08 жовтня 2025 рокум. Ужгород№ 260/8206/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Рейті С.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Петренко Катерини Дмитрівни про забезпечення позову, -
ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Петренко Катерини Дмитрівни, звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , Комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 по розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо непродовження відстрочки ОСОБА_1 на підставі пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» на строк установлений Указом Президента України про продовження строку проведення мобілізації, шляхом внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про зміну дати закінчення дії відстрочки.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою позивача від 15.08.2025 року.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення, оформлене протоколом ІНФОРМАЦІЯ_1 в особі Комісії з розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації від 26 серпня 2025 № 48, про відмову ОСОБА_1 у наданні відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період відповідно до пункту 9 частини першої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» за заявою від 25.08.2025 року.
4. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 прийняти рішення про надання ОСОБА_1 відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 9 частини 1 статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідну інформацію.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що на підставі здійснення догляду за матір'ю, яка потребує постійного догляду, у відповідності до Указів Президента Про продовження строку проведення загальної мобілізації, а саме з 19.03.2025 року по 08.05.2025 року, та з 09.05.2025 року по 07.08.2025 року комісією ІНФОРМАЦІЯ_4 позивачу була надана відстрочка у вказані періоди, на підставі п.9 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Жодна з підстав, які свідчать про потребу матері у постійному догляді ( висновок № 11/2 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі та виписка з протоколу засідання лікарської консультаційної комісії від 12.03.2025 року № 11/2) та у здійсненні постійного догляду за матір'ю (акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду від 02.04.2025 року, згідно з додатком 8) не відпали та не змінились на момент продовження строку мобілізації, а саме станом на 07.08.2025 року, при цьому, за наявності у позивача законних підстав на відстрочку (відповідно до раніше поданих ним документів для оформлення відстрочки) відстрочка у порядку, визначеному у пункті 60 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560, не була продовжена позивачу з 08.08.2025 року, що свідчить про протиправну бездіяльність відповідача 1.
В подальшому, оскільки відстрочка не була продовжена на строк проведення мобілізації згідно до Указу Президента України від 14.07.2025 року № 479/2025 на 90 діб, позивач 15.08.2025 року прибув за повісткою до відповідача 1, та останнім було повідомлено про необхідність подання заяви (додаток 4 до Порядку 560) до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 для оформлення відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації у порядку, визначеному постановою КМУ від 16.05.2024 року № 560. Позивачем була подана відповідна заява про відстрочку з певним пакетом документів.
Прибувши знов за повісткою 25.08.2025 року до відповідача 1, позивачу в усній формі було повідомлено про те, що йому відмовлено у наданні відстрочки, при цьому жодних документів про відмову не було надано, відтак, ним було повторно подано заяву про відстрочку 25.08.2025 року до Голови комісії ІНФОРМАЦІЯ_4 з оновленим пакетом документів.
Рішенням комісії, оформленим протоколом №48 від 26.08.2025 року ОСОБА_1 відмовлено у надані відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та повідомлено, що ОСОБА_1 підлягає призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на загальних підставах. Причини відмови: на розгляд комісії не було подано документів, визначених додатком 5 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду іншим працездатним членом сім'ї: висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісті за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим.
Вважаючи рішення комісії необґрунтованим та протиправним, з огляду на те, що позивач надав документи, які повною мірою підтверджують наявність у нього підстав для відстрочки від призову на військову службу під час проведення мобілізації, останній звернувся до суду із даним позовом за захистом своїх порушених прав.
Одночасно із позовною заявою, представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ІНФОРМАЦІЯ_1 вчиняти дії пов'язані з прийняттям наказу про призов або інші дії щодо призову ОСОБА_1 на військову службу під час мобілізації, на особливий період до моменту набрання законної сили рішенням у даній справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 , комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 по розгляду питань надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації про визнання бездіяльність протиправною та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Необхідність забезпечення адміністративного позову вказаним способом аргументована тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому позивач наголошує, що процес мобілізації триває, його викликано для уточнення даних на 29.08.2025 року, при цьому згідно до витягу з Резерв + вбачаються відомості що дані уточнено вчасно 25.08.2025 року, наслідком чого може бути проходження медичної комісії та призов на військову службу під час мобілізації на особливий період.
При цьому після строку явки за повісткою на 29.08.2025 року стало відомо про відмову у наданні відстрочки і за другою заявою від 15.08.2025 року, за рішенням комісії, оформленим протоколом №48 від 26.08.2025 року. У зв'язку з хворобою позивач не з'явився до ТЦК за повісткою, повідомивши відповідача 1 належним чином. Однак, враховуючи дату прийняття рішення про відмову 26.08.2025 року та дату явки за повісткою, вважає, що такі дії відповідача свідчать про вжиття стосовно позивача заходів щодо мобілізації.
Таким чином, вважає, що до завершення розгляду цієї справи щодо ОСОБА_1 можуть бути завершені мобілізаційні заходи і заявника може бути призвано на військову службу під час мобілізації, в особливий період, відтак він набуде нового юридичного статусу військовослужбовця, що унеможливить реалізацію права на відстрочку, у разі встановлення судом наявності у нього такого права, а також унеможливить виконання рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача, оскільки надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації особі, яка вже є військовослужбовцем, є неможливим. Таким чином, будь-яке рішення у цій справі не поновить його порушені права і звернення за судовим захистом не буде мати сенсу.
Просить врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23.
Розглянувши заяву про забезпечення адміністративного позову та наведені в обґрунтуванні для вжиття відповідних заходів підстави в їх сукупності, провівши аналіз положень чинного законодавства України, що регулює порядок забезпечення позову, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (ч.2 ст.150 КАС України).
Згідно із частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною 2 статті 151 КАС України визначено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Отже, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо її буде прийнято на користь позивача. Заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Виходячи з аналізу матеріалів заяви про забезпечення позову, суд звертає увагу, заявником до заяви про забезпечення позову не додано належних, достатніх, достовірних та допустимих доказів на підтвердження факту, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити подальше виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених прав та інтересів заявника.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч.1 ст.1 якого передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Частиною 3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
В п.1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, видно, що територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
24.02.2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану.
Так, як на ключову обставину необхідності вжиття заходів забезпечення позову, позивач посилається на протиправність відмови відповідача у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Покликання позивача на те, що без вжиття судом заходів забезпечення позову, мобілізаційний процес щодо особи, яка за законом не підлягала призову на військову службу, буде завершено, що, у свою чергу, істотно ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі задоволення позову, не може визнаватись достатнім для вжиття заходів забезпечення позову. Суд здійснює захист реально порушених прав, а не тих, які ймовірно може бути порушено у майбутньому.
З матеріалів позовної заяви та заяви про забезпечення позову не встановлено підстав, які б свідчили про те, що невжиття судом заходів забезпечення позову створить очевидну небезпеку заподіяння шкоди правам та інтересам позивача або ускладнить чи зробить неможливим виконання рішення суду за наслідками розгляду цієї справи.
До матеріалів заяви про забезпечення позову позивач долучив повістку № 2010-08/2025/Х від 25.08.2025 року про необхідність ОСОБА_1 з'явитись 29.08.2025 року о 15:00 год. до ІНФОРМАЦІЯ_4 для уточнення облікових даних.
Суд зазначає, що процедуру оповіщення військовозобов'язаних та резервістів, їх прибуття до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, процедуру надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення; організацію медичного огляду військовозобов'язаних та резервістів для визначення придатності до військової служби; процедуру оформлення призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період визначає Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року № 560 (далі - Порядок № 560).
Пунктом 21, пп.1 п.27, п-.п.28 - 29 Порядку № 560 встановлено, що за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувальних органів) резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів, відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ під час мобілізації здійснюється шляхом вручення (надсилання) повістки (додаток 1).
У повістці зазначаються, зокрема, мета виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділів чи відповідних підрозділів розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ.
Відповідно до п.88 Порядку № 560 на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Отже, у повістці про виклик громадян до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки чи їх відділів зазначається, серед іншого, мета такого виклику, а саме: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби. За результатами проведення медичного огляду військовозобов'язаного військово-лікарською комісією, зокрема, може бути прийнято рішення щодо придатності до проходження військової служби під час мобілізації. В подальшому, на основі результатів проведення медичного огляду та професійно-психологічного відбору військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, у територіальному центрі комплектуванні та соціальної підтримки під особистий підпис вручається повістка щодо призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Суд наголошує, що позивачем не додано до заяви результати проходження ВЛК (зокрема, рішення (постанови) військово-лікарської комісії щодо придатності його до проходження військової служби). Також до заяви про забезпечення позову не додано належних доказів, які б свідчили про вчинення відповідачем дій щодо призову позивача на військову службу під час мобілізації (зокрема, вручення позивачу повістки із вказаною метою виклику до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки тощо) та, відповідно, вказували б на необхідність вирішення судом питання про вжиття заходів забезпечення позову.
Лише сам факт вручення повістки від 25.08.2025 року для уточнення облікових даних не дає достатніх підстав для висновку про те, що відповідач вживає заходів, спрямованих на мобілізацію позивача, як і не підтверджує факту того, що останній надалі буде призваний для проходження військової служби за мобілізацією.
Більше того, суд зауважує, що за вказаною повісткою позивачу слід було з'явитися до відповідача 29.08.2025 року, при цьому, із заявою про забезпечення позову позивач звернувся до суду 06.10.2025 року, тобто, більше ніж через місяць. При цьому, з наданих медичних висновків про тимчасову непрацездатність, період непрацездатності: 26.08.2025 року - 01.09.2025 року та 02.09.2025 року - 05.09.2025 року. Разом з тим, позивачем не надано доказів вжиття відповідачем будь-яких заходів, спрямованих на мобілізацію позивача за вказаний період.
За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову у спосіб, який просить позивач.
Щодо посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23, суд зазначає, що предметом позову у справі № 160/2592/23 є визнання протиправними дій щодо призову особи на військову службу під час мобілізації та зобов'язання військової частини прийняти рішення про звільнення особи з військової служби особового складу Збройних Сил України військової частини. Натомість, у даній справі спірними є бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 щодо автоматичного продовження позивачу відстрочки та рішення про відмову у наданні такої відстрочки позивачу.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23 зазначено, що процедура призову військовозобов'язаного на військову службу під час мобілізації є незворотною, тобто такою, що вже відбулася, а визнання процедури призову протиправною не спричинює відновлення попереднього становища особи, призваної на військову службу. При цьому, Верховний Суд не викладав висновків щодо застосування норм статей 150-154 КАС України, якими врегульовано питання забезпечення позову.
Отже, посилання позивача на правові висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 05.02.2025 року у справі №160/2592/23, суд вважає такими, що не впливають на спірні правовідносини, оскільки вони не є релевантними.
Доводи позивача із посиланням на позицію судів першої інстанції у справах за №№ 120/11762/2024, 120/11761/2024 та 440/8390/25, є необґрунтованими, оскільки відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - адвоката Петренко Катерини Дмитрівни про забезпечення позову про забезпечення позову - відмовити.
2. Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, визначені ст. 256 КАС України. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Суддя С.І. Рейті