Згідно абзацу четвертого статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
З аналізу вищезазначених норм вбачається обов'язок громадян проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно, зокрема, рішення відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Невиконання такого обов'язку в особливий період тягне за собою відповідальність, передбачену частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Приписи статті 251 КУпАП визначають, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Згідно статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За правилами частин першої-другої статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення.
Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Відповідно до абзаців третього-четвертого пункту 69 Порядку №560 громадяни України, які перебувають на військовому обліку та з набранням чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, прибули до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для уточнення своїх облікових даних (адреси місця проживання, номерів засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інших персональних даних), на медичний огляд не направляються. На медичний огляд громадяни, які уточнили свої облікові дані, викликаються повісткою.
У разі проходження резервістами та військовозобов'язаними медичного огляду під час мобілізації та/або воєнного стану строк дії довідки з висновком щодо придатності до військової служби становить один рік.
Положеннями пункту 74 Порядку №560 передбачено, що резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11. При цьому особам віком до 45 років видається направлення щодо визначення їх придатності до проходження військової служби у десантно-штурмових військах, силах спеціальних операцій, морській піхоті.
Військовозобов'язаний та резервіст, який виявив бажання проходити військову службу під час мобілізації у вибраній ним військовій частині, направляється на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або командиром військової частини.
Направлення реєструється в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається резервісту та військовозобов'язаному під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду.
Викладене свідчить, що процедурі проходження військовозобов'язаним медичного огляду передує видача керівником районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки направлення на ВЛК для проходження медичного огляду за формою, згідно з додатком 11 Порядку №560, та реєстрація відповідного направлення в журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою, згідно з додатком 12 Порядку №560.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до акту про відмову військовозобов'язаного у проходженні військово-лікарської комісії від 13.05.2025, під час здійснення оповіщення про необхідність з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_1 відмовився від отримання направлення на проходження військово-лікарської комісії. Текст направлення на проходження військово-лікарської комісії від 13.05.2025 ОСОБА_1 доведено (озвучено) 13.05.2025 о 12:24.
У протоколі про адміністративне правопорушення містяться пояснення ОСОБА_1 , відповідно до яких 17.03.2023 він був виключений з обліку військовозобов'язаних та не має такого статусу.
Позовна заява та апеляційна скарга містять аналогічні доводи в обґрунтування протиправності оскаржуваної постанови. Так, не заперечуючи факту відмови від проходження ВЛК, апелянт вважає, шо з огляду на факт виключення з військового обліку 17.03.2023 року, він не є військовозобов'язаним, а отже не повинен проходити ВЛК.
З цього приводу колегія суддів зазначає наступне.
Так, пунктом 6 частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ у редакції, чинній зокрема станом на 17.03.2023 року, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів Служби зовнішньої розвідки України - у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України) підлягають громадяни України, які були раніше засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
У зв'язку із прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX, який набрав законної сили 18.05.2024 року, (далі - Закон № 3633-ІХ), редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ зазнала змін, внаслідок яких, пункт 6 частини 6 було виключено.
За змістом частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ у редакції, чинній станом з 18.05.2024, виключенню з військового обліку у відповідних районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язаних та резервістів Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, військовозобов'язаних та резервістів розвідувальних органів України - у відповідному підрозділі розвідувальних органів України) підлягають громадяни України, які:
1) померли або визнані в установленому законом порядку безвісно відсутніми або оголошені померлими;
2) припинили громадянство України;
3) визнані непридатними до військової служби;
4) досягли граничного віку перебування в запасі.
Крім того, 18.05.2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 року № 560 (далі Порядок № 560).
Згідно пункту 4 розділу «Загальні питання» Порядку № 560, на військову службу під час мобілізації, на особливий період можуть бути призвані, зокрема особи, яких раніше було засуджено до позбавлення волі, обмеження волі, арешту чи виправних робіт за вчинення кримінального проступку, нетяжкого злочину, у тому числі із звільненням від відбування покарання, тяжкого злочину, крім тих, які були засуджені за вчинення злочинів проти основ національної безпеки України. Громадяни, які раніше були виключені з військового обліку за вчинення тяжких/особливо тяжких злочинів підлягають поновленню на військовому обліку з метою подальшого комплектування вказаною категорією військовозобов'язаних відповідних підрозділів Збройних Сил України.
Отже, з 18 травня 2024 року редакція частини 6 статті 37 Закону № 2232-ХІІ не передбачає такої підстави для виключення з військового обліку як засудження до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, більш того, з цього часу передбачена можливість поновлення на військовому обліку та мобілізації особи, яку раніше було засуджено до позбавлення волі, за вчинення тяжкого злочину.
Як вірно зазначено судом першої інстанції, положення ст. 58 Конституції України на спірні правовідносини не поширюються, оскільки в даному випадку йдеться не про кримінальну або адміністративну відповідальність, а про поновлення військового обліку, що регулюється спеціальним законодавством.
У цьому контексті суд також звертає увагу, що предметом оскарження у межах даної справи є саме постанова від 16.05.2025 № 374 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП. Доказів оскарження позивачем правомірності взяття позивача на облік матеріали справи не містять.
Враховуючи викладене, оскільки за даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів ОСОБА_1 стоїть на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 з 13.05.2025 року, обставини щодо правомірності такого взяття на облік не стосуються процедури притягнення позивача до адміністративної відповідальності та виходять за межі предмету доказування у межах даної справи, чим спростовуються доводи апелянта.
Таким чином, як свідчать матеріали справи, відповідачем належними і допустимими доказами доведено порушення ОСОБА_1 вимог абзацу четвертого статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», та як наслідок, факту вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 210-1 КУпАП.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що факт відмови позивача від проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби підтверджується наявними в матеріалах справи належними і допустимими доказами, а відтак постанова відповідача від 16.05.2025 № 374 є правомірною та скасуванню не підлягає.
Враховуючи викладене, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, яким повно та правильно встановлено обставини справи і ухвалено судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до положень статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладені обставини та з огляду на наведені положення законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 292, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2025 року - залишити без задоволення.
Рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 25 червня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: М. П. Коваль
Суддя: Ю.В. Осіпов
Суддя: В.О. Скрипченко