Ухвала від 09.10.2025 по справі 420/24442/25

Справа № 420/24442/25

УХВАЛА

09 жовтня 2025 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат,

ВСТАНОВИВ:

22 липня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд:

стягнути із ОСОБА_1 витрати, пов'язані з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 30000 грн (тридцять тисяч гривень 00 коп.) на користь Одеського державного університету внутрішніх справ (код ЄДРПОУ 08571570, 65014, м. Одеса, вул. Успенська, 1, р/р UA828201720313251004201000570).

Суд ухвалою від 01.08.2025 прийняв до розгляду позовну заяву, відкрив провадження у справі, вирішив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановив учасникам справи строки для подання заяв по суті.

Ухвалою від 16.09.2025 суд витребував у Одеського державного університету внутрішніх справ:

копію повідомлення про відшкодування витрат на утримання на час навчання ОСОБА_1 від 08.07.2024 із розрахунком відповідної заборгованості на дату направлення такого повідомлення;

інформацію про дату доведення суми заборгованості у розмірі 32582,01 до ОСОБА_1 у 2024 році відповідно до розрахунку заборгованості від 24.07.2024;

інформацію про дату неналежного виконання ОСОБА_1 Договору розстрочення заборгованості згідно з Контрактом про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 12.08.2024;

інформацію про дату виникнення прострочки щомісячної оплати ОСОБА_1 за Договором розстрочення заборгованості згідно з Контрактом про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 12.08.2024;

інформацію про дату направлення ОСОБА_1 претензії із зазначенням розміру заборгованості у зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 умов Договору розстрочення заборгованості згідно з Контрактом про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ від 12.08.2024;

інформацію з відповідними підтверджуючими доказами про здійснення інформування керівництва ОДУВС про стан заборгованості ОСОБА_1 , із обов'язковим зазначенням дати такого інформування.

На виконання ухвали суду від 16.09.2025, позивач надав витребувані судом пояснення та докази.

Так, у поданих поясненнях позивач, зокрема зазначає, що на виконання приписів п.5 Порядку № 261 29.07.2024 представником ОДУВС складено та направлено на адресу, зазначену в матеріалах особової справи відповідача, повідомлення про відшкодування витрат за навчання № 4/341 із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню, із пропозицією здійснити відшкодування у добровільному порядку. Тобто, повідомленням про необхідність відшкодувати витрати на утримання за час навчання від 29.07.2024 № 4/341 було доведено ОСОБА_1 відомості про заборгованість в розмірі 32 582, 01 грн відповідно до розрахунку від 24.07.2024.

Після отримання зазначеного повідомлення, ОСОБА_1 виявив бажання добровільно відшкодувати витрати на утримання за час навчання шляхом укладення договору розстрочення заборгованості згідно з Контрактом про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ (далі - Договір). На виконання п. 6 Порядку № 261, 12.08.2024 з відповідачем було укладено Договір розстрочення заборгованості згідно з Контрактом про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ.

17.07.2025 відділом фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ОДУВС складено довідку № 5/215 про надходження коштів згідно з розрахунком фактичних витрат, пов'язаних із утриманням курсанта ОСОБА_1 в Одеському державному університеті внутрішніх справ за період навчання з 15.08.2019 по 24.08.2022 року та з 01.09.2022 по 08.02.2024 року, яка є додатком до позову та наявна в матеріалах справи. Згідно з якою, останній платіж по Договору був здійснений ОСОБА_1 25.08.2024 в сумі 2 582, 01 грн. У період з 26.08.2025 до 17.07.2025 на розрахунковий рахунок ОДУВС від ОСОБА_1 платежі по Договору не надходили.

Відповідно до п. 13 Договору у разі прострочки щомісячної оплати більше ніж 2 (два) місяці підряд, Сторона 1 (ОДУВС) направляє Стороні 2 ( ОСОБА_1 ) претензію із зазначенням розміру заборгованості та набуває права в місячний строк звернутися до суду в разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 30 днів з моменту отримання претензії або, якщо претензія, направлена за адресою Сторони 2, вказаною у цьому договорі, повернеться Стороні 1 без вручення. Таким чином, право звернутися до суду у ОДУВС виникло з 27.10.2024 та існує до моменту закінчення строку дії Договору. Строк дії Договору - до 12.08.2025.

Розглянувши матеріали справи, суд зазначає таке.

Суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Перевіряючи відповідність позовної заяви вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 КАС України, дослідивши матеріали справи, судом встановлені підстави для залишення позову без руху з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, цим Кодексом або іншими законами.

Частина 5 статті 122 КАС України встановлює місячний строк для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Відповідно до частини 1 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

За приписами частини 6 зазначеної статті, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведених норм Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що законодавець передбачив, що в разі, якщо особа не знала про допущене порушення, але з певної дати повинна була про нього дізнатись, перебіг строку обчислюється саме з моменту, коли особа повинна була дізнатись про відповідне порушення її прав. При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до адміністративного суду є наявність обставин, які створили об'єктивні перешкоди для звернення особи з позовом і подолання яких для цієї особи було неможливим або ускладненим.

Судом встановлено, що спір виник з підстав невідшкодування відповідачем у зв'язку із його звільненням з Національної поліції витрат пов'язаних на його утриманням під час проходження навчання у навчальному закладі.

Спори стосовно проходження публічної служби охоплюють спори, які виникають з моменту прийняття особи на посаду і до її звільнення, зокрема й питання відповідальності за невиконання договору підготовки фахівця, що зумовлює відшкодування фактичних витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, навіть, якщо подання відповідного позову про відшкодування витрат відбувається після її звільнення з публічної служби, а тому до таких спорів підлягають застосуванню приписи частини п'ятої статті 122 КАС України. Тобто, у цьому випадку підлягає застосуванню місячний строк звернення до суду.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2018 року в справі №804/285/16 та постановах Верховного Суду від 30 вересня 2019 року в справі №340/685/19, від 10 жовтня 2019 року в справі № 140/721/19, від 24 грудня 2019 року в справі № 824/284/19-а, від 29 квітня 2020 року в справі № 560/1942/19, від 18 червня 2020 року в справі № 140/2024/19 та від 01 липня 2020 року в справі № 400/1758/19.

Отже, законодавство обмежує право позивача на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, визначено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків пов'язане з необхідністю досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Для вирішення питання про правильність застосування судом першої інстанції строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи необхідно з'ясувати коли розпочався перебіг цього строку.

Відповідно до частини 4 та 5 статті 74 Закону України «Про Національну поліцію», особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2,4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.

Згідно з пунктом 5 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 № 261, після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів.

Отже, з аналізу наведених норм слідує, що початок перебігу строку на звернення до суду у даному випадку необхідно обчислювати з наступного дня після закінчення строку для добровільного відшкодування витрат.

Із матеріалів справи вбачається, що 30.08.2019 між ГУНП в Одеській області, ОДУВС та відповідачем укладено Контракт №К-139/19 «Про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ», предметом якого є підготовка за державним замовленням на денній формі навчання здобувача освітнього ступеня магістра за спеціальністю «Правоохоронна діяльність».

Наказом ГУНП в Одеській області від 08.07.2024 № 1060 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції за п. 7 ч. 1 ст. 77 ЗУ «Про Національну поліцію» (за власним бажанням). Зазначені обставини визнаються сторонами та, в силу приписів ч.1 ст.78 КАС України, не потребують доказуванню.

На виконання приписів п.5 Порядку № 261 29.07.2024 представником ОДУВС складено та направлено на адресу, зазначену в матеріалах особової справи відповідача, повідомлення про відшкодування витрат за навчання № 4/341 із зазначенням суми, яка підлягає відшкодуванню, із пропозицією здійснити відшкодування у добровільному порядку. Тобто, повідомленням про необхідність відшкодувати витрати на утримання за час навчання від 29.07.2024 № 4/341 було доведено ОСОБА_1 відомості про заборгованість в розмірі 32 582, 01 грн відповідно до розрахунку від 24.07.2024.

Вказані обставини також визнаються сторонами у заявах по суті та, в силу приписів ч.1 ст.78 КАС України, не потребують доказуванню.

В подальшому, як свідчать матеріали справи, позивач та відповідач уклали Договір розстрочення заборгованості згідно з Контрактом про здобуття освіти в Одеському державному університеті внутрішніх справ (далі - Договір), відповідно до п. 7 якого, погашення заборгованості буде здійснюватися Стороною 2 ( ОСОБА_1 ) з 30.08.2024 по 30.08.2025 рівними частинами по 2 500 грн щомісячно, до 30 числа кожного місяця.

Як вказує позивач, останній платіж за означеним вище Договором здійснений ОСОБА_1 25.08.2024 в сумі 2582, 01 грн.

Відповідно до п. 13 Договору, у разі прострочки щомісячної оплати більше ніж 2 (два) місяці підряд, Сторона 1 (ОДУВС) направляє Стороні 2 ( ОСОБА_1 ) претензію із зазначенням розміру заборгованості та набуває права в місячний строк звернутися до суду в разі, якщо заборгованість не буде погашено протягом 30 днів з моменту отримання претензії або, якщо претензія, направлена за адресою Сторони 2, вказаною у цьому договорі, повернеться Стороні 1 без вручення.

Отже, право звернутися до суду у ОДУВС виникло з 27.10.2024, про що зазначає представник позивача.

Водночас, з позовом до суду позивач звернувся 22.07.2025.

Частиною 1 ст. 118 КАС України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

При цьому, перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Водночас, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів.

Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду.

В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.

Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи, а для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.».

Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд суду.

З матеріалів справи вбачається, що позивач з моменту припинення здійснення оплати відповідачем за Договором розстрочення заборгованості, а саме з 27.10.2024 набув право звернення до суду щодо стягнення відповідної заборгованості, проте до суду звернувся лише 22.07.2025.

Суд відхиляє як безпідставне твердження представника позивача, що направлення відповідної претензії позивачу лише 04.06.2025 свідчить про дотримання строків звернення до суду, оскільки тривале ненаправлення претензії позивачу щодо необхідності погашення заборгованості у відповідності до п.13 Договору розстрочення заборгованості, тобто триваюча пасивна поведінка позивача, не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у суб'єкта владних повноважень можливості знати про стан своїх прав та обов'язків.

Суд також враховує, що в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться також адміністративна справа №420/38597/24 за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_1 витрат, пов'язаних з його утриманням в Одеському державному університеті внутрішніх справ, в сумі 235625,61 грн. При цьому, із зазначеним позовом Одеський державний університет внутрішніх справ звернувся до Одеського окружного адміністративного суду 13.12.2024.

Зазначене додатково свідчить про пропущення строку звернення з адміністративним позовом у цій адміністративній справі за №420/24442/25.

Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Частинами 13-15 статті 171 КАС України встановлено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Враховуючи наведене, суддя дійшов висновку, що позовну заяву слід залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду обґрунтованої заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з наведеними підставами для поновлення такого строку.

Керуючись ст. 160, 171, 243, 248 КАС України, суддя

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення витрат - залишити без руху.

Повідомити позивача про необхідність у п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що у разі не усунення у визначений судом строк недоліків, позов буде визнаний неподаним та повернутий позивачу.

Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Дмитро БАБЕНКО

Попередній документ
130864199
Наступний документ
130864201
Інформація про рішення:
№ рішення: 130864200
№ справи: 420/24442/25
Дата рішення: 09.10.2025
Дата публікації: 13.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Одеський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації державної політики у сфері освіти, науки, культури та спорту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (01.08.2025)
Дата надходження: 22.07.2025
Предмет позову: про стягнення витрат
Учасники справи:
суддя-доповідач:
БАБЕНКО Д А
відповідач (боржник):
Антюхов Валерій Дмитрович
позивач (заявник):
Одеський державний університет внутрішніх справ
представник позивача:
Сацюк Анастасія Ігорівна