Номер справи 171/3529/25
Номер провадження 1-кп/171/512/25
Іменем України
08.10.25 м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12025041410000222 від 04.09.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Михайлівка, Апостолівського району, Дніпропетровської області, громадянин України, маючого базову загально середню освіту, не одруженому, на утриманні неповнолітніх дітей не маючого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
ОСОБА_4 , 02.09.2025 приблизно 22 годині 30 хвилин перебував поблизу буд. АДРЕСА_3 де на подвір'ї вказаного будинку побачив автомобіль марки "ВАЗ" моделі "2101" р/н НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 , після чого у ОСОБА_4 , виник умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна.
ОСОБА_4 , 02.09.2025, приблизно 23 годині через незачинену хвіртку зайшов на територію подвір'я будинок АДРЕСА_3 , де з незачиненого автомобілю марки "ВАЗ" моделі "2101" р/н НОМЕР_1 належного ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом направленим на таємне викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, упевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, таємно, умисно, із корисливих мотивів, проник до вказаного сховища де відчинивши капот з моторного відсіку викрав радіатор для охолоджування марки «AUTOMOTIVE», «PA66-GF30» вартістю 773 гривень 90 копійок, та акумулятор «WRR», «Westa Power Resources», вартістю 937 гривень 65 копійок, з салону вказаного автомобіля вчинив крадіжку FM приймача марки «Fantom» FP-303, вартістю 829 гривень 18 копійок, та колонки JVC «CS-V6932» вартістю 776 гривень 67 копійок.
Після чого ОСОБА_4 з місця вчинення злочину зник, обернувши викрадене на свою користь, чим завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_6 , на загальну суму 3317 гривень 40 копійок.
ОСОБА_4 , вчинив злочин під час дії воєнного стану в Україні у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України, який продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.07.2025 року № 478/2025.
Умисні дії ОСОБА_4 , кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану.
24 вересня 2025 року між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному № 12025041410000222 від 04.09.2025 року та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 , укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. ст. 52, 468-470, 472, 473 КПК України.
Згідно даних угоди прокурор і підозрюваний дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 4 ст. 185 КК України, істотних обставин для даного кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.
Захисник також просив затвердити угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду про визнання винуватості від 24.09.2025 року затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому, обвинувачений в повному обсязі визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Від потерпілої ОСОБА_6 в матеріалах справи міститься згода на укладення угоди про визнання винуватості, а також заява про розгляд справи за її відсутності.
Виходячи з положень пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Згідно з частиною 5 статті 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
На запитання суду обвинувачений пояснив, що зміст обвинувачення, правова кваліфікація дій, вид, міра та порядок виконання передбаченого угодою покарання йому зрозуміла, укладання угоди є добровільним, відносно нього не застосовувалось насильство, примус, погрози та укладення угоди не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбаченої ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Суд приходить до висновку, що події кримінального правопорушення мали місце, дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані вірно, а саме: дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у сховище, вчинена в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України.
Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який не одружений, на утриманні нікого не маючий, не працюючий, раніше не судимий, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, за місцем проживання характеризується посередньо.
Відповідно до ч. 5 ст.12 КК України діяння, передбачене ч.4 ст.185 КК України, є тяжким злочином.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінального процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі, у межах, визначених санкцією ч. 4 ст. 185 КК України.
Водночас, враховуючи особу обвинуваченого, який свою вину у вчиненому визнав повністю та щиро розкаявся, раніше не судимий, суд вважає за можливе застосувати щодо обвинуваченого ОСОБА_4 ст. 75 КК України.
Суд також покладає на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язки, передбачені ст. 76 КК України, які сприятимуть виправленню обвинуваченого.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Розмір матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням потерпілій ОСОБА_6 , складає суму 3317 гривень 40 копійок., яка відшкодована повністю.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.
Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 468-469, 471, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 24.09.2025 року, укладену між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025041410000222 від 04.09.2025 року та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням строком 1 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_4 обов'язки, відповідно до ст. 76 КК України, а саме:
-не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації;
-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Речові докази, а саме: радіатор для охолоджування марки «AUTOMOTIVE», «PA66-GF30», акумулятор «WRR», «Westa Power Resources», FM приймача марки «Fantom» FP-303 та колонки JVC «CS-V6932», які передано потерпілій ОСОБА_6 вважати повернуті власнику.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:
- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1