09 жовтня 2025 року
м. Київ
справа № 947/34028/25
провадження № 51-3921 ск 25
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження,
встановив:
За ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2025 року відмовлено у відкритті провадження за «клопотанням у порядку ст. 206 КПК України», у якому заявником вказано ОСОБА_4 , представником заявника - ОСОБА_5 .
Одеський апеляційний суд ухвалою від 01 жовтня 2025 року відмовив у відкритті провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на вказану ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2025 року.
До Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_4 в якій він порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.
Пункт 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства «забезпечення права на апеляційний перегляд справи». Це означає, що Конституція України забезпечує можливість апеляційного перегляду саме справи, що реалізується шляхом оскарження судових рішень, якими завершено розгляд справи (кримінального провадження) по суті, а не всіх судових рішень у межах цієї справи (провадження).
Відповідно до ст. 310 КПК України оскарження ухвал слідчого судді здійснюється в апеляційному порядку.
Водночас згідно з ч. 3 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені ухвали слідчого судді у випадках, передбачених цим Кодексом.
Перелік ухвал слідчого судді, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку під час досудового розслідування, визначено ч. 1 та ч. 2 ст. 309 КПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 399 КПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті провадження, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Встановлення законодавцем такого обмеження права на апеляційне оскарження рішень слідчих суддів має на меті забезпечення належного здійснення правосуддя через розумне регулювання кількості справ, що надходять до судів апеляційної інстанції та створення умов для ефективного використання ресурсів судової влади.
Відповідно до ухвали апеляційного суду представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу на ухвалу слідчого судді, якою відмовлено у відкритті провадження за клопотанням, поданим у порядку ст. 206 КПК України,тобто на судове рішення слідчого судді, апеляційне оскарження якого не передбачено ст. 309 КПК України.
Своє рішення суд апеляційної інстанції мотивував тим, що на відміну від порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльність слідчого або прокурора, передбаченого статтями 303 - 308 КПК України, ст. 206 КПК України встановлює загальні обов'язки судді щодо захисту прав людини, які в частині перевірки підстав позбавлення особи свободи реалізуються виключно у передбачений цією статтею спосіб.
Положення ст. 206 КПК України мають на меті забезпечення процесуального механізму звільнення слідчим суддею будь-якої особи, яка позбавлена свободи за відсутності судового рішення, та застосовуються саме в таких випадках. Разом з тим, вказаний механізм не включає процедур оскарження рішень, дій чи бездіяльності працівників правоохоронних органів, пов'язаних із затриманням особи в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, post factum, оскільки відповідні заперечення особа може висловити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу та/або під час підготовчого судового засідання й судового розгляду кримінального провадження по суті.
Тож, суд апеляційної інстанції слушно зауважив, що оскільки заявник подав клопотання (скаргу) саме в порядку ст. 206 КПК України, а не в порядку оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого або прокурора, передбаченому статтями 303-308 КПК України, ухвала слідчого судді про відмову у відкритті провадження за клопотанням (скаргою), поданим у порядку ст. 206 КПК України, у цьому випадку не є таким, що підлягає апеляційному оскарженню на підставі ч. 2 ст. 309 КПК України.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, відмовивши у відкритті апеляційного провадження на вказану ухвалу слідчого судді, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_4 та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.
Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд
постановив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 01 жовтня 2025 року про відмову у відкритті апеляційного провадження відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3