07 жовтня 2025 р.Справа №160/27396/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі №160/27396/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1- голови Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Горб Андрія Івановича, 2- Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дії визнання протиправним та скасування розпорядження,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/27396/25 за позовом ОСОБА_1 до 1- голови Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Горб Андрія Івановича, 2- Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дії визнання протиправним та скасування розпорядження. Постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
06.10.2025 від ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову.
Позивач просить зупинити дію розпорядження міського голови Підгородненської міської ради Дніпровського район Дніпропетровської області Горба Андрія «Про оголошення догани ОСОБА_2 » від 18 серпня 2025 року №245/к/тм, яким оголошено ОСОБА_1 , головному спеціалісту відділу містобудування, архітектури та земельних відносин, догану за порушення норм чинного законодавства Земельного кодексу України та Законів України «Про адміністративну процедуру», «Звернення громадян», а також порушення вимоги посадової інструкції, вимоги Інструкції діловодства Підгородненської міської ради та Положення про відділ містобудування, архітектури та земельних відносин Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області (не розгляд заяви ОСОБА_3 ), до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
В обґрунтування заяви позивачем зазначено, що сам факт подання позову не зупиняє дію оскаржуваного розпорядження та не є перешкодою для настання негативних наслідків для позивача, що слідують у зв'язку з застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а саме: позбавлення матеріальних заохочень, можливе звільнення та інше.
В даному випадку невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист та/або поновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у випадку задоволення позову.
При розгляді заяви про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин 1, 2 ст.150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За приписами п. 1 і п. 2 ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено, зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії .
Таким чином, забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини до вирішення спору по суті, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом. Підстави для забезпечення позову повинні бути доведені відповідними доказами.
Отже, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Верховний Суд у постанові від 27 липня 2022 року у справі № 640/14616/21 зазначив, що вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття позову суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.
У справі № 380/4885/22 (постанова від 02 квітня 2024 року) Верховний Суд зазначив, що правомірність або протиправність оскаржуваного рішення відповідача може бути виявлена судом тільки на підставі з'ясування фактичних обставин справи, а також оцінки належності, допустимості та достовірності доказів у їх сукупності, що буде здійснено під час вирішення спору по суті, про що вірно зазначив суд першої інстанції.
До того ж, позивач у клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову не обґрунтував та не надав суду жодних доказів на підтвердження того, що невжиття таких заходів забезпечення позову, які він просить застосувати у поданому клопотанні, може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду у цій справі.
Крім того, вжиття заходів забезпечення позову, у спосіб, який просить позивач, не є співмірними із можливими негативними наслідками правам та інтересам третіх осіб, що можуть бути завдані у випадку їх застосування.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №800/521/17 зазначила, що позов не може бути забезпечено таким способом, що фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті.
Отже, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд має встановити наявність саме таких ознак, які свідчать про протиправність оскаржуваного рішення поза обґрунтованим сумнівом, а не встановлювати правомірність/протиправність оскаржуваного рішення на цій стадії.
Тобто, наведені позивачем доводи потребують встановлення фактичних обставин справи та оцінки наявних у матеріалах справи доказів на предмет відповідності або невідповідності спірного розпорядження чинному законодавству, та повинні досліджуватись під час судового розгляду адміністративної справи в порядку, визначеному КАС України.
Таким чином, забезпечення позову в спосіб, визначений позивачем, призведе до фактичного ухвалення рішення та вирішення публічно-правового спору без розгляду адміністративної справи по суті.
Однак, з системного аналізу наведених вище правових норм, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд позбавлений права прийняття рішення по суті позовних вимог без судового розгляду адміністративної справи в порядку, визначеному КАС України.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність передбачених частиною другою статті 150 КАС України підстав для вжиття заходів забезпечення позову у запропонований заявником спосіб, який є неспівмірним із заявленими позовними вимогами, тому у задоволенні заяви слід відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 150, 151, 154, 156, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-
У задоволені заяви ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову у справі №160/27396/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до 1- голови Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області Горб Андрія Івановича, 2- Підгородненської міської ради Дніпровського району Дніпропетровської області про визнання протиправними дії визнання протиправним та скасування розпорядження -відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України та може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона