Україна
Донецький окружний адміністративний суд
09 жовтня 2025 року Справа№200/1386/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабіча C.І., розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15.09.2025 у справі № 200/1386/25 позов ОСОБА_1 до Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди - задоволено частково.
Зобов'язано Державну установу "Центр пробації" Міністерства юстиції України нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 компенсацію за період з 01.03.2022 року по 14.02.2025 року, яка провадиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 року № 2050-ІІІ "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати" та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року № 159.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Присуджено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) гривень 96 копійок.
16.09.2025 від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про постановлення додаткового рішення, яким стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати, пов'язані із наданням професійної правничої допомоги в сумі 5 000,00 грн.
Також представником позивача 30.09.2025 подано клопотання про долучення додаткових доказів на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу.
З 16.09.2025 року по 30.09.2025 року суддя Бабіч С.І. перебував у щорічній відпустці.
Вирішуючи питання про витрати на професійну правничу допомогу у справі №200/1386/25, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини 1 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною 3 статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Частинами 1, 2, 3 статті 134 КАС України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Згідно з частинами 4, 5 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Частиною 9 статті 139 КАС України встановлено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У пункті 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
За приписами статті 30 Закону України від 05.07.2012 №5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 №280/3242/19.
Частинами 1, 3, 5 статті 143 КАС України передбачено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Пунктом 3 частини 1 статті 252 КАС України передбачено, що суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частинами 3, 4, 5 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Суд враховує, що на виконання частини 7 статті 139 КАС України у позовній заяві представник позивача вказував, що розрахунок витрат, які понесла позивач на професійну правничу допомогу, відповідний договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт та докази в його обґрунтування будуть подані протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення по справі.
Документи на підтвердження судових витрат на правничу допомогу надійшли до суду у встановлений частиною 7 статті 139 КАС України строк.
Таким чином, наявні підстави для вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
За змістом матеріалів справи представництво інтересів позивача ОСОБА_1 у цій справі здійснювалося адвокатом Гуревичем Родіоном Геннадійовичем (на підставі ордеру про надання правничої (правової) допомоги серії АН № 1630943(, яким складено та підписано позовну заяву в цій справі.
17.02.2025 між ОСОБА_1 і адвокат Гуревичем Родіоном Геннадійовичем укладено договір про надання професійної допомоги, за змістом якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати професійну правничу допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором під час розгляду адміністративної справи за позовом Клієнта про зобов'язання нарахувати компенсацію, яка провадиться відповідно до Закону України від 19.10.2000 р. №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» (пункт 1.1 Договору).
За надання правової допомоги, відповідно до даного договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі, яка складає 5 000 (п'ять тисяч). Оплата клієнтом професійної правничої допомоги здійснюється на підставі рахунка адвоката у строк не пізніше 15 банківських днів із дати отримання рахунка (пункт 4.3 Договору).
Також до суду подано акт прийняття - передачі наданих послуг від 16.09.2025, звіт про надану правову допомогу від 16.09.2025, а також рахунок №1609ю від 16.09.2025 за юридичні послуги в сумі 5000,00 грн.
Суд враховує, що ця справа призначена до розгляду та розглянута судом за правилами спрощеного позовного провадження, а отже відноситься до справ незначної складності.
Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
При цьому суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права викладені у постанові Верховного Суду від 26.01.2023 №280/3242/19.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.01.2014 у справі "East/West Alliance Limited" проти України" (заява №19336/04) підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (пункт 269).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Оцінюючи надані заявником документи у взаємозв'язку з фактичними обставинами цієї справи, суд враховує, що матеріали справи не містять відомостей про збирання адвокатом великих обсягів доказів задля звернення до суду, а обсяг наданих письмових доказів є помірним.
Вивчення та аналіз документів є частинами складання позовної заяви. Судовий розгляд справи здійснено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Судова практика у цій категорії справи є усталеною.
Судом було частково задоволено позовні вимоги (одну з двох заявлених позовних вимог).
Таким чином, виходячи з вищеописаних обставин справи, оцінивши надані заявником докази у їх сукупності, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності та пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу у цій справі до 2500,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись положеннями Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення в адміністративній справі № 200/1386/25 - задовольнити частково.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної установи "Центр пробації" Міністерства юстиції України (місцезнаходження: вул. Юрія Іллєнка, 81, м. Київ, 04050, код ЄДРПОУ 41847154) на користь ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2500,00 грн (дві тисячі п'ятсот гривень 00 копійок).
У задоволенні іншої частини вимог заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу - відмовити.
Повне судове рішення складене 09 жовтня 2025 року.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на додаткове рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя С.І. Бабіч