П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 жовтня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/2585/25
Перша інстанція: суддя Бутенко А.В.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітова А.І.,
Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області», Міністерства внутрішніх справ України, ліквідаційної комісії Головного управління МВС України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,-
У січні 2025р. ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ГУ НП в Одеській області, ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області», МВС України, ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність ГУ НП в Одеській області щодо не звільнення ОСОБА_1 за п. 64 «б» (через хворобу) Постановою КМУ від 29.07.1991р. №114;
- зобов'язати ГУ НП в Одеській області внести зміни у Наказ №10 о/с від 8.09.2023р. у частині звільнення та звільнити ОСОБА_1 зі служби в органах внутрішніх справ на підставі п.64 «б» (через хворобу) Постановою КМУ від 29.07.1991р. №114;
- визнати протиправною бездіяльність ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» щодо не внесення хвороб які набув ОСОБА_1 під час проходження служби в ОВС з 1.02.1992р. по 11.09.2023р., при медичному обстежені та складані Постанови №33 від 3.11.2023р.;
- зобов'язати ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» внести виправлення у Постанову №33 від 3.11.2023р. з урахуванням періоду проходження служби в ОВС ОСОБА_1 з 1.02.1992р. по 11.09.2023р. на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області, врахувати захворювання які були набутті на час звільнення зі служби станом на 11.09.2023р. та описані в Акті обстеження стану здоров'я №23/1658/т від 22.08.2023р. та Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №23/1658/т від 22.08.2023р.. Виправлені відомості направити до ГУ НП в Одеській області до відома.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду у справі №420/12655/21 скасовано наказ ГУМВС України в Одеській області від 25 червня 2021р. за №4 о/с в частині звільнення позивача з органів внутрішніх справ та поновлено на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області. В подальшому позивач звернувся із рапортом до ГУ НП в Одеській області, в якому просив звільнити його «за вислугою років». Проте, ГУ НП в Одеській області повідомив, що відповідно до Положення такої підстави звільнення не передбачено та у вересні 2023р. було прийнято наказ про звільнення позивача за власним бажанням.
Позивач вважає вищевказані дії відповідачів протиправними, у зав'язку із чим звернувся в суд із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення норм права, просить рішення суду скасувати та прийняти у справі нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відмовляючи у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відсутні порушення прав позивача з боку відповідачів, а тому і відсутні законні підстави для задоволення позовних вимог позивача.
Вирішуючи спір судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_1 проходив службу в ГУ МВС України в Одеській області на посаді начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар ГУ МВС України в Одеській області).
У червні 2021р. ОСОБА_1 було звільнено з органів внутрішніх справ.
Позивач не погодився із вказаним рішенням про його звільнення та оскаржив його до суду.
Так, рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2022р. у справі за №420/12655/21 визнано протиправним та скасовано Наказ ГУ МВС України в Одеській області №4 о/с від 25.06.2021р., в частині звільнення з 29.06.2021р. у запас Збройних сил за пунктом 64 «г» (через скорочення штатів) майора міліції ОСОБА_1 (М-106948), начальника Теплодарського вiддiлення міліції Біляївського PB (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області; зобов'язано ГУ МВС України в Одеській області розглянути питання щодо прийняття ОСОБА_1 до лав Національної поліції, як такого, що виявив бажання проходити службу в поліції у передбачений ЗУ «Про Національну поліцію» строк, з урахуванням окреслених у судовому рішенні висновків та правової оцінки суду.
На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20.12.2022р. у справі №420/12655/21 Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області прийнято Наказ №7 о/с від 22.05.2023р. «По особовому складу» яким скасовано наказ ГУМВС України в Одеській області від 25.06.2021р. №4 о/с у частині звільнення з органів внутрішніх справ з 29.06.2021р. майора міліції ОСОБА_1 (М-106948), начальника Теплодарського вiддiлення міліції Біляївського PB (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області; зобов'язано ГУ МВС України в Одеській області та поновлено майора міліції ОСОБА_1 (М-106948) на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника Теплодарського вiддiлення міліції Біляївського PB (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області.
В подальшому, 28.06.2023р. позивач подав рапорт про звільнення «за вислугою років».
Однак, листом від 21.07.2023р. за №9/198лк Ліквідаційна комісія ГУМВС України в Одеській області повідомила, що відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ такої підстави звільнення не передбачено.
8.09.2023р. Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області прийнято наказ №10 о/с «По особовому складу» про звільнення майора міліції ОСОБА_1 (М-106948), начальника Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в області з 11.09.2023р. у відповідності до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України у запас Збройних Сил за п. 64 «ж» (за власним бажанням). Підстава: рапорт ОСОБА_1 від 31.07.2023р..
Також встановлено, що відповідно до постанови ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» №33 від 3.11.2023р. колишній співробітник, майор міліції ОСОБА_1 , на підставі ст.77в, 71г графи 1 Розкладу хвороб і фізичних вад, Наказу МВС України від 6.02.2001р. №85 визнаний придатним до військової служби.
Згідно з довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 №3819 від 15.12.2023р. ОСОБА_1 , на підставі ст.65 61 «б» 39 «в» 13 «б» 10 «б» графи II Розкладу хвороб, визнаний тимчасово непридатним до військової служби на 6 місяців (переогляд 14.06.2024p.).
25.11.2024р. позивач звернувся із заявою до ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області», в якій просив виготовити нову постанову на час фактичного звільнення 8.09.2023р. із внесенням хвороб які він отримав в період проходження служби в ОВС, оскільки в постанові не зазначені захворювання які позивач отримав в період проходження служби в ОВС України, а саме: гострий артрит від 10.06.1998р., гострий сіновіт правого колінного суглобу від 04.03.2004р., а також, гострий тромбофлебіт вен правої нижньої кінцівки від 23.12.2003р.. А також незазначені такі хвороби як гіпертонічна хвороба 2 сг. на огляді з 2010 року, цукровий діабет 2 ст. на огляді з 2022р., а також зазначений перелік хвороб які були встановленні згідно Виписки №23/1658/т.
Листом від 5.12.2024р. за №33/36-467 ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» повідомила, що за даними із медичної карти амбулаторного хворого КНП «Грибовська амбулаторія загальної практики і сімейної медицини» Дальницької сільської ради від 31.07.2023р.» зареєстровано разове амбулаторне звернення у 2022р. з приводу гіпертонічної хвороби. Даними про розвиток гіпертонічної хвороби з 2010р. М(ВЛ)К не володіє. У 2012р. проводилася військово-лікарська комісія, за результатами якої позивача було визнано «Здоровим», придатним до військової служби, відповідно графи Наказу МВС №85 від 6.02.2001р. При поновлені на службу в ОВС з 2015р. по 8.09.2023р. за даними архіву М(ВЛ)К позивач не проходив медичний огляд у М(ВЛ)К, тому інформація про стан здоров'я за цей період відсутня. Також повідомлено, що Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області за результатами розслідування нещасного випадку який стався з 15.01.1997р. в Актах розслідування встановлено ряд порушень вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органу і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002р. №1346. Акти за формами Н-5* та НТ розслідування нещасного випадку від 22.02.2024р. скасовано у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів, а тому постанова №33 М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» по причинному зв'язку травми залишається без змін.
Вважаючи бездіяльність ГУ НП в Одеській області щодо не звільнення за п.64 «б» (через хворобу) Постанови КМУ від 29.07.1991р. №114 та бездіяльність ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» щодо не внесення хвороб які набув позивач під час проходження служби в ОВС до Постанови №33 від 3.11.2023р., позивач звернувся до суду і даним позовом.
Перевіряючи правомірність оскаржуваних дій та рішення відповідачів, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями ст.43 Конституції України кожному гарантовано право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Відповідно до п.15 ч.1 ст.3 КАС України, публічна служба - це діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.
Водночас, питання проходження служби особами рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, звільненням із неї, права і обов'язки таких осіб, на час виникнення спірних правовідносин були визначені та врегульовані спеціальним законодавством, зокрема ЗУ «Про міліцію» від 20.12.1990р. №565-ХІІ.
Згідно зі ст.18 цього Закону передбачено, що порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затвердженим Кабінетом Міністрів України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991р. за №114 (надалі - Положення №114).
Відповідно до п.64 Положення №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік):
а) за віком - при досягненні віку, встановленого цим Положенням. Крім того, за віком можуть бути звільнені особи середнього начальницького складу, які мають вислугу 20 і більше років (у пільговому обчисленні), і яким до досягнення встановленого віку перебування на службі залишилося 3 роки і менше, а за їх бажанням при досягненні цього віку - незалежно від наявності вислуги років;
б) через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії;
в) через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад;
г) через скорочення штатів - при відсутності можливості подальшого використання на службі;
д) через службову невідповідність;
є) за порушення дисципліни;
ж) за власним бажанням - при наявності поважних причин, що перешкоджають виконанню службових обов'язків;
з) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу (службу) в інші міністерства, центральні органи виконавчої влади, установи, організації;
и) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України;
і) у зв'язку з непроходженням випробування в період іспитового строку;
ї) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;
й) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, яким накладено стягнення у виді позбавлення права обіймати посади або займатися діяльністю, що пов'язані з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, чи кримінального правопорушення;
к) за угодою сторін;
л) у зв'язку із закінченням строку трудового договору (контракту).
При цьому, судова колегія зазначає, що на час розгляду адміністративної справи, Закон України від 20 грудня 1990р. №565-ХІІ «Про міліцію» втратив чинність та набрав законної сили Закон України «Про Національну поліцію» від 2.07.2015р. за №580-VIІI (надалі - Закон №580-VIII).
Так, приписами ч.1 ст.77 Закону №580-VIІI визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється:
1) у зв'язку із закінченням строку контракту;
2) за станом здоров'я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції;
3) за віком - у разі досягнення встановленого для нього цим Законом граничного віку перебування на службі в поліції;
4) у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
5) через службову невідповідність;
6) у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України;
7) за власним бажанням;
8) у зв'язку з переходом у встановленому порядку на роботу до інших міністерств і відомств (організацій);
9) у зв'язку з прямим підпорядкуванням близькій особі;
9-1) у зв'язку з наявністю реального чи потенційного конфлікту інтересів, який має постійний характер і не може бути врегульований в інший спосіб;
10) у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, а також рішенням суду про визнання його активів або активів, набутих за його дорученням іншими особами або в інших передбачених статтею 290 Цивільного процесуального кодексу України випадках, необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави;
11) у зв'язку з набуттям громадянства або підданства іншої держави;
12) у разі надання особою завідомо неправдивої інформації під час прийняття на службу в поліції.
Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 3 квітня 2017р. №285 (у редакції наказу Міністерства внутрішніх справ України від 7.08.2023р. №646) (надалі - Положення №285), регламентує порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (надалі - ЗОЗ МВС).
У відповідності до абз.9 п.4 розділу І Положення №285, рішення щодо визначення придатності до служби колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ, колишніх осіб рядового і начальницького складу на час звільнення їх зі служби, причинного зв'язку їхніх захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) приймаються М(ВЛ)К відповідно до вимог цього Положення, законодавства України, чинного на дату звільнення зазначених осіб зі служби.
Згідно з пп.1,8,16 розділу ІІІ Положення №285, направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, форма якого наведена в додатку 4 до цього Положення (далі - Направлення на медичний огляд), оформлюється підрозділами кадрового забезпечення поліції, командуванням головного органу військового управління, оперативно-територіальних об'єднань, з'єднань, військових частин НГУ (далі - військові частини).
Перед початком медичного огляду особі, яка направлена на медичний огляд, М(ВЛ)К видається Акт медичного огляду (додаток 5). До Акта медичного огляду долучаються результати обстежень, зазначених у пункті 7 цього розділу, та документація, зазначена в Направленні на медичний огляд.
За результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає експертне рішення у формі постанови щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв), інформація про що відображається в заключній частині Акта медичного огляду.
Пунктом 18 розділу ІІІ Положення №285 передбачено, що у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К.
Згідно з п.п.1-2 розділу VIII Положення №285 за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або НГУ та причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв).
Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців НГУ приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців НГУ - на дату фактичного звільнення зі служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби.
У відповідності до пп.8 п. 9 розділу VIII Положення №285, рішення М(ВЛ)К про причинний зв'язок захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) поліцейських, колишніх осіб рядового і начальницького складу приймаються з таким формулюваннями: «Захворювання, ТАК, пов'язане з проходженням служби в поліції» - якщо воно діагностовано в період проходження служби в поліції та органах внутрішніх справ або якщо захворювання було діагностовано до служби в поліції, а в період служби в поліції досягло такого розвитку, що призводить до прийняття рішення про непридатність.
Що стосується позовних вимог в частині зобов'язання ГУ НП в Одеській області внести зміни у Наказ №10 о/с від 8.09.2023р. в частині звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ на підставі п.64 «б» (через хворобу) Постановою КМУ від 29.07.1991р. №114, то судова колегія зазначає наступне.
Так, зазначені норми Розділу ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону №580-VIII та Положення №114, на які йдеться посилання у спірному наказі містять наступні підстави для звільнення особи зі служби за станом здоров'я, а саме: за станом здоров'я (через хворобу) - за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції; через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії; через обмежений стан здоров'я - у разі визнання їх придатними до військової служби поза строєм у мирний час (у військовий час обмежено придатними 1-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії при неможливості використання їх на службі у зв'язку з відсутністю відповідних вакантних посад.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи під час апеляційного розгляду, що Ліквідаційною комісією ГУ МВС України в Одеській області, на виконання рішення суду від 20.12.2022р. у справі №420/12655/21 прийнято Наказ №7 о/с від 22.05.2023р. «По особовому складу», яким скасовано наказ ГУМВС України в Одеській області від 25.06.2021р. №4 о/с в частині звільнення з органів внутрішніх справ з 29.06.2021р. майора міліції ОСОБА_1 (М-106948), начальника Теплодарського вiддiлення міліції Біляївського PB (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області; зобов'язано ГУ МВС України в Одеській області та поновлено майора міліції ОСОБА_1 (М-106948) на службі в органах внутрішніх справ на посаді начальника Теплодарського вiддiлення міліції Біляївського PB (з обслуговування Біляївського району та м. Теплодар) ГУМВС України в Одеській області.
Наказом голови ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області №10 о/с від 8.09.2023р. звільнений у запас Збройних Сил за п. 64 «ж» (за власним бажанням) Положення №114, на підставі рапорту від 31.07.2023р..
При цьому, судова колегія звертає увагу на те, що позивач не був переведений до органів Національної Поліції та не проходив службу в ГУ НП в Одеській області, а відтак положення Закону №580-VIII не розповсюджуються на позивача.
Враховуючи вказане, судова колегія зазначає, що оскаржуваний наказ прийнятий головою ліквідаційної комісії ГУ МВС України в Одеській області, а не ГУ НП в Одеській області, у зв'язку з чим відсутні підстави для задоволення позову в частині зобов'язання ГУ НП в Одеській області внести зміни у Наказ №10 о/с від 8.09.2023р. у частині звільнення позивача зі служби в органах внутрішніх справ на підставі п.64 «б» (через хворобу) Постановою КМУ від 29.07.1991р. №114.
Що стосується вимог в частині зобов'язання ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» внести виправлення у Постанову №33 від 3.11.2023р. та врахувати захворювання, які були набуті на час звільнення позивача зі служби станом на 11.09.2023р. та описані у Акті обстеження стану здоров'я №23/1658/т від 22.08.2023р. та Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №23/1658/т від 22.08.2023р., то судова колегія зазначає наступне.
Так, аналізуючи вищевказане, судова колегія зазначає, що військово-лікарська експертиза та медичний огляд осіб рядового і начальницького складу проводиться ВЛК за направленням для визначення придатності за станом здоров'я вказаних осіб до служби в органах внутрішніх справ. Підставою для проведення медичного огляду чи військово-лікарської експертизи є довготривала хвороба, поранення, контузії, травми, каліцтва, отримані особою під час виконання свої службових обов'язків, а також історія хвороби, складена лікувальним закладом.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, що за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про позивача ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» прийняло постанову №33 від 3.11.2023р. «На час фактичного звільнення з ОВС 06.11.2015р.», в якій зазначено наступну інформацію:
«Колишній співробітник, майор міліції ОСОБА_1 , 1971 р.н., начальник Теплодарського відділення міліції Біляївського РВ (з обслуговування Біляївського району та м.Теплодар) ГУМВС України в Одеській області.
Діагноз і постанова військово-лікарської комісії про причинний зв'язок захворювання, поранення (травми, контузії): «Наслідки закритого багатоуламкового перелому середньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням відламків, закритого перелому поперекового відростку Б1 зліва (15.01.1997р.), відкритої репозиції відламків, метал оостеосинезу інтрамедулярним стержнем та шістьма гвинтами (11.02.1997р.) у вигляді консолідованих переломів, наявної металевої конструкції правої стегнової кістки без порушення функції правої нижньої кінцівки, посттравматичного хондрозу на рівні 1-1-122, І_4-Б1, спондилоліетезх Бі. Б4 без порушення статико-динамічної функції попереково-крижового відділч хребта. Видалення кавернозної гемангіоми латеральної стінки носа справа (21,09.2005р.) з виходом у одужання. Сольовий діатез.» Захворювання, ТАК. пов'язані з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
На підставі статті 77в, 71г графи 1 Розкладу хвороб і фізичних вад, Наказу МВС України від 06.02.2001 року № 85. Придатний до військової служби.
Примітка: на момент медичного огляду М(ВЛ)К підтверджуючі документи про обставини отримання травми (Акти службового розслідування нещасного випадку) не надані.».
Апеляційний суд зазначає, що відповідно до п.16 розділу ІІІ Положення №285, акт дослідження стану здоров'я розглядається з урахуванням усіх даних про стан здоров'я і фізичного розвитку та є додатковим матеріалом при прийнятті остаточного експертного рішення М(ВЛ)К, щодо придатності особи до служби.
Згідно із п.1.77 Положення про діяльність медичної (військово- лікарської) комісії в системі МВС України, затвердженого Наказом МВС №85 від 6.02.2001р., діючого на час фактичної служби позивача в системі ОВС, усім особам рядового й начальницького складу і військовослужбовцям, які отримали поранення (контузію, травму, каліцтво), підрозділи по роботі з особовим складом органів внутрішніх справ або командування військових частин оформляють акт про нещасний випадок (поранення), на підставі матеріалів службової перевірки, дізнання, слідства або кримінальної справи, атестації, службової характеристики, довідки лікувальної установи, історії хвороби або витягу з неї, свідоцтва про хворобу, запису лікаря лікувальної установи в картці амбулаторного хворого, довідки архівної установи з викладенням обставин, при яких воно отримано. Акт про нещасний випадок (поранення) затверджується начальником відповідного органу внутрішніх справ (командиром військової частини) і долучається до особової справи особи рядового й начальницького складу або військовослужбовця.
Відповідно п.1.78.8 Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії в системі МВС України, затвердженого Наказом МВС №85 від 6.02.2001р., якщо при медичному огляді відсутні Акти службового розслідування, то Постанови М(ВЛ)К виносяться у формулюванні: «Захворювання, Так, пов'язане з проходженням служби в ОВС».
Як вбачається із матеріалів справи, що Ліквідаційною комісією ГУМВС України в Одеській області за результатами розслідування нещасного випадку який стався з позивачем 15.01.1997р. в Актах розслідування встановлено ряд порушень вимог Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органу і підрозділах системи МВС України від 27.12.2002р. №1346.
Акти за формами Н-5* та НТ розслідування нещасного випадку від 22.02.2024р. скасовано у зв'язку з відсутністю підтверджуючих документів.
Також, згідно з довідкою ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 №3819 від 15.12.2023р. ОСОБА_1 , на підставі ст.65 61 «б» 39 «в» 13 «б» 10 «б» графи II Розкладу хвороб, визнаний тимчасово непридатним до військової служби на 6 місяців (переогляд 14.06.2024p.).
Отже, позивач відповідно до постанови №33 від 3.11.2023р. та довідки №3819 від 15.12.2023р. не визнавався не придатним до військової служби.
Відповідно до Положення №285 постанова М(ВЛ)К про причинний зв'язок поранення (контузій травми, каліцтва) виноситься на підставі достовірних даних про обставини, за яких воно отримано.
Як вбачається із листа ДУ «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» від 5.12.2024р. за №33/36-467, Захворювання позивача, такі як гіпертонічна хвороба II ст., цукровий діабет II ст. та інші, відповідно виписки №23/1658/т встановлені вперше в кінці серпня 2023р., з одноразовим стаціонарним лікуванням перед звільненням 8.09.2023р. (за рішенням суду). За даними виписки із медичної карти амбулаторного хворого КПП «Грибовська амбулаторія загальної практики і сімейної медицини» Дальницької сільської ради від 31.07.2023р., зареєстровано разове амбулаторне звернення у 2022р. з приводу гіпертонічної хвороби. Даними про розвиток гіпертонічної хвороби з 2010р. М(ВЛ)К не володіє. У 2012р.. проводилась військово-лікарська комісія, за результатами якої позивача було визнано «Здоровим», придатним до військової служби, відповідно графи І Наказу МВС №85 від 6.02.2001р.; Довідка №282/2 від 19.03.2012р.). При поновлені на службу в ОВС з 2015р. по 8.09.2023р. за даними архіву М(ВЛ)К позивач не проходив медичний огляд у М(ВЛ)К, тому інформація про стан його здоров'я за цей період відсутня.
За правилами Положеннями №285, органи військово-лікарської експертизи свої постанови, висновки та інші рішення (далі - постанови) приймають колегіально, більшістю голосів. Придатність до служби в органах внутрішніх справ чи до військової служби визначається методом індивідуальної оцінки.
При цьому, апеляційний суд звертає увагу на те, що в межах адміністративного процесу суд не може надавати оцінку діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки суд не є фахівцем у медичній галузі.
Окрім того, Положенням №285 визначено, що у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К.
Отже, судова колегія погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що, якщо позивач був незгодний з рішенням штатної М(ВЛ)К, він мав право оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К, однак не скористався таким правом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
У контексті оцінки доводів позовної заяви та апеляційної скарги, колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах «Проніна проти України» (пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
За таких обставин, судова колегія вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для його скасування.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.311, 315, 316, 322 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 травня 2025р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
О.В. Єщенко