09 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/5678/25
Суддя-доповідач П'ятого апеляційного адміністративного суду Димерлій О.О., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №400/5678/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Одеського Миколаївського окружного адміністративного суду з позовною заявою, у якій просив суд визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 та зобов'язати її вчинити певні дії.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №400/5678/25 позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії військової частини НОМЕР_1 в частині визначення ОСОБА_1 посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого законом на 1 січня 2018 року на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для займаної посади та військового звання ОСОБА_1 згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб" згідно з додатками до постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», у період з 29.01.2020 по 19.05.2023.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2020 рік, надбавки за особливості проходження військової служби, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 29.01.2020 по 31.12.2020 включно та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2020 рік з урахуванням перерахованого грошового забезпечення.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно та зобов'язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (відсотковоїнадбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2021 рік, надбавки за особливості проходження військової служби, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2021 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2021 по 31.12.2021 включно та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2021 рік з урахуванням перерахованого грошового забезпечення.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2022 рік, надбавки за особливості проходження військової служби, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 включно та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік з урахуванням перерахованого грошового забезпечення.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок посадового окладу та окладу за військовим званням ОСОБА_1 шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно.
Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення (відсоткової надбавки за вислугу років, премії, встановленої рішенням Міністра оборони України на 2023 рік, надбавки за особливості проходження військової служби, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення) з урахуванням перерахованого посадового окладу та окладу за військовим званням, визначеного шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановлений для посади та військового звання ОСОБА_1 , згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб» за період з 01.01.2023 по 19.05.2023 включно та здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік з урахуванням перерахованого грошового забезпечення.
Не погодившись із вищеозначеним рішенням суду першої інстанції військовою частиною НОМЕР_1 безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду подано апеляційну скаргу.
В апеляційній скарзі військовою частиною НОМЕР_1 викладено клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Обґрунтовуючи вказане звернення відповідач зазначає, що через обмеження фінансування на рахунку військової частини НОМЕР_1 немає коштів для сплати судового збору. Крім того, військову частину НОМЕР_1 залучено до забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Надаючи оцінку досліджуваному клопотанню суб'єкта владних повноважень, у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства України, суддя-доповідач уважає за необхідне зазначити таке.
Питання звільнення від сплати судового збору як складової судових витрат, зменшення його розміру, відстрочення чи розстрочення його сплати врегульовано положеннями частини 1 статті 133 КАС України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно із частиною 2 статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України «Про судовий збір», відповідно до статті 1 якого судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати врегульовано статтею 8 Закону України "Про судовий збір", норма якої є спеціальною.
Як убачається зі змісту положень статті 8 Закону України "Про судовий збір", існує три умови, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони та за її клопотанням, може відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення (частина перша статті 8 Закону України "Про судовий збір"), зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати (частина друга цієї ж статті), а саме:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Отже, із викладених норм убачається, що підставою для відстрочення сплати судового збору є майновий стан сторони.
При цьому, при зверненні до суду із відповідним клопотанням особа повинна додати до нього належні докази на підтвердження того, що у неї немає відповідних коштів (бюджетних асигнувань) для сплати судового збору.
Якщо таких доказів до суду не подано, то таке клопотання уважається необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Натомість, за наслідком дослідження апеляційної скарги в контексті досліджуваного питання установлено, що скаржником до вказаного звернення не додано жодного належного та допустимого доказу на підтвердження вчинення ним усіх можливих дій з метою сплати судового збору за подання до апеляційного суду даної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
Не подано також доказів на підтвердження того, що у військової частини НОМЕР_1 немає грошових коштів для сплати судового збору.
Не є законодавчо передбаченою підставою для застосування інституту відстрочення сплати судового збору залучення військової частини НОМЕР_1 до забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Слід відмітити, що в досліджуваній частині апеляційної скарги військовою часиною НОМЕР_1 не зазначено конкретних обставин (з підтверджуючими доказами та матеріалами), які дійсно перешкоджають суб'єкту владних повноважень сплатити судовий збір.
Також, лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для надання одній із сторін справи певних преференцій. У такому випадку, суб'єкт владних повноважень має обґрунтувати, з наданням належних та допустимих доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу та перешкоджає йому сплатити судовий збір.
Водночас, таких доказів скаржником до апеляційного суду не подано.
Маючи намір реалізувати право на апеляційне оскарження судового рішення суб'єкт владних повноважень повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Згідно із рішенням Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі «Креуз проти Польщі» (заява № 28249/95) «право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя».
Отже, сплата судового збору не може уважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на апеляційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Крім того, особа, яка утримується за рахунок Державного бюджету України має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, невжиття заходів щодо виділення коштів для сплати судового збору чи перерозподілу наявних кошторисних призначень також не може ставити одного із учасників справи у привілейоване становище.
Скаржник, який діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних чи фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо забезпечення неухильного виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно сплати судового збору.
За наслідками дослідження клопотання військової частини НОМЕР_1 , суддя-доповідач зазначає, що суб'єктом владних повноважень наразі не вчинено усіх залежних та можливих від нього дій, які б свідчили про бажання та дійсний намір реалізації наданих законом процесуальних прав з метою здійснення апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції.
З урахуванням наведеного, клопотання військової частини НОМЕР_1 є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI, відповідно до частин 1 та 2 статті 4 якого судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах, зокрема, за подання до адміністративного суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» передбачено, що з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум працездатних осіб становить 3028грн.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У зв'язку з початком функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), а саме: «Електронний кабінет», «Електронний суд» та підсистеми відеоконференцзв'язку, статтю 4 Закону України «Про судовий збір» доповнено частиною третьою, згідно із якою при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Беручи до уваги вищевикладене, а також те, що апеляційну скаргу військовою частиною НОМЕР_1 подано в електронній формі, у даному випадку застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, за подання до суду даної апеляційної скарги військова частина НОМЕР_1 повинна сплатити судовий збір у загальному розмірі 1453грн. 44коп.
Стосовно строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Так, в апеляційній скарзі військовою частиною НОМЕР_1 викладено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Обґрунтовуючи поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення окружного адміністративного суду скаржник вказує, що військову частину НОМЕР_1 залучено та вона бере безпосередню участь у здійсненні із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
Надаючи оцінку таким доводам військової частини НОМЕР_1 щодо поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження рішення окружного адміністративного суду у системному зв'язку із положеннями чинного законодавства України, слід зазначити таке.
Право на апеляційне оскарження гарантовано статтею 293 КАС України.
Згідно із ч.1 ст.293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
Строк на апеляційне оскарження установлено статтею 295 КАС України, відповідно до якої апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Справу №400/5678/25 Миколаївським окружним адміністративним судом розглянуто у письмовому провадженні 28.08.2025.
Тридцятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції закінчився 29.09.2025 (з урахуванням того, що 27.09.2025 та 28.09.2025 вихідні).
Натомість, дану апеляційну скаргу військовою частиною НОМЕР_1 через систему Електронний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду скеровано лише 08.10.2025, тобто після закінчення установленого законодавчими приписами процесуального строку.
При цьому, відхиляються доводи скаржника про те, що військову частину НОМЕР_1 залучено та вона бере безпосередню участь у здійсненні із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, оскільки жодних доказів на підтвердження означеного відповідачем до апеляційної скарги не додано.
Також, слід вказати, що після затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022 будь-яких змін в аспекті перебігу процесуальних строків на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції та їх обчислення законодавцем до КАС України не вносилось.
Зазначеним Указом в Україні введено воєнний стан із 5 год 30 хв 24.02.2022, який був неодноразово продовжений і триває дотепер.
У зв'язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30-34, 38, 39, 41-44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України «Про правовий режим воєнного стану».
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах воєнного стану Кабінет Міністрів України, інші органи державної влади, військове командування, військові адміністрації, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють повноваження, надані їм Конституцією України, цим та іншими законами України.
Питання поновлення процесуального строку у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку з урахуванням доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Сам по собі факт запровадження воєнного стану в Україні не може бути підставою для поновлення процесуального строку. Такою підставою можуть бути обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та унеможливили виконання учасником судового процесу процесуальних дій протягом установленого законом строку.
Слід погодитись, що введений в Україні воєнний стан суттєво ускладнив (подекуди унеможливив) повноцінне функціонування суб'єктів владних повноважень. Між тим, сама по собі ця обставина, без належного її обґрунтування крізь призму неможливості ситуативного (в конкретних умовах) виконання процесуальних прав і обов'язків учасника справи, й підтвердження її належними й допустимими доказами, не може слугувати підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Беззаперечно обставини введенням в Україні воєнного стану і залучення особового складу військової частини до дій по захисту Вітчизни могли утруднити дотримання строку на касаційне оскарження, втім зазначені доводи скаржника не підтверджені жодними доказами (як-от, наприклад, накази командування про залучення особового складу тощо).
Введення воєнного стану може бути визнано судом поважною причиною пропуску відповідного процесуального строку або його продовження за умови, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такою обставиною та підтверджений відповідними доказами.
Лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для надання одній із сторін справи певних преференцій. У такому випадку, суб'єкт владних повноважень має обґрунтувати, з наданням належних та допустимих доказів, яким чином введення воєнного стану вплинуло на роботу такого органу та перешкоджає скаржнику своєчасно скористатись своїм правом на апеляційне оскарження судового акту. Однак, таких доказів скаржником до апеляційного суду не подано.
Слід відмітити, що досліджуване клопотання скаржника обґрунтовано лише загальними посиланнями на процесуальні приписи, без зазначення конкретних обставин (з підтверджуючими доказами та матеріалами), які дійсно перешкоджали суб'єкту владних повноважень своєчасно подати до суду апеляційної інстанції дану апеляційну скаргу.
Отже, доводи скаржника про неможливість своєчасно подати дану апеляційну скаргу через введення в Україні воєнного стану і залученням особового складу до виконання бойових завдань у контексті обставин цієї справи є необґрунтованими.
Наведені скаржником доводи не виправдовують безпідставність порушення суб'єктом владних повноважень процесуальних строків, встановлених законом, для реалізації права на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2025, та не свідчить про поважність причин пропуску цього строку.
Відтак, викладені скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції у цій справі є неповажними.
Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст. 296 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
Частиною 3 статті 298 КАС України передбачено, що апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.
З урахуванням вищевикладеного, апеляційна скарга військової частини НОМЕР_1 підлягає залишенню без руху, із наданням скаржнику строку для подання обґрунтованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із зазначенням інших поважних підстав для поновлення такого строку, а також доказів на підтвердження сплати судового збору.
Керуючись ст.ст.169, 286, 292, 293, 296, 298 КАС України, суддя-доповідач
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Визнати вказані військовою частиною НОМЕР_1 підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №400/5678/25 неповажними.
У задоволенні клопотання військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №400/5678/25 - відмовити.
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №400/5678/25 за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії- залишити без руху.
Для усунення недоліків поданої апеляційної скарги надати скаржнику 10-денний строк, з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання до апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28.08.2025 у справі №400/5678/25 із зазначенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, а також доказів сплати судового збору у розмірі 1453грн. 44коп.
Судовий збір за подачу апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду має бути внесено на рахунок №UA678999980313101206081015758, код класифікації доходів бюджету - 22030101, отримувач - ГУК в Од.обл./Приморський р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37607526 , банк отримувач: Казначейство України (ел. адм. подат.), код банку (МФО) 899998.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не виконання вимог зазначеної ухвали щодо подання до суду апеляційної інстанції заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду із наведенням інших обґрунтованих підстав для поновлення такого строку, з підтверджуючими доказами та матеріалами, апеляційним судом буде відмовлено у відкритті апеляційного провадження, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.
Роз'яснити скаржнику, що у разі не усунення недоліків в частині подання доказів сплати судового збору апеляційну скаргу, відповідно до ст.169 КАС України, буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач О.О. Димерлій