08 жовтня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7311/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування вимоги,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, відповідач) про визнання протиправною та скасування вимоги ГУ ДПС у Волинській області №Ф-0620-0320У від 21.01.2025 про сплату ОСОБА_1 боргу зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 138 235,78 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 16.05.2025 отримала копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 15.04.2025 у виконавчому провадженні № 7782255 та копію вимоги ГУ ДПС у Волинській області № Ф-0620-0320У від 21.01.2025 про сплату боргу, у якій зазначено, що станом на 08.04.2025, у ОСОБА_1 наявна заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що становить 138 235,78 грн.
Не погоджуючись із оскаржуваною вимогою, 20.05.2025 було подано до Державної податкової служби України (далі - ДПС України) скаргу на вимогу ГУ ДПС у Волинській області №Ф-0620-0320У від 21.01.2025, у задоволенні якої було відмовлено.
Зазначає, що 21.09.2019 позивача, як фізичну особу - підприємця, було виключено з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а тому, з 21.09.2019 відсутній обов'язок сплачувати єдиний внесок як фізична особа-підприємець.
Після державної реєстрації припинення моєї підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, ГУ ДПС у Волинській області здійснило перевірку моєї підприємницької діяльності та 16.06.2021 сформувало вимогу про сплату боргу № Ф-14642-13 У, у якій зазначило що станом на 05.10.2021 заборгованість (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску становить - 113 218,56 грн.
Вся визначена даною вимогою сума боргу (недоїмки) була сплачена в повному об'ємі, про що свідчить постанова про закінчення виконавчого провадження від 05.07.2023. Окрім того, 07.07.2023 ГУ ДПС у Волинській області надано повідомлення про те що за заборгованість з єдиного внеску відсутня.
У зв'язку із наведеним уважає оскаржувану вимогу про сплату боргу (недоїмки) протиправною, та просить адміністративний позов задовольнити повністю (арк. спр. 1-3).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року заяву про забезпечення позову задоволено та зупинено стягнення у виконавчому провадженні №61618417 з примусового виконання виконавчого документа - вимоги ГУ ДПС у Волинській області від 10 березня 2020 року №9968-55 та виконавчому провадженні №69106068 з примусового виконання виконавчого документа - вимоги ГУ ДПС у Волинській області від 07 липня 2021 року №Ф-9969-13-У до набранням законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №140/14786/24 (арк. спр. 20-21).
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України (арк. спр. 14).
У відзиві на позовну заяву від 12.08.2025 представник відповідача позовних вимог не визнав, мотивуючи тим, що оскаржуваною вимогою про сплату боргу (недоїмки) визначено заборгованість по сплаті (штраф, пеня) з єдиного внеску у розмірі 138 235,78 грн, з яких: по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (за найманих працівників ) 13 750,00 грн (штраф - 1 641,17 грн, пеня - 12 108,83 грн); по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (за ФОП) 124 485,78 грн (штраф - 8 608,58 грн, пеня - 115 877,20 грн).
Вказана сума заборгованості виникла у зв'язку з тим, що по ОСОБА_1 була винесена вимоги про сплату боргу з єдиного соціального внеску № Ф-14642-13 У від 16.06.2021, яка становила - 113 218,56 грн та була сплачена в 2023 році.
Відтак, на виконання частин десятою та одинадцятої статті 25 Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» було здійснено нарахування пені та штрафної санкції, у зв'язку із чим виник податковий борг та винесено оскаржувану вимогу.
Відтак просить в задоволенні позову відмовити повністю (арк. спр. 18-21).
У відповіді на відзив, який надійшов на адресу суду 25.08.2025, позивач просила адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених у позові (арк. спр. 29-30).
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Суд, перевіривши доводи позивача у заяві по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань позивач з 24.09.1997 була зареєстрований як фізична особа - підприємець номер запису: 0319039696. Дата державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця 21.09.2019, номер запису 21980060005010652, підстава припинення: власне рішення позивача (арк. спр. 9).
ГУ ДПС у Волинській області 16.06.2021 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ф-14642-13 У, відповідно до якої у позивача станом на 05.10.2021 була наявна заборгованість у розмірі 113 218,56 грн (арк. спр. 10).
У зв'язку зі сплатою наведеного боргу головним державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 05.07.2023 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №67149334 (арк. спр. 11).
Разом із тим, ГУ ДПС у Волинській області листом від 07.07.2023 повідомлено ОСОБА_1 , що згідно даних інформаційно - комунікаційної системи «Податковий блок» станом на 07.07.2023 по СГД ОСОБА_1 наявний податковий борг до зведеного бюджету в сумі 24 765,42 грн. Заборгованість з єдиного внеску відсутня (арк. спр. 12).
Відповідач 08.11.2024 винесено рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №00/30963/03-20-24-06-06 (у розмірі 13 750,00 грн, з яких 1 641,17 грн штрафу та 12 108,83 грн пені за період з 22.01.2019 по 30.06.2023) та №00/30950/03-20-24-06-06 (у розмірі 124 485,78 грн, з яких 8 608,58 грн штрафу та 115 877,20 грн пені за період з 11.02.2014 по 30.06.2023) (арк. спр. 39-40).
У зв'язку із наявною станом на 08.04.2025 заборгованістю (недоїмка, штраф, пеня) зі сплати єдиного внеску, ГУ ДПС у Волинській області 21.01.2025 винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) у розмірі 138 235,78 грн, а саме: по сплаті (штраф, пеня) з єдиного внеску у розмірі 138 235,78 грн, з яких: по коду класифікації доходів бюджету 71010000 (за найманих працівників ) 13 750,00 грн (штраф - 1 641,17 грн, пеня - 12 108,83 грн); по коду класифікації доходів бюджету 71040000 (за ФОП) 124 485,78 грн (штраф - 8 608,58 грн, пеня - 115 877,20 грн) (арк. спр. 5).
Позивач, не погоджуючись із вказаною вимогою подано до ДПС України відповідну скаргу та рішенням про розгляд скарги ДПС України від 10.06.2025 №16741/6/99-00-06-02-01-06 повідомлено, що така не може бути предметом оскарження в адміністративному порядку (арк. спр. 7-8).
Не погоджуючись із вказаною вимогою про сплату боргу (недоїмки) позивач звернулася до суду із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з положеннями частини другої статті 8 та статті 12 Закону №2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Відповідно до пунктів 4-5 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Положеннями частини восьмої статті 9 Закону №2464-VІ визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4-5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону №2464-VІ).
Частиною першою статті 25 Закону №2464-VІ установлено, що рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Відповідно до частин другої, третьої статті 25 Закону №2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з частиною десятою статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до частини тринадцятої статті 25 Закону №2464-VІ нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.
Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону №2464-VІ встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за №508/26953; далі - Інструкція №449 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21.12.2020 №790 зі змінами).
Згідно з пунктом 1 розділу VII Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Положеннями підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
В силу вимог частини шістнадцятої статті 25 Закону №2464-VІ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
З аналізу викладених правових норм вбачається, що умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску. При цьому сплачені платником суми зараховуються в порядку календарної черговості для погашення недоїмки, штрафів та пені.
Пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
З наведених норм Інструкції №449 убачається, що за наявності заборгованості на кінець календарного місяця, в тому числі штрафів та пені, платнику надсилається вимога про сплату зазначеної заборгованості.
За обставин цієї справи ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішення від 08.11.2024 про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску №00/30963/03-20-24-06-06 (у розмірі 13 750,00 грн, з яких 1 641,17 грн штрафу та 12 108,83 грн пені за період з 22.01.2019 по 30.06.2023) та №00/30950/03-20-24-06-06 (у розмірі 124 485,78 грн, з яких 8 608,58 грн штрафу та 115 877,20 грн пені за період з 11.02.2014 по 30.06.2023) (додаток 12 до Інструкції №449).
Вказані суми увійшли до оскаржуваної у цій справі вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Однак ОСОБА_1 не надав суду доказів сплати штрафу та пені, застосованих рішенням від 08.11.2024 №00/30963/03-20-24-06-06 та №00/30950/03-20-24-06-06, як і доказів їх оскарження. Водночас перевірка правомірності прийнятого ГУ ДПС у Волинській області рішення не охоплена цим спором (не є предметом позову). Відтак, позивач має обов'язок сплатити нараховані штраф та пеню, якщо лише зазначене рішення не буде скасовано у встановленому порядку.
Поряд із тим суд уважає безпідставним посилання позивача на лист ГУ ДПС у Волинській області від 07.07.2023 №10772/6/03-20-13-04-06, скільки він підтверджує відсутність такої заборгованості лише станом на 07.07.2023, однак рішенням №00/30963/03-20-24-06-06 та №00/30950/03-20-24-06-06 прийняті відповідачем лише 08.11.2024 та, відповідно до відомостей вимоги про сплату боргу (недоїмки), заборгованість у позивача станом на 08.04.2025 наявна, що підтверджуються також і відомостями інтегрованої картки платника по коду класифікації доходів бюджету 71010000 та 71040000 (арк. спр. 26-27, 41-42).
Відтак, оскільки рішення від 08.11.2024 №00/30963/03-20-24-06-06 та №00/30950/03-20-24-06-06 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій є чинним, то відсутні підстави для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 21.01.2025 №Ф-0620-0320У, яка є предметом оскарження у цій справі.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Як передбачено статтею 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, проаналізувавши обставини справи, з урахуванням нормативного регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необґрунтованість адміністративного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні, оскільки в задоволенні позову відмовлено повністю.
Керуючись статтями 2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 257, 260, 262, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування вимоги відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.І. Смокович