Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 жовтня 2025 року Справа№200/3633/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій, -
16 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про:
визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 09 травня 2025 року № 057250004636 про відмову позивачеві в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії від 01 травня 2025 року із зарахуванням до страхового стажу та пільгового стажу за списком № 1 періодів навчання з 01 вересня 1999 року по 02 листопада 2000 року, з 05 грудня 2000 року по 07 жовтня 2002 року, до пільгового стажу на підземних роботах за списком № 1 - періоду з 18 вересня 2023 року по 31 серпня 2024 року та з урахуванням висновків суду у справі.
Позовні вимоги вмотивовано протиправністю відмови в зарахуванні до пільгового стажу вказаного вище періоду роботи. Позивач зазначає, що трудова книжка та форма ОК-5 належним чином підтверджують пільговий стаж, а тому відсутність довідки не може впливати на конституційне право позивача щодо належного пенсійного забезпечення.
Зарахування періоду навчання в університеті вмотивовано приписами статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98 ВР.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
14 липня 2025 року відповідачем подано відзив, в якому просить відмовити в позові з підстав, зазначених в оскаржуваному рішенні.
Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.
01 травня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09 травня 2025 року № 057250004636 позивачеві відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу.
Рішенням встановлено, що страховий стаж позивача становить 19 років 07 місяців 20 днів (з урахуванням кратності - 37 років 01 місяць 03 дні), пільговий стаж - 22 роки 09 місяців 01 день.
До страхового стажу не зараховано періоди навчання за довідкою від 04 квітня 2025 року № 19/15-140, оскільки документ видано на непідконтрольній території. До пільгового стажу не зараховано період роботи з 18 вересня 2023 року, оскільки відсутня довідка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам та аргументам учасників справи, суд виходить з наступного.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг визначає Закон України «Про загальнообов'язкове держав не пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).
Відповідно до абзацу 1 частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. […].
Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 року № 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Список № 202).
До вказаного Списку включено усіх робітників, зайнятих протягом повного робочого дня на підземних роботах (абзац 1 розділу І Списку № 202).
Комплексний аналіз зазначених норми дає підстави для висновку, що право на передбачену частиною третьою статті 114 Закону № 1058-IV пенсію незалежно від віку мають робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах в шахтах, та за наявності передбаченого стажу такої роботи - 25 років або працівники провідних професій за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05 листопада 1991 року № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. […].
Записом № 28 трудової книжки серії НОМЕР_1 від 12 лютого 2001 року встановлено, що 24 червня 2019 року позивача прийнято прохідником підземним з повним робочим днем у шахті до Державного підприємства «Селидіввугілля». Запис про звільнення відсутній.
Вказаний запис охоплює спірний період роботи з 18 вересня 2023 року по 31 серпня 2024 року.
Відомостями форми РС-право підтверджується незарахування періоду не лише до пільгового стажу, але й до страхового. Обчислення стажу закінчується 17 вересня 2023 року.
Абзацом 1 пункту 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637), встановлено, що за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, […].
За інформацією, зазначеною в індивідуальних відомостях про застраховану особу (форма - ОК-5), період роботи з 18 вересня 2023 року по 31 серпня 2024 року визначено як пільговий відповідно до коду ЗП3014А1 (працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах […]).
Отже, період роботи з 18 вересня 2023 року по 31 серпня 2024 року підлягає зарахуванню до пільгового підземного стажу (ст. 14-20) на підставі записів трудової книжки та індивідуальних відомостей про застраховану особу. До пільгового стажу на підземних роботах за списком № 1 цей період зараховується органами Пенсійного фонду України в порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 114 Закону № 1058-IV.
Оскільки спірний період не зараховано й до страхового стажу, то слід зазначити наступне.
Відповідачем підстави незарахування до страхового стажу періоду роботи не визначено, проте за формою ОК-5 суд вбачає, що страхові внески роботодавцем за спірний період не сплачено.
Абзацом 1 частини першої статті 24 Закону № 1058-IV встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з частиною другою, десятою, абзацом 1 частини дванадцятої статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, […], здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески;
якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом;
страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
З урахуванням наведених норм суд дійшов висновку, що позивач не несе відповідальність за неналежне виконання своїх обов'язків підприємством, на якому він працював, а тому наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для незарахування до страхового та пільгового стажу позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
При аналізі та застосуванні наведених норм права, судом врахована правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 208/6680/16-а, від 20 березня 2019 року у справі № 688/947/17.
З метою ефективного захисту прав позивача на підставі частини другої статті 9 КАС України слід вийти за межі позовних вимог у частині зарахування спірного періоду до страхового стажу.
Трудова книжка серії НОМЕР_1 від 12 лютого 2001 року не містить записів про навчання.
Абзацом 1 пункту 8 Порядку № 637 встановлено, що період навчання за денною формою здобуття освіти у закладах вищої освіти (крім періоду навчання за денною формою здобуття освіти на підготовчих відділеннях у закладах вищої освіти), професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
На підтвердження періоду навчання позивачем надана архівна довідка від 04 квітня 2025 року, що видана на непідконтрольній території.
Доводи відповідача про неврахування цієї довідки з тих підстав, що вона сформована за даними архівів, які знаходяться на непідконтрольній Україні території, суд не приймає до уваги, оскільки довідка, яка надана позивачем для призначення пенсії видана на підставі первинних документи, які, в свою чергу, сформовані до проведення антитерористичної операції, не можуть піддаватися сумніву та позбавляти особи права на отримання пенсії тільки з тих міркувань, що Україна тимчасово не здійснює контроль на території, де набутий відповідний стаж.
Суд також зазначає, що діючим законодавством, яке регулює спірні правовідносини, не встановлено, що необхідною умовою для прийняття та врахування пенсійними органами документів для призначення пенсії є можливість перевірити оригінали документів, на підставі яких видавалась довідка.
Тобто в розрізі даної справи та за умови підтвердження трудового стажу як громадянин України позивач наділений правом на відповідний соціальний захист з боку держави, яка в особі своїх органів не може відмовляти у його наданні з формальних підстав.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 27 лютого 2019 року у справі № 423/3544/16-а та від 11 липня 2019 року у справі № 242/1484/17.
Пунктом «д» частини третьої статті 56 Закону № 1788-XII передбачено, що до стажу роботи зараховується також навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
На підставі цієї норми періоди навчання з 01 вересня 1999 року по 02 листопада 2000 року, з 05 грудня 2000 року по 07 жовтня 2002 року (по день прийняття на роботу) підлягають зарахуванню до страхового стажу.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту» від 10 лютого 1998 року № 103/98 ВР (далі - Закон № 103/98 ВР) час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Проте вказана норма в цій справі застосуванню не підлягає, оскільки позивач згідно з частиною першою статті 41, частиною першою статті 43 Закону України «Про освіту» від 23 травня 1991 року № 1060-XII в редакції, яка діяла на період навчання, навчався у вищому навчальному закладі, а можливість зарахування часу навчання до стажу роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, передбачена лише щодо професійно-технічних навчальних закладів, до яких університет не відносився (ться).
При виборі та застосуванні норм права судом врахована правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 643/11758/16-а, від 10 жовтня 2019 року у справі № 676/5212/17.
Отже, вимоги про зарахування до пільгового стажу періодів навчання з 01 вересня 1999 року по 02 листопада 2000 року, з 05 грудня 2000 року по 07 жовтня 2002 року (по день прийняття на роботу) задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного суд зазначає, що позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 09 травня 2025 року № 057250004636 про відмову позивачеві в призначенні пенсії підлягають задоволенню.
Роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 20 січня 1992 року № 8 (далі - Роз'яснення № 8) передбачено, що працівникам, зайнятим на підземних роботах, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку відповідно до статті 14 Закону № 1788-XII, але не відпрацювавши повного стажу, передбаченого зазначеною статтею, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виймальних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого прокату - за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах Списку № 1 виробництв, професій, посад і показників, які дають право на пільгове забезпечення, - за 9 місяців.
Оскаржуваним рішенням відповідача визначено, що пільговий стаж роботи становить не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку, але кратність обчислення стажу не застосовувалась, що порушує права позивача на призначення пенсії.
З метою ефективного захисту прав позивача суд на підставі частини другої статті 9 КАС України слід вийти за межі позовних вимог у частині застосування Роз'яснення № 8.
Тому з урахуванням встановлених обставин суд вважає, що Роз'яснення № 8 повинно бути застосовано при призначенні пенсії позивачеві відповідно до частини третьої статті 114 Закону № 1058-IV, яка кореспондується з приписами частини першої статті 14 Закону 1788-XII, в частині додаткового зарахування місяців роботи: за 1 рік роботи 3 місяці - для періодів на підземних роботах, але за провідними професіями (ст. 14-20), як кожний повний рік за 9 місяців на підземних роботах (ст. 14-25).
При аналізі та застосуванні норм права судом врахована права позиція, викладена в постанові Верховного Суду від 18 листопада 2024 року у справі № 200/1009/24.
З огляду на вказане похідна вимога підлягає задоволенню шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01 травня 2025 року із зарахуванням до страхового стажу періодів навчання з 01 вересня 1999 року по 02 листопада 2000 року, з 05 грудня 2000 року по 07 жовтня 2002 року, до страхового та пільгового підземного стажу (ст. 14-20) - періоду з 18 вересня 2023 року по 31 серпня 2024 року та з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 20 січня 1992 року № 8.
В іншій частині позов задоволенню не підлягає.
Суд зазначає, що висновки суду, викладені в мотивувальній частині його рішення є в однаковій мірі обов'язковими для врахування суб'єктом владних повноважень при здійсненні своїх повноважень на виконання рішення суду, як і висновки, визначені в резолютивній частині рішення.
Відповідно до речення 1 частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 139, 243-246, 255, 263, 295 КАС України, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання до вчинення певних дій задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області від 09 травня 2025 року № 057250004636 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20453063, місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 01 травня 2025 року із зарахуванням до страхового стажу періодів навчання з 01 вересня 1999 року по 02 листопада 2000 року, з 05 грудня 2000 року по 07 жовтня 2002 року, до страхового та пільгового підземного стажу (ст. 14-20) - періоду роботи з 18 вересня 2023 року по 31 серпня 2024 року та з урахуванням роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення»» від 20 січня 1992 року № 8.
В іншій частині позову відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області (код ЄДРПОУ: 20453063, місцезнаходження: пл. Народна, буд. 4, м. Ужгород, Закарпатська область, 88000) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 600 (шістсот) грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо через суд апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 09 жовтня 2025 року.
Суддя Ю.М. Льговська