Дата документу 02.10.2025 Справа № 336/2795/21
Єдиний унікальний № 336/2795/21 Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/807/830/25 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
Категорія: п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України
2 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря ОСОБА_5 ,
за участі прокурора ОСОБА_6 ,
захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції),
представника уповноваженого органу з питань пробації ОСОБА_9 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду провадження за апеляційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 2 липня 2025 року, якою задоволено подання Шевченківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням у відношенні засудженого ОСОБА_7 , -
Вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 3 липня 2024 року ОСОБА_7 засуджений за ч. 1 ст. 121 України до покарання у виді 5 років позбавлення волі, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік, з покладанням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
12 вересня 2024 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшло подання Шевченківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням у відношенні засудженого ОСОБА_7 та направлення його в місця позбавлення волі для відбування покарання, призначеного вироком Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 3 липня 2024 року.
Подання обґрунтовано тим, що ОСОБА_7 за викликом до сектору ювенальної пробації не з'явився, про причини неявки не повідомив, а під час телефонної розмови пояснив, що вже тривалий час перебуває за кордоном та відмовився повертатись на територію України.
Встановивши, що ОСОБА_7 був обізнаний з покладеними на нього вироком суду обов'язками, проте проігнорував необхідність повернення на територію України, чим умисно не виконував обов'язки щодо періодичної реєстрації в уповноваженому органі з питань пробації, суд першої інстанції дійшов до висновку, що подання Шевченківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області слід задовольнити.
В апеляційній скарзі захисника засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 вважає ухвалу суду незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні подання Шевченківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області.
В обґрунтування своїх вимог зазначає, що на час ухвалення вироку Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 3 липня 2024 року ОСОБА_7 перебував поза межами України, після цього на територію України не повертався.
Також суд першої інстанції не врахував, що причинами виїзду за кордон стало повномасштабне вторгнення рф, а сам ОСОБА_7 з багатодітної родини, є найстаршою дитиною в родині.
Вважає помилковими висновки суду про те, що ОСОБА_7 не має наміру повертатись на територію України, оскільки останній не має фізичної можливості повернутись до України, тому що перебуває за кордоном без своїх батьків, які виїхали на територію України на початку 2024 року зі своїми неповнолітніми дітьми.
Таким чином, матеріали справи не містять достатніх доказів злісного ухилення ОСОБА_7 від виконання покладених на нього судом обов'язків, не можуть розцінюватись як свідчення небажання засудженого стати на шлях виправлення.
У судовому засіданні апеляційного суду захисник засудженого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 підтримав апеляційну скаргу та зазначив, що мета пробації виправити засуджену особу, а не покарати, ОСОБА_7 виправився, у нього народилась дитина, а повернутись на територію України йому перешкоджає війна.
Прокурор у судовому засіданні апеляційного суду заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та зазначила, що ОСОБА_7 засуджений за тяжкий злочин, знав про покладені на нього обов'язки та мав можливість з'являтись до органу пробації, проте виїхав за межі України.
Представник уповноваженого органу з питань пробації просила ухвалу суду залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді, захисника засудженого, прокурора, представника уповноваженого органу з питань пробації, перевіривши матеріали провадження, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі та провівши судові дебати, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до положень п. 8 ч. 1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою ст. 539 КПК України, має право вирішувати питання про направлення звільненого від покарання з випробуванням для відбування покарання, призначеного вироком.
Відповідно до ч. 3 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, розглядається протягом десяти днів з дня його надходження до суду суддею одноособово згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 цього Кодексу, з урахуванням положень цього розділу.
З огляду на положення ч. 5 ст. 539 КПК України, в судове засідання викликаються засуджений, його захисник, законний представник та прокурор. Про час та місце розгляду клопотання (подання) повідомляються орган або установа виконання покарань, що відає виконанням покарання або здійснює контроль за поведінкою засудженого; лікарська комісія, що дала висновок стосовно питань застосування до засудженого примусового лікування або його припинення, у випадку розгляду відповідних питань; спостережна комісія, служба у справах дітей, якщо розглядається погоджене з ними клопотання; цивільний позивач і цивільний відповідач, якщо питання стосується виконання вироку в частині цивільного позову, інші особи у разі необхідності.
Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду клопотання (подання), не перешкоджає проведенню судового розгляду, крім випадків, коли їх участь визнана судом обов'язковою або особа повідомила про поважні причини неприбуття.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд першої інстанції, приймаючи рішення за результатами отриманого подання, вимог ч.ч. 3, 5 ст. 539 КПК України не дотримався, засудженого в судове засідання не викликав, розгляд клопотання за правилами, передбаченими статтями 318-380 КПК України з урахуванням положень цього розділу не здійснив.
З матеріалів провадження вбачається, що судом було розглянуте подання за відсутності засудженого ОСОБА_7 , без належного його повідомлення про час та місце розгляду подання, оскільки матеріали провадження не містять будь-яких даних про отримання засудженим такого повідомлення.
Оскільки обов'язковість виклику до судового засідання засудженого передбачена вимогами ч. 5 ст. 539 КПК України, а в матеріалах даного провадження відсутні дані про належне повідомлення засудженого про день, час та місце розгляду даного подання, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції істотно порушив вимоги кримінального процесуального законодавства, розглянувши подання по суті без участі засудженого.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 412 КПК України, судове рішення у будь-якому разі підлягає скасуванню, якщо судове провадження здійснено за відсутності обвинуваченого, крім випадків, передбачених статтею 381 цього Кодексу, або прокурора, крім випадків, коли його участь не є обов'язковою.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що ухвала, як постановлена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, не може бути визнана законною та підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції, що відповідає вимогам ст.ст. 409, 412, 415 КПК України.
Під час нового розгляду провадження суду першої інстанції необхідно повно, всебічно з дотриманням вимог кримінального та кримінального процесуального закону, ретельно перевірити та взяти до уваги всі доводи, які зазначалися в апеляційній скарзі захисника засудженого, та ухвалити законне, обґрунтоване і вмотивоване рішення у відповідності до приписів, передбачених ст. 370, 374 КПК України.
Відповідно до ст. 415 КПК України, при скасуванні ухвали суду внаслідок істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції призначає новий судовий розгляд, не вирішуючи питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 415, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 2 липня 2025 року, якою задоволено подання Шевченківського РВ філії Державної установи «Центр пробації» в Запорізькій області про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням у відношенні засудженого ОСОБА_7 , скасувати.
Призначити новий розгляд провадження в суді першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту оголошення та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4