Дата документу 01.10.2025 Справа № 335/2695/24
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 335/2695/24 Пр. № 22-ц/807/1249/25Головуючий у 1-й інстанції: Крамаренко І.А. Суддя-доповідач: Гончар М.С.
01 жовтня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Кухаря С.В., Онищенка Е.А.
за участі секретаря Камалової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» на рішення Орджонікідзевського (нова назва - Вознесенівського) районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» (надалі - ПАТ «НАСК «ОРАНТА») в особі ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСНОЇ ДИРЕКЦІЇ ПАТ «НАСК «ОРАНТА» про стягнення невиплаченого страхового відшкодування
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищезазначеним позовом (т.с.1 а.с.2-6), в якому просив стягнути з відповідача на його користь матеріальну шкоду в рамках страхового відшкодування у розмірі 346868,48 грн. за договором добровільного страхування транспортного засобу №211/0835/22/1616476 від 28.11.2022 року, а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 3468,68 грн., послуг адвоката в розмірі 15000,00 грн. та проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 3500,00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 28.11.2022 між ним - ОСОБА_1 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в особі начальника відділу Запорізької обласної дирекції ПАТ «НАСК «ОРАНТА» Заїко І.М. було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу «Програма «Стандарт» №211/0835/22/1616476 строком дії з 00.00 год. 30.11.2022 до 24.00 год. 29.11.2023, за яким відповідач застрахував майнові інтереси страхувальника (позивача), пов'язані із експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля JEEP CHEROKEE, 2017 року випуску, держ. номер НОМЕР_1 , сірого кольору, номер кузову НОМЕР_2 . Відповідно до ч. 6 Заяви на страхування транспортного засобу Форми 100-ТЗ/1 від 28.11.2022, яка є невід'ємною частиною Договору №211/0835/22/1616476 та п. 1.4. ч. 1 Договору умовою є виплата страхового відшкодування в наслідок страхового випадку без вирахування зносу, франшиза при пошкодженні майна визначена в 0 грн. Договором визначені фінансові зобов'язання сторін, а саме: страхова сума становить 590000,00 грн., страховий тариф 4.02%, а відповідно страховий платіж 23718,00 грн., який було розтерміновано на чотири частини по 5929,00 грн., які завчасно сплачувалися позивачем. Так, 14.11.2023, в темну пору доби, приблизно о 22 год.30 хв. ОСОБА_1 керуючи належним транспортним засобом JEEP CHEROKEE, держ. номер НОМЕР_1 , рухаючись по а/ш сполученням Чернівці-Тополівці-Хотин Т26-03/23 км., в своїй половині для руху зі швидкість 65 км./год., помітив як раптово зустрічний транспортний засіб виїхав на його смугу та скоїв зіткнення лівою частиною з його автомобілем, внаслідок чого, було застосовано екстрене гальмування та в результаті здійснив з'їзд на узбіччя, де автомобіль наїхав на дерево. В свою чергу, водій який скоїв дорожньо-транспортну пригоду, не зупиняючись зник з місця пригоди. Внаслідок вищевказаної події, позивач одразу викликав органи поліції, які прибувши на місце пригоди прийняли в останнього відповідне пояснення та склали схему ДТП з фіксацією та замірами розташування пошкодженого транспортного засобу. Одразу, після ДТП позивач також повідомив сервісну службу Страховика за тел. 0- 800-50-05-05 та виконав всі дії визначені розділом 11 Договору. 15.11.2023 позивач звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» в особі Чернівецького ЦКП ПАТ «НАСК «ОРАНТА» з заявою про страхове відшкодування за Договором, на підставі якої було заведено страхову справу №23-24-928. Разом із заявою позивачем було надано всі визначені розділом 12 Договору документи та сам пошкоджений транспортний засіб для його огляду. Таким чином, позивач виконав свої обов'язки визначені Договором. В свою чергу, відповідач в супереч розділу 13 Договору, станом на сьогоднішній день, не виконав взяті на себе зобов'язання про виплату страхового відшкодування чи про відмову у такій виплаті. Внаслідок вищезазначених порушень, позивач не одноразово звертався до відповідача з відповідними заявами від 20.12.2023 та 11.01.2024 і намагався врегулювати відносини в позасудовому порядку шляхом перемовин, однак позитивного результату досягнуто не було. Відповідач всупереч обумовленим строкам, які визначені в Договорі порушив взяті на себе зобов'язання щодо виплати страхового відшкодування. Станом на сьогоднішній день виплата страхового відшкодування не здійснена. Відповідач ухиляється від виконання своїх зобов'язань, всіляко затягує виплату страхового відшкодування. Таким чином, з метою відновлення свого порушеного права та внаслідок викладених обставин, позивач був вимушений звернутися до спеціаліста-автотоварознавця, аварійного комісара, оцінювача з метою визначення вартості матеріальної шкоди (розмір страхового відшкодування) у вигляді вартості відновлювального ремонту автомобіля JEEP CHEROKEE держ. номер НОМЕР_3 пошкодженого при ДТП, яким 28.01.2024 складено звіт №3/24 про визначення матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу, у висновку якого визначено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля JEEP CHEROKEE держ. номер НОМЕР_1 , складає 346868,48 грн. Відповідач не прийняв рішення щодо визнання події страховим випадком та не склав страховий акт, а отже не здійснив виплату страхового відшкодування, що безумовно є порушенням умов Договору та Закону України «Про страхування». Крім вищевказаної шкоди позивач був вимушений понести додаткові витрати пов'язані із судовими витратами на правничу допомогу адвоката з надання консультаційної допомоги, складання позовної заяви та супровід на стадії досудового розгляду справи.
В автоматизованому порядку для розгляду даної справи визначено суддю першої інстанції Крамаренко І.А. (т.с.1 а.с.48). Ухвалою суду першої інстанції (т.с.1 а.с.55) провадження у цій справі відкрито в порядку загального позовного провадження.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2025 року (т.с.1 а.с.223-226) позов ОСОБА_1 у цій справі задоволено.
Стягнуто з ПАТ «НАСК «ОРАНТА» (ЄДРПОУ 00034186) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) страхове відшкодування в розмірі 346868,48 грн. за договором добровільного страхування транспортного засобу №211/0835/22/1616476 від 28.11.2022, витрати по сплаті судового збору в розмірі 3468,68 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 15000,00 грн., витрати на проведення автотоварознавчого дослідження в розмірі 3500,00 грн., що складає загальну суму в розмірі 368837,16 грн.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції у цій справі, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судом першої інстанції при його ухваленні, відповідач ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у своїй апеляційній скарзі (т.с.1 а.с.1-6) просило рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог позивача відмовити у повному обсязі.
В автоматизованому порядку 20.05.2025 року для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Кухаря С.В. та Трофимову Д.А. (т.с.2 а.с.14). Ухвалою апеляційного суду від 21.05.2025 року (т.с.2 а.с.15) витребувано у суду першої інстанції справу, яка надійшла до апеляційного суду 28.05.2025 року (т.с.2 а.с.18). У період з 28.05.2025 року по 02.06.2025 року суддя - член колегії Трофимова Д.А. перебувала на нетривалому лікарняному, якій не давав права її заміни в автоматизованому порядку іншим суддею (т.с.2 а.с.19). Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 03.06.2025 року (т.с.2 а.с.20), дану справу за апеляційною скаргою призначено до апеляційного розгляду (т.с.2 а.с.21), з урахуванням відповідного навантаження судді-доповідача і колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, які за рішенням загальних зборів суддів Запорізького апеляційного суду з липня 2021 року також приймають участь у розгляді кримінальних проваджень, відповідного штату суддів Запорізького апеляційного суду (10) взагалі, а також відпустки судді-доповідача у період з 07.07.2025 року по 14.08.2025 року включно (довідка - т.с.2 а.с.33).
25 квітня 2025 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменування місцевих загальних судів" № 4273-IX, за змістом якого: - внесено до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» такі зміни: «1. Пункт 3-1 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» доповнено підпунктом 3 такого змісту: «3) змінити найменування місцевих загальних судів, перелік яких визначається додатком до цього Закону. Зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду»; Доповнено додатком такого змісту: «Додаток до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 2 червня 2016 року № 1402-VІІІ Перелік місцевих загальних судів, що перейменовуються Змінити найменування таких місцевих загальних судів… 7) у Запорізькій області: Куйбишевський районний суд Запорізької області на Кам'янський районний суд Запорізької області; Жовтневий районний суд м. Запоріжжя на Олександрівський районний суд м. Запоріжжя; Ленінський районний суд м. Запоріжжя на Дніпровський районний суд м. Запоріжжя; Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя на Вознесенівський районний суд м. Запоріжжя…». Державна реєстрація змін до відомостей про місцеві загальні суди, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, які випливають із цього Закону, здійснена 30 квітня 2025 року (ст. 82 ч. 3 ЦПК України).
Позивач не скористався своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу відповідача у цій справі. Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
В автоматизованому порядку 29.09.2025 року суддею Онищенко Е.А. у цій справі замінено суддю Трофимову Д.А. у зв'язку із тривалою відпусткою останньої (т.с. 2 а.с.34-35).
У дане судове засідання належним чином повідомлений апеляційним судом про дату, час і місце розгляду цієї справи (т.с. 2 а.с. 3) позивач ОСОБА_1 не з'явився, про причини своєї неявки апеляційний суд не сповістив, клопотань про відкладення розгляду цієї справи апеляційному суду не подавав.
За змістом ст. 372 ч. 2 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи апеляційним судом.
Крім того, в силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
При вищевикладених обставинах, на підставі ст. ст. 371-372 ЦПК України апеляційний суд ухвалив розглядати дану справу у даному судовому засіданні за відсутності позивача ОСОБА_1 за присутності представника відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» - Стрельбицького П.В. (т.с. 2 а.с. 7).
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши у даному судовому засіданні доповідь судді-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» у цій справі підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 258 ч. 1 ЦПК України судовими рішеннями є …рішення, постанови…
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України в редакції Закону України № 4173-IX від 19.12.2024, який набрав законної сили з 08.02.2025 року, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги ухвалює постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, задовольняючи позов позивача у цій справі, керувався ст.ст. 12, 13, 76-81, 141, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України та виходив із обґрунтованості та доведеності всіх позовних вимог позивача у цій справі.
Апеляційний суд погоджується із таким висновком суду першої інстанції, вважає його правильним, а рішення суду першої інстанції таким, що ухвалено із додержанням вимог закону, є правильним та законним.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду. Рішення суду першої інстанції вимогам ст. ст. 263-264 ЦПК України у цій справі відповідає.
Так, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 28 листопада 2022 року між ОСОБА_1 та ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було укладено договір добровільного страхування транспортного засобу «Програма «Стандарт» №211/0835/22/1616476 (далі - Договір) строком дії з 00.00 год. 30.11.2022 до 24.00 год. 29.11.2023, за яким відповідач застрахував майнові інтереси страхувальника (позивача), пов'язані із експлуатацією наземного транспортного засобу автомобіля Jeep Cherokee, 2017 року випуску, державний номер НОМЕР_1 , сірого кольору, номер кузову НОМЕР_2 (т.с. 1 а.с. 14-26).
Відповідно до ч. 6 Заяви на страхування транспортного засобу Форми 100-ТЗ/1 від 28.11.2022, яка є невід'ємною частиною Договору №211/0835/22/1616476 та п. 1.4. ч. 1 Договору умовою є виплата страхового відшкодування внаслідок страхового випадку без вирахування зносу, франшиза при пошкодженні майна визначена в 00,00 грн.
Вказані обставини не заперечуються сторонами, які у силу ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягають.
Також, судом першої інстанції було правильно встановлено, що 14.11.2023, в темну пору доби, приблизно о 22 год.30 хв. ОСОБА_1 керуючи належним транспортним засобом Jeep Cherokee, д.н. НОМЕР_1 , рухаючись по а/ш сполученням Чернівці-Тополівці-Хотин Т26-03/23 км., в своїй половині для руху зі швидкість 65 км./год., помітив як раптово зустрічний транспортний засіб виїхав на його смугу та скоїв зіткнення лівою частиною з його автомобілем, внаслідок чого, було застосоване екстрене гальмування та в результаті здійснив з'їзд на узбіччя, де автомобіль наїхав на дерево. В свою чергу, водій який скоїв дорожньо-транспортну пригода, не зупиняючись зник з місця пригоди. Вказаний транспортний засіб отримав механічні пошкодження.
Вказані обставини підтверджуються дослідженими матеріалами, наданими на запит суду Чернівецьким РУП ВП №6 (м. Новоселиця) ГУНП в Чернівецькій області, а саме: рапортом щодо отримання заяви ОСОБА_1 , який повідомив про вказані обставини, які відбулися 14.11.2023 (зареєстровано ЄО за №3850 від 14.11.2023); схемою місця ДТП від 14.11.2023 (копія т.с. 1 а.с. 13), яку складено за участі ОСОБА_1 , з доданими фото таблицями (т.с. 1 а.с. 41-43,5354), на яких зображено розташування транспортного засобу; письмовими поясненнями ОСОБА_1 відібраними працівниками поліції 14.11.2023 (копія т.с. 1 а.с. 132): рапортом інспектора ВП №6 від 15.11.2023 (копія т.с. 1 а.с. , 129, 135); рапортом інспектора ВП №6 від 23.11.2023 (копія т.с. 1 а.с. 137); рапортом інспектора ВП №6 від 27.11.2023 (копія т.с. 1 а.с. 136); довідкою інспектора СРПП ВП №6 перевіреною начальником СРПП ВП №6 від 27.11.2023, відповідно до якої перевірку по заяві ОСОБА_1 - припинено, невідомого водія причетного до ДТП не встановлено; листом Чернівецького РУП ВП №6 (м. Новоселиця) ГУНП в Чернівецькій області від 27.11.2023 яким ОСОБА_1 повідомлено про результати його звернення за обставинами ДТП яка сталася 14.11.2023. (т.с. 1 а.с. 138).
Разом з тим, встановлено, що ОСОБА_1 15.11.2023 звернувся до ПАТ «НАСК «ОРАНТА» із заявою про страхове відшкодування (т.с. 1 а.с. 11).
17.11.2023 ПАТ «НАСК «ОРАНТА» провело основний і додатковий огляди пошкодженого транспортного засобу Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Вказані обставини не заперечувались сторонами у суді першої інстанції, які у силу ст. 82 ЦПК України, доказуванню не підлягають.
Також встановлено, що з метою проведення перевірки достовірності інформації та документів, наданих ОСОБА_1 , листом № 09-02-17/9464 від 24.11.2023, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» було направлено запит до Національної поліції України для з'ясування причин, обставин та наслідків дорожньо-транспортної пригоди 14.11.2023 року (т.с. 1 а.с. 81).
Листом № 09-02-17/10369 від 18.12.2023 ОСОБА_1 було повідомлено, що наразі триває страхове розслідування за повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду 14.11.2023, направлені відповідні запити до компетентних органів для з'ясування причин, обставин та наслідків дорожньо-транспортної пригоди 14.11.2023 року (т.с. 1 а.с. 83).
Листами № 09-02-17/136 від 05.01.2024 та № 09-02-17/1520 від 09.02.2024 ОСОБА_1 було повідомлено, що відповідно до п. 12.1.6 Договору страхування, необхідно надати довідку компетентних органів МВС про факт та обставини настання події 14.11.2023 для подальшого розгляду заяви позивача та прийняття відповідного рішення (т.с. 1 а.с. 84-85).
Таким чином, ПАТ «НАСК «ОРАНТА» були вчинені дії щодо можливості для отримання документу, передбаченого договором страхування, що підтверджує настання страхового випадку. Але довідку відповідних компетентних органів МВС про причини та обставини ДТП або витяг органів МВС про внесення події до Єдиного реєстру досудових розслідувань відповідач отримати не зміг.
Отже, судом першої інстанції було правильно встановлено, що вищевказані обставини у сукупності свідчать про факт неприйняття рішення відповідачем щодо визнання події страховим випадком, не складено страховий акт, а відтак наявний факт нездійснення виплати страхового відшкодування позивачу.
Разом з тим, судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідно до звіту №3/24 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу складеного 28.01.2024, визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля Jeep Cherokee реєстраційний номер НОМЕР_3 , яка складає 346868,48 грн. (т.с. 1 а.с. 33-47).
У статті 1 Закону України «Про страхування» визначено, що страхуванням є вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору (стаття 16 Закону України «Про страхування»).
Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - це подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити страхову виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Згідно з частинами шістнадцятою - вісімнадцятою статті 9 Закону України «Про страхування» визначено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Пунктами 2, 3 ч.1 ст.20 Закону України «Про страхування» покладено на Страховика обов'язок протягом двох днів як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх документів, необхідних для своєчасного здійснення виплати страхового відшкодування.
При настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.
Статтею 25 Закону передбачено що, здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Тлумачення статей 990, 991 ЦК України, частини другої статті 8, частини першої статті 25 Закону України «Про страхування» свідчить, що обов'язок страховика здійснити виплату страхового відшкодування страхувальнику виникає у разі, якщо такий страховий випадок прямо передбачений умовами договору страхування. Якщо ж подія, що настала, не може бути кваліфікована як страховий випадок відповідно до вимог договору страхування або закону, обов'язок у страховика здійснити страхову виплату не виникає.
За змістом пункту 4.4. добровільного страхування від 28.11.2022 страховий випадок - подія, передбачена п.1.2 Договору (1.2.1. Пошкодження), яка відбулася, і з настанням якої виникає обов'язок Страховика здійснити виплату страхового відшкодування Страхувальнику або іншій особі.
Страховим ризиком є, зокрема, «ДТП», та згідно пункту 4.1.1.1. «ДТП» - дорожньо-транспортна пригода, а саме подія, що сталася під час експлуатації ТЗ, внаслідок якої завдано матеріальних збитків, у т.ч. зіткнення з рухомими або нерухомими предметами (іншими транспортними засобами, спорудами, перешкодами, тваринами тощо), перевертання, наїзд, падіння ТЗ.
Згідно пункту 2.3.1 договору добровільного страхування від 28.11.2022 страховий ризик - певна подія, на випадок настання якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Отже, досліджені судом першої інстанції докази достатньо свідчать про факт настання страхового випадку, за подій внаслідок яких 14.11.2023 транспортний засіб позивача отримав механічні пошкодження, із заявою про настання якого позивач своєчасно звернувся до страхової компанії, відповідно до вимог Договору страхування від 28.11.2022, однак відповідачем не прийнято рішення про виплату страхового відшкодування, як і не прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.
При цьому, суд першої інстанції правильно звертає увагу на те, що страхова компанія не була позбавлена можливості за такий тривалий час, з урахуванням зібраних документів та перевіреної інформації, прийняти обґрунтоване рішення про виплату страхового відшкодування або про відмову у такій виплаті. Достатніх доказів та обґрунтувань таких дій страхової компанії щодо підстав зволікання із прийняттям відповідного рішення, відповідачем суду першої інстанції не надано.
Водночас, судом першої інстанції було правильно встановлено, що відповідно до звіту №3/24 про визначення вартості матеріального збитку завданого власнику колісного транспортного засобу складеного 28.01.2024, вартість відновлювального ремонту автомобіля Jeep Cherokee, реєстраційний номер НОМЕР_3 , складає 346868,48 грн., який суд першої інстанції правильно взяв до уваги та врахував при стягненні страхового відшкодування.
Аргументи відповідача, викладені у відзиві (т.с. 1 а.с. 62-69), про те, що звіт №3/24 від 28.01.2024 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, складений спеціалістом-автотоварознавцем, аварійним комісаром, оцінювачем ОСОБА_2 , є недопустимим доказом, суд першої інстанції правильно вважав помилковими з таких підстав.
У частині шостій статті 106 ЦПК України зазначено, що експерт, який склав висновок за зверненням учасника справи, має ті самі права і обов'язки, що й експерт, який здійснює експертизу на підставі ухвали суду. Згідно з частиною п'ятою статті 106 ЦПК України у висновку експерта повинно бути зазначено, що висновок підготовлено для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.Зазначений звіт було виконано до пред'явлення позову у цій справі, а не під час її розгляду, указаний звіт не є висновком експерта, виконаним за зверненням учасника справи, а особа, яка його виконувала, має кваліфікацію спеціаліста-автотоварознавця і оцінювача автотранспортних засобів, стаж експертної роботи з 2002 року і стаж роботи за фахом інженер-механік автотранспорту з 1997 року, тому вимоги статті 106 ЦПК України на вказані правовідносини не поширюються. Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 761/15232/18 (провадження № 61-19661св20), та правовим висновком Верховного Суду від 18 квітня 2024 року у справі №701/453/21 (провадження № 61-10931св23).
Крім того, у випадку незгоди з визначеною сумою матеріальних збитків, відповідач ПАТ «HACK «ОРАНТА» не був позбавлений можливості подати до суду першої інстанції клопотання про проведення у справі відповідної експертизи або надати власний розрахунок таких збитків.
Доводи відповідача щодо того, що у позивача не було правових підстав звертатися до суду із вказаним позовом, оскільки ПАТ «НАСК» ОРАНТА» не відмовляло позивачу у виплаті страхового відшкодування, так як позивачем не подано разом із заявою усіх документів, визначених розділом 12 Договору страхування, а саме: довідки відповідних компетентних органів МВС про причини та обставини ДТП; довідки/витягу органів МВС про внесення події до Єдиного реєстру досудових розслідувань, суд першої інстанції правильно вважав безпідставними, з огляду на таке.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Зазначена норма визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорене право чи цивільний інтерес.
Частина 1 статті 13 ЦК України визначає, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Згідно ч. 1 статті 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до частини 1 статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав,свобод чи інтересів.
Виходячи із досліджених судом першої інстанції матеріалів справи, останнім було правильно встановлено, що 14.11.2023 за участі транспортного засобу позивача сталася ДТП, події якої у цей же день зафіксовано органами поліції. Одразу, після ДТП позивач повідомив сервісну службу страхової компанії та виконав дії визначені розділом 11 Договору страхування. 15.11.2023 позивач звернувся до ПАТ НАСК «Оранта» із заявою про страхове відшкодування за логовором, на підставі якої було заведено страхову справу №23-24-928. Разом із заявою позивачем було подано всі визначені розділом 12 Договору документи та сам пошкоджений транспортний засіб для його огляду.
Судом першої інстанції було правильно встановлено, що на час ухвалення оскаржуваного рішення судом першої інстанції у цій справі (23.04.2025 року) не виплачено страхове відшкодування та не прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, що є очевидним порушенням права позивача на отримання страхової виплати, та як наслідок звернення до суду із вказаним позовом, оскільки таке право позивача відповідачем порушено.
При цьому, відповідач вважає відомості про причини настання та/або заявленої події з ознаками страхового випадку, надані позивачем, неправдивими та ставить їх під сумнів, з причин ненадання вищевказаних довідки/витягу правоохоронних органів, та у зв'язку з тим, що відповідачем було встановлено, що 14.11.2023 о 09.52 год. (до ДТП) із застосуванням програмного забезпечення Audatex, яке використовується сертифікованим оцінювачем була проведена калькуляція вартості відновлювального ремонту такого ж транспортного засобу, перелік пошкоджень у якій співпадає із переліком пошкоджень автомобіля позивача, які були отримані 14.11.2023 о 21.30 год.
Такі твердження відповідача суд першої інстанції правильно вважав припущеннями, на яких не може ґрунтуватися судове рішення (ст. 81 ч. 6 ЦПК України), та враховуючи, що відповідачем, окрім припущень та суб'єктивної думки, не доведено жодним чином зворотнього, правильно не прийняв їх до уваги.
Отже, твердження та доводи відповідача, зазначені у відзиві, суд першої інстанції правильно вважав безпідставними, такими, що не знайшли свого підтвердження та не спростовують обставин та фактів, викладених у позовній заяві позивачем, які підтверджені належним чином, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства України щодо страхування і зобов'язують страхову компанію виплатити страхове відшкодування при настанні страхового випадку, подія якого доведена у судовому засіданні у суді першої інстанції.
Відтак, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що з відповідача ПАТ «HACK «ОРАНТА», який несе обов'язок по виплаті страхового відшкодування, слід стягнути на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 346868,48 грн.
Доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» є такими, що фактично дублюють доводи його заперечень проти позову позивача у цій справі у суді першої інстанції, яким суд першої інстанції вже надав належну оцінку, з якою погоджується апеляційний суд.
Ці доводи є такими, що не спростовують правильно встановлених судом першої інстанції фактичних обставин цієї справи та правильних висновків суду першої інстанції у цій справі, а лише відображають позицію відповідача, яку він та його представник вважають такою, що є єдино правильною та єдино можливою.
Суд першої інстанції правильно у цій справі виходив із:
- презумпції правомірності правочину (ст. 204 ЦК України) - вищезазначеного договору добровільного страхування транспортного засобу сторін, недійсність якого прямо не встановлена законом та який не визнаний судом недійсним (належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та відповідачем суду у цій справі не надані; відповідач особисто чи через свого представника у суді першої інстанції у цій справі зустрічного позову про визнання недійсним вищезазначеного договору сторін не заявляв, також у матеріалах цієї справи відсутнє будь-яке рішення іншого суду в іншій справі про визнання вищезазначеного договору сторін недійним),
- принципу обов'язковості договору (ст. 629 ЦК України), за змістом якої вищезазначений договір сторін є обов'язковим для виконання його сторонами, у тому числі відповідачем в частині виплати страхового відшкодування позивачу.
Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною відповідача у матеріали цієї справи не надані.
В силу вимог ст. 13 ч. 1 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи… В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядається те, що не було предметом розгляду в суді першої інстанції (ст. 367 ч. 6 ЦПК України).
Суд першої інстанції на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи.
Суд першої інстанції розглянув дану справу з додержанням вимог ЦПК України, тобто в межах заявлених позивачем позовних вимог та на підставі доказів сторін, яким надав відповідну оцінку з дотриманням вимог ст. 89 ЦПК України. За змістом якої: «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів; жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили; суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності; суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)».
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ст. 12 ч. 3 ЦПК України). Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ст. 81 ч. 6 ЦПК України). Підстави для звільнення від доказування відповідача, передбачені ст. 82 ЦПК України, у цій справі відсутні.
Відповідач та представник останнього не надали суду першої інстанції належних, допустимих доказів в обґрунтування заперечень проти позову позивача та, відповідно, у спростування останнього у цій справі.
Також, апеляційний суд на виконання вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги відповідача. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України). В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте, докази, передбачені ст. 367 ч. ч. 2,3 ЦПК України, у цій справі відсутні та зокрема позивачем апеляційному суду не надані.
Згідно із ст. 376 ч. 3 ЦПК України передбачені порушення норм процесуального судом першої інстанції, які є обов'язковою підставою для скасування або зміни рішення. В силу вимог ст. 376 ч. 2 ЦПК України лише порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, можуть бути підставою для скасування або зміни рішення. Встановлено, що у цій справі відсутні порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення, а також відсутні порушення норм процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення по суті цієї справи.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги відповідача ПАТ «НАСК «ОРАНТА» не ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, ухваленим з додержанням вимог ЦПК України.
Крім того, судом першої інстанції оскаржуваним рішенням правильно, з додержанням вимог ст. 141 ЦПК України було вирішено питання про розподіл судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи судом першої інстанції.
За таких обставин, апеляційний суд не вбачає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції у цій справі.
Також, в силу вимог ст. 141 ЦПК України у разі відмови відповідачу у задоволенні його вищезазначеної апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції у цій справі, останній не має права на компенсацію за рахунок будь-яких судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи апеляційним судом.
Керуючись ст. ст. 7, 12-13, 81-82, 89, 141, 367-369, 371-372, 374-375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «НАЦІОНАЛЬНА АКЦІОНЕРНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ «ОРАНТА» залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського (нова назва - Вознесенівського) районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2025 року у цій справі залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення, проте, може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.
Повна постанова апеляційним судом складена 03.10.2025 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Кухар С.В.Онищенко Е.А.