Рішення від 30.09.2025 по справі 603/345/25

Справа № 603/345/25

Провадження №2/603/215/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2025 року м. Монастириська

Монастириський районний суд Тернопільської області у складі:

головуючого судді Галіяна І. М.,

секретар судового засідання Бішко І. М.,

за відсутності учасників справи,

розглянувши в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Андрусенко І. Я., звернулася до суду з позовом до Монастириської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрилася спадщина на належні їй земельні ділянки площею 1,0712 га та 0,3945 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовані на території Комарівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 678442, кадастрові номери 6124285900:01:001:0378 та 6124285900:01:001:0579 відповідно. Вказану спадщину прийняв син спадкодавця - ОСОБА_4 (чоловік позивачки), оскільки у шестимісячній строк подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом, проте за життя не оформив спадкових прав на вказане майно

ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на вищезазначені земельні ділянки. Вказану спадщину прийняла позивачка, оскільки належить до спадкоємців першої черги за законом, постійно проживала на час відкриття спадщини зі спадкодавцем та звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Однак, позивачка не може отримати в нотаріальній конторі свідоцтво про право на спадщину через відсутність правовстановлюючого документа на земельні ділянки, що підлягають спадкуванню, внаслідок його втрати. Окрім того, існують розбіжності щодо написання імені спадкодавця, яка у свідоцтві про смерть вказана як « ОСОБА_3 », а в державному акті на право приватної власності на землю - « ОСОБА_5 ». З огляду на наведені обставини просить позов задовольнити. Судові витрати позивачка покладає на себе.

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 24.06.2025 року задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів по справі та витребувано в Монастириської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також в Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 18.09.2025 року задоволено клопотання представника позивача про залучення співвідповідача, залучено співвідповідачем у справі ОСОБА_2 .

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Андрусенко І. Я. в підготовче засідання не з'явилися, представник позивача разом із позовом заявив клопотання про розгляд справи за їхньої відсутності.

Представник відповідача - Монастириської міської ради в підготовче засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву просить розглянути справу за відсутності представника відповідача, з обставинами, викладеними в позові, погоджується, щодо задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з'явився, подав на адресу суду заяву, в якій визнав позовні вимоги в повному обсязі і погодився з обставинами, викладеними в позовній заяві. Окрім того, просив розглянути справу за його відсутності.

Враховуючи наведене, суд вважає, що рішення в справі можливо ухвалити при проведенні підготовчого засідання відповідно до ч. 3 ст. 200 ЦПК України в порядку, встановленому ст. 206 ЦПК України.

Суд встановив такі обставини.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , одружилися 10.05.1974 року, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 від 10.05.1974 року. Після реєстрації одруження ОСОБА_7 змінила прізвище « ОСОБА_8 » на « ОСОБА_9 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 08.08.1983 року батьками ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зазначено ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою Монастириської міської ради № 518 від 29.08.2024 року ОСОБА_3 проживала за адресою: АДРЕСА_1 з 1985 року до 2007 року. На підтвердження вказаного надали копії погосподарських книг.

У погосподарських книгах за 1986-1990 роки (особовий рахунок № НОМЕР_3 ), за 1992-1995 роки (особовий рахунок № НОМЕР_4 ) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначена як дружина голови сім'ї, іншими членами якої були її чоловік ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , та онука ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_8 .

У погосподарських книгах за 1996-2000 роки, за 2001-2005 роки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , зазначена як дружина голови сім'ї, а головою сім'ї вказано ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .

У погосподарській книзі за 2006-2010 роки (особовий рахунок № НОМЕР_5 ) головою домогосподарства вказано ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , згодом в запис внесено зміни і головою домогосподарства зазначено ОСОБА_4 . Особовий рахунок закрито у зв'язку зі смертю останнього члена сім'ї ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Як відомо з фотокопії державного акту на право приватної власності на землю серії Р1 № 678442, ОСОБА_3 належали земельні ділянки площею 1,07 га та 0,40 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Комарівської сільської ради Монастириського району.

Відповідно до листа Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 29-19-0.2131-2641/2-25 від 23.06.2025 року за результатом аналізу записів у Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавались Монастириською районною державною адміністрацією Тернопільської області, встановлено, що 04.12.1996 року ОСОБА_5 видано сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ТР № 0152861 на підставі розпорядження Монастириської районної державної адміністрації від 29.11.1996 року № 319, про що внесено запис № 112. Також у цій книзі є відмітка про видачу їй державного акта на право власності на земельну ділянку серії ТР № 678442.

Згідно з відповіддю Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 29-19-0.2131-3656/2-24 від 30.08.2024 року ОСОБА_5 відповідно до рішення 1 сесії 4 скликання Комарівської сільської ради від 26.04.2002 року № 11 передано у приватну власність земельні ділянки, розташовані на території Комарівської сільської ради (Монастириської міської після адмінреформи) Монастириського (Чортківського після адмінреформи) району, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 1,47 га, в тому числі 1,07 га та 0,40 га. Права на землю посвідчено виданим 19.11.2002 року державним актом на право приватної власності на землю серії Р1 № 678442, який зареєстровано в книзі записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю на території Комарівської сільської ради за № 4. За даними Державного земельного кадастру на підставі вказаного державного акта зареєстровано земельні ділянки на території Комарівської сільської ради (Монастириської міської після адмінреформи) Монастириського (Чортківського після адмінреформи) району з кадастровими номерами 6124285900:01:001:0378 та 6124285900:01:001:0579, площею 1,0712 га (рілля) та 0,3945 га (пасовища) відповідно.

Листом Головного управління Держгеокадастру у Тернопільській області № 29-19-0.61-4298/2-24 від 14.10.2024 року уточнено, що згідно з наявним у секторі № 1 відділу № 3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління другим примірником державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 678442 вказаний державний акт виданий на ім'я « ОСОБА_5 ».

У Книзі № 31 записів (реєстрації) державних актів на право приватної власності на землю громадянам с. Комарівка та с. Затишне на території Комарівської сільської ради за рахунок земель с. с. «Україна» Монастириського району Тернопільської області під записом № 4 є відомості про видачу ОСОБА_5 державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 678442 загальною площею 1,46 га, в тому числі 1,07 га та 0,40 га.

Внесення даних вищевказаних земельних ділянок до Державного земельного кадастру підтверджується долученими до матеріалів справи витягами з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0001909262024 та № НВ-0001909212024 від 09.08.2024 року, згідно з якими земельним ділянкам площею 1,0712 га та 0,3945 га присвоєно кадастрові номери 6124285900:01:001:0378 і 6124285900:01:001:0579.

З копій поземельних книг на земельні ділянки з кадастровими номерами 6124285900:01:001:0378 та 6124285900:01:001:0579 відомо, що вказані земельні ділянки належали на праві приватної власності ОСОБА_5 згідно з державним актом серії Р1 № 678442.

ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_6 , виданим повторно відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Івано-Франківську Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ) від 16.09.2021 року.

За змістом довідки № 418, виданої виконавчим комітетом Комарівської сільської ради, ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 1927 року до моменту смерті постійно проживала за адресою: АДРЕСА_1 . На час смерті ОСОБА_3 у вказаному будинку проживала одна. у шестимісячний строк з дня смерті ОСОБА_3 в управління спадковим майном вступив ОСОБА_4 , який з дня відкриття спадщини підтримував будинок в належному стані, обробляв город, сплачував страхові платежі.

Отже, судом встановлено, що в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_6 , виданому повторно від 16.09.2021 року, ім'я ОСОБА_3 зазначено як « ОСОБА_12 », а в державному акті на право приватної власності на землю серії Р1 № 678442 - як ОСОБА_13 .

За життя ОСОБА_3 склала заповіт, посвідчений 19.08.2004 року секретарем Комарівської сільської ради Печіль Л. М., зареєстрований в реєстрі за № 73, яким заповіла усе належне їй майно, зокрема, земельну частку (пай) згідно з державним актом серії Р1 № 678442 ОСОБА_4 .

Згідно з відповіддю державного нотаріуса Монастириської державної нотаріальної контори Войташека В. І. № 281/01-16 від 03.07.2025 року після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , заведено спадкову справу № 342 за 2007 рік.

З матеріалів цієї спадкової справи відомо, що 15.11.2007 року із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 звернувся її син ОСОБА_4 .

04.09.2008 року ОСОБА_4 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на спадкове майно, що залишилось після смерті ОСОБА_3 , а саме на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 , а також на грошові вклади з нарахованими процентами та компенсаціями, що зберігалися на рахунках в Монастириському ТВБВ № 6354/050 Бучацького відділення № 6354 ВАТ «Ощадний банк України».

Чоловік позивачки - ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_7 від 05.03.2015 року.

Згідно з відповіддю державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л. І. № 1240/01-16 від 03.07.2025 року після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , заведено спадкову справу № 868/2015.

З матеріалів цієї спадкової справи видно, що 22.07.2015 року із заявою про прийняття спадщини за законом після смерті її чоловіка ОСОБА_4 звернулася позивачка ОСОБА_1 .

Згідно з довідкою № 02-02/1566 від 13.07.2015 року про склад сім'ї, яка є в матеріалах вказаної спадкової справи, разом з ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_2 , були зареєстровані позивачка ОСОБА_1 та їхній син ОСОБА_2 .

Постановою державного нотаріуса Першої Івано-Франківської державної нотаріальної контори Антонюк Л. І. № 1426/02-31 від 07.08.2024 року позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на земельну ділянку площею 1,47 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва та розташовану на території Комарівської сільської ради Монастириського району Тернопільської області, що належала матері померлого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , спадкоємцем якої був ОСОБА_4 , який прийняв спадщину, але не оформив своїх спадкових справ, у зв'язку з тим, що державний акт на право приватної власності на землю виданий на ім'я « ОСОБА_5 », а в свідоцтві про смерть вказано « ОСОБА_3 ».

Державний акт на право власності на земельну ділянку серії Р1 № 678442, виданий на підставі рішення Комарівської сільської ради від 26.04.2002 року № 11, втрачений, про що позивачем розміщено оголошення у місцевій газеті «Свобода» (редакція від 25.06.2025 року).

Із надісланої на адресу суду заяви відповідача ОСОБА_2 від 22.09.2025 року відомо, що на час смерті батька ОСОБА_4 відповідач з ним не проживав, заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців після смерті батька до нотаріальної контори не подавав, тому спадщину не прийняв.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані по справі докази, вважає, що позовні вимоги слід задовольнити з таких підстав.

За змістом ч. 2 ст. 315 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти (аніж ті, що визначені в ч. 1 ст. 315 ЦПК України), від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 1 постанови № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

Відповідно до роз'яснень, викладених в абз. 2 п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.

Справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов'язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними (абз. 1 п. 2 постанови).

Поряд з цим, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.01.2024 року в справі № 523/14489/15-ц (провадження № 14-22цс20) викладено висновок про те, що в справах позовного провадження факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов'язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов'язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Отже, встановлення факту є передусім питанням доведення обставин, що входять до предмета доказування в справі, які суд вирішує в мотивувальній частині свого рішення, а зазначення в резолютивній частині судового рішення про таке встановлення не є необхідним.

Схожий за змістом висновок викладено в поставі Верховного Суду від 29.05.2024 року в справі № 206/851/23.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , належав державний акт на право приватної власності на землю серії Р1 № 678442, в якому її ім'я зазначено як ОСОБА_13 , що не збігається з її іменем, зазначеним у свідоцтві про смерть серії НОМЕР_6 , виданому повторно від 16.09.2021 року - ОСОБА_12 .

Вказані юридичні факти породжують правовий наслідок і від них залежить виникнення майнових прав в позивачки, зокрема визнання права власності на спадкове майно.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин, що передбачено ч. 1 ст. 1235 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (ч. 1 ст. 1261 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч. 3 ст. 1268 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

У силу ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до п. «г» ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, прийняття спадщини.

У силу приписів ч. ч. 1, 3 ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши та проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є підставним і таким, що підлягає задоволенню. Встановлено, що ОСОБА_3 належали земельні ділянки площею 1,0712 га та 0,3945 га, призначені для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовані на території Комарівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 678442, кадастрові номери 6124285900:01:001:0378 та 6124285900:01:001:0579. Після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 вказану спадщину прийняв син спадкодавця - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 помер чоловік позивачки - ОСОБА_4 , після смерті якого відкрилася спадщина на вищевказані земельні ділянки. Позивачка ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_4 першої черги за законом, спадщину прийняла. Дані про інших спадкоємців, які прийняли спадщину, відсутні.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 слід задовольнити та визнати за нею право власності на вищевказане спадкове майно.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1216-1218, 1223, 1225, 1235, 1258, 1261, 1268- 1270, 1296 ЦК України, ст. 81 ЗК України, ст. ст. 4, 12, 13, 81, 82, 200, 206, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Монастириської міської ради, ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно, а саме на:

- земельну ділянку площею 1,0712 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Комарівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 678442, кадастровий номер 6124285900:01:001:0378;

- земельну ділянку площею 0,3945 га, призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Комарівської сільської ради Монастириського району (теперішнього Чортківського району) Тернопільської області, відповідно до державного акта на право приватної власності на землю серії Р1 № 678442, кадастровий номер 6124285900:01:001:0579.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Тернопільського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_8 .

Відповідач: Монастириська міська рада, місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська Чортківського району Тернопільської області, код ЄДРПОУ 04058433.

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_9 .

Повне рішення суду складено 09.10.2025 року.

Головуючий суддя І. М. Галіян

Попередній документ
130861265
Наступний документ
130861267
Інформація про рішення:
№ рішення: 130861266
№ справи: 603/345/25
Дата рішення: 30.09.2025
Дата публікації: 10.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Монастириський районний суд Тернопільської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них; за законом.
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (30.09.2025)
Дата надходження: 23.06.2025
Предмет позову: про визнання права власності на спадкове майно
Розклад засідань:
16.07.2025 10:30 Монастириський районний суд Тернопільської області
06.08.2025 11:00 Монастириський районний суд Тернопільської області
02.09.2025 10:30 Монастириський районний суд Тернопільської області
18.09.2025 11:00 Монастириський районний суд Тернопільської області
30.09.2025 15:00 Монастириський районний суд Тернопільської області