08 жовтня 2025 року Справа № 160/21464/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- скасувати рішення № 047250014343 від 18.06.2025 та визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області щодо відмови ОСОБА_1 у зарахуванні до загального стажу періоду навчання з 01.09.1977 по 01.08.1980, періоду проходження військової служби з 03.11.1980 по 06.12.1982, періодів роботи з 01.08.1980 по 28.10.1980, з 05.01.1983 по 28.02.1983, з 25.04.1983 по 09.08.1984, з 17.08.1984 по 06.05.1985, з 11.05.1985 по 05.02.1986, з 07.02.1986 по 07.04.1987, з 13.04.1987 по 04.01.1988, з 04.02.1988 по 04.07.1991, з 05.07.1991 по 26.01.1993, 3 27.01.1993 по 04.06.1993, з 15.03.2005 по 20.12.2005, з 26.12.2005 по 03.11.2006;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 щодо призначення пенсії за віком, зарахувати ОСОБА_1 до загального стажу періоду навчання з 01.09.1977 по 01.08.1980, періоду проходження військової служби з 03.11.1980 по 06.12.1982, періодів роботи з 01.08.1980 по 28.10.1980, з 05.01.1983 по 28.02.1983, з 25.04.1983 по 09.08.1984, з 17.08.1984 по 06.05.1985, з 11.05.1985 по 05.02.1986, з 07.02.1986 по 07.04.1987, з 13.04.1987 по 04.01.1988, з 04.02.1988 по 04.07.1991, з 05.07.1991 по 26.01.1993, з 27.01.1993 по 04.06.1993, з 15.03.2005 по 20.12.2005, з 26.12.2005 по 03.11.2006, призначити та виплатити ОСОБА_1 пенсію починаючи з 10.06.2025 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення пенсійного органу про відмову в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки він має достатній страховий стаж для призначення пенсії за віком.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 липня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про залучення третьої особи - відмовлено. Повідомлено сторін, що розгляд справи відбудеться без повідомлення (виклику) учасників справи у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Роз'яснено відповідачу про необхідність подати до суду відзив на позов, а також всі письмові та електронні докази - у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання зазначеної ухвали, дотримуючись, вимог ст. 162 КАС України.
Витребувано від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, у термін, що встановлений для подачі відзиву на позовну заяву, засвідчені належним чином копії матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , у тому числі заяву про призначення пенсії разом з усіма доданими до неї документами.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти задоволення позовних вимог заперечував та зазначив, що ОСОБА_1 10.06.2025 звернувся через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України із заявою на призначення пенсії за віком за нормами статті 26 Закону № 1058. Для обчислення страхового стажу до заяви від 10.06.2025 ОСОБА_1 долучив: - диплом серії НОМЕР_1 від 01.08.1980. В електронній пенсійній справі наявні: - трудова книжка серії НОМЕР_2 від 06.01.1983; - довідка від 01.02.1985 № 30 про період роботи з 01.08.1980 по 28.10.1980, видана Октябрьським виробничим об'єднанням житлово - комунального господарства (Білорусь); - довідка від 20.06.2022 № 1125 про період проходження військової строкової служби, видана 3 відділом у м. Покров ІНФОРМАЦІЯ_1 . За результатами розгляду документів, доданих до заяви від 10.06.2025, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області винесено рішення від 18.06.2025 № 047250014343 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком за нормами статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
Згідно ч. 3, 4 ст. 263 КАС України, справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
У справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 10.06.2025 року звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про призначення їй пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зазначена заява позивача за принципом екстериторіальності розглянута Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області.
Рішенням № 047250014343 від 18.06.2025 року, яке прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області, відмовлено в призначенні пенсії за віком, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки заявник не набув необхідного страхового стажу (29 років).
У рішенні, зокрема, вказано: «Страховий стаж складає 15 років 1 місяць 12 днів (з 01.01.2004 по 31.05.2025 обчислено за даними Реєстру з урахуванням відомостей про сплату страхових внесків).
До страхового стажу не зараховано періоди:
1) навчання з 01.09.1977 по 01.08.1980 у СПТУ №41 г.п. Октябрьський Гомельської області (Білоруська РСР) за даними диплому від 01.08.1980 серії НОМЕР_1 , оскільки до заяви про призначення пенсії не долучені документи про неотримання пенсійних виплат, передбачені пунктом 4 Порядку №562/1;
2) роботи з 01.08.1980 по 28.10.1980 за довідкою від 01.02.1985 №30, виданою Октябрьським районним виробничим об'єднанням житлово-комунального господарства (Білоруська РСР), оскільки ім'я та по батькові зазначено неповністю та до заяви про призначення пенсії не долучені документи про неотримання пенсійних виплат, передбачені пунктом 4 Порядку №562/1;
3) проходження строкової військової служби з 03.11.1980 по 06.12.1982 за довідкою від 20.06.2022 №1125, виданою ІНФОРМАЦІЯ_3 , оскільки до заяви про призначення пенсії не долучені документи про неотримання пенсійних виплат, передбачені пунктом 4 Порядку №562/1;
4) роботи за записами трудової книжки від 06.01.1983 серії НОМЕР_3 : - з 05.01.1983 по 28.02.1983, з 25.04.1983 по 09.08.1984, з 17.08.1984 по 06.05.1985, з 11.05.1985 по 05.02.1986, з 07.02.1986 по 07.04.1987, з 13.04.1987 по 04.01.1988 (Білоруська РСР), з 04.02.1988 по 04.07.1991 та з 05.07.1991 по 31.12.1991 (Російська РФСР), оскільки до заяви про призначення пенсії не долучені документи про неотримання пенсійних виплат, передбачені пунктом 4 Порядку №562/1; - з 01.01.1992 по 26.01.1993 (Російська РФСР) та з 27.01.1993 по 04.06.1993 (Білоруська РСР), оскільки до заяви про призначення пенсії не долучені підтвердні документи, передбачені пунктом 3 Порядку №562/2.».
Не погоджуючись із рішенням пенсійного органу щодо незарахування вказаних періодів до страхового стажу та відмовою у призначенні пенсії, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Суд зазначає, що згідно приписів статті 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права та свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначені законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV (далі - Закон №1058- ІV).
Відповідно до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
З 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років.
Суд встановив, що позивач досяг 60-річного віку 16.06.2022. Таким чином, для призначення позивачу пенсії за віком після набуття ним встановленого законом 60-річного віку, його загальний страхований стаж повинен був становити не менше 29 років.
Спірним рішенням визначено страховий стаж позивача у розмірі 15 років 01 місяця 12 днів.
Водночас, у спірному рішенні також вказано, що до страхового стажу не зараховано періоди:
1) навчання з 01.09.1977 по 01.08.1980 у СПТУ №41 г.п. Октябрьський Гомельської області (Білоруська РСР) за даними диплому від 01.08.1980 серії НОМЕР_1 , оскільки до заяви про призначення пенсії не долучені документи про неотримання пенсійних виплат, передбачені пунктом 4 Порядку №562/1;
2) роботи з 01.08.1980 по 28.10.1980 за довідкою від 01.02.1985 №30, виданою Октябрьським районним виробничим об'єднанням житлово-комунального господарства (Білоруська РСР), оскільки ім'я та по батькові зазначено неповністю та до заяви про призначення пенсії не долучені документи про неотримання пенсійних виплат, передбачені пунктом 4 Порядку №562/1;
3) проходження строкової військової служби з 03.11.1980 по 06.12.1982 за довідкою від 20.06.2022 №1125, виданою 3 відділом у м. Покров ІНФОРМАЦІЯ_4 , оскільки до заяви про призначення пенсії не долучені документи про неотримання пенсійних виплат, передбачені пунктом 4 Порядку №562/1;
4) роботи за записами трудової книжки від 06.01.1983 серії НОМЕР_3 : - з 05.01.1983 по 28.02.1983, з 25.04.1983 по 09.08.1984, з 17.08.1984 по 06.05.1985, з 11.05.1985 по 05.02.1986, з 07.02.1986 по 07.04.1987, з 13.04.1987 по 04.01.1988 (Білоруська РСР), з 04.02.1988 по 04.07.1991 та з 05.07.1991 по 31.12.1991 (Російська РФСР), оскільки до заяви про призначення пенсії не долучені документи про неотримання пенсійних виплат, передбачені пунктом 4 Порядку №562/1; - з 01.01.1992 по 26.01.1993 (Російська РФСР) та з 27.01.1993 по 04.06.1993 (Білоруська РСР), оскільки до заяви про призначення пенсії не долучені підтвердні документи, передбачені пунктом 3 Порядку №562/2.».
Предмет спору у цій справі зводиться до встановлення обставин правомірності рішення пенсійного органу про відмову у призначенні пенсії за віком, яке вмотивоване посиланням на обставини відсутності необхідного страхового стажу.
Відповідно до статті 48 КЗпП України, положення якої кореспондуються зі статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення", трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Зазначеним нормам відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 (надалі - Порядок №637), відповідно до якого основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка.
Відповідно до п. 3 зазначеного Порядку №637, за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Отже, законодавець визначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка і саме за відсутності такої або відповідних записів у ній, стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Стосовно посилань відповідача на постанову КМУ від 16.05.2025 №562, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 Порядку підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат особам, які проживають в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР для зарахування їх до страхового стажу, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2025 №562у разі відсутності документів про неотримання в іншій державі пенсійних виплат особа зазначає причини неможливості їх отримання та може звернутися до територіального органу Пенсійного фонду України за допомогою в поданні до іншої держави запиту щодо відповідних документів.
До надходження відповідних документів до територіального органу Пенсійного фонду України пенсія особі обчислюється без урахування періодів трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, крім випадків відсутності можливості здійснення обміну інформацією між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави та документального підтвердження нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.
Якщо відсутня можливість здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в іншій державі (міжнародне співробітництво між органами пенсійного забезпечення України та органами пенсійного забезпечення іншої держави не налагоджувалося чи не отримано відповіді на запит МЗС протягом 45 днів з дати його надсилання до іншої держави та органу, що здійснює пенсійне забезпечення в іншій державі), до появи можливості здійснення такого обміну/отримання підтвердних документів про нездійснення іншою державою пенсійних виплат особі, яка проживає в Україні, за періоди трудової діяльності до 1 січня 1992 р. за межами України в республіках колишнього Союзу РСР, пенсія особі обчислюється з урахуванням періодів роботи в республіках колишнього Союзу РСР. У такому разі в заяві про призначення пенсії особа зазначає інформацію про те, що вона не отримує пенсійних виплат у відповідній державі та не може документально підтвердити нездійснення іншою державою пенсійних виплат за зазначені періоди.
01.12.2022 прийнято Закон України "Про зупинення дії та вихід з Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року" №2783-IX(надалі - Закон №2783-IX), яким керуючись положеннями статті 62 Віденської конвенції про право міжнародних договорів, статті 24 Закону України "Про міжнародні договори України", зупинено у відносинах з Російською Федерацією та Республікою Білорусь дію Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, вчиненої від імені України у м. Мінську 22 січня 1993 року і ратифікованої Законом України від 10 листопада 1994 року № 240/94-ВР (Відомості Верховної Ради України, 1994 р., № 46, ст. 417), та Протоколу до Конвенції про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах від 22 січня 1993 року, вчиненого від імені України у м. Москві 28 березня 1997 року і ратифікованого Законом України від 3 березня 1998 року № 140/98-ВР.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що в даному випадку відсутня можливість здійснення обміну інформацією між територіальним органом Пенсійного фонду України та органами, що здійснюють пенсійне забезпечення в російській федерації.
Разом з цим, позивач не може бути позбавлений свого права, що стосується предмету позову, через неможливість перевірки достовірності набутого стажу роботи.
Механізм подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій визначено Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1 ( зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846; далі Порядок №22-1, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року №13-1, зі змінами).
Згідно з абзацом другим пункту 1.1 Порядку №22-1 заява про призначення, перерахунок пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший, припинення перерахування пенсії на поточний рахунок пенсіонера в банку та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім'ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, переведення виплати пенсії за новим місцем проживання, працевлаштування (звільнення), початок (припинення) діяльності, пов'язаної з отриманням доходу, що є базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виплату недоотриманої пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера може подаватись заявником разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів), через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України (далі - вебпортал) або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія) з використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, відповідно до Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до органів Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 липня 2015 року № 13-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 серпня 2015 року за № 991/27436.
Пунктом 1.7. Порядку №22-1 встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку.
Відповідно до пункту 1.8. Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал або засобами Порталу Дія днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис (у разі подання заяви через вебпортал або засобами Порталу Дія таке повідомлення надсилається особі через електронний кабінет користувача вебпорталу або засобами Порталу Дія). Якщо документи будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата реєстрації заяви на вебпорталі або засобами Порталу Дія.
Якщо наявних документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон).
Згідно із пунктом 4.7 Порядку №22-1 право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Аналіз наведених правових норм свідчить про те, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, які подаються до уповноваженого органу Пенсійного фонду України в установленому порядку (безпосередньо до територіального органу Пенсійного фонду України; через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України або засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням електронного підпису).
Як вже зазначалося відповідачем прийнято рішення № 047250014343 від 18.06.2025 про відмову в призначенні пенсії позивачу, про відмову позивачу у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу.
При цьому, до страхового стажу не зараховано спірні періоди роботи, у зв'язку з тим, що до заяви про призначення пенсії не долучені документи про неотримання пенсійних виплат, передбачені пунктом 4 Порядку №562.
Інших підстав для відмови у призначенні пенсії в оскаржуваному рішенні не зазначено.
Тобто, фактичною підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії слугувала відсутність всіх необхідних документів, тобто, їх неповнота, а не відсутність у позивача такого права.
Відтак, відповідач не встановлював наявність або відсутність у позивача права на зарахування спірних періодів трудової діяльності до страхового стажу позивача.
Варто зауважити, що виконуючи обов'язок держави щодо забезпечення реалізації права особи на соціальний захист, територіальний пенсійний орган в межах наданих йому повноважень та відповідно до пенсійного законодавства повинен сприяти такій особі у реалізації права на призначення їй пенсії, зокрема, шляхом перевірки правильності оформлення заяви, відповідності викладених у ній відомостей, змісту і належності оформлення, а у випадку їх невідповідності, роз'яснювати такій особі її права, а також надавати строк для усунення вказаних недоліків.
При вирішенні даного спору суд бере до уваги, що відповідно до пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів працівник структурного підрозділу, який здійснює прийом та обслуговування осіб, зокрема, повідомляє про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів у тримісячний строк з дня подання заяви про призначення пенсії, у разі неналежного оформлення поданих документів або відсутності необхідних документів.
Наведені положення свідчать про те, що неналежне оформлення документів чи їх неповнота або неналежний спосіб подання документів не є безумовною підставою для відмови у призначенні (перерахунку) пенсії.
З наявністю обставин, які свідчать про необхідність дооформлення документів або надання додаткових документів або свідчать про недоліки подання документів у органу пенсійного фонду виникає обов'язок повідомити особу, яка звернулась, про необхідність усунути певні недоліки при зверненні у визначений цим Порядком строк.
На думку суду, у даному випадку, на виконання вимог пунктів 1.8, 4.2 Порядку №22-1, у пенсійного органу виник обов'язок щодо надіслання позивачу повідомлення про порушення способу подання, відсутність оригіналів паспорта та свідоцтва про укладення шлюбу, що відповідачем зроблено не було, та призвело до порушення права позивача.
Суд наголошує, що лише використання органом пенсійного фонду усіх процедур, які застосовуються при вирішенні питання про призначення пенсії та не виконання заявником установлених вимог, може свідчити про обґрунтованість та правомірність рішення територіального органу пенсійного фонду.
З огляду на те, що відповідач не повідомляв позивача про необхідність дооформлення документів або їх неповноту, які були подані разом із заявою про призначення пенсії, строк на усунення цих недоліків не надавав, тому суд приходить до висновку про передчасність відмови відповідача у призначенні пенсії позивачу.
Аналізуючи оскаржуване рішення, суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), №37801/97, пункт 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.
Однак, як встановлено судом, та вбачається із матеріалів справи, відповідачем зазначених вище принципів при прийнятті рішення дотримано не було, та обрано найбільш несприятливий для позивача спосіб вирішення ситуації шляхом відмови у призначенні пенсії за віком.
За таких умов, вказане рішення є протиправним та підлягає скасуванню.
Суд зауважує, що призначення, розрахунок, нарахування та виплата пенсії в силу Закону здійснюється органами Пенсійного фонду України, тобто, в даному випадку відповідач має виключну компетенцію щодо обов'язку зарахування/обрахунку стажу роботи особи та встановлення всіх необхідних умов для призначення пенсії.
З огляду на суть та характер спірних відносин, зважаючи на необґрунтованість і передчасність прийнятого оскаржуваного рішення про відмову в призначенні пенсії, виходячи із наданих суду статтею 245 КАС України повноважень, з метою належного захисту прав позивача у спірних правовідносинах, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області № 047250014343 від 18.06.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії від 10.06.2025, за результатом розгляду якої, прийнято рішення від 18.06.2025 № 047250014343, з урахуванням висновків суду.
Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення ( рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Частиною 2 ст. 2 КАС України, передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для часткового задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. 2, 5, 14, 241-246, 255, 263, 295 КАС України суд, -
Адміністративний позов - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області №047250014343 від 18.06.2025 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) про призначення пенсії від 10.06.2025, за результатом розгляду якої, прийнято рішення від 18.06.2025 № 047250014343, з урахуванням висновків суду.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області (код ЄДРПОУ 21782461) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складено 08.10.2025.
Суддя Н.Є. Калугіна