Україна
Донецький окружний адміністративний суд
08 жовтня 2025 року Справа№200/4481/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Кравченко Т.О.,
розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
18 червня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області), надісланий через підсистему ЄІСТС «Електронний суд» 18 червня 2025 року, в якому позивач просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 10 червня 2025 року № 057150014018 про відмову в призначенні пенсії;
- зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції відповідно до рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року №1-р/2020.
Заяви, клопотання учасників справи. Процесуальні дії у справі.
23 червня 2025 року суд постановив ухвалу про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі; вирішив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні); встановив строк для подання відзиву на позовну заяву; витребував докази у відповідача та у Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.
Про прийняття позовної заяви та відкриття провадження у справі учасники справи повідомлені в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС).
Відповідно до ч. 1 ст. 262 КАС розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження у випадках, визначених ст. 263 цього Кодексу, розпочинається через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі (ч. 2 ст. 262 КАС).
Як на час відкриття провадження в адміністративній справі, так і на час час розгляду цієї справи по суті триває широкомасштабна військова агресія російської федерації, яка слугувала підставою для введення в Україні з 24 лютого 2022 року 05 години 30 хвилин воєнного стану Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України про введення воєнного стану».
Указом Президента України від 14 липня 2025 року № 478/2025 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженим Законом України від 15 січня 2025 року № 4524-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану продовжений з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб.
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що 02 червня 2025 року звернулася до органів Пенсійного фонду з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1.
10 червня 2025 року ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийняло рішення № 057150014081, яким відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
Вважаючи це рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Позивач доводила, що має право на пенсію відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) в редакції з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі - Рішення КСУ № 1-р/2020), оскільки досягла 47 років, має страховий стаж - 18 років 03 місяці 00 днів (з урахуванням додаткових років за Список № 1 - 33 роки 03 місяці 00 днів), пільговий стаж за Списком № 1 - 15 років 09 місяців 08 днів.
Вказувала на те, що на час звернення за призначенням пенсії Закон № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в рішенні Конституційного Суду України), однак пенсійний орган протиправно збільшив віковий ценз для призначення пенсії на підставі п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 до 50 років.
Просила задовольнити позов.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини. Докази відхилені судом, та мотиви їх відхилення.
На виконання вимог ст. 90 КАС суд оцінив докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні; оцінив належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, виходячи з того, що жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 77 КАС кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
За правилами абз. 1 ч. 2 ст. 77 КАС в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З'ясовуючи чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що встановлено на підставі паспорта громадянина України № НОМЕР_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
З 12 грудня 2009 року місце проживання позивача зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , про що свідчить витяг з реєстру територіальної громади від 08 травня 2025 року № 2025/006001567.
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 21910427) зареєстроване як юридична особа, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений відповідний запис.
02 червня 2025 року ОСОБА_1 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду звернулася з заявою про призначення пенсії, до якої долучила заяву довільної форми, в якій уточнила, що просить призначити пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону № 1788 в редакції з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.
Як свідчить скріншот з електронного кабінету ОСОБА_1 на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду, а також надані відповідачем і ГУ ПФУ в Донецькій області матеріали пенсійної справи, разом з заявою про призначення пенсії від 02 червня 2025 року, яка зареєстрована за № 10999, позивач надала паспорт громадянина України № НОМЕР_1 ; картку платника податків; витяг з реєстру територіальної громади від 08 травня 2025 року № 2025/006001567; витяг з наказу приватного акціонерного товариства «Металургійний комбінат «Азовсталь» (далі - ПрАТ «МК «Азовсталь») від 21 грудня 2010 року № 351 «Про затвердження результатів атестації робочих місць»; витяг з наказу ПрАТ «МК «Азовсталь» від 21 грудня 2015 року № 593 «Про затвердження результатів атестації робочих місць»; витяг з наказу ПрАТ «МК «Азовсталь» від 30 вересня 2020 року № 407 «Про затвердження результатів атестації робочих місць»; витяг з наказу ПрАТ «МК «Азовсталь» від 15 червня 2022 року № 141 «Про призупинення дії трудових договорів з працівниками ПрАТ «МК «Азовсталь»; довідку ПрАТ «МК «Азовсталь» від 26 травня 2025 року № 03.03.01-340/к з інформацією про роботу позивачки в період з 26 вересня 2014 року по 01 січня 2019 року; довідку ПрАТ «МК «Азовсталь» від 23 травня 2025 року № 131 про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довіреність ПрАТ «МК «Азовсталь» від 27 грудня 2024 року № 01.01.98/23; наказ ПрАТ «МК «Азовсталь» від 01 січня 2025 року № 01 «Про делегування повноважень»; наказ ПрАТ «МК «Азовсталь» від 01 березня 2022 року № 101 «Про введення в дію нових печаток та штампів ПрАТ «МК «Азовсталь»; наказ ПрАТ «МК «Азовсталь» від 23 листопада 2022 року № 195 «Про внесення змін у наказ № 101 від 01.03.2022»; Інформаційну довідку про перебування суб'єкта у процедурі банкрутства (неплатоспроможності) з Єдиного реєстру боржників, відносно яких відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність» від 28 травня 2025 року № 2025-713127; лист арбітражного керуючого Паніотова О.К. від 22 травня 2025 року № 0201/2; довідку АТ «Універсал Банк» про наявність рахунку від 08 травня 2025 року; повідомлення про те, що позивач не отримує пенсію від органів пенсійного забезпечення російської федерації; анкету-опитування.
Крім того, 03 червня 2025 року разом з заявою, що зареєстрована за № 12272, через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду позивач надала скан-копію трудової книжки.
За принципом екстериторіальності для розгляду заяви ОСОБА_1 від 02 червня 2025 року був визначений структурний підрозділ ГУ ПФУ в Дніпропетровській області.
10 червня 2025 року за наслідками розгляду заяви позивача та поданих нею документів, а також з урахуванням Відомостей про трудову діяльність з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (форма ОК-5) ГУ ПФУ в Дніпропетровській області прийняло рішення № 057150014018 «Про відмову у призначенні пенсії».
Відмовляючи позивачці в призначенні пенсії, відповідач виходив з такого:
дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду - 02 червня 2025 року;
пенсійний вік, визначений п. 1 ч. 1 ст. 114 Закону № 1058 (Список № 1) - 50 років;
вік заявниці - 47 років 04 місяці 03 дні;
необхідний страховий стаж, визначений ст. 26 Закону № 1058, - 20 років;
страховий стаж особи - 18 років 03 місяці 00 днів (з урахування додаткових років за Список № 1 (15 років) - 33 роки 03 місяці 00 днів);
необхідний пільговий стаж, визначений на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1, визначений п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (Список № 1), - не менше 07 років 06 місяців;
пільговий стаж (за Списком № 1) особи - 15 років 09 місяців 08 днів (зараховано згідно з даними Індивідуальних відомостей про застраховану особу Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування);
зниження пенсійного віку відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 - на 10 років.
Результат розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу зараховано всі періоди.
Додатковий коментар: в заяві про неодержання пенсії в органах пенсійного забезпечення російської федерації відповідно до п. 14-4 розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058 відсутня дата.
З огляду на викладене, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області вирішило відмовити ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 у зв'язку з недосягненням відповідного пенсійного віку - 50 років.
За висновком пенсійного органу, позивач набуде право на пенсійну виплату 30 січня 2028 року.
Також пенсійний орган роз'яснив, що відповідно до Порядку розгляду скарг на рішення органів Пенсійного фонду України щодо пенсійного забезпечення, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 12 жовтня 2007 року № 18-6, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 02 листопада 2007 року за № 1241/14508, (далі - Порядок № 18-6) заявник має право оскаржити рішення про відмову в призначенні пенсії в органі Пенсійного фонду України вищого рівня; скарга може бути подана протягом одного року з моменту прийняття рішення, але не пізніше одного місяця з часу ознайомлення з прийнятим рішенням; подання скарги відповідно до цього Порядку не позбавляє заявника права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства.
Згідно з рішенням про призначення пенсії № 057150014018 (дата-час розрахунку: 09 червня 2025 року 16:46), за розрахунком пенсійного органу, позивач набуде право на пенсію за віком з 30 січня 2028 року.
Розрахунок поведений виходячи з такого:
шифр та вид пенсії - 103 пенсія за віком;
умови призначення - Закон № 1058;
середньомісячний заробіток - 25 948,94000;
дата звернення, вік, ознака роботи - 02 червня 2025 року, 47 років 04 місяці 03 дні, працює;
тривалість стажу:
страховий стаж (повний) - 33 років 03 місяці 00 днів;
страховий стаж після 01 січня 2004 року - 18 років 03 місяці 00 днів;
додаткові роки за Список № 1 - 15 років 00 місяців 00 днів;
в тому числі: Робота за Списком № 1 - 15 років 09 місяців 08 днів;
коефіцієнт стажу без урахування кратності - 0,33250;
коефіцієнт стажу з урахуванням кратності ((399/100*12)*1) - 0,33250;
30 січня 2028 року - довічно
розмір пенсії за віком (ст. 27) (25 948,94*0,33250) - 8 628,02 грн;
доплата за понаднормовий стаж (ст. 28 ч. 1 абз. 2) (за 3 роки) - 70,83 грн;
загальний розмір пенсії - 8 698,85 грн;
місяць підвищення розміру пенсії - 01 грудня 2027 року;
розмір пенсії з надбавками - 8 698,85 грн.
Як свідчить розрахунок стажу (форма РС-право), ГУ ПФУ в Дніпропетровській області при вирішенні питання щодо наявності у ОСОБА_1 права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 зарахувало до її стажу періоди:
з 18 лютого 2004 року по 21 травня 2006 року - 02 роки 03 місяці 04 дні - до страхового стажу;
з 22 травня 2006 року по 31 грудня 2006 року - 00 років 07 місяців 10 днів - до страхового та пільгового стажу за Списком № 1;
з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2010 року - 04 роки 00 місяців 00 днів - до страхового та пільгового стажу за Списком № 1;
з 01 січня 2011 року по 19 вересня 2014 року - 03 роки 08 місяців 19 днів - до страхового та пільгового стажу за Списком № 1;
з 26 вересня 2014 року по 20 грудня 2015 року - 01 рік 02 місяці 25 днів - до страхового та пільгового стажу за Списком № 1;
з 21 грудня 2015 року по 23 вересня 2020 року - 04 роки 09 місяців 03 дні - до страхового та пільгового стажу за Списком № 1;
з 24 вересня 2020 року по 30 вересня 2020 року - 00 років 00 місяців 07 днів - до страхового стажу;
з 01 жовтня 2020 року по 28 липня 2021 року - 00 років 09 місяців 28 днів - до страхового та пільгового стажу за Списком № 1;
з 29 липня 2021 року по 31 липня 2021 року - 00 років 00 місяців 03 дні - до страхового стажу;
з 01 серпня 2021 року по 29 листопада 2021 року - 00 років 03 місяці 29 днів - до страхового та пільгового стажу за Списком № 1;
з 30 листопада 2021 року по 30 листопада 2021 року - 00 років 00 місяців 01 день - до страхового стажу;
з 01 листопада 2021 року по 27 січня 2022 року - 00 років 01 місяць 27 днів - до страхового та пільгового стажу за Списком № 1;
з 28 січня 2022 року по 31 січня 2022 року - 00 років 00 місяців 04 дні - до страхового стажу;
з 01 лютого 2022 року по 27 лютого 2022 року - 00 років 00 місяців 27 днів - до страхового та пільгового стажу за Списком № 1;
з 28 лютого 2022 року по 28 лютого 2022 року - 00 років 00 місяців 01 день - до страхового стажу;
з 01 березня 2022 року по 20 березня 2022 року - 00 років 00 місяців 20 днів - до страхового та пільгового стажу за Списком № 1;
з 21 квітня 2022 року по 30 квітня 2022 року - 00 років 00 місяців 10 днів - до страхового стажу;
всього: 18 років 03 місяці 00 днів; (для визначення права на пенсію - 18 років 01 місяців 18 днів);
крім того, додаткові роки за Список № 1 - 15 років 00 місяців 00 днів;
всього для розрахунку - 33 роки 03 місяці 00 днів;
робота за Списком № 1 - 15 років 09 місяців 08 днів.
Будь-які інші докази щодо предмета доказування учасники справи не надали.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначає Закон України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058), який набрав чинності з 01 січня 2004 року.
На час звернення позивачки з заявою про призначення пенсії, тобто станом на 06 червня 2025 року, Закон № 1058 діяв в редакції від 04 квітня 2025 року.
03 жовтня 2017 року Верховна Рада України ухвалила Закон № 2148-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» (далі - Закон № 2148), який набрав чинності 11 жовтня 2017 року.
На підставі Закону № 2148 Закон № 1058 доповнений розділом XIV-І, який містить п. 1 ч. 2 ст. 114 такого змісту:
«На пільгових умовах пенсія за віком призначається:
1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
До досягнення віку, встановленого абз. 1 цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку:
45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно;
45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року;
46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року;
46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року;
47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року;
47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року;
48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року;
48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року;
49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року;
49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року;
50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.
За відсутності стажу роботи, встановленого абз. 1 цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абз. абз. 1 і 3-13 цього пункту, страхового стажу:
з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок;
з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок;
з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок;
з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок;
з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок;
з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.
Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абз. 1 цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абз. абз. 1 і 15-23 цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 26 цього Закону:
чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;
жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.
Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року;
[…]».
Натомість згідно з п. «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) в редакції, чинній до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» (далі - Закон № 213):
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
[…]».
Законом № 213, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, збільшено раніше передбачений п. «а» ст. 13 Закону № 1788 вік набуття жінками права на пенсію за віком на пільгових умовах з 45 до 50 років, а також збільшена тривалість мінімально необхідного страхового стажу з 15 до 20 років.
Відповідно до п. 1 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020 (далі - Рішення КСУ № 1-р/2020) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. п. «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788 зі змінами, внесеними Законом № 213.
Згідно з п. 3 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020 застосуванню підлягають ст. 13, ч. 2 ст. 14, п. п. «б» - «г» ст. 54 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 для осіб, які працювали до 01 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах, а саме:
«На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:
чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах;
жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи із особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого ст. 12 цього Закону, на 1 рік за кожний повний рік такої роботи чоловікам і на 1 рік 4 місяці - жінкам;
[…]».
Таким чином, Рішенням КСУ № 1-р/2020 визнані неконституційними окремі положення Закону № 1788, у зв'язку з чим вони втратили чинність з дня ухвалення цього рішення (п. 2 резолютивної частини Рішення КСУ № 1-р/2020). Одночасно Конституційний Суд України встановив, що підлягають застосуванню відповідні норми в редакції до внесення змін Законом № 213.
У зв'язку з цим на час виникнення спірних правовідносин Закон № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 встановлював право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць для жінок після досягнення 45 років (за наявності стажу роботи та інших умов, визначених в Рішенні КСУ № 1-р/2020, тобто при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах).
Отже, на час виникнення спірних правовідносин існувала колізія між нормами Закону № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020 з одного боку, та Законом № 1058 - з іншого в частині віку набуття жінками права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, а також мінімально необхідного страхового стажу. Перший із цих законів визначає такий вік для жінок у 45 років при стажі роботи не менше 15 років, тоді як другий - у 50 років при страховому стажу (стажі роботи) не менше 20 років.
Так, за позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20 за подібних правовідносин:
«[…]
Оскільки норми названих законів регулюють одне і те ж коло відносин, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що вони явно суперечать один одному. Таке регулювання порушує вимогу «якості закону», передбачену Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, та не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади у майнові права заявника (див. пункт 56 рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»)».
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, п. 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону № 1788 з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не Закону № 1058.
[…]»
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 160/9272/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 320/4339/20, від 30 березня 2023 року у справі № 300/1951/20 та інших.
Вирішуючи питання про те, норми якого закону слід застосовувати у спірних правовідносинах, суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені в постанові від 03 листопада 2021 року у зразковій справі № 360/3611/20, а також в постановах Верховного Суду від 16 грудня 2021 року у справі № 500/1879/20, від 17 грудня 2021 року у справі № 160/9272/20, від 29 вересня 2022 року у справі № 320/4339/20, від 30 березня 2023 року у справі № 300/1951/20 та інших, і зазначає, що під час розгляду заяви ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 пенсійному органу належало застосовувати норми п. «а» ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020, а не норми п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в редакції Закону № 2148.
Порядок звернення за призначенням пенсії визначений ст. 44 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 44 Закону № 1058 призначення […] пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням […] пенсії здійснюється шляхом подання в електронній або паперовій формі заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону № 1058 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Строки призначення пенсії визначені ст. 45 Закону № 1058.
Згідно з ч. 1 ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
[…]
Ч. 5 ст. 45 Закону № 1058 установлено, що документи про призначення […] пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення […] або про відмову в призначенні […] пенсії.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника територіального органу Пенсійного фонду України на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року № 13-1), зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1).
На час звернення позивача з заявою про призначення пенсії Порядок № 22-1 діяв в редакції від 10 березня 2025 року.
При цьому, 30 березня 2021 року набрала чинності постанова правління Пенсійного фонду України від 16 грудня 2020 року № 25-1 «Про затвердження Змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрована в Міністерстві юстиції України від 16 березня 2021 року за № 339/35961 (далі - Постанова правління ПФУ № 25-1).
Зміни, внесені до Порядку № 22-1 на підставі Постанови правління ПФУ № 25-1, передбачали застосування органами Пенсійного фонду України принципу екстериторіальному при опрацюванні заяв про призначення/перерахунок пенсії з 01 квітня 2021 року.
Запроваджена у зв'язку із змінами, внесеними до Порядку № 22-1, технологія передбачає опрацювання заяв про призначення/перерахунок пенсії бек-офісами територіальних органів Пенсійного фонду України в порядку черговості надходження таких заяв незалежно від того, де було прийнято заяви та де проживає пенсіонер.
Запровадження принципу екстериторіальності мало на меті досягнення таких результатів: єдиний підхід до застосування пенсійного законодавства; централізована прозора система контролю за діями фахівців, процесів призначення та перерахунку пенсій; мінімізація особистих контактів з громадянами; відв'язка звернень та їх опрацювання від територіального принципу; попередження можливих випадків зволікань у прийнятті рішення, а також оптимізація навантаження на працівників.
Відповідно до п. 1.1 розділу І Порядку № 22-1 заява про призначення […] пенсії, […] (Заява про призначення/перерахунок пенсії - додаток 1); […] подається заявником до територіального органу Пенсійного фонду України (далі - орган, що призначає пенсію).
Заява про призначення […] пенсії, […] може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, […].
У разі подання заяви засобами Порталу Дія та за умови реалізації технічної можливості щодо її формування та подання, формування заяви здійснюється засобами Порталу Дія відповідно до відомостей, зазначених в додатках до цього Порядку. Відомості, необхідні для формування заяви, можуть бути отримані шляхом електронної інформаційної взаємодії з інформаційно-комунікаційними системами та публічними реєстрами органів державної влади.
[…]
Згідно з п. 1.7 розділу І Порядку № 22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
П. 1.8 розділу І Порядку № 22-1 визначено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
[…]
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених ч. 3 ст. 45 Закону № 1058.
[…]
Документи, необхідні для призначення, визначені розділом ІІ Порядку № 22-1.
П. 2.1 розділу ІІ Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи:
1) документ, що засвідчує реєстрацію у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків […], надається у разі відсутності в паспорті громадянина України або свідоцтві про народження інформації про реєстраційний номер облікової картки платника податків;
2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Порядок № 637). За періоди роботи після впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування (далі - персоніфікований облік) орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу з реєстру застрахованих осіб за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18 червня 2014 року № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08 липня 2014 року за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27 березня 2018 року № 8-1) (далі - Положення № 10-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення № 10-1 (далі - індивідуальні відомості про застраховану особу).
[…]
3) для підтвердження заробітної плати за період страхового стажу з 01 липня 2000 року орган, що призначає пенсію, додає індивідуальні відомості про застраховану особу (додатки 3, 4 до Положення).
За бажанням пенсіонера ним може подаватись довідка про заробітну плату (дохід) по 30 червня 2000 року (додаток 5) із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.
У разі якщо страховий стаж починаючи з 01 липня 2000 року становить менше 60 місяців, особою подається довідка про заробітну плату (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року (додаток 5).
[…]
4) відомості про місце проживання особи;
5) документи, які підтверджують право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах:
довідка про підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній відповідно до п. 20 Порядку № 637 (у випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах згідно з п. п. 1-6, 8 ч. 2, ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 та п. 23 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону № 1058). У разі ліквідації підприємства, установи, організації без визначення правонаступника пільговий стаж підтверджується комісією з питань підтвердження стажу роботи, що дає право на призначення пенсії, згідно з Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до стажу для призначення пенсії, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України від 10 листопада 2006 року № 18-1, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2006 року за № 1231/13105 (далі - Порядок № 18-1). Орган, що призначає пенсію, додає рішення цієї комісії;
документи про проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442 «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» (для зарахування до стажу, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періодів роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 або із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, після 21 серпня 1992 року);
[…]
Приймання, оформлення і розгляд документів регламентовані нормами розділу ІV Порядку № 22-1.
Згідно з абз. 1 п. 4.1 розділу ІV Порядку № 22-1 заяви, що подаються особами відповідно до цього Порядку, реєструються в електронному журналі звернень органу, що призначає пенсію.
Відповідно до п. 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб:
ідентифікує заявника (його представника);
надає інформацію щодо умов та порядку призначення (перерахунку) пенсії;
реєструє заяву, перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта;
уточнює інформацію про факт роботи (навчання, служби, підприємницької діяльності) і про інші періоди діяльності до 01 січня 2004 року, що можуть бути зараховані до страхового стажу. У разі необхідності роз'яснює порядок підтвердження страхового стажу, повідомляє про право особи на здійснення доплати до мінімального страхового внеску відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону № 1058, та/або на добровільну участь у системі загальнообов'язкового пенсійного страхування;
проводить опитування свідків для підтвердження стажу відповідно до п. п. 17-19 Порядку № 637. […];
з'ясовує наявніcть у заявника особливого (особливих) статусу (статусів), особливих заслуг, інших обставин, які можуть бути підставою для встановлення підвищень, надбавок, доплат;
повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів;
сканує документи. На створені електронні копії накладає кваліфікований електронний підпис;
надсилає запити про отримання необхідних відомостей з відповідних державних електронних інформаційних реєстрів, систем або баз даних згідно з п. 2.28 розділу II цього Порядку;
повідомляє про можливості подавати заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія;
видає особі або посадовій особі розписку із зазначенням дати прийняття заяви, переліку одержаних і відсутніх документів, строку подання додаткових документів для призначення пенсії та пам'ятку пенсіонеру (додаток 7). Скановані розписка та пам'ятка пенсіонеру зберігаються в електронній пенсійній справі;
повідомляє особу, у вибраний нею спосіб, про відсутність відомостей або/та наявність розбіжностей у відповідних інформаційних реєстрах, системах або базах даних та строки подання необхідних документів для призначення пенсії, не пізніше двох робочих днів після отримання відповідної інформації.
Після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 розділу ІV Порядку № 22-1 створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій.
Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи.
Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Цей строк може бути продовжено за рішенням керівника органу, що призначає пенсію, на строк проведення додаткової перевірки достовірності відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умов їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством, для визначення права на пенсію, але не більше ніж на 15 днів.
[…]
П. 4.7 розділу ІV Порядку № 22-1 установлено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, […] із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження. […]
Згідно з п. 4.8 розділу ІV Порядку № 22-1 заява, відомості з відповідних інформаційних систем, скановані копії документів, на підставі яких призначено […] пенсію та проводиться її виплата; інша інформація, з урахуванням якої визначаються розмір призначеної пенсії та розмір пенсії до виплати, обробляються в складі електронної пенсійної справи, […]. Електронна пенсійна справа зберігається на базі централізованих інформаційних технологій.
Документи, що надійшли у паперовій формі, обробляються, реєструються та зберігаються в органі, що призначає пенсію, […].
Відповідно до п. 4.10 розділу ІV Порядку № 22-1 після призначення, […] пенсії, […] електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, […] для здійснення виплати пенсії.
[…]
Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття органом, що призначає пенсію, рішення про призначення, […] пенсії, […].
Аналіз положень п. п. 1.1, 4.2, 4.3, 4.8, 4.10 Порядку № 22-1 зумовлює такі висновки:
- з заявою про призначення пенсії особа може звернутися до будь-якого територіального органу Пенсійного фонду, через структурний підрозділ, який здійснює прийом та обслуговування осіб, (тобто сервісний центр) або подати відповідну заяву через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України, Портал Дія (п. 1.1);
- при прийманні документів працівник сервісного центру територіального органу Пенсійного фонду, до якого звернувся заявник, вчиняє дії, визначені п. 4.2;
- після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів, електронну пенсійну справу (п. 4.2).
При цьому зміст норм, що містяться в п. п. 4.2 та 4.10 Порядку № 22-1, свідчить, що сутність принципу екстериторіальності полягає у визначенні структурного підрозділу органу, що призначає пенсію, який формуватиме електронну пенсійну справу та розглядатиме по суті заяву про призначення пенсії, незалежно від місця проживання/перебування заявника чи місця поданням ним відповідної заяви, тобто без прив'язки до території.
- після опрацювання електронної пенсійної справи та прийняття рішення за наслідками розгляду заяви про призначення пенсії структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, (тобто територіального органу Пенсійного фонду), визначений за принципом екстериторіальності, передає електронну пенсійну справу органу, що призначає пенсію, (тобто територіальному органу Пенсійного фонду), за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії (п. 4.10);
- виплату пенсії проводить орган, що призначає пенсію, (тобто територіальний орган Пенсійного фонду) за місцем фактичного проживання/перебування особи.
Висновки суду по суті позовних вимог.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з прийняттям ГУ ПФУ в Дніпропетровській області рішення від 10 червня 2025 року № 057150014018 «Про відмову у призначенні пенсії».
Цим рішенням позивачці відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку - 50 років, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058.
Для вирішення публічно-правового спору, що виник між сторонами, суду належить перевірити додержання пенсійним органом вимог Закону України від 17 лютого 2022 року № 2073-ІХ «Про адміністративну процедуру» (далі - Закон № 2073), а прийняте ним рішення - на відповідність критеріям, наведеним у ч. 2 ст. 2 КАС.
Закон № 2073 регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб'єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів (ч. 1 ст. 1 цього Закону).
За визначенням, наведеним у ч. 1 ст. 2 Закону № 2073:
1) адміністративний орган - орган виконавчої влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, їх посадова особа, інший суб'єкт, який відповідно до закону уповноважений здійснювати функції публічної адміністрації;
2) адміністративна справа (далі - справа) - справа, що стосується публічно-правових відносин щодо забезпечення реалізації права, свободи чи законного інтересу особи та/або виконання нею визначених законом обов'язків, захисту її права, свободи чи законного інтересу, розгляд якої здійснюється адміністративним органом;
3) адміністративний акт - рішення або юридично значуща дія індивідуального характеру, прийняте (вчинена) адміністративним органом для вирішення конкретної справи та спрямоване (спрямована) на набуття, зміну, припинення чи реалізацію прав та/або обов'язків окремої особи (осіб);
4) адміністративне провадження - сукупність процедурних дій, що вчиняються адміністративним органом, і прийнятих процедурних рішень з розгляду та вирішення справи, що завершується прийняттям і, в необхідних випадках, виконанням адміністративного акта;
5) адміністративна процедура - визначений законом порядок розгляду та вирішення справи;
[…].
У спірних правовідносинах відповідач є адміністративним органом, а прийняте ним рішення - адміністративним актом.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2073 адміністративна процедура має проводитись з додержанням таких принципів: 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 5) добросовісність і розсудливість; 6) пропорційність; 7) відкритість; 8) своєчасність і розумний строк; 9) ефективність; 10) презумпція правомірності дій та вимог особи; 11) офіційність; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні; 13) гарантування ефективних засобів правового захисту.
Надаючи оцінку правомірності відмови у призначенні пенсії, суд виходить саме з тих аргументів, які пенсійний орган навів у рішенні, що є предметом спору.
ГУ ПФУ в Дніпропетровській області в рішенні, яке є предметом спору, навело лише одну підставу для відмови ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 - недосягнення нею пенсійного віку, визначеного п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, а саме 50 років.
Суд вважає помилковим висновок відповідача про відсутність у ОСОБА_1 права на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 через недосягнення 50-річного віку.
Як вже було зазначено судом, при вирішенні питання про призначення позивачці пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 1 пенсійний орган мав застосовувати норми п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 та з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.
З цієї причини суд відхиляє аргументи ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, які стосуються застосування до спірних правовідносин норм п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 в редакції Закону № 2148, та вважає безпідставним його висновок про те, що на час звернення за призначенням пенсії позивач не досягла пенсійного віку.
Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звернулася за призначенням пенсії 02 червня 2025 року, тобто на день звернення за призначенням пенсії вона досягла віку 47 років, що відповідає вимогам п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213, з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020.
З огляду на встановлені фактичні обставини та зміст правових норм, які регулюють спірні правовідносини, рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 10 червня 2025 року № 057150014018 «Про відмову у призначенні пенсії» підлягає визнанню протиправним.
Висновок суду про протиправність рішення ґрунтується на тому, що воно не відповідає критеріям, наведеним у п. п. 3, 5, 6 ч. 2 ст. 2 КАС, є необґрунтованим та не може вважатися таким, що прийнято добросовісно і розсудливо.
Відмовляючи позивачу в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не забезпечило всебічний, повний та об'єктивний розгляд поданих нею документів.
Умови правомірності адміністративного акта наведені у ст. 87 Закону № 2073.
Згідно з ч. 1 ст. 87 Закону № 2073 адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 Закону № 2073 протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним ч. 1 цієї статті, зокрема:
1) прийнятий адміністративним органом, що:
а) не мав на це повноважень;
б) використав дискреційні повноваження незаконно;
2) суперечить положенням закону щодо форми та змісту адміністративного акта;
3) порушує норми матеріального права;
4) не відповідає принципам адміністративної процедури.
Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта (ч. 3 ст. 87 Закону № 2073).
Отже, невідповідність адміністративного акта принципам адміністративної процедури є самостійною і достатньою підставою для визнання його протиправними.
Відповідно до ч. 4 ст. 6 Закону № 2073, яка розкриває сутність принципу законності, висновки про застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх адміністративних органів, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Відтак, неврахування висновків Верховного Суду щодо застосування норм права становить порушення принципу законності в адміністративній процедурі.
Відмовляючи позивачці в призначенні пенсії, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області застосував до спірних правовідносин норми п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058, залишивши поза своєю увагою висновки Верховного Суду щодо розв'язання колізії між нормами п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 (в редакції Закону № 2148) та п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 (з урахуванням Рішення КСУ № 1-р/2020).
Оскільки рішення ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 10 червня 2025 року № 057150014018 «Про відмову у призначенні пенсії» є протиправним, порушене право позивачки підлягає поновленню шляхом скасування цього рішення.
Виходячи з встановлених фактичних обставин та правового регулювання спірних правовідносин, відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС для повного та ефективного захисту порушеного права позивачки на пенсійне забезпечення суд вважає за необхідне застосувати такий спосіб захисту як зобов'язання ГУ ПФУ в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 з урахуванням рішення КСУ № 1/2020, за її заявою від 02 червня 2025 року, з дня звернення за призначенням пенсії.
Суд зауважує, що з огляду на приписи п. п. 4.2, 4.10 Порядку № 22-1 належним відповідачем за позовними вимогами ОСОБА_1 є ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, структурний підрозділ якого, визначений за принципом екстериторіальності, розглядав заяву про призначення пенсії та прийняв рішення про відмову у її призначенні.
Отже, саме на ГУ ПФУ в Дніпропетровській області суд покладає обов'язок призначити пенсію.
За визначенням, наведеним у п. 7 ч. 1 ст. 2 Закону № 2073, дискреційне повноваження - повноваження, надане адміністративному органу законом, обрати один із можливих варіантів рішення відповідно до закону та мети, з якою таке повноваження надано.
Як визначено у Рекомендації № R (80) 2 Комітету Міністрів Ради Європи щодо здійснення дискреційних повноважень адміністративними органами від 11 березня 1980 року, дискреційні повноваження означають свободу адміністрації оцінювати ситуації й приймати у них рішення, надають адміністрації простір у здійсненні вибору між вільними рішеннями.
Проявом адміністративного розсуду може бути:
а) коли норма, встановлюючи певні варіанти рішень, зобов'язує орган зробити вибір одного з варіантів;
б) коли норма уповноважує орган або посадову особу діяти на власний розсуд і при цьому настання правових наслідків не пов'язується конкретними умовами тощо.
Разом з цим у випадку досягнення жінкою, яка претендує на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788 в редакції до внесення змін Законом № 213 з урахуванням рішення КСУ № 1/2020, 45 років і набуття нею страхового стажу не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на роботах за Списком № 1, пенсійний орган має лише один варіант правомірної поведінки - прийняти рішення про призначення пенсії, тобто йдеться про повноваження, які не є дискреційними.
Єдиною підставою для відмови позивачці у призначенні пенсії слугував помилковий висновок ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про недосягнення нею пенсійного віку.
При цьому між сторонами немає спору щодо наявності у ОСОБА_1 необхідного страхового та пільгового стажу, що дають право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1, а також щодо правильності його обчислення.
Відтак, застосований судом спосіб захисту порушеного права не становить втручання в дискреційні повноваження суб'єкта владних повноважень.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач документально підтвердила судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн (квитанція від 16 червня 2025 року).
Докази здійснення нею будь-яких інших судових витрат суду не надані.
Визначаючи кількість вимог немайнового характеру, заявлених позивачем, суд враховує, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, а тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягають присудженню судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968,96 грн.
Керуючись ст. ст. 2, 12, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 251, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
1. Адміністративний позов ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ідентифікаційний код 3234703954, місцезнаходження: 49094, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26) про визнання протиправним і скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10 червня 2025 року № 057150014018 «Про відмову у призначенні пенсії».
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року № 1-р/2020, за її заявою від 02 червня 2025 року, з дня звернення за призначенням пенсії.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
6. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7. Повне судове рішення складено 08 жовтня 2025 року.
Суддя Т.О. Кравченко