Номер справи 171/2344/25
Номер провадження 1-кп/171/235/25
Іменем України
08.10.25 м. Апостолове
Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025043090000148 від 01.06.2025 року відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Ленінське, Апостолівського району, Дніпропетровської області, громадянина України, маючого професійну (професійно-технічну) освіту, неодружений, не працюючий, неповнолітніх дітей та інших осіб на утриманні не маючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимий,
за обвинуваченням у вчиненні кримінальних правопорушеннь, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України, -
19.01.2025 близько 16 годин 25 хвилин, ОСОБА_4 , будучи раніше визнаним винним постановою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.02.2024, яка набрала законної сили 11 березня 2025 року, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, керував мотоциклом марки «МТ - 110», без державного реєстраційного номеру, рухаючись по вул. Центральна в с. Гранітне, Криворізького району, Дніпропетровської області був зупинений працівниками СРПП ВП № 10 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за порушення Правил дорожнього руху, які щодо нього винесли постанову по справі про адміністративне правопорушення від 19.01.2025 серії ЕНА № 3893311, протокол по справі про адміністративне правопорушення від 19.01.2025 серії ЕПР1 № 225049 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Далі, ОСОБА_4 , 15.02.2025 близько 15 годин 50 хвилин, будучи раніше визнаним винним постановою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 27.02.2024, яка набрала законної сили 11 березня 2025 року, у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, та якою на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 40 00 (сорок тисяч вісімсот гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк п'ять років, діючи умисно, достовірно знаючи про наявність вказаної постанови суду та будучи ознайомлений з нею, з метою невиконання постанови суду щодо позбавлення права керування транспортним засобом, маючи реальну можливість її виконати, підриваючи авторитет органів правосуддя України, в порушення ч. 1 ст. 129-1 Конституції України та ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», відповідно до якого судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, керував мотоциклом марки «МТ - 110», без державного реєстраційного номеру, рухаючись по автодорозі С040117, поблизу с. Гранітне, Криворізького району, Дніпропетровської області був зупинений працівниками СРПП ВП № 10 Криворізького РУП ГУНП в Дніпропетровській області за порушення Правил дорожнього руху, які щодо нього винесли постанову по справі про адміністративне правопорушення від 15.02.2025 серії ЕНА № 4081516, протокол по справі про адміністративне правопорушення від 15.02.2025 серії ЕПР1 № 247852, протокол по справі про адміністративне правопорушення від 15.02.2025 серії ЕПР1 № 247829 та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 6 ст. 121, ч. 5 ст. 126,ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 1 ст. 382 КК України, як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили.
19 червня 2025 року між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025043090000148 від 01.06.2025 року та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 , укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. ст. 52, 468-470, 472, 473 КПК України.
Згідно даних угоди прокурор і підозрюваний дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 382 КК України, істотних обставин для даного кримінального провадження, підозрюваний ОСОБА_4 беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_4 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
В угоді передбачені наслідки укладання та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав угоду про визнання винуватості та просив її затвердити.
Захисник також просив затвердити угоди про визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_4 у підготовчому судовому засіданні також просив вказану угоду про визнання винуватості від 19.06.2025 року затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання. При цьому, обвинувачений в повному обсязі визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України.
Виходячи з положень пункту 1 частини 3 статті 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Згідно з частиною 5 статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може ініціюватись в будь-який момент після повідомлення особі про підозру, до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку.
На запитання суду обвинувачений пояснив, що зміст обвинувачення, правова кваліфікація дій, вид, міра та порядок виконання передбаченого угодою покарання йому зрозуміла, укладання угоди є добровільним, відносно нього не застосовувалось насильство, примус, погрози та укладення угоди не є наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що ОСОБА_4 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 473 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбаченої ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим відповідають вимогам КПК та КК України, суд, врахувавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження цієї угоди.
Суд приходить до висновку, що події кримінального правопорушення мали місце, дії обвинуваченого органом досудового розслідування кваліфіковані вірно, а саме: дії ОСОБА_4 вірно кваліфіковані як умисне невиконання постанови суду, що набрала законної сили, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 382 КК України.
Узгоджена міра покарання, визначена в межах, передбачених санкцією ч. 1 ст. 382 КК України, що відповідає загальним засадам призначення покарання, зазначеним ст. 65 КК України, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого ОСОБА_4 , який неодружений, не має на утриманні неповнолітніх дітей, не працюючий, раніше не судимий, перебуває на "Д" обліку в реєстрі психічно хворих, на обліку у лікаря нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно.
Відповідно до ч. 4 ст.12 КК України діяння, передбачене ч.1 ст.382 КК України, є нетяжким злочином.
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, є його щире каяття.
Відповідно до ст. 67 КК України обставиною, яка обтяжують покарання ОСОБА_4 , є вчинення злочину повторно.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами шляхом ухвалення вироку і призначення обвинуваченому узгоджену міру покарання.
Згідно з п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінального процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.
Крім того, суд враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні права та свобод засудженого та у відповідності до ч. 2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобіганню вчинення нових злочинів.
На підставі викладеного, враховуючи обставини вчиненого кримінального правопорушення, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_4 покарання у виді штрафу, у межах, визначених санкцією ч. 1 ст. 382 КК України.
Саме таке покарання, на думку суду, є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів у кримінальному проваджені вирішити у відповідності до положень ст. 100 КПК України.
Заходи забезпечення в кримінальному провадженні не застосовувались.
Керуючись ст. ст. 314, 369-371, 373-374, 468-469, 471, 472-475 КПК України, суд -
Затвердити угоду про визнання винуватості від 19.06.2025 року, укладену між прокурором Криворізької східної окружної прокуратури ОСОБА_3 , якому на підставі статті 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12025043090000148 від 01.06.2025 та підозрюваним ОСОБА_4 , за участі захисника - адвоката ОСОБА_6 .
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 382 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді штрафу у розмірі 500 (п'ятисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8500 грн.
Речові докази у даному кримінальному провадженні, а саме:
- оптичний СD-R диск з відеозаписом, залишити в матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Роз'яснити ОСОБА_4 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України:
- обвинуваченим, його захисником виключно з підстав: призначення судом покарання суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою ст. 474 КПК України, у тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
- прокурором виключно з підстав призначення судом покарання менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно частини четвертої ст.469 КПК України угода не може бути укладена.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1