Копія:
"01" жовтня 2025 р. Справа № 608/1681/25
Номер провадження2/608/891/2025
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
за участю секретаря с/з Маришевої Г.М.,
представника позивача адвоката Дядика Я.Б.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Чортків в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 (представник адвокат Дядик Я.Б. до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до відповідачки ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно. В позовній заяві вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є дідом позивачки та відповідачки. Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді рухомого та нерухомого майна, зокрема: - 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (надалі - Будинковолодіння 1); - земельних ділянок загальною площею 2,78 га. Згідно із даними Спадкового реєстру, 07.04.2006 року Чортківською районною державною нотаріальною конторою Тернопільської області заведено спадкову справу № 309 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 . 07.04.2006 року його сину ОСОБА_4 (батькові Позивача та Відповідача) видано свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки площею 2,78 га. Інші свідоцтва в рамках спадкової справи № 309 за 2006 рік не видавались. Таким чином, спадкоємцем ОСОБА_3 , який прийняв спадщину був його син - ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 (надалі - Спадкодавець 2), який являється батьком Позивача та Відповідача.
Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді рухомого та нерухомого майна, зокрема:
- 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (надалі - Будинковолодіння 2), який Спадкодавець 2 частково у розмірі 1/3 частки успадкував після смерті Спадкодавця 1, однак спадщину не оформив;
- земельної ділянки кадастровий номер 6125580700:01:001:0870 (надалі - Земельна ділянка 1);
- земельної ділянки кадастровий номер 6125580700:01:001:0198 (надалі - Земельна ділянка 2);
Згідно із даними Спадкового реєстру, 30.01.2013 року Чортківською районною державною нотаріальною конторою Тернопільської області заведено спадкову справу № 51/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 . 06.03.2015 року його дочкам позивачці та відповідачці видано Свідоцтва на Земельні ділянки 1 та 2 по 1/2 частці кожній.
Інші Свідоцтва в рамках спадкової справи № 51/2013 не видавались.
Таким чином, спадкоємцями ОСОБА_4 , які прийняли спадщину були його дочки - сторони по справі.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 (надалі - Спадкодавець 3), яка являється бабою позивачки та відповідачки. Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді рухомого та нерухомого майна, зокрема:
- 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (надалі - Будинковолодіння 3);
- двох земельних ділянок.
Згідно інформації приватного нотаріуса Доліби О.В., 19.03.2025 року нотаріусом заведено спадкову справу № 61/2025 09 до майна померлої ОСОБА_5 за заявою онуки ОСОБА_6 про прийняття спадщини. 19.03.2025 року до спадкової справи долучена заява дочки Спадкодавця 3 ОСОБА_7 про відмову від прийняття спадщини.
Спадкодавець 3 залишила в користь онуки - ОСОБА_6 заповіт на належні їй земельні ділянки. 05.07.2025 року спадкоємцю за заповітом ОСОБА_6 видано свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки.
Інші заяви та свідоцтва до спадкової справи № 61/2025 не долучались та не видавались.
Згідно довідки виданої Білобожницькою сільською радою 12.03.2025 року за № 180, на час відкриття спадщини з Спадкоємцем 3 проживали і були зареєстровані позивачка, відповідачка та мама сторін - ОСОБА_8 .
Таким чином, спадкоємцями ОСОБА_5 , які прийняли спадщину є сторони по справі (спадкоємці першої черги) та ОСОБА_6 (спадкоємець четвертої черги).
Оскільки відповідачка не бажає спадкувати свої частки Будинковолодінні 2 та Будинковолодінні 3 після смерті Спадкодавця 2 та Спадкодавця 3 відповідно, в липні 2025 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Доліби О.В. з заявою про видачу їй Свідоцтва про право на спадщину на Будинковолодіння в цілому.
Однак, у видачі Свідоцтва про право на спадщину на Будинковолодіння було відмовлено, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про реєстрацію за Спадкодавцями 2 та 3 права власності на Будинковолодіння, а позивачка не надала нотаріусу правовстановлюючих документів Спадкодавців на спадкове майно та наявністю іншого спадкоємця першої черги, який прийняв спадщину після смерті Спадкодавця 2 та 3. Нотаріусом було рекомендовано позивачці звернутися в суд для вирішення питання визнання права власності на спадкове майно.
Належність Спадкодавцям на праві власності Будинковолодіння підтверджується Витягом з погосподарської книги за 1986-1990 виданого 31.03.2025 року Білобожницькою сільською радою, згідно якого житловий будинок в АДРЕСА_1 є колгоспним двором.
Станом на 01.07.1990 року в даному будинку проживали і були зареєстровані:
- ОСОБА_3 , 1954 р.н. - голова двору;
- ОСОБА_5 , 1954 р.н. - дружина;
- ОСОБА_4 , 1979 р.н. - син.
Згідно ст. 120 ЦК Української РСР у редакції станом на 01.07.1990 року, «Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу.
Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.»
Ч. 2 ст. 123 ЦК Української РСР передбачено, що «Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.»
Відповідачка хоча і прийняла спадщину після смерті Спадкодавця 2 та Спадкодавця 3, однак спадкувати належну їй частку Будинковолодіння не бажає, так як вона є незначною.
Позивачка зацікавлена у тому, щоб успадкувати Будинковолодіння в цілому , так як не оформлення відповідачкою спадкових прав на свою частку Будинковолодіння призведе до неможливості у приватизації земельної ділянки, на якій знаходиться Будинковолодіння та розпорядження спадковим майном в подальшому, оскільки частина майна буде не успадкована.
Відповідачем у даній справі є ОСОБА_2 , так як вона є такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 .
Інших спадкоємців першої черги, які б прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , окрім відповідачки та позивачки, не має.
Представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Дядик Я.Б. позовну заяву підтримує, просить задоволити.
Представник відповідачки ОСОБА_2 її мати ОСОБА_8 подала суду письмову заяву про розгляд справи без неї та її дочки, позовні вимоги визнає в повному обсязі, не заперечує проти їх задоволення.
Суд, вислухавши представника позивачки адвоката, враховуючи письмову заяву представника неповнолітньої відповідачки - її матері про визнання позову, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задоволити з наступних мотивів.
За положеннями ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
За положеннями ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права (п.1 ч.2 ст.16 цього Кодексу).
За положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , який є дідом позивачки та відповідачки.
Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді рухомого та нерухомого майна, зокрема: - 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 ; - земельних ділянок загальною площею 2,78 га.
Згідно із даними Спадкового реєстру, 07.04.2006 року Чортківською районною державною нотаріальною конторою Тернопільської області заведено спадкову справу № 309 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 .
07.04.2006 року його сину - ОСОБА_4 (батькові позивачки та відповідачки) видано Свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки площею 2,78 га. Інші свідоцтва в рамках спадкової справи № 309 за 2006 рік, не видавались.
Таким чином, спадкоємцем ОСОБА_3 , який прийняв спадщину був його син - ОСОБА_4 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 помер ОСОБА_4 , який був батьком позивачки та відповідачки.
Після його смерті залишилось спадкове майно у вигляді рухомого та нерухомого майна, зокрема:
- 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 , який Спадкодавець 2 частково у розмірі 1/3 частки успадкував після смерті Спадкодавця 1, однак спадщину не оформив;
- земельної ділянки кадастровий номер 6125580700:01:001:0870 (надалі - Земельна ділянка 1);
- земельної ділянки кадастровий номер 6125580700:01:001:0198 (надалі - Земельна ділянка 2);
Згідно із даними Спадкового реєстру, 30.01.2013 року Чортківською районною державною нотаріальною конторою Тернопільської області заведено спадкову справу № 51/2013 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 .
06.03.2015 року його дочкам - позивачці та відповідачці видано Свідоцтва на Земельні ділянки 1 та 2 по 1/2 частці кожній. Інші свідоцтва в рамках спадкової справи № 51/2013 не видавались.
Таким чином, спадкоємцями ОСОБА_4 , які прийняли спадщину були його дочки - сторони по справі.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_5 , яка є бабою позивачки та відповідачки.
Після її смерті залишилось спадкове майно у вигляді рухомого та нерухомого майна, зокрема:
- 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 (надалі - Будинковолодіння 3);
- двох земельних ділянок.
Згідно інформації приватного нотаріуса Доліби О.В., 19.03.2025 року нотаріусом заведено спадкову справу № 61/2025 09 до майна померлої ОСОБА_5 за заявою онуки ОСОБА_6 про прийняття спадщини. 19.03.2025 року до спадкової справи долучена заява дочки Спадкодавця 3 ОСОБА_7 про відмову від прийняття спадщини.
Спадкодавець 3 залишила в користь онуки ОСОБА_6 заповіт на належні їй земельні ділянки.
05.07.2025 року спадкоємцю за заповітом ОСОБА_6 видано Свідоцтва про право на спадщину на земельні ділянки.
Інші заяви та Свідоцтва до спадкової справи № 61/2025 не долучались та не видавались.
Згідно довідки виданої Білобожницькою сільською радою 12.03.2025 року за № 180 вбачається, що на час відкриття спадщини з Спадкоємцем 3 проживали і були зареєстровані позивачка, відповідачка та мама сторін - ОСОБА_8 .
Таким чином, спадкоємцями ОСОБА_5 , які прийняли спадщину є сторони по справі (спадкоємці першої черги) та ОСОБА_6 (спадкоємець четвертої черги).
Оскільки відповідачка не бажає спадкувати свої частки Будинковолодінні 2 та Будинковолодінні 3 після смерті Спадкодавця 2 та Спадкодавця 3 відповідно, в липні 2025 року позивачка звернулась до приватного нотаріуса Доліби О.В. з заявою про видачу їй Свідоцтва про право на спадщину на Будинковолодіння в цілому.
Однак, у видачі такого Свідоцтва про право на спадщину на Будинковолодіння було відмовлено, оскільки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутня інформація про реєстрацію за Спадкодавцями 2 та 3 права власності на Будинковолодіння, а позивачка не надала нотаріусу правовстановлюючих документів Спадкодавців на спадкове майно та наявністю іншого спадкоємця першої черги, який прийняв спадщину після смерті Спадкодавця 2 та 3.
Саме тому нотаріусом було рекомендовано позивачці звернутися в суд для вирішення питання визнання права власності на спадкове майно.
Належність Спадкодавцям на праві власності Будинковолодіння підтверджується Витягом з погосподарської книги за 1986-1990 виданого 31.03.2025 року Білобожницькою сільською радою, згідно якого житловий будинок в АДРЕСА_1 є колгоспним двором. Станом на 01.07.1990 року в даному будинку проживали і були зареєстровані:
- ОСОБА_3 , 1954 р.н. - голова двору;
- ОСОБА_5 , 1954 р.н. - дружина;
- ОСОБА_4 , 1979 р.н. - син.
Згідно ст. 120 ЦК Української РСР у редакції станом на 01.07.1990 року, «Майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.
Колгоспний двір може мати у власності підсобне господарство на присадибній ділянці землі, що знаходиться в його користуванні, жилий будинок, продуктивну худобу, птицю та дрібний сільськогосподарський реманент відповідно до статуту колгоспу.
Крім того, колгоспному дворові належать передані в його власність членами двору їх трудові доходи від участі в громадському господарстві колгоспу або інше передане ними у власність двору майно, а також предмети домашнього вжитку і особистого користування, придбані на спільні кошти.»
Частиною 2 статті 123 ЦК Української РСР передбачено, що «Розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.»
Відповідачка хоча і прийняла спадщину після смерті Спадкодавця 2 та Спадкодавця 3, однак спадкувати належну їй частку Будинковолодіння не бажає, так як вона є незначною.
Позивачка зацікавлена у тому, щоб успадкувати Будинковолодіння в цілому, так як не оформлення відповідачкою спадкових прав на свою частку Будинковолодіння призведе до неможливості у приватизації земельної ділянки, на якій знаходиться Будинковолодіння та розпорядження спадковим майном в подальшому, оскільки частина майна буде не успадкована.
Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ за № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» судам було звернуто увагу на наступне:
Згідно п.3.1 даного Листа право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
П.3.3 Листа вказує на те, що у випадках відсутності правовстановлюючих документів у зв'язку з їх втратою або відсутності реєстрації об'єкта нерухомості за спадкодавцем (на ім'я спадкодавця) суди правомірно задовольняють вимоги спадкоємців про визнання права власності на нерухоме майно. Відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, земельні ділянки щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв'язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину.
Відповідно до листа Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005р., у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності, на яке не була проведена, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та наступного його власника (спадкоємця) повинно вирішуватися в судовому порядку.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно ст.ст. 3,15,16,18,20 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно діючими нормативно-правовими актами здійснюється за заявою власника (володільця) нерухомого майна.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до п. 1 ст.1267 ЦК України частки у спадщині кожного зі спадкоємців за законом є рівними.
Відповідно до п.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини
Відповідно до ст..1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними, кожен із спадкодавців має право на виділ його частки в натурі.
Згідно ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно п. п. 1, 3, 4 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за законом чи за заповітом має право прийняти спадщину або не прийняти її; спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шести місяців з дня смерті спадкодавця він не заявив про відмову від неї; малолітня, неповнолітня особа вважаються такими, що прийняли спадщину.
Відповідно до ст.68 Закону України «Про нотаріат» нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна
В силу п. 3.1.Інформаційного листа ВССУ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013«Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 №7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися досуду за правилами позовного провадження.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, підставними, вони визнаються представником відповідачки, тому підлягають до повного їх задоволення.
Керуючись ст. ст. 25, 30, 380, 386, 392, 1218, 1222, 1223, 1268 Цивільного кодексу України та керуючись ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 263, 264, 265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 (представник адвокат Дядик Я.Б. до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.
Визнати право власності на спадкове майно після смерті гр. ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 33 років в порядку спадкування за законом за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: на 2/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Визнати право власності на спадкове майно після смерті гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 у віці 70 років в порядку спадкування за законом за гр. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а саме: на 1/3 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Тернопільського апеляційного суду або через Чортківський районний суд Тернопільської області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата складання повного судового рішення 09 жовтня 2025 року.
Суддя:/підпис/
Згідно з оригіналом
Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи № 608/1681/25.
Рішення набрало законної сили " " _________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію рішення видано " " ___________________ року.
Секретар: